Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

налетать

  • 1 налетать

    налётывать, налететь
    1) (надлетать) на(д)літати, на(д)летіти, налинути, (стремит.) наринути. [Надлетіли гуси з броду, сколотили з піском воду (Чуб. V). Як раптом налинула хмара бог-знає звідки, так раптом і зникла у безвість (Дніпр. Ч.)]. -тел ветер - налетів (нахопився) вітер. [На половині дороги нахопився вітер з полудня, нагнав хмари піску (Л. Укр.)];
    2) (прилетать во множестве - в прям. и перен. знач.) налітати, налітувати, налетіти, поналітати, налинути, (слететься) назлітатися. [Як та галич поле криє, ляхи, уніяти налітають (Шевч.). Налітували голуби бо-зна відкіля (Харківщ.). Пилу у вікно багато налетіло (Київщ.). Звідки це оси до нас поналітали? (Київщ.). Назліталося птиці без ліку (Грінч.). Налинули голуби із чужої сторони (Чуб. V). Раптом налинули хмари і потьмарили ясний день (М. Грінч.)]. -тело много листьев - налетіло (опало: нападало) багато листя;
    3) на кого, на что - налітати, налетіти, (наскакивать) наганятися, нагнатися, набігати, набігти, наскакувати, наскочити на кого, на що; (нападать) нападати, напасти, (напускаться) нападатися, напастися на кого. [Птахи налітали на маяк і вбивалися (Загірня). Вагон нагнався на вагон (Звин.). Човник нагнався на підводну скелю (Крим.). З розгону він наскочив (набіг) на мене (Київ). Козаки наскочили на замок (Загірня)]. Налетевший - що (хто) налетів и т. п.; налетілий, (о мног.) поналіталий.
    * * *
    I несов.; сов. - налет`еть
    1) наліта́ти, налетіти, -лечу́, -лети́ш и мног. поналіта́ти; сов. поэз. нали́нути
    2) ( наталкиваться) наліта́ти, налетіти; ( наскакивать) наска́кувати, наско́чити, наганя́тися, нагна́тися (нажену́ся, нажене́шся)
    3) (перен.: напускаться) наліта́ти, налеті́ти; напуска́тися, напусти́тися, -пущу́ся, -пустишся, напада́тися, напа́стися, -падуся, -падешся
    4) (набрасываться на что-л.) наліта́ти, налеті́ти

    \налетать тай!, \налетать тайте! — наліта́й!, наліта́йте!

    II сов. см. налётывать

    Русско-украинский словарь > налетать

  • 2 налёт

    1) (действие) - а) на(д)літання, оконч. на(д)летіння; б) налітання, оконч. налетіння, наліт (р. налету). [Налітання метеликів на вогонь (Київ)]. Вешний -лёт птиц - провесняний (весняний) приліт (наліт) птахів (пташок); в) налітання, набігання, наскакування, нападання, оконч. налетіння, набіг (-гу), наскочення, напад (-ду). Срв. Налетать;
    2) (внезапное движение, наскок) наскок (-ку), наліт. С -ту - наскоком, знаскоку, з розгону, навалом, (раптово, бистро) надлітаючи. Сокол бьёт с -ту - сокіл б'є наскоком (бистро надлітаючи). Ветер -том сорвал с меня шапку - вітер імпетом (нападом) здер з мене шапку. Взять -том - взяти знаскоку (навалом). Побывать где -том - побувати де наїздом (нападом);
    3) (нападение) наскок, напад; (набег) наїзд (-ду). -лёт кавалерии - наскок (наїзд) кінноти. [Легка кіннота турбувала військо наскоками (М. Грінч.). Бригада легкої кінноти організувала наскок на всі торговельні пункти (Пр. Правда)]. -лёт грабителей - наскок (напад) грабіжників. [Часто бувають наскоки (напади) на банки (Київ)];
    4) (тонкий слой осевшего вещества) поволока, (болезн.) падь (-ди), (плёнка) плінка, плівка. [Дуже посушливе літо було, то на листі, на ягодах, на всьому - якась падь (Звин.)]; специальнее: а) (жирный на поверхн. жидкости) суга, осуга, ум. осужка. [Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга (Манж.)]; б) (матовый на плодах) барва, суга, осуга, туман (-ну), (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (на сливах, синем винограде и т. п. ещё) синява (Липовеч.); срв. Мат 1; в) (на металле) цвіт (-ту); г) (на губах, на языке - от болезни, жажды усталости) смага, ум. смажка. [Дай води прогнати смагу (Лубенщ.). У горлі пересохло, смага губи попалила (Мирний)]; ґ) (в горле) обклад (-ду) и обклада (-ди); д) (перен.) поволока, (редко) плівка. [Личко Наталі було жалісне-жалісне, з поволокою смутку та журби (Н.-Левиц.). Найлегша, поволока романтичного мрійництва (М. Калин.). І обличчя, і голос, і саме (його) оповідання вкривалися особливою плівкою фантазії (Короленко)]. Покрываться, покрыться -том - братися, взятися поволокою (паддю, сугою и т. п.), затягатися, затяг(ну)тися паддю; (особ. от внутр. жара) присмагати, присмаг(ну)ти. [У його губи присмагли (Сл. Гр.). На озері вода присмагла (Сл. Гр.)].
    * * *
    1) наліт, -льо́ту; ( нападение) на́пад, -у, наско́к, -у

    с \налёт та, с \налёт ту — з нальо́ту, з на́скоку; на́скоком

    2) (тонкий слой вещества на поверхности, перен.) наліт; (на губах, на поверхности жидкости) осу́га, су́га; ( на губах) сма́га и смага́
    3) мед. наліт

    Русско-украинский словарь > налёт

  • 3 налететь

    Русско-украинский словарь > налететь

  • 4 налётывать

    см. Налетать.
    * * *
    ав.; несов.; сов. - налет`ать
    налі́тувати, налітати

    Русско-украинский словарь > налётывать

  • 5 наноситься

    вдоволь)
    I. 1) (от Носить) - а) наноситися кого, чого, попоносити кого, що и чого, попоноситися з ким, з чим. [Попоносив по келійках води (Куліш)]. На вас воды не -шься - на вас води не наносишся; б) (об одежде, обуви) наноситися чого, находитися в чому. [І не наносилась я свого нового кожуха, а довелось продати (Канівщ.). Не находилася я в цих черевиках - скоро стопталися (Липовеч.)]. Не -шусь я этого платья - ношу - не наношуся цього вбрання (женского ещё: цієї сукні);
    2) (от Носиться) - а) (об одежде, обуви: проноситься) поноситися, проноситися. [Не довго ці чоботи проносяться, бо товар зовсім поганий (Сл. Ум.)]; б) наноситися; на(в)ганятися, намикатися; налітатися, нашугатися; набуятися, наширятися, накружлятися; срв. Носиться 2; в) с кем, с чем - наноситися, (ирон.) напанькатися, нацяцькатися з ким, з чим.
    II. Наноситься, нанестись и нанесться -
    1) (натаскиваться в большом количестве) наноситися, наношуватися, назношуватися, бути наношеним, наношуваним, наношеним, понаношуваним и т. п.; срв.
    I. Наносить. [Болото в хату за чобітьми наноситься (Київщ.)];
    2) (ветром) наноситися, нанестися, намітатися, наместися, навіюватися, навіятися, (водою) наноситися, нанестися, намулюватися, намулитися; бути наношеним, наношуваним, нанесеним, понаношуваним и т. п.; срв.
    II. Наносить 2;
    3) (о заразе, болезни) заноситися, занестися, позаноситися; бути заношеним, занесеним, позаношеним;
    4) наноситися, бути наношеним, наношуваним, нанесеним и т. п.; зазначатися и зазначуватися, бути зазначуваним, зазначеним, позазначуваним; накидатися, бути накид(ув)аним, накиданим, понакид(ув)аним; завдаватися, чинитися, учинятися, заподіюватися, бути завдаваним, завданим и т. п.; срв.
    II. Наносить 4, 6, 8. Хутор -се[ё]н на карту - хутір зазначено на мапі (на карті). Мне -сено оскорбление - мене ображено, мені заподіяно (вчинено) образу;
    5) (набегать на кого, на что) наганятися, нагнатися, набігати, набігти, (наскакивать) наскакувати, наскочити, (налетать) налітати, налетіти на кого, на що (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що;
    6) -тись (о птице) - нанестися, нанести яєць.
    * * *
    I сов.
    наноси́тися, -ношу́ся, -но́сишся
    II несов.; сов. - нанестись
    1) нано́ситися, -носиться, нанести́ся
    2) страд. (несов.) нано́ситися; наміта́тися, навіва́тися, навіюватися, -ві́юється; наму́люватися, -люється; завдаватися, -дає́ться, заподіюватися, -ді́юється, нано́ситися; чини́тися, -ниться, учиня́тися

    Русско-украинский словарь > наноситься

  • 6 Нашибать

    нашибить что на кого, на что збивати, збити, звалювати, звалити, (о мног.) позбивати, позвалювати що на кого, на що; см. ещё
    I. Нашвыривать. Нашибленный - збитий, звалений, позбиваний, позвалюваний. -ться -
    1) (стр. з.) збиватися, бути збиваним, збитим, позбиваним и т. п.;
    2) (налетать) налітати, налетіти, (наскакивать) наскакувати, наскочити, наганятися, нагнатися, (наталкиваться) наштовхуватися, наштовхнутися, (напарываться) напорюватися, напоротися, наражатися, наразитися на кого, на що.

    Русско-украинский словарь > Нашибать

См. также в других словарях:

  • налетать — слетаться, попадать в аварию, налетать коршуном, быковать, натыкаться, наталкиваться, нарываться, накатываться, напарываться, припархивать, напускаться, прилетать, нападать, сталкиваться, появляться, кидаться, наваливаться, накидываться,… …   Словарь синонимов

  • налетать —     НАЛЕТАТЬ/НАЛЕТЕТЬ     НАЛЕТАТЬ/НАЛЕТЕТЬ, наскакивать/наскочить, разг. напарываться/напороться, разг. нарываться/нарваться …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • НАЛЕТАТЬ — 1. НАЛЕТАТЬ1, налетаю, налетаешь. несовер. к налететь. 2. НАЛЕТАТЬ2, налетаю, налетаешь, совер. (к налетывать), что (неол. авиац.). Летая, покрыть какое нибудь пространство или пробыть в полете какое нибудь время (о летчике или аппарате). Самолет …   Толковый словарь Ушакова

  • НАЛЕТАТЬ — 1. НАЛЕТАТЬ1, налетаю, налетаешь. несовер. к налететь. 2. НАЛЕТАТЬ2, налетаю, налетаешь, совер. (к налетывать), что (неол. авиац.). Летая, покрыть какое нибудь пространство или пробыть в полете какое нибудь время (о летчике или аппарате). Самолет …   Толковый словарь Ушакова

  • налетать — НАЛЕТАТЬ, аю, аешь; лётанный; совер., что и чего. Летая (см. лететь в 1 знач.), покрыть какое н. пространство, пробыть в воздухе какое н. время. Лётчик налетал сто тысяч километров. Н. тысячу часов. | несовер. налётывать, аю, аешь. | сущ. налёт,… …   Толковый словарь Ожегова

  • НАЛЕТАТЬ 1 — НАЛЕТАТЬ 1, аю, аешь; лётанный; сов., что и чего. Летая (см. лететь в 1 знач.), покрыть какое н. пространство, пробыть в воздухе какое н. время. Лётчик налетал сто тысяч километров. Н. тысячу часов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… …   Толковый словарь Ожегова

  • НАЛЕТАТЬ 2 — см. налететь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • налетать — 1. НАЛЕТАТЬ, аю, аешь; нсв. 1. к Налететь. 2. в форме повел.: налетай, налетайте. Разг. сниж. Употр. как приглашение скорее брать что л. Налетайте на пирог. 2. НАЛЕТАТЬ, аю, аешь; налётанный; тан, а, о; св. что. Пролететь в общей сложности какое… …   Энциклопедический словарь

  • налетать — (летая, покрыть какое л. расстояние, пробыть какое л. количество времени в воздухе) что и чего. Летчики налетали за это время многие сотни часов (Симонов). Это были опытные пилоты... а трое даже «миллионеры», то есть налетавшие более миллиона… …   Словарь управления

  • Налетать — I несов. неперех. 1. Летя, наталкиваться на кого либо или на что либо, приближаться к кому либо или к чему либо. 2. перен. Наскакивать на кого либо или на что либо на быстром ходу, с разбега. 3. перен. Внезапно встречаться, сталкиваться с кем… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Налетать — I несов. неперех. 1. Летя, наталкиваться на кого либо или на что либо, приближаться к кому либо или к чему либо. 2. перен. Наскакивать на кого либо или на что либо на быстром ходу, с разбега. 3. перен. Внезапно встречаться, сталкиваться с кем… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»