Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

налаживать

  • 1 налаживать

    техн., несов. нала́живать, сов. нала́дить
    нала́годжувати, нала́годити, наладна́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > налаживать

  • 2 налаживать

    техн., несов. нала́живать, сов. нала́дить
    нала́годжувати, нала́годити, наладна́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > налаживать

  • 3 налаживать

    наладить
    1) (исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, поладнати, направляти, направити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти що. [Спинився годинник, - треба до майстра нести, щоб полагодив (направив) (Київ). Віз поламався, - треба налагодити (Сл. Гр.)];
    2) (приготовлять к работе, приводить в порядок) налагоджувати, лагодити, налагодити, злагоджувати, злагодити, наладновувати, ладнати, ладнувати, наладн(ув)ати, ладити, наладити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (преимущ. снаряжать) нарих[ш]товувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) поналагоджувати, поналадновувати, понарих[ш]товувати що. [Налагодив пилку, - ходімо пиляти (Київщ.). Наладнала машинку, - сідай, ший (Київщ.). Наладив дід хижу для бабки (Номис). Напосудив млина таки як треба, а вітру нема (Канівщ.). Я вже тобі напосудила, - сідай та тчи (Канівщ.). Нариштував воза (Канівщ.)]. -ть дело - налагоджувати, лагодити, налагодити, наладновувати, ладнати, наладнати, наладити справу (діло), дати лад справі. [Чи не налагодить він того діла? (Стор.). Справу вже були зовсім наладнали, а він приїхав і все нам попсував (М. Грінч.). Я всякій справі дам лад (Звин.)]. -ть жизнь, отношения с кем - налагоджувати, налагодити, наладнати, наладити, впорядковувати, впорядкувати життя, відносини (взаємини) з ким, (сделать благополучной жизнь, редко) згараздити життя. [Він добре впорядкував відносини між цими двома установами (Київ). Може собі чоловік усе здобувати, та не згараздить собі життя силою (М. Вовч.)];
    3) (настраивать музик. инструмент) настроювати, настроїти, (о мног.) понастроювати що (в лад, до ладу);
    4) (подучать кого) навчати, навчити, (о мног.) понавчати кого. [Навчив його, що треба говорити (Київщ.)];
    5) -дить своё - заторочити своє, завести своєї, правити (торочити) своє. [Я йому кажу одно, а він своє править (Радом.). Хоч ти йому що кажи, а він своє торочить (Черкащ.)]. -дила сорока Якова, - одно про всякова; -дила песню, так хоть тресни - наш дяк що співа, та все на осьмий глас, (грубее) говорила бабусенька до самої смерти, та все чорт-зна-що. Налаженный -
    1) полагоджений, налагоджений, злагоджений, наладнаний, поладнаний, направлений, поналагоджуваний, понаправляний;
    2) налагоджений, злагоджений, наладнований, наладнаний, наладжений, напосуджений, нарих[ш]тований, поналагоджуваний, поналаджуваний, понарих[ш]товуваний; впорядкований. [На току стояла зовсім налагоджена (нарихтована) до праці війка (Київщ.). Наладнані підприємства (Азб. Ком.). Доводилося робити добре вже впорядковане й звичне діло (Рада)];
    3) настроєний, понастроюваний;
    4) навчений.
    * * *
    несов.; сов. - нал`адить
    1) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш и мног. понала́годжувати, сов. нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти, -джу́, -ди́ш
    2) (сов.: заладить) завести́, -веду́, -веде́ш; заторо́чити, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    \налаживатьть своё — завести́ (заторо́чити, заряди́ти) своє́ (своє́ї)

    Русско-украинский словарь > налаживать

  • 4 налаживать

    Русско-украинский металлургический словарь > налаживать

  • 5 направлять

    направить
    1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;
    2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];
    3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;
    4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;
    5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];
    6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;
    7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];
    8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -
    1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];
    2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];
    3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;
    4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];
    5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;
    6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;
    7) стертий, постираний;
    8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авить
    1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити

    \направлятьть путь (шаги́, сто́пы) — простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти

    2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити
    3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш
    4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити
    5) мат. напрямля́ти, напрями́ти

    Русско-украинский словарь > направлять

  • 6 налагоджувати

    I налаг`оджувати
    вчт; техн. отла́живать
    II нал`агоджувати
    техн. нала́живать, настра́ивать ( приводить в рабочее состояние), обла́живать ( налаживать), сла́живать, устра́ивать ( налаживать - ещё)

    Українсько-російський політехнічний словник > налагоджувати

  • 7 наладить

    -ся см. Налаживать, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > наладить

  • 8 наладить

    Русско-украинский политехнический словарь > наладить

  • 9 облаживать

    техн., несов. обла́живать, сов. обла́дить
    1) ( приводить в порядок) обла́годжувати, обла́годити
    2) ( налаживать) нала́годжувати, нала́годити

    Русско-украинский политехнический словарь > облаживать

  • 10 слаживать

    техн., несов. сла́живать, сов. сла́дить
    1) зла́годжувати, зла́годити
    2) ( налаживать) нала́годжувати, нала́годити
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > слаживать

  • 11 устраивать

    техн., несов. устра́ивать, сов. устро́ить
    улашто́вувати, улаштува́ти; ( налаживать - ещё) нала́годжувати, нала́годити; (оборудовать, отделывать - ещё) обла́днувати, обладна́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > устраивать

  • 12 наладить

    Русско-украинский политехнический словарь > наладить

  • 13 облаживать

    техн., несов. обла́живать, сов. обла́дить
    1) ( приводить в порядок) обла́годжувати, обла́годити
    2) ( налаживать) нала́годжувати, нала́годити

    Русско-украинский политехнический словарь > облаживать

  • 14 слаживать

    техн., несов. сла́живать, сов. сла́дить
    1) зла́годжувати, зла́годити
    2) ( налаживать) нала́годжувати, нала́годити
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > слаживать

  • 15 устраивать

    техн., несов. устра́ивать, сов. устро́ить
    улашто́вувати, улаштува́ти; ( налаживать - ещё) нала́годжувати, нала́годити; (оборудовать, отделывать - ещё) обла́днувати, обладна́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > устраивать

  • 16 налаживание

    Налажение
    1) лагодження и лагодіння, полагодження и полагодіння, налагоджування, налагодження и налагодіння, ладнання, наладнання, направляння, направлення;
    2) налагоджування, лагодження (лагодіння), налагодження (налагодіння), злагоджування, злагодження, наладновування, ладнання, наладн(ув)ання, нарих[ш]товування, рих[ш]тування, нарих[ш]тування; впорядковування, впорядкування;
    3) настроювання, настроєння;
    4) навчання, навчення. Срв. Налаживать 1 - 4.
    * * *
    нала́годжування, нала́годження, нала́дження; упорядко́вування, упорядкува́ння

    Русско-украинский словарь > налаживание

  • 17 наряжать

    нарядить
    1) (сряжать, снаряжать кого), зряджати и зряджувати, зрядити, (з)наряджати, (з)нарядити, виряджати, вирядити, споряджати, спорядити, (отряжать) відряджати, відрядити кого; (налаживать что) налагоджувати, налагодити, налаштовувати, налаштувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що. -дить ткацкий станок - налагодити (налаштувати) ткацький верстат;
    2) (назначать) уряджати, урядити, призначати и призначувати, призначити що, (в дело, на роботу) наряджати, нарядити, зряджати, зрядити, кого, ви[від]ряджати, вирядити, відрядити кого, що, ставити, поставити, становити, постановити кого на що, до чого и що (з)робити, (делать распоряжение) загадувати, загадати кому що (з)робити и що, наказувати, наказати кому що и що (з)робити, (назначать кого кем) настановляти, настановити, ставити, поставити, (о мног.) понастановляти кого ким и на кого, за кого. [Зараз нарядили верхового та й послали у ту слободу (Рудч.)]. -дить подводу - наказати (загадати) вирядити підводу. -дить караул, людей в караул - поставити, постановити (призначити; зап. виточити) варту (сторожу), людей на варту. -дить следствие - урядити (призначити) слідство. -дить людей на работу - загадати (наказати), щоб люди вийшли на роботу, поставити (зрядити, вирядити) людей на роботу. [На ту роботу зрядили двадцять чоловіка (Сл. Ум.)]. -дить войска в экпедицию - вирядити військо в експедицію. -дить кого в выборные - настановити (поставити) кого виборним, на (за) виборного;
    3) (нарядно одевать) (гарно, пишно) убирати, убрати, прибирати, прибрати, виряджати, вирядити, зряджати, зрядити, (зап.) вистроювати и (редко) строїти, вистроїти, (прихорашивать) причепурювати, чепурити, причепурити, вичепурювати, вичепурити, прикукоблювати, прикукобити, (о мног.) повбирати, поприбирати, повиряджати и повиряджувати, позряджати и позряджувати, повистроювати, попричепурювати, повичепурювати кого. [В ясну одежу убрати (Л. Укр.). У мундир уберуть (Рудан.). Прибери пень, буде хорошень (или то й пень покращає) (Приказки). Ми звінчаємося й принесемо (матері) і хусток і золотих очіпків; а що тебе вже виряджу, так… (Квітка). Зрядив його пан ласкавий, як рідного брата (Куліш). Вистроїла дочку, як на баль (Волинь). Одягли (його), причепурили (Рудч.). Спершу він був чепурив її, купуючи їй то те, то се з одежі (Грінч.). Ми таки його прикукобили, прибрали (Борзенщ.)];
    4) (отделывать начисто) опоряджати, опорядити, (украшать) оздобляти, оздобити що (напр. хату). Наряжённый -
    1) зряджений, (з)наряджений, виряджений, споряджений, відряджений; налагоджений, налаштований, нарих[ш]тований;
    2) уряджений, призначений, наряджений, зряджений, виряджений, відряджений, поставлений, постановлений, загаданий, наказаний; настановлений, поставлений;
    3) (гарно, пишно) убраний, прибраний, виряджений, зряджений, вистроєний, причепурений, вичепурений, прикукоблений, пов[попри]бираний, повиряджаний и повиряджуваний, повистроюваний и т. п. [Сидить на різьбленому стільці, пишно вбрана (Л. Укр.). Дівчата гарні, усі прибрані (Квітка). Парубочки повряджані (Чуб. III)];
    4) опоряджений, оздоблений.
    * * *
    I несов.; сов. - наряд`ить
    ( одевать) [га́рно, пи́шно, розкі́шно] вбира́ти, [га́рно] вбра́ти (вберу́, вбере́ш) и мног. [гарно] повбира́ти, наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш и мног. понаряджа́ти и понаря́джувати, -джую, -джуєш; обряджа́ти, обряди́ти, несов. ряди́ти; ( прихорашивать) чепури́ти и причепу́рювати, -рюю, -рюєш, причепури́ти; диал. вистро́ювати, -ро́юю, -ро́юєш, ви́строїти
    II несов.; сов. - наряд`ить
    ( назначать) наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    Русско-украинский словарь > наряжать

  • 18 облаживать

    I. обладить обладжувати, облагодити, обладити, уладновувати, уладнати, уладнувати, улаштовувати, улаштувати що. [Вже й сани облагодив, а снігу й досі нема (Грінч.). Ніяк не владнають (Лохв.)]. Облаженный - облагоджений, уладнований, улаштований.
    II. облазить облазювати, облазити, вилазювати, вилазити. [Скрізь вилазили]. Срв. Излазить.
    * * *
    несов.; сов. - обл`адить
    1) ( приводить в порядок) диал. обла́джувати, обла́дити, обла́годжувати, обла́годити и пообла́годжувати; ( налаживать) нала́годжувати, нала́годити, несов. нала́дити
    2) (устраивать, улаживать) улашто́вувати, улаштува́ти, несов. упо́рати; обла́годжувати, обла́годити

    Русско-украинский словарь > облаживать

  • 19 обстраивать

    -ся, обстроить, -ся оббудовувати, -ся, оббудувати, -ся, будувати, -ся, побудувати, -ся. [Вже побудувалися трохи люди після пожежі]. Обстроенный - оббудований. [Увесь двір оббудований хлівцями та повітками].
    * * *
    несов.; сов. - обстр`оить
    1) оббудо́вувати, оббудува́ти; ( застраивать) забудо́вувати, забудува́ти
    2) (устраивать, налаживать) улашто́вувати, улаштува́ти

    Русско-украинский словарь > обстраивать

  • 20 переправлять

    переправить кого, что через что
    1) переправляти, переправити, перевозити, перевезти, переводити, перевести, (во множ.) попереправляти, поперевозити, попереводити кого, що через що. -вить войска через реку - переправити військо через річку;
    2) переправляти, переправити, переробляти, переробити, перелагоджувати, перелагодити, срв. Переделывать. -вить платье - переробити убрання;
    3) виправити, повиправляти. Сегодня я -вил листов шесть - сьогодні я аркушів із шість виправив. Все корректуры -вил - всі коректи повиправляв. Переправленный -
    1) переправлений, перевезений, переведений;
    2) переправлений, перероблений, перелагоджений;
    3) (исправленный) виправлений.
    * * *
    I несов.; сов. - перепр`авить
    переправля́ти, перепра́вити и попереправля́ти, несов. пра́вити; перепрова́джувати, перепрова́дити; ( перевозить) перево́зити, перевезти́ и поперево́зити
    II несов.; сов. - перепр`авить
    ( исправлять) переправля́ти, перепра́вити и попереправля́ти; ( выправлять) виправля́ти, ви́правити и повиправля́ти; ( переделывать) переробля́ти и переро́блювати, перероби́ти и попереробля́ти и попереро́блювати; ( налаживать как следует) перела́годжувати, перела́годити и переладна́ти

    Русско-украинский словарь > переправлять

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • НАЛАЖИВАТЬ — НАЛАЖИВАТЬ, наладить что, излаживать, прилаживать; приводить в лад, в строй, в порядок; исправлять, пригонять, отделывать; | * подучать, направлять кого. Наладить борону, соху, устроить совсем, изготовить к работе; уставить сошник. Часы не бьют,… …   Толковый словарь Даля

  • налаживать — См …   Словарь синонимов

  • НАЛАЖИВАТЬ — НАЛАЖИВАТЬ, налаживаю, налаживаешь. несовер. к наладить в 1 и 2 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • налаживать — НАЛАДИТЬ, ажу, адишь; аженный; сов., что. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • налаживать — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN fettle …   Справочник технического переводчика

  • налаживать — НАЛАЖИВАТЬ1, несов. (сов. наладить), что. Делать какой л. механизм, прибор пригодным для пользования, приспосабливая его для какой л. работы, для функционирования, правильно пригоняя все части и составляющие детали друг к другу; Син.: направлять… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • налаживать — наладить быт • существование / создание, начало наладить выпуск • действие, начало наладить жизнь • изменение, положительная наладить конструктивный диалог • существование / создание наладить контакт • существование / создание наладить отношения… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • налаживать — I.     НАЛАЖИВАТЬ/НАЛАДИТЬ     НАЛАЖИВАТЬ/НАЛАДИТЬ, направлять/направить II. налаживание …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • налаживать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: св. наладить; сущ., ж. наладка; сущ., с. налаживание 1. Когда вы налаживаете какой либо механизм, устройство, вы делаете так, чтобы они хорошо работали. Мастер нам в доме электропроводку налаживает. | …   Толковый словарь Дмитриева

  • налаживать (аппарат, машину) — устранять неполадки ремонтировать — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы устранять неполадкиремонтировать EN doctor …   Справочник технического переводчика

  • Налаживать — I несов. перех. 1. Приводить в должный порядок. 2. Исправляя что либо, делать пригодным для использования. 3. разг. Организовывать, устраивать что либо. II несов. перех. разг. Настраивать на определённый лад (музыкальный инструмент, пение и т.п.) …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»