-
1 lay
I1. n1) положення, розташування (чогось)2) напрям3) обриси (берега); рельєф4) мор. спуск (троса)5) розм. рід занять; фах, робота6) коротка пісенька (балада); короткий ліричний вірш7) спів пташкиto be in (good, full) lay — добре нестися (про курку)
2. adj1) світський, мирський; недуховний, нецерковний2) непрофесіональний3) карт. некозирнийlay figure — а) манекен; б) нереальний образ; в) нікчема
II1. v (past і p.p. laid)1) класти, покласти2) прокладати, закладати (кабель тощо); установлювати3) лягати4) повалити; прибити, прим'яти (посіви)5) битися об заклад; пропонувати парі6) відбуватися7) вкривати, накривати, застилати8) накрити на стіл10) нестися, класти яйця13) надавати (значення)to lay an apprehension — заспокоїти, розвіяти побоювання
19) доводити до певного стану◊ to lay by the heels — а) закувати в кайдани, ув'язнити; б) позбавити свободи, можливості рухатися
◊ to lay flat — зрівняти із землею
◊ to lay hands on oneself — накласти на себе руки
◊ to lay heads together — радитися, обговорювати
◊ to lay one's plans bare — розкрити свої плани
◊ to lay one's skirt — давати відтяти свою голову; битися об заклад
◊ to lay smb. under a necessity — примушувати когось
◊ to lay smb. under obligation — зобов'язати когось
◊ to lay the land waste — спустошити країну
◊ to lay stomach for a while — підживитися
◊ to lay to rest — прилягти відпочити
◊ to lay smb. under contribution — накласти на когось контрибуцію
□ lay about: to lay about one — завдавати ударів направо й наліво
□ lay aside (by) — а) відкладати (убік); б) приберігати; відкладати; в) кидати, відмовлятися; г) виводити з ладу
□ lay back — відводити назад
□ lay down — а) класти, укладати; б) запасати і зберігати; в) відмовлятися (від посади); г) залишати (надію); д) складати (план); є) установлювати, затверджувати; є) платити за профане парі
□ lay in — відкладати про запас
□ lay off — а) скидати (одяг); б) відкладати (вбік); в) припиняти роботу; амер. звільняти робітників; г) амер. відпочивати
to lay off for a week — відпочити тиждень; д) амер. планувати, розмічати; є) розм. перестати чіплятися (набридати)
□ lay on — а) завдавати (ударів); нападати, накидатися; б) накладати (шар фарби); в) прокладати (труби); г) нагулювати (м'ясо); д) пускати собак по сліду
□ lay out — а) виймати, викладати, розкладати; б) збити з ніг, повалити, вивести з ладу; в) планувати, розмічати
□ lay over — а) покривати; обкладати; б) відкладати, відстрочувати
□ lay to — а) лягати в дрейф; б) навалюватися на весла
□ lay up — а) запасати, відкладати, накопичувати, нагромаджувати; б) виводити тимчасово з ладу
to lay up a ship for repairs — поставити корабель на ремонт; в) бути прикутим до ліжка
2. past від lie III* * *I [lei] n1) положення, розташування ( чого-небудь); мop. спуск ( троса)2) cл. рід занять, професія, робота; план, намір3) коханка; коханець; злягання4) мop.; cпeц. частка в підприємстві ( у китобійному промислі)5) c-г. несучість; яйцекладкаII [lei] v( laid)1) класти, покласти; лягати; класти певним чиномto lay the foundation — закласти фундамент; започаткувати
2) встановлювати; розробляти3) прокладати, закладати4) повалити, звалити; (into, on) накидатися; ( about) розмахувати чим-небудь; прим'яти, прибити6) пропонувати парі, битися об заклад; робити ставку ( на перегонах)9) ставити ( пастку); влаштовувати ( засідку); aмep.; cл. ( for) підстерігати кого-небудь ( у засідці)11) накладати (штраф, покарання); покладати ( зобов'язання); приписувати ( провину)14) розсіювати ( сумніви); заспокоювати; виганяти ( злих духів)15) вити, сукати ( канат)16) мop. прокладати ( курс)17) переспати (з жінкою; to get laid, " трахнути").III [lei] n IV [lei] ato lay heads together — радитися; обговорювати
1) світський, мирський; не духовний; який не має чернечого сануV [lei] a VI [lei] past від lie IV -
2 накладывать
и Накладать накластьI. 1) что, чего на что, во что - накладати и (редко) накладувати, класти, накласти и (редко) наложити, (о мног.) понакладати и понакладувати що, чого на що, в що; (в большом количестве) гатити, нагатити що, чого в що. [Накладала одно поліно на одне, поки й попадало все (Канівщ.). Коли пишеш, не клади руки на зшиток (Київ). І навіщо стільки дров гатити в грубу? (Сл. Гр.)]. -класть яиц (о курах) - наносити (нанести) яєць. -класть в шею кому - надавати (за)потиличників кому, нагодувати (за)потиличниками кого, набити потилицю кому, накласти кому по потилиці (по шиї);2) (нагружать) навантажувати, навантажити, наладовувати, наладувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понавантажувати и т. п. що; (о телеге ещё) набирати, набрати хуру (зап. фуру), хуруватися, нахуруватися. [Ой, ти будеш хуру набирати, а я буду гроші одбирати (Грінч. III). Чумаки хуруються (Сл. Гр.)];3) (стену) - см. Надстраивать. Накладенный -1) накладений, наложений, понакладаний, понакладуваний; нагачений; нанесений;2) навантажений, наладований, нарих[ш]тований, напакований, понавантажуваний и т. п.;3) см. Надстроенный. -ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути накладаним и накладуваним, накладеним, наложеним, понаклад(ув)аним и т. п.II. Накладывать и Налагать, наложить -1) см. I. Накладывать 1 и 2;2) накладати и (редко) накладувати, накласти и (реже), наложити, (о мног.) понакладати, понакладувати що. [Ярмо накладає, воли запрягає (Пісня). Данину з року в рік не змогли хижаки на селян накладувати (Куліш)]. -жить головой - накласти (реже наложити) головою. -ть дань, налог, подать, пошлину, штраф, эпитимию на кого - накладати, накласти, накидати, накинути, (о мног.) понакладати, понакидати дань (данину), податок, подать, мито, пеню, покуту на кого, кому. [Додатковий податок накладали (Доман.). Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі (Н.-Лев.). Накинули мостового ще по копійці з хури (Сл. Ум.)]. -ть запрещение на что - накладати, накласти заборону на що. -ть клеймо на кого, на что - таврувати, натавровувати, натаврувати, клейнити, наклейнити, (о мног.) потаврувати, понатавровувати, поклейнити кого, що, (о товарах ещё) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) пошта[е]мпувати що. -вать, -жить люльку - набивати, набити, накладати, накласти люльку. [На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку (Грінч. III)]. -ть наказание на кого - накладати, накласти кару на кого. -ть обязанность на кого - накладати, накласти, покладати, покласти, накидати, накинути обов'язок (повинність) на кого, кому. -гать, -жить оковы на кого - забивати, забити, (о мног.) позабивати в кайдани кого, покладати, покласти кайдани на кого. [По двоє кайданів на ноги покладено (Ант.-Драг.)]. -ть отпечаток на кого, на что - позначатися, позначитися, відбиватися, відбитися на кому, на чому. -жить печать на кого, на что - покласти (редко наложити) печать, (перен. ещё) знак (ознаку) на кого, на що. -ть повязку на что - накладати, накласти пов'язку на що, (чаще) завивати, завити, зав'язувати, зав'язати, бандажувати, забандажувати що чим, що в що. -ть руку на кого, на что - накладати, накласти руку на кого, на що, пригноблювати, пригнобити кого. -ть руки на себя - здіймати, зняти руки на себе, руки на себе накладати, накласти, смерть собі заподіяти, віку собі вкоротити. -ть слой серебра, золота - накладати, накласти, садити, насадити срібло, золото. [Лапки - з біличого хвоста, щоб садити на рямці золото (Яворн.)]. Не -гай гнева, -ложи милость - не бери в неласку, зміни гнів на ласку. Накладываемый и Налагаемый - що його (її, їх) накладає (-дають), що накладається и т. п., накладаний и накладуваний; накиданий; покладаний. [Люди визволятимуться з-під пут, накладуваних природою (Азб. Комун.)]. Наложенный - накладений и (реже) наложений, понакладаний, понакладуваний; накинутий и накинений, понакиданий; набитий; покладений. [Моя кісонька, віночком наложена (Чуб.)]. -ный платёж - післяплата, накладений платіж (-тежу). Послать с -ным платежом - по[наді]слати з(за) післяплатою. - ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути наклад(ув)аним, накладеним и (реже) наложеним, понаклад(ув)аним и т. п. Повязка -ется на рану - рану завивають (зав'язують, бандажують).* * *несов.; сов. - налож`ить1) наклада́ти, накла́сти, -кла́ду, -кладе́ш и мног. понаклада́ти; (сов.: положить) покла́сти; ( настилать) намо́щувати, -щу́ю, -щує́ш, намости́ти, -мощу́, -мо́стиш и мног. понамо́щувати, мости́ти, помости́ти; ( наваливать в большом количестве) гати́ти (гачу́, га́тиш), нагати́ти, гили́ти, -лю́, -ли́ш, нагили́ти\накладывать жить печа́ть (печа́ти) на что — см. налагать
\накладывать жить печа́ть (печа́ти) на что; \накладывать жить [свою́] печа́ть на кого́-что, \накладывать жить [свой] отпеча́ток на кого что — см. налагать
\накладывать жить резолю́цию — накла́сти (по́класти) резолю́цію
\накладыватьть ру́ку (ла́пу) — ( завладевать) накладати, накла́сти ру́ку (ла́пу)
\накладывать жить на себя́ ру́ки — ( о самоубийстве) накла́сти (підня́ти, зня́ти) на се́бе ру́ки, заподі́яти собі́ смерть, укороти́ти собі́ ві́ку
\накладыватьть штраф — наклада́ти, накла́сти штраф
2) ( бить) наклада́ти, накла́сти, сов. да́ти (дам, даси) кла́ду
См. также в других словарях:
порішати — I а/ю, а/єш, недок., поріши/ти, шу/, ши/ш, док., розм. 1) неперех., на чому, з інфін., також із спол. що. Приймати яке небудь рішення, доходити до якогось висновку; вирішувати. 2) тільки док., неперех., з чим. Завершити яку небудь справу. ||… … Український тлумачний словник
