-
1 накидати
техн. набра́сывать -
2 naszkicować
накидати, накреслити -
3 кӱрмекле-
накидати зашморг, зашморгувати О. -
4 тизд'инле-
накидати повід О. -
5 тизд'инне-
накидати повід К. -
6 набрасывать
набросатьI. 1) накидати и накидувати, накидати, навергати и навергувати, навергати чого куди, де, (во многих местах) понакидати и понакидувати, понавергувати чого куди, де; (сбрасывая сверху или бросая в одно место) наскидати чого. [Не накидай стільки дров у піч, - накидає такого, що на двічі стало-б (Сл. Гр.). Понакидали діти в хаті (Харк.). Снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.). Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей (Куліш)]. Сколько сору здесь -вают на улицу - скільки сміття тут накидають на вулицю;2) (проект, план, чертёж и т. п.) накидати, накидати, начеркувати, начеркати, зарисовувати, зарисувати, накреслювати, накреслити (проєкт, план, рисунок). [Коцюбинський з захватом оповідав деякі сцени і накидав типи з майбутнього романа (Єфр.). На первому аркушику начеркано пером, без кольору, костел (Куліш). Що начеркав, то так в друкарню і несе (Основа 1861)]. -сать начерно - накидати начорно що. Наскоро -сать на бумаге свои мысли, план - нашвидку накидати на папері свої думки, план. [Вільно читатиму все, що він там має накидати на папері (Крим.)]. Набросанный -1) накиданий, наверганий, понакиданий, понакидуваний, понавергуваний;2) накиданий, начерканий, зарисований, накреслений.II. Набрасывать, набросить -1) накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Карпо накинув свитку на плечі (Н.-Лев.). Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло (Черніг.)]. -ть на себя что - накидати, накинути, напинати, напнути и нап'ясти на себе що, накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим. [Накинула на себе юпчину та й побігла (Грінч.). Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух (Коцюб.). Дощ надворі, накинься якоюсь ряднинкою, а так не йди (Звин.). Платком обкинься, бо холодно (Переясл.)]. -сить на кого тень, подозрение - накинути неславу на кого (знеславити кого), кинути підозру на кого. [Вони-б накинули неславу на ввесь край (Самійл.)];2) накидати, накинути, начеркувати, начеркнути; см. I. Набрасывать 2;3) -вать (охотн.: спускать гончих) - напускати. Наброшенный - накинутий и накинений, понакиданий; напнутий и нап'ятий.* * *I набр`асыватьнесов.; сов. - наброс`ать1) накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти; (сов.: бросая сверху или в одно место) наскида́ти; (сов.: нашвырять) наве́ргати2) (изображать, излагать) накида́ти, наки́дати, накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити; (сов.: быстро, наспех написать) начерка́тиII несов.; сов. - набр`осить\набрасыватьть план по́вести — накидати, наки́дати (накре́слювати, накреслити) план повісті
1) накида́ти, наки́нути и мног. понакидати; ( одежду) напинати, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пнеш и мног. понапинати\набрасыватьть платок — накида́ти, накинути (напина́ти, напнути и нап'ясти́) ху́стку, покриватися, покритися ху́сткою
\набрасыватьть тень на кого-что — перен. кидати, кинути (наки́дати, наки́нути) тінь (підо́зру) на кого-що
2) см. набрасывать I 2) -
7 наваливать
навалить1) что, чего на что, куда - навалювати, навалити, навертати, навернути, накочувати, накотити, (о мног.) понавалювати, понавертати, понакочувати що и чого на що, куди; (набрасывать) накидати и накидувати, накидати, нагортати и нагортувати, нагорнути, (о мног.) понакидати, понагортати чого на що; срв. Приваливать 1. [Зима намети навертає (Мирн.). Було мене притопити й камінь навернути (Грінч. III). Он, понавертало цілі копи жовтої глини (Мирн.)]. -лить камень на что - навалити (навернути) камінь на що. -лить кучу соломы - навернути купу соломи. -лить сору - накидати (навернути, нагорнути) сміття. -вай больше земли - навертай (нагортай) більше землі. Снегу -лило в колено - снігу навалило (навернуло, накидало, навергало) в коліно;2) (накладывать тяжесть, громоздкую вещь, нагружать) навалювати, навалити, накладати, накласти и (реже) наложити, накидати, накинути, навантажувати, навантажити, (о мног.) понавалювати, понакладати, понакидати, нонавантажувати що на кого, на що, (вульг.) наричити, накрякати що. [Хоч як було наватажиш віз снопами (Куліш). Було батько як наричать гарбу, що яка-хоч пара коней не потягне, хіба воли (Бердянщ.). Такий віз наричив, що ледве воли довезли (Сл. Гр.). Там-же й віз накрякав! ледве кобила проти гори вивезла (Харк.)]. -вать вюк на мула - навалювати (накладати, накидати) в'юк на мула. -лили на меня поручения - накинули на мене (мені) доручення. На меня -лили слишком много работы - на мене накинуто (навалено) занадто багато праці (роботи);3) нахиляти, нахилити, (о мног.) понахиляти що на кого, на що. -вали шкап на себя - нахили шахву на себе. -вали столб больше вправо - нахили стовп(а) правіше;4) (сходиться во множестве) насувати, насунути, плавом напливати, напливти, навалувати, настягатися. [Ті миші, що в степу багато, не тут наплодились; вони відкільсь навалували (Новомоск.)]. Народу пропасть -лило, народ -лил на площадь - людей (народу) насунуло сила, народ насунув на майдан;5) (нанести течением) навалити, нагнати. Течением -лило барку на мост - берлину навалило (нагнало) точією на міст. Судно -лило на другое - судно навалило (нагнало, напли(в)ло) на инше;6) (в карт. игре) навалювати, навалити. [Бий і навалюй (Сл. Ум.)];7) охотн. - налягати, налягти. Гончие -лили на зверя - гончаки налягли на звіра. Наваленный -1) навалений, навернений, накочений, накиданий, нагорнений, понавалюваний, понавертаний, понакочуваний, понакиданий и понакидуваний, понагортаний и понагортуваний. [Прийшов - аж там змій каменем навернений (Гудч.). Нагорнений смітник (Крим.)];2) навалений, накладений и (реже) наложений, накиданий, навантажений, понавалюваний, понакладаний, понакиданий, понавантажуваний;3) нахилений, понахиляний.* * *I несов.; сов. - нав`алить1) нава́лювати, -люю, -люєш, навали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. понава́лювати; ( набрасывать) накидати, наки́дати и мног. понакидати, навертати, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понаверта́ти; (чем-л. тяжёлым сверху) приверта́ти, привернути\наваливать ли́ло много сне́гу — безл. навали́ло (наки́дало; наверну́ло) бага́то сні́гу
2) (безл. перен.: скопляться, появляться во множестве) насува́ти, насу́нути, нава́лювати, навали́ти; (сов.: набиться) нати́снутисяII несов.; сов. - навал`ять\наваливать ли́ло много наро́ду — насу́нуло (навали́ло, нати́снулося) бага́то наро́ду (люде́й)
1) нава́лювати, -люю, -люєш, наваля́ти; (сов.: накатать) накача́ти; (сов.: налепить) наліпи́ти, -ліплю́, -лі́пиш2) (сов.: набросать, повалить) наваля́ти; наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш3) (сов.: небрежно написать, нарисовать) наля́пати и мног. поналя́пувати, наба́зграти -
8 накидывать
накидать (много чего)I. накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати и понакидувати чого; срв.I. Набрасывать. [А лисичка все кида по рибці на дорогу, все кида; от як накидала вже багато, тоді нишком і сама злізла (Рудч.)]. Накиданный - накиданий, понакид(ув)аний. -ться - накидатися, накидатися, понакидатися и понакидуватися; бути накиданим, понакид(ув)аним.II. Накидывать и Накидать, накинуть -1) что на кого, на что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що, (об одежде ещё) скидати, скинути, напинати, напнути и нап'ясти, нахоплювати и нахопляти, нахопити що на кого, на що, (на самого себя ещё) накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим, (о мног.) поскидати, понапинати, понахоплювати що на кого, на що, понакидатися, пообкидатися чим; срв.II. Набрасывать 1. [Скинув наопашки одежину і вибіг на вулицю (Кониськ.). Одежину якусь нахоплять, що аж глянути гидко (Номис). «Накинься чим, а так не виходь.» - «Ой, нема-ж чим накинутися!» (Звин.)]. -ть узду на кого - закидати, закинути, напинати, напнути (нап'ясти) гнуздечку (оброть) на кого, кому. [Закинув на чорта оброть (Рудан.)]. -ть петлю на шею кому - накидати, накинути, закидати, закинути петлю (зашморг) на шию кому. -ть горшок, банки кому - скидати, скинути горща, прикладати, прикласти баньки кому;2) (работу на кого) накидати, накинути працю (роботу) кому, звертати, звернути працю (роботу) (з себе) на кого. [Я не хотів цієї роботи, мені її накинули (Київ). Сам він нічого не робив, а все діло звернув на старшину (Грінч.)];3) накидати, накинути; см. Набавлять. [Мало, накинь ще хоч трохи! (Київщ.)]. Накинутый -1) накинутий и накинений, скинутий, напнутий и нап'ятий, нахоплений, понакиданий, понапинаний, понахоплюваний; закинутий и закинений;2) накинутий и накинений, звернутий и звернений;3) накинутий. -ться -1) накидатися, накинутися, понакидатися; бути накиданим, накинутим и накиненим, понакиданим и т. п.;2) (агрессивно) накидатися, накинутися, нападати(ся), напасти(ся), (зап.) вергатися, верг(ну)тися, (только о людях) наштопуватися, наштопатися, (словесно) нападатися, напастися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на (до) кого, прискіпуватися, прискіпатися до кого, насідати, насісти на кого, накопуватися, накопатися на кого, (зверем) визвірятися, визвіритися на кого; срв.II. Набрасываться 2. [Собаки накинулися на нас (Сл. Ум.). Поліціяни, як звіри, верглися на Бовдура (Франко). Наштопавсь на Семена, та й давай його удвох місить (Новомоск.). «Чого стоїш? Іди!» - грубо напавсь Шмідт на слугу (Крим.). Ми тут гуляли, до нас наскіпались: де та й де мою дочку діли? (Мирний). «Не віриш?» - прискіпавсь він до мене, побачивши, що я посміхаюсь (Черкас.). Найбільше-ж накопується на Хіврю (Крим.). Чого ти визвірився на дітей? (М. Левиц.)];3) (на роботу, на еду и т. п.) допадатися, допастися до чого; срв.II. Набрасываться 2 (-ться на еду). [Допався до книжок (Крим.). Допався до борщу так, що й за вуха не одтягнеш (Богодух.)].* * *I несов.; сов. - накид`атьнакида́ти, наки́дати и мног. понакида́тиII несов.; сов. - нак`инуть1) (что) накида́ти, наки́нути и мног. понакида́ти (що); ( одежду) напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш, мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим)2) ( набавлять) накида́ти, наки́нути -
9 намётывать
наметатьI. 1) (набрасывать чего) накидати, накидати, метати, наметати, навергувати и навергати, навергати, (о мног.) понакидати, понавергувати чого. [Навергали купу каміння (Кам'янеч.)]. -тать сена - накидати сіна (в копну: в копицю; в стог: в стіг, в стіжок; на сеновал: в сінник). Много ли -тал пару? - чи багато наорав пару (напаренав, напаренив)?;2) (детёнышей) метати, наметати, приводити, привести (малят) (о суке ещё) щенити, нащенити цуценят (щенят) и т. п.; см. Метать 2. [Львиця так свині сказала: «Ти наметала десяток поросят, а я одно львеня» (Боров.)]. -тать икры - навикидати ікри, нанереститися, натерти кашки;3) (шить на живую нитку) нафастриґовувати, нафастриґувати, наживляти, наживити (ниткою), (о мног. или во мн. местах) понафастриґовувати, понаживляти (ниткою) що; (петли) обкидати обкидати, (о мног.) пообкидати (петельки, застіжки);4) (руку) набивати, набити, наламувати и наломлювати, наламати и наломити, (о мног.) понабивати, поналамувати и поналомлювати руку. -тать глаз - наламати, (навчити) око. Намётанный -1) накиданий, наметаний, наверганий, понакид(ув)аний, понавергуваний; наораний;2) наметаний, приведений; навикиданий, натертий;3) нафастриґований, понафастриґовуваний, наживлений, понаживляний (ниткою); обкиданий, пообкид(ув)аний;4) набитий, наламаний и наломлений. -ная рука - набита (наламана, призвичаєна) рука. -ный глаз - звичне (наламане, навчене) око. -ться -1) (стр. з.) накидатися, бути накиданим, понакид(ув)аним и т. п.;2) (навыкать) привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися (до чого), наламуватися, наламатися, набивати, набити руку, (о мног.) попривчатися, попризвичаюватися, понабивати руку. [Давніш я цього не вмів, тепер наламавсь (Звин.)];3) (вдоволь, сов.) - а) накидатися, наметатися, навергатися и т. п.; срв. Метать; б) накидатися, наметушитися и т. п.; срв. Метаться 2 и 3.II. Намётывать, наметнуть что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Накинув петлю коневі на шию і зловив його (Київщ.)]. -ться - накидатися, бути накинутим, понакиданим.* * *I несов.; сов. - намет`ать1) (меча, набрасывать) накида́ти, наки́дати, мета́ти (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш), намета́ти2) ( производить потомство) мета́ти, намета́ти; ( рождать) приво́дити, -дить, привести́, -веде́; ( икру) викида́ти, ви́кинути и навикида́ти3) ( делать опытным) нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти и призви́чити; ( набивать) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш\намётывать тать глаз — призвича́їти око
II портн.; несов.; сов. - намет`ать\намётывать тать ру́ку — наби́ти (налама́ти) ру́ку
наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и мног. пообки́дати -
10 наносить
(несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].II. Наносить, нанести и нанесть -1) см. I. Наносить;2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -1) см. подI. Наносить:2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;3) занесений, позаношений;4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;5) зазначений, позазначуваний;6) накиданий, понакид(ув)аний;7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;8) набитий, підбитий.* * *I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти\наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т
\наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́
\наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́
\наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́
-
11 throw
In1) кидання; кидокat a single throw — одним ударом, відразу
2) спорт. кидок (боротьба)3) спорт. метання4) спорт. неправильний удар (бадмінтон)5) відстань кидка6) закидання (сітки)7) рубання, валяння (лісу)8) шаль, шарф9) покривало (на ліжко)10) гончарний круг11) геол. вертикальне переміщення13) тех. радіус кривошипа; розмахthrow distance — кін. проекційна відстань
IIv (past threw; p.p. thrown)1) кидати, шпурлятиto throw smb. into prison — кидати когось до в'язниці
2) кидатися (тж throw oneself)to throw oneself into an arm-chair — кинутися (упасти) в крісло
3) спрямовувати, посилатиto throw light on smth. — а) кидати світло на щось; б) перен. проливати світло на щось
to throw smb. a kiss — послати комусь поцілунок здаля
4) вивергати5) телитися, жеребитися тощо6) закидати (сіть тощо)1) накидати, напинати (одяг)8) перекладати, звалювати (вину)9) скидати, міняти (шкіру, роги тощо)10) линяти (про птахів)11) губити (колесо, підкову)14) скидати (вершника)15) спорт. кидати на килим, класти на обидві лопатки24) формувати, надавати форми25) обробляти на гончарному крузі26) навмисно програвати (під час змагання тощо)27) військ. вести вогонь (з гармати)throw about — а) розкидати; б) розмахувати
throw aside — а) відкидати, відсувати; б) відмовлятися (від чогось)
throw at — накидатися, нападати
throw away — а) відкидати, викидати; б) витрачати; в) пропустити (щось), не скористатися (з чогось)
throw back — а) відкидати назад; б) сповільнювати розвиток; в) тіснити (ворога); г) бути схожим на предків; д) мати давню історію
throw by — не брати до уваги (щось), не зважати (на щось)
throw down — а) кидати; упускати, випускати (з рук); б) зносити (будинок); в) скидати; г) відхиляти (щось); відмовлятися (від чогось)
throw in — а) додавати; б) вставляти (зауваження); в) ділити (з кимсь — with); г) закидати (сіть); д) спорт. укидати (м'яч); є) кидати (приймати) виклик; є) ставати кандидатом; ж) тех. вмикати; з) мисл. пускати собак (по сліду)
throw off — а) скидати, знімати (одяг); б) позбутися (чогось), звільнитися (від чогось); в) виділяти, випускати, вивергати; г) скидати (владу); д) відраховувати, скидати з рахунку; є) спорт. вибивати; є) починати (щось); ж) друкувати; з) спускати (собак)
throw on — а) накидати (одяг); б) спускати (собак)
throw out — а) викидати; б) відмовлятися (від чогось); в) виганяти; г) перебивати (в розмові); д) дезорганізовувати; є) виводити з рівноваги (з себе); є) не рахуватися (з кимсь); не брати до уваги (когось); ж) відхиляти (законопроект); з) висловлювати мимохідь
1) будувати, прибудовувати; й) випромінювати (світло); к) викидати (пагінці); л) виділяти, відтіняти; м) військ. виставляти, висилати (дозір); н) спорт. переганяти; о) виводити з гри (крикет, бейсбол); п) тех. вимикати, роз'єднувати; р) с.г. розвалювати (борозну)throw over — а) залишати, кидати (друзів); б) відмовлятися (від плану); в) тех. перемикати; перекидати (рукоятку)
throw together — а) збирати в одному місці; зводити; б) похапки складати, компілювати
throw up — а) підкидати вгору; б) кидати (щось); відмовлятися від участі (в чомусь); в) блювати; вивергати; г) зводити (будівлю); швидко будувати; д) виділяти, відтіняти; є) віддавати, кидати (напризволяще); є) амер. обвинувачувати; дорікати; лаяти; ж) мисл. втрачати слід (про собаку); з) с.г. перевертати (шар ґрунту)
to throw a bomb into smth. — викликати сенсацію; зчинити переполох
to throw at smb.'s head — вішатися комусь на шйю
to throw dirt (mud) at smb. — очорнити когось
to throw dust in smb.'s eyes — замилювати комусь очі
to throw oneself into smth. — енергійно братися до чогось; цілком присвятити себе чомусь
to throw smb. off his guard — захопити когось зненацька
to throw smb. upon his own resources — покинути когось напризволяще
to throw the book — а) повністю використати свої права; б) військ. ввести в бій усі засоби
to throw the bull — амер. базікати, безсоромно брехати
to throw up the sponge, to throw in the towel — здатися, визнати себе переможеним
* * *I n1) кидання; кидокat a single throw — одним ударом; відразу
to have a throw at smth — кинутися /напасти/ на щось; спробувати зробити щось
2) cпopт. кидокthrow in circle, flying overhead throw — кидок через голову
record [well-aimed] throw — рекордний [добре розрахований]кидок; метання
throw with the hammer — метання молота; хибний удар ( бадмінтон)
4) ( при грі в кості) кидання, метання; викинуте число балів5) закалывание ( мережі)6) рубання, валка ( лісу)7) aмep. шаль, шарфknitted throw — в'язаний шарф; покривало ( на ліжко)
9) гeoл. вертикальне переміщення, скидання10) тex. хід (поршня, шатун радіус кривошипа; розмах, подвійна амплітуда)12) aмep. штука; to sell smth at 4; dollars a throw продавати щось за чотири долари за штукуII v(threw; thrown)1) кидати; жбурнутиto throw a ball (to smb), to throw (smb) a ball — кидати м'яч ( комусь)
to throw smth out of the window — викинути щось з вікна
to throw smth over the wall — перекинути щось через стіну
to throw tomatoes [stones]at smb — закидати когось помідорами [камінням]
the satellite will be thrown into space — супутник буде запущений у космос
to throw smb into prison — кинути когось у в'язницю
to throw a division against the enemy — кинути дивізію на супротивника; кидатися, кинутися ( часто to throw oneself)
to throw at smb; smth — накидатися на когось, щось
2) направляти, посилатиto throw a shadow on smth — відкидати /кидати/ тінь на щось (тж. перен.)
a new light was thrown on the mystery — таємниці спробували знайти нове пояснення
3) викидати; викинути4) лiт. проливати5) телитися, жеребитися, т. п.6) збентежити, спантеличити7) закидати, закинути (сітку, вудку)to throw one's net wide — образн. змалювати широку картину чогось ( про автора роману)
8) накидати, накинути ( одяг)to throw a shawl on /over/ one's shoulders — накинути шаль на плечі
with a coat thrown about him — накинувши пальто
9) перекладати (провину, відповідальність на когось)10) скидати, міняти (шкіру, роги, копит); линяти ( про птахі)11) губити (підкову, колесо)one tank threw a track and went out of order — один танк втратився гусениці, вийшов з ладу
12) проектувати (кадри, образи)14) скидати (вершник;)15) cпopт., кидати на килим; класти на обидві лопатки16) cпopт., метатиto throw the discus [the javelin] — метнути диск [спис]
17) вести вогонь ( зі знаряддя)to throw two sixes — викинути дві шістки; скидати ( карту)
19) вiйcьк. перекидати ( продовольство); терміново посилати ( підкріплення); вводити в бій ( військ)20) перекидати, наводити ( міст)to throw a bridge over /across/ the river — перекинути міст через річку
21) робити, виконувати ( вправу)to throw a somersault — зробити сальто; влаштовувати (сцену, істерику)
24) з ( шовк); сукати, тростить25) формовать, надавати форму ( виробу); обробляти на гончарному коліinto [on]smth — з когось, щось у якийсь стан; увергати когось, щось у щось
to throw two rooms into one — з'єднати дві кімнати, перетворити дві кімнати в одну
to throw smth into good form — привести щось у гарний вид
to throw smb into confusion — привести когось у замішання
to throw smb into a dilemma — поставити когось перед вибором; поставити когось у скрутне становище
to throw the enemy on the defensive — вiйcьк. зайняти оборону проти супротивника
28) to throw oneself into smth енергійно братися за щось; цілковито присвятити себе чомусь; з головою зануритися у щосьto throw oneself (up)on food — накидатися на їжу, жадібно їсти
29)to throw oneself (up)on smth; smb — довірятися чомусь, комусь
to throw oneself on smb 's mercy — здатися на чиюсь милість
30)to throw smb off the bicycle — скинути когось з велосипеда
to throw smb off smth — збивати когось із чогось
to throw a hound off the scent — збити собаку зі сліду [порівн. тж. О]
31)to throw smb together — збирати в одному місці; зводити
they were thrown together by a common interest — їх зв'язував спільний інтерес
to throw smth together — наспіх складати, компілювати
his novels are thrown together — його романи написані абияк /дуже недбало/
32)to throw smth open — розорювати
to throw open the doors — прочинити двері; відкривати; створювати можливості; відкривати доступ
to throw open the gates of commerce — широко відкрити двері для торгівлі, створити більші можливості для торгівлі
to throw smb idle — позбавити когось роботи
a hundred men were thrown idle — сто чоловік залишилися без роботи
to throw at smb 's head — вішатися комусь на шию
to throw oneself at smb — домагатися /домагатися/ чийогось розташування або любові
to throw dirt /mud/ al smb — очорнити когось, облити когось помиями
to throw a slur on smb; smth — ганьбити когось, щось
to throw smth overboard, to throw smth to the winds — відмовитися від чогось; кидати /відкидати/ щось
to throw one's scruples overboard — відкинути сумніви, плюнути на етичні міркування
to throw a bomb into smth — створити сенсацію, зчинити переполох
to throw smth into the dustbin /into the waste-paper basket/ — викинути щось на смітник
to throw smth into the melting-pot — піддати щось докорінній зміні
to throw obstacles in smb 's way — створювати перешкоди комусь
to throw temptation in smb 's way — спокушати когось
to throw oneself in smb 's way — постати на чийомусь шляху; шукати зустрічі з кимось
to throw smth in smb 's face — кидати щось в обличчя комусь, різко дорікати або обвинувачувати когось
to throw dust in smb 's eyes — обманювати когось
to throw smb off his balance — виводити когось із себе
to throw smb off his guard — обдурити чиюсь пильність; захопити когось зненацька
to throw smb off the scent /off the trail/ — збити когось зі сліду [порівн. тж. ІІ Б 4,;]
to throw a damper /a cold douche, cold water/ upon smth — заперечувати проти чогось; віднестися прохолодно до чогось; = вилити на когось відро холодної вода
to throw doubt upon smth — брати щось під сумнів, сумніватися у чомусь
to throw smb upon his own resources — надати когось самому собі
to throw the book — повністю використати свої права ( при накладенні стягнення); вiйcьк. вводити в бій всі засоби
to throw the book at smb — aмep.; cл.; див. book I O
to throw the bull — aмep.; жapг. тріпати язиком, брехати безсовісно; to throw a chest випинати груди; to throw the handle after the blade бути наполегливим у безнадійній справі; to throw a sprat to catch a herring див. sprat O
-
12 набавлять
набавить наддавати, наддати, набавляти, набавити, надбавляти, надбавити, накидати, накинути, (о мног.) понаддавати, пона(д)бавляти, понакидати чого и що на що; срв. Прибавлять. [Коли накидати плату, то треба накидати всім, та ще й однаково (Н.-Лев.). По два карбованці на десятину накинув (Грінч.)]. Набавленный - надданий, набавлений, надбавлений, накинутий, понаддаваний, понакиданий. -ться - наддаватися, бути наддаваним, надданим, понаддаваним и т. п.* * *несов.; сов. - наб`авитьнабавля́ти, наба́вити, -влю, -виш; (о плате, пене) накида́ти, наки́нути\набавлятьть ша́гу — набавля́ти, наба́вити ходи́ (кро́ку)
-
13 нашвыривать
нашвырнутьI. нашпурювати, нашпурнути, нашвиргувати, нашвирг(о)нути, накидати, накинути, (о мног.) понашпурювати, понашвиргувати, понакидати що на кого, на що; срв.II. Накидывать. Нашвырнутый - нашпурнутий, нашвиргнутий, накинутий и накинений, понашнурюваний, понашвиргуваний, понакиданий. -ться - нашпурюватися, нашпурнутися, понашпурюватися; бути нашпурюваним, нанашпурнутим, понашпурюваним и т. п.II. Нашвыривать, нашвырять - нашпурлювати, нашпурляти, нашвиргувати, нашвиргати, навергувати, навергати, накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понашпурлювати, понашвиргувати, понавергувати, понакидати и понакидувати чого; срв.I. Накидывать. Нашвырянный - нашпурляний, нашвирганий, наверганий, накиданий, понапшурлюваний, понашвиргуваний, понавергуваний, понакид(ув)аний. -ться -1) (стр. з.) нашпурлюватися, бути нашпурлюваним, нашпурляним, понашпурлюваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) нашпурлятися, нашвиргатися, навергатися, накидатися, попошпурляти (досхочу) и т. п.; (о мног.) понашпурлюватися и т. п.; срв. Швырять.* * *несов.; сов. - нашвыр`ять1) ( набрасывать) накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти; сов. нашпурля́ти, нажбурля́ти2) ( бить) вульг. дава́ти (даю́, дає́ш) по ши́ї, надава́ти и да́ти (дам, даси́) по ши́ї; см. костылять 1), накостылять -
14 прибавлять
прибавить додавати, додати, придавати, придати чого или що до чого, прибавляти, прибавити, докидати, докинути, прикидати, прикинути, (набавить сверх чего) накидати, накинути, наддавати, наддати, (подбрасывать) підкидати, підкинути чого (и що) до чого, (подбавлять) піддавати, піддати чого до чого, (приложить) докладати, докласти, доложити, (присоединить) доточувати, доточити, приточувати, приточити, надточувати, надточити, долучати, долучити, (увеличивать), прибільшувати и прибільшати, прибільшити, прибичовувати, прибичувати чого и що до чого, (о мн.) пододавати, попридавати и т. д. Срв. Добавлять, Набавлять, Подбавлять. [До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців (Гр.). Ти мені ще печали придав (Бердич. п.). Із своєї кешені яку сотню докину (Кониськ.). До усякого місяця треба-б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік (Комар.). Коли накидати плату, то треба накидати всім та ще й однаково (Н.-Лев.). Варвара ночи увірвала, а дня приточила (Номис). Редакція приточила до статті цікаву примітку (Єфр.). До книжок докладав своє розумне слово (Гр.). Треба розуму надточити, де сила не візьме (Номис). Сами прибільшують невірі плати (Куліш). Коли-б тільки Господь мені віку прибільшив (Ум.). Ще наддало світу, ще раз кинуло з-за гори рожевим огнем (Мирн.). Нащо прибичовуєш, чого й не було] (Звяг.)]. -вить к весу - додати до ваги, приважити. -влять жалованья кому - збільшувати (прибільшувати) платні кому, підвищувати платню кому. -вить шагу - придати (надати) ходи (в ноги), піддати ходу, прискорити ходу, приспішити. [Чим дуж придав ходи в ноги (Мир.)]. -бавь лошадям овса - підкинь коням вівса. -бавь пару - піддай пари. -бавьте рубль - накиньте (прикиньте) карбованця. -бавьте к этому ещё то, что… - додайте до цього ще те, що… Вы -вляете - ви прибільшуєте. К мотивам, которые уже приводились, можем -вить ещё один - до мотивів, що вже наводилися, можемо додати ще один (Н. Рада). -влять (-вить) к сказанному, -вить словцо - додавати (додати), доповідати (доповісти) до сказаного, додавати (додати), докидати (докинути), прикидати (прикинути) слівце. [«Так само, як і ви!» - додала вона раптом (Л. Укр.). Дід Дорош докидав часом і собі слівце (Грінч.). «Ой, так, так!» - докинула стара (Франко). «Певно у вас є діти», - прикинув Казанцев (Н.-Лев.)]. Прибавленный - доданий, приданий, прибавлений, докинутий, прикинутий, накинутий, підкинутий, доточений, приточений, надточений, прибільшений и т. д.* * *несов.; сов. - приб`авить1) додава́ти, дода́ти и пододава́ти; ( докладывать) доклада́ти, докла́сти, диал. приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( добавлять) добавля́ти, доба́вити, прибавля́ти, приба́вити; ( присоединять) долуча́ти, долучи́типриба́вьте — в знач. вводн. сл. дода́йте
2) ( увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити; прибавля́ти, приба́вити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( придавать) придава́ти, прида́типрибавля́ть, приба́вить в ве́се — набува́ти, набу́ти (набавля́ти, наба́вити) ваги́
прибавля́ть, приба́вить в плеча́х — портн. збі́льшувати, збі́льшити в плеча́х
прибавля́ть, приба́вить хо́ду (ша́гу) — приско́рювати, приско́рити ходу́ (крок), піддава́ти, підда́ти хо́ду, придава́ти, прида́ти ходи́; прибавля́ти, приба́вити хо́ду (кро́ку)
3) ( преувеличивать) прибі́льшувати и диал. прибільша́ти, прибі́льшити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( привирать) прибрі́хувати, прибреха́ти и поприбрі́хувати -
15 fling
In1) кидання, жбурляння2) кидок3) різкий швидкий рух4) розм. глузливе зауваження; уїдливе слівце5) розм. розгул, пиятика; веселе життя6) кепський настрій; приступ роздратування7) різка відмова; відсіч8) тж pl зграя сірих куликівIIv (past і p.p. flung)1) кидати, жбурляти, метати2) відправити, послати (кудись)3) кинутися, ринутися; зробити швидкий рух4) повалити, збити з ніг5) розкидати6) брикатися, хвицатися7) завзято танцювати8) амер., розм. обдурювати9) накидати (одяг)11) поширювати, виділяти (запах тощо)fling aside — відкидати; нехтувати
fling away — а) кинутися геть; б) розтринькати; в) відкинути
fling down — а) скинути на землю, повалити; б) зруйнувати, занапастити
fling in — додавати, давати більше
fling off — а) скидати, струшувати; позбавлятися; б) кинути (зауваження)
fling to — закривати, зачиняти
fling up — покинути, залишити
to fling in smb.'s teeth — кинути докір комусь в обличчя
* * *I [fliç] n1) кидання, шпурляння, кидок2) раптовий різкий або квапливий рух; брикання, хвицання ( коня)3) розм. спроба4) розм. гостре, глузливе зауваження5) розм. розгул; веселе життя, гульня6) часто pl; дiaл. поганий настрій, напад роздратування7) шотл. різка відмова; відсіч8) флінт ( шотландський танець)II [fliç] v( flung)1) метати, кидати, шпурлятиto fling smth away — відкидати; розтринькувати ( гроші); ( into) кинути, відправити, послати ( куди-небудь)
3) повалити, звалити; скинути ( звідки-небудь)4) розкидати5) брика-тися, хвицятися6) дiaл. танцювати флінг7) aмep.; icт. обманювати, дурити10) кидати ( обвинувачення); обкладати ( лайкою)11) видихати, поширювати ( запахи) -
16 overcast
I1. n1) обшивка; оббивка; покрив2) хмари, суцільна хмарність3) зшивання через край4) розм. вигнанець5) покидьки6) гірн. повітряний міст2. adj1) хмарний, покритий хмарами, похмурий (про небо)2) перен. сумний, понурийIIv (past і p.p. overcast)1) покривати темрявою; закривати хмарами; затемняти, затьмарювати2) хмаритися, темніти3) зшивати через край5) перевертати* * *I n1) хмари; суцільна хмарність2) обшивка, покрив, оббивка4) дiaл. вигнанець; покидьки5) гipн. повітряний міст6) aв. верхній з двох повітряних коридорів, які перетинаються на одному рівніII a1) покритий хмарами; похмурий ( про небо)2) сумний; похмурий3) який затягнувся, зарубцювався (про шов, рану)III v( overcast)1) покривати мороком, закривати хмарами; затемнювати; покриватися мороком, закриватися хмарами; темніти2) запошивати ( край); зшивати через край3) покривати ( що-небудь); накидати ( на що-небудь)4) накласти шов (на рану; to overcast a seam) -
17 scarf
1. n (pl scarves)1) шарф, кашне2) краватка, галстук3) траурна пов'язка4) церк. єпитрахиль5) військ. перев'язь; черезплічник6) амер. довга вузька доріжка на стіл7) пов'язка (для хворої руки, ноги)8) косий край, скіс, зріз9) буд. з'єднання замком; врубка10) орн. баклан11) поздовжній розріз у туші кита2. v1) надівати у вигляді шарфа; накидати2) обкутувати (оповивати), як шарфом3) буд. з'єднувати замком, зрощувати4) різати навкіс; обписувати кути (край)5) робити пази (виїмки)6) розрізати тушу кита впродовж7) здирати шкіру* * *I n1) шарф; кашне2) краватка4) cл. довга вузька доріжка на стіл5) вiйcьк. перев'яз6) цepк. єпитрахильII v1) надягати у вигляді шарфа, накидати на плечі ( накидку)2) огортати, обвиватиIII n2) бyд. з'єднання замком; косий замок; врубкаIV v1) бyд. з'єднувати в замок, зрощувати2) різати навскіс, скошувати; обтісувати край, кути3) робити пази, виїмкиV n; діал. -
18 trace
1. n1) звич. pl слід, відбиток (ноги тощо)to double on one's trace — заплутувати сліди (тж перен.)
to follow smb.'s traces — іти по чиїхось слідах
2) звич. pl сліди, залишки (чогось)no traces remained of the old castle — нічого (й сліду) не лишилося від старого замку
3) відбиток, результат, наслідок (чогось)4) незначна кількість (чогось)5) хім. сліди в аналізі; дуже мала кількість речовини6) амер. проторована стежка7) шлях, дорога8) риса9) запис (якогось самописного приладу)10) креслення на кальці11) траєкторія, траса12) трасування13) телеб. хід розгортки14) амер., військ. рівняння у потилицю15) посторонок16) буд. підкіс17) спорт. лижні18) вудкаto keep trace of smth. — стежити за чимсь
to force smb. into the traces — запрягти когось у роботу
to kick over the traces — вийти з покори, збунтуватися
to work in the traces — амер. а) працювати за шаблоном, іти протореним шляхом; б) працювати регулярно
2. v2) перен. намітити план дій (лінію поведінки)3) копіювати; знімати копію (тж trace over)4) калькувати (тж trace over)6) намічати, трасувати; провішувати лінію7) іти по слідах9) знайти сліди (ознаки)to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачено зв'язок
10) простежити, з'ясувати11) простежуватися; брати початок12) вбачати, знаходити14) роздивитися, розпізнати, розрізнити15) фіксувати, записувати (про кардіограф тощо)16) прикрашати візерунками* * *I [treis] n1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]
traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу
to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах
to double on one's trace — робити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)
2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознакиtraces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]
with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя
to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.
they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати
she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси
the room bore numerous trace я of his presence — в кімнаті залишалися численні сліди його перебування
3) знак, результат; наслідкиsorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер
there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості
4) чуточка, крапелька, невелика кількістьa trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук
a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку
to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]
there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини
5) aмep. стоптана стежкаsheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога
6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)8) cпopт. лижня9) cпeц. траєкторія, траса10) тлв. хід розгортки11) війск. трасування12) aмep. війск. рівняння в потилицюII [treis] aIII [treis] vtrace gases — залишкові гази, сліди газів
trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)
the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки
he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики
2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію5) слідувати, йти ( по слідах)6) стежити; висліджуватиto trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]
to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)
to trace the river to its source — пройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки
to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок
7) ( trace back) прослідкувати; встановитиto trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття
the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним
this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити
a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання
8) вбачати, знаходити, виявляти, бачитиto trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів
to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це
I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією
9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)the form of the ancient manor house may still be traced — все ще можна відновити зовнішній вигляд старовинного поміщицького будинку
10) розглянути насилу, розрізнитиI could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати
11) p. p. прикрашати узорамиthe stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами
12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)IV [treis] n1) постромкаin the traces — у упряжці [див.; тж. є]
2) стр. підкошування3) вудка••in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]
to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи
to work in the traces — aмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою
-
19 trace
I [treis] n1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]
traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу
to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах
to double on one's trace — робити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)
2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознакиtraces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]
with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя
to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.
they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати
she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси
the room bore numerous trace я of his presence — в кімнаті залишалися численні сліди його перебування
3) знак, результат; наслідкиsorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер
there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості
4) чуточка, крапелька, невелика кількістьa trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук
a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку
to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]
there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини
5) aмep. стоптана стежкаsheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога
6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)8) cпopт. лижня9) cпeц. траєкторія, траса10) тлв. хід розгортки11) війск. трасування12) aмep. війск. рівняння в потилицюII [treis] aIII [treis] vtrace gases — залишкові гази, сліди газів
trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)
the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки
he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики
2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію5) слідувати, йти ( по слідах)6) стежити; висліджуватиto trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]
to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)
to trace the river to its source — пройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки
to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок
7) ( trace back) прослідкувати; встановитиto trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття
the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним
this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити
a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання
8) вбачати, знаходити, виявляти, бачитиto trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів
to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це
I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією
9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)the form of the ancient manor house may still be traced — все ще можна відновити зовнішній вигляд старовинного поміщицького будинку
10) розглянути насилу, розрізнитиI could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати
11) p. p. прикрашати узорамиthe stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами
12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)IV [treis] n1) постромкаin the traces — у упряжці [див.; тж. є]
2) стр. підкошування3) вудка••in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]
to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи
to work in the traces — aмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою
-
20 накладывать
и Накладать накластьI. 1) что, чего на что, во что - накладати и (редко) накладувати, класти, накласти и (редко) наложити, (о мног.) понакладати и понакладувати що, чого на що, в що; (в большом количестве) гатити, нагатити що, чого в що. [Накладала одно поліно на одне, поки й попадало все (Канівщ.). Коли пишеш, не клади руки на зшиток (Київ). І навіщо стільки дров гатити в грубу? (Сл. Гр.)]. -класть яиц (о курах) - наносити (нанести) яєць. -класть в шею кому - надавати (за)потиличників кому, нагодувати (за)потиличниками кого, набити потилицю кому, накласти кому по потилиці (по шиї);2) (нагружать) навантажувати, навантажити, наладовувати, наладувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понавантажувати и т. п. що; (о телеге ещё) набирати, набрати хуру (зап. фуру), хуруватися, нахуруватися. [Ой, ти будеш хуру набирати, а я буду гроші одбирати (Грінч. III). Чумаки хуруються (Сл. Гр.)];3) (стену) - см. Надстраивать. Накладенный -1) накладений, наложений, понакладаний, понакладуваний; нагачений; нанесений;2) навантажений, наладований, нарих[ш]тований, напакований, понавантажуваний и т. п.;3) см. Надстроенный. -ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути накладаним и накладуваним, накладеним, наложеним, понаклад(ув)аним и т. п.II. Накладывать и Налагать, наложить -1) см. I. Накладывать 1 и 2;2) накладати и (редко) накладувати, накласти и (реже), наложити, (о мног.) понакладати, понакладувати що. [Ярмо накладає, воли запрягає (Пісня). Данину з року в рік не змогли хижаки на селян накладувати (Куліш)]. -жить головой - накласти (реже наложити) головою. -ть дань, налог, подать, пошлину, штраф, эпитимию на кого - накладати, накласти, накидати, накинути, (о мног.) понакладати, понакидати дань (данину), податок, подать, мито, пеню, покуту на кого, кому. [Додатковий податок накладали (Доман.). Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі (Н.-Лев.). Накинули мостового ще по копійці з хури (Сл. Ум.)]. -ть запрещение на что - накладати, накласти заборону на що. -ть клеймо на кого, на что - таврувати, натавровувати, натаврувати, клейнити, наклейнити, (о мног.) потаврувати, понатавровувати, поклейнити кого, що, (о товарах ещё) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) пошта[е]мпувати що. -вать, -жить люльку - набивати, набити, накладати, накласти люльку. [На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку (Грінч. III)]. -ть наказание на кого - накладати, накласти кару на кого. -ть обязанность на кого - накладати, накласти, покладати, покласти, накидати, накинути обов'язок (повинність) на кого, кому. -гать, -жить оковы на кого - забивати, забити, (о мног.) позабивати в кайдани кого, покладати, покласти кайдани на кого. [По двоє кайданів на ноги покладено (Ант.-Драг.)]. -ть отпечаток на кого, на что - позначатися, позначитися, відбиватися, відбитися на кому, на чому. -жить печать на кого, на что - покласти (редко наложити) печать, (перен. ещё) знак (ознаку) на кого, на що. -ть повязку на что - накладати, накласти пов'язку на що, (чаще) завивати, завити, зав'язувати, зав'язати, бандажувати, забандажувати що чим, що в що. -ть руку на кого, на что - накладати, накласти руку на кого, на що, пригноблювати, пригнобити кого. -ть руки на себя - здіймати, зняти руки на себе, руки на себе накладати, накласти, смерть собі заподіяти, віку собі вкоротити. -ть слой серебра, золота - накладати, накласти, садити, насадити срібло, золото. [Лапки - з біличого хвоста, щоб садити на рямці золото (Яворн.)]. Не -гай гнева, -ложи милость - не бери в неласку, зміни гнів на ласку. Накладываемый и Налагаемый - що його (її, їх) накладає (-дають), що накладається и т. п., накладаний и накладуваний; накиданий; покладаний. [Люди визволятимуться з-під пут, накладуваних природою (Азб. Комун.)]. Наложенный - накладений и (реже) наложений, понакладаний, понакладуваний; накинутий и накинений, понакиданий; набитий; покладений. [Моя кісонька, віночком наложена (Чуб.)]. -ный платёж - післяплата, накладений платіж (-тежу). Послать с -ным платежом - по[наді]слати з(за) післяплатою. - ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути наклад(ув)аним, накладеним и (реже) наложеним, понаклад(ув)аним и т. п. Повязка -ется на рану - рану завивають (зав'язують, бандажують).* * *несов.; сов. - налож`ить1) наклада́ти, накла́сти, -кла́ду, -кладе́ш и мног. понаклада́ти; (сов.: положить) покла́сти; ( настилать) намо́щувати, -щу́ю, -щує́ш, намости́ти, -мощу́, -мо́стиш и мног. понамо́щувати, мости́ти, помости́ти; ( наваливать в большом количестве) гати́ти (гачу́, га́тиш), нагати́ти, гили́ти, -лю́, -ли́ш, нагили́ти\накладывать жить печа́ть (печа́ти) на что — см. налагать
\накладывать жить печа́ть (печа́ти) на что; \накладывать жить [свою́] печа́ть на кого́-что, \накладывать жить [свой] отпеча́ток на кого что — см. налагать
\накладывать жить резолю́цию — накла́сти (по́класти) резолю́цію
\накладыватьть ру́ку (ла́пу) — ( завладевать) накладати, накла́сти ру́ку (ла́пу)
\накладывать жить на себя́ ру́ки — ( о самоубийстве) накла́сти (підня́ти, зня́ти) на се́бе ру́ки, заподі́яти собі́ смерть, укороти́ти собі́ ві́ку
\накладыватьть штраф — наклада́ти, накла́сти штраф
2) ( бить) наклада́ти, накла́сти, сов. да́ти (дам, даси) кла́ду
См. также в других словарях:
накидати — див. накидати I … Український тлумачний словник
накидати — 1) (скласти, написати / намалювати що н. нашвидку, у загальних рисах), накреслити, накреслювати; начеркати (нашвидку, недбало) Пор. намічати 2) 2) див. накласти I … Словник синонімів української мови
накидати — дієслово доконаного виду накидати 1 дієслово недоконаного виду кидати в якійсь кількості; зображати в загальних рисах накидати 2 дієслово недоконаного виду начіплювати; додавати; нав язувати; пришивати … Орфографічний словник української мови
намітувати — накидати (солому, гній, сіно) … Лемківський Словничок
накидання — I я, с. Дія за знач. накидати I. II я, с. Дія за знач. накидати II … Український тлумачний словник
нашкіцувати — Нашкіцувати: Нашкіцувати: накидати (план, малюнок) [30] накидати план, малюнок [29] намалювати в загальних рисах [47] … Толковый украинский словарь
накласти — I = накладати (покласти щось куди н. у певній кількості, зазв. багато; кладучи, наповнити щось чим н.); накидати, накидати (кидаючи узагалі накладаючи); нагатити, нагилити (у великій кількості) Пор. набити I, нагромадити I II ▶ див. надівати I … Словник синонімів української мови
драпіруватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) тільки 3 ос. Мати властивість падати, лягати складками (про тканину). 2) у що, чим. Накидати на себе що небудь так, щоб воно спадало складками. 3) Пас. до драпірувати … Український тлумачний словник
заарканити — ню, ниш, док., заарка/нювати, юю, юєш, недок., перех. Ловити арканом; накидати аркан на шию … Український тлумачний словник
задувати — I і задима/ти, а/ю, а/єш, недок., заду/ти, заду/ю, заду/єш і задму/, задме/ш; мин. ч. заду/в, ла, ло; док. 1) неперех. Починати дути, віяти, повівати звідки небудь (про вітер). 2) тільки недок., неперех. Дути, віяти, проникаючи, потрапляючи куди… … Український тлумачний словник
набухати — I наб ухати аю, аєш, док., перех., розм. 1) Накласти, накидати, налити і т. ін. багато чого небудь. 2) Набити кого небудь, нанести удари комусь. Набухали кулаками по спині. II набух ати а/є, недок., набу/хнути, не; мин. ч. набу/х, ла, ло; док. 1) … Український тлумачний словник