Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

накалывать

  • 1 накалывать

    I несов. нака́лывать, сов. наколо́ть, техн.
    (раскалывая, наготавливать) нако́лювати, наколо́ти; ( нарубывать) нару́бувати, наруба́ти
    II несов. нака́лывать, сов. наколо́ть, техн.
    (узор, рисунок и т. п.) нако́лювати, наколо́ти, вико́лювати, ви́колоти

    Русско-украинский политехнический словарь > накалывать

  • 2 накалывать

    I несов. нака́лывать, сов. наколо́ть, техн.
    (раскалывая, наготавливать) нако́лювати, наколо́ти; ( нарубывать) нару́бувати, наруба́ти
    II несов. нака́лывать, сов. наколо́ть, техн.
    (узор, рисунок и т. п.) нако́лювати, наколо́ти, вико́лювати, ви́колоти

    Русско-украинский политехнический словарь > накалывать

  • 3 накалывать

    наколоть
    1) (выкалывать остриём на чём-либо) наколювати, наколоти що и чого, виколювати, виколоти що, (о мног.) понаколювати, повиколювати; (тесто) наколювати, наколоти, поколоти що. [Нащо ти наколов тут стільки дірочок? (Київщ.). Спершу взірець на папері виколює, а тоді вишиває (Богодух.)]. -ть тело - наколювати (татуювати), наколоти (нататуювати) тіло;
    2) (натыкать на остриё) нашпилювати, нашпилити, настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, (о мног.) понашпилювати, понастромлювати, понаштрикувати що на що. [Нашпилив метелика (Київ)];
    3) (прикалывать) пришпилювати, пришпилити (о мног.) попришпилювати що на що. [Пришпилила на голову квіти (Київщ.)];
    4) (глаз, палец, ногу на что) наколювати, наколоти око, палець, ногу, сколювати; сколоти, пробивати, пробити палець, ногу на що, (о мног.) понаколювати, посколювати, попробивати; см. ещё Накалываться 2. [Ой, полола дівчина пастернак, та сколола ніженьку на будяк (Пісня)];
    5) (свиней, поросят) наколювати, наколоти, (скота) нарізувати, нарізати, (о мног.) понаколювати, понарізувати чого;
    6) (дров, сахару, льда) наколювати, наколоти, нарубувати, нарубати, (лучины) наколювати, наколоти, наскипувати, наскипати, (камня) набивати, набити, налупувати, налупати, (о мног.) понаколювати и т. п. чого. Наколотый -
    1) наколотий и наколений, виколотий и виколений, понаколюваний, повиколюваний; поколотий и поколений; нататуйований;
    2) нашпилений, настромлений, наштрикнутий, понашпилюваний и т. п.;
    3) пришпилений, попришпилюваний;
    4) наколотий, наколений, сколотий, пробитий;
    5) наколотий, наколений, понаколюваний; нарізаний, понарізуваний;
    6) наколотий, наколений, нарубаний, наскипаний, набитий, налупаний, понаколюваний и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - накол`оть
    (раскалывая, наготовлять) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; ( нарубывать) нару́бувати, наруба́ти
    II несов.; сов. - накол`оть
    1) (прикалывать, наносить уколы, повреждать уколом) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; ( на остриё) нашпи́лювати, нашпи́лити, наштри́кувати, наштрикну́ти; (узор, рисунок) вико́лювати, ви́колоти
    2) (набивать свиней, рыбы) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; (скота, птицы) нарі́зувати и наріза́ти, нарі́зати и мног. понарізувати и понаріза́ти

    Русско-украинский словарь > накалывать

  • 4 наколоть

    I сов. от накалывать I II сов. от накалывать II

    Русско-украинский политехнический словарь > наколоть

  • 5 наколоть

    I сов. от накалывать I II сов. от накалывать II

    Русско-украинский политехнический словарь > наколоть

  • 6 надкалывать

    надколоть
    1) (надщеплять) - надколювати, надколоти, наколювати, наколоти, (о мног. или во мн. местах) понад[пона]колювати що. [Надколи деревину, а в розколину забивай клин (Богодух.). Хто це миску наколов? (Канівщ.)];
    2) (накалывать остриём) наколювати, наколоти, (о мног.) понаколювати що; срв. Накалывать 1. Надколотый - надколотий и надколений, наколотий и наколений, попад[пона]колюваний. [Візьми дощечку цілу, бо ця наколена (Канівщ.)]. -ться - надколюватися, надколотися, понадколюватися; бути надколюваним, надколотим и надколеним, понадколюваним и т. п. [Ото вже лід наколовсь (Сл. Гр.)].
    * * *
    надколо́ть надко́лювати, -люю, -люєш, надколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понадко́лювати

    Русско-украинский словарь > надкалывать

  • 7 наколоть

    I. см. Колоть.
    II. -ся см. Накалывать, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > наколоть

  • 8 нашпиливать

    нашпилить
    1) (насаживать на шпильку) нашпилювати, нашпилити, (о мног.) понашпилювати кого, що на що; срв. Накалывать 2;
    2) (пришпиливать) пришпилювати, пришпилити, (о мног.) попришпилювати що на що; срв. Накалывать 3. Нашпиленный -
    1) нашпилений, понашпилюваний;
    2) пришпилений, попришпилюваний. - ться -
    1) (стр. з.) нашпилюватися, бути нашпилюваним, нашпиленим, понашпилюваним и т. п.;
    2) (натыкаться на острее) нашпилюватися, нашпилитися, (о мног.) понашпилюватися на що.
    * * *
    несов.; сов. - нашп`илить
    нашпи́лювати, -люю, -люєш, нашпи́лити

    Русско-украинский словарь > нашпиливать

  • 9 накалывание

    1) наколювання, виколювання; татуювання;
    2) нашпилювання, настромлювання, наштрикування;
    3) пришпилювання;
    4) наколювання, сколювання, пробивання;
    5) наколювання, нарізування;
    6) наколювання, нарубування; наскипування; набивання, налупування. Срв. Накалывать.
    * * *
    I нак`алывание
    нако́лювання; нару́бування
    II
    1) наколювання; нашпилювання; виколювання
    2) наколювання; нарізування

    Русско-украинский словарь > накалывание

  • 10 накалываться

    наколоться
    1) (стр. з.) наколюватися, бути наколюваним, наколотим и наколеним, понаколюваним и т. п.; срв. Накалывать;
    2) (натыкаться на что-либо острое) наколюватися, наколотися, наштрикуватися, наштрикнутися (оком, пальцем, ногою), (порезаться) натинатися, натятися (ногою, пальцем), (о мног.) понаколюватися, понаштрикуватися, понатинатися чим на що. [Натявся на косу (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - накол`оться
    1) нако́люватися, наколо́тися; наштри́куватися, наштрикну́тися
    2) страд. несов. наколюватися; нашпи́люватися, наштри́куватися; вико́люватися; нако́люватися; нарізуватися, наріза́тися

    Русско-украинский словарь > накалываться

  • 11 наколка

    1) (действие) - а) наколювання, виколювання, оконч. наколення, виколення; татуювання, оконч. нататуювання; б) нашпилювання, настромлювання, наштрикування, оконч. нашпиле[і]ння, настромлення, наштрикнення; в) пришпилювання, оконч. пришпиле[і ]ння; г) наколювання, сколювання, пробивання, оконч. наколення, сколення, пробиття (-ття); ґ) наколювання, нарізування, оконч. наколення, нарізання; д) наколювання, нарубування, оконч. наколення, нарубання; наскипування, оконч. наскипання; набивання, налупування, оконч. набиття (-ття), налупання. Срв. Накалывать;
    2) (женский головной убор) начіпок (- пка), нашпилька, зашпилька, (рус.) наколка;
    3) (для накалыванья узора) наколка;
    4) (копиров. игла) наколювачка.
    * * *
    1) ( действие) нако́лювання; нашпи́лювання, наштри́кування; вико́лювання
    2) ( украшение на причёске) нако́лка и на́колка
    3) карт. нако́лка

    Русско-украинский словарь > наколка

  • 12 натыкать

    I. -ся (наговорить, -ся «ты»)
    II. натикати, -ся, (шутл.) нагулятися в тички.
    III. натыкать
    1) (во множестве чего во что, куда) натикати и натикувати, натикати, настромлювати, настромляти, (гроздей, иголок и т. п.) наштрикувати, наштрикати, (о мног.) понатикати и понатикувати, понастромлювати, понаштрикувати чого в що, куди; (напихать) напихати, напхати, набигати, набгати, (о мног.) понапихати, понабигати чого в що, куди. [Натикує коло шляху тичок (Київщ.). Задумала вража баба молодою бути, натикала за намітку зеленої рути (Пісня). Настромляв паліччя в тин (Полтавщ.). Понастромлювали кілків, а плота не заплели (Брацл.). Наштрикає скрізь у стіну голок, а тоді й сам не знайде, де вони (Сл. Гр.). Треба більше моху понапихати в щілини, щоб було тепліше (Гайсинщ.)];
    2) (наделывать дыр) наштрикувати, наштрикати, (накалывать) наколювати, наколоти, нашпигувати, нашпигати, (о мног.) понаштрикувати, понаколювати, поколоти, понашпигувати що. [Добре нашпигай гав'ядину, щоб краще вмліла (Брацл.)]. -тычь лунок в грядку - нароби (накопай) ямок (дучок, кубахів) у грядці;
    3) -тыкать бока кому - нашпигати (наштурхати, наштовхати) кого, надавати штовханів (штурханів) кому, полатати боки кому. -тыкать зубы кому - дати зуботички, надавати в зуби кому, (фамил.) пополічити зуби кому или чиї. Натыканный -
    1) натиканий, настромляний, наштриканий понатик(ув)аний, понастромлюваний, понаштрикуваний; напханий, набганий, понапих(ув)аний, понабиганий;
    2) наштриканий, наколотий и наколений, нашпиганий, понаштрикуваний и т. п.; нароблений, накопирсаний. -ться -
    1) натикатися и натикуватися, натикатися, понатикатися и понатикуватися; бути натикуваним, натиканим, понатик(ув)аним и т. п. [Понастромлювалось у волосся сіна (Канівщ.)];
    2) (вдоволь, сов.) натикатися, настромлятися, (чем-л. острым) наштурхатися, наштрикатися, нашпигатися, попотикати (досхочу) и т. п.; срв. Тыкать.
    IV. Натыкать, наткнуть -
    1) что, кого на что - натикати, наткнути, (чаще) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, з[на]низувати, з[на]низати, (нашпиливать) нашпилювати, нашпилити, (о мног.) понатикати, понастромлювати, понаштрикувати, поз[пона]низувати, понашпилювати що, кого на що. [Діток малих на списи натикали (Київщ.). Рибалка удочку закинув, наткнувши на гачок чималий червячок (Боров.). Неначе мене хто настромив на вила (Н.-Лев.). Настромив на удочку рибу (Куліш). Понастромлюйте на щогли голови рандарські (Куліш). Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею! (Сл. Гр.). Возьміте Байду, повісите і на острий гак знижіте (Ант.-Драг.). Метеликів нашпилюють на пришпильки (Київ)];
    2) кого на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути, (реже) натикати, наткнути, (наводить) наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаштовхувати и т. п. кого на кого, на що. [Цього кота хоч мордою наштовхни на мишу, все одно не спіймає (Брацл.)]. Наткнутый -
    1) наткнутий, настромлений, наштрикнутий, з[на]низаний, нашпилений, понатиканий, понастромлюваний, понаштрикуваний, поз[пона]низуваний, понапшилюваний;
    2) наштовхнутий, наткнутий, наведений, напроваджений, понатиканий и т. п. -ться -
    1) натикатися, наткнутися, понатикатися; бути натиканим, наткнутим, понатиканим и т. п. Насекомые -ются на шпильки - комах нашпилюють на припшильки;
    2) (наталкиваться) натикатися, наткнутися на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, нахоплюватися и нахоплятися, нахопитися, наганятися, нагнатися на кого, на що, (на что-л. острое и перен.) наражатися, наразитися на кого, на що, (только в прям. знач.) настромлюватися, настромитися, наштрикуватися, наштрикнутися на що, (напарываться) напорюватися, напоротися, нарізуватися, нарізатися на кого, на що, (накалываться) наколюватися, наколотися, (порезаться) натинатися, натятися чим (напр. ногою) на що, (о мног.) понатикатися и т. п.; (встречать, нападать) нападати, напасти на кого, на що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що, впадати, впасти на кого, (набегать) набігати, набігти на кого, на що и кого, що, (о мног.) понападати, понадибати, понабігати; срв. Наталкиваться 2 (под
    II. Наталкивать). [Плентавсь важкими ногами по хаті, натикався на стіни (Коцюб.). Наткнувсь на таке погане, що… (Шевч.). Комуністичне перетворення суспільства натрапляє на скажену боротьбу (Азб. Комн.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Нахопився в лісі на вовків (Сл. Гр.). Якийсь час мовчав, нахопившись в оповіданні на несподівану перетику (Корол.). (Слухалися його,) щоб не наразитися на прикрість (Остр. Скарбів). Настромився на ніж (Київщ.). Наштрикнувся на її (довгий) ніс (Н.-Лев.). Напоровся на вила (Сл. Гр.). З розбігу напоровся в дверях на кондуктора (Крим.). Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й амінь йому (Основа 1862). Натявся на косу (Сл. Гр.). По всіх книжках її очі надибували на слово «кохання» (В. Підмог.). Перегортаючи своє старе шпаргалля, я знов надибав на той рукопис (Крим.). Поки-що він не знаходив нічого цікавого, аж ось надибав таке… (Крим.). Лисиця набігла виноград (Біл.-Лос.)].
    * * *
    I несов.; сов. - наткн`уть
    1) натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -ромлю, -ромиш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти; наштри́кувати, наштри́кнути
    2) ( наталкивать) нашто́вхувати, -штовхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; (наводить на кого-что-л.) наводи́ти, -воджу, -водиш, навести, -веду, -веде́ш
    II несов.; сов. - нат`ыкать
    1) ( втыкать) натика́ти, нати́кати и мног. понатика́ти
    2) ( делать надколы) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю, -колеш и мног. понако́лювати

    Русско-украинский словарь > натыкать

  • 13 Накалыватель

    -ница наколювач, -вачка; нашпилювач, -вачка; срв. Накалывать.

    Русско-украинский словарь > Накалыватель

См. также в других словарях:

  • НАКАЛЫВАТЬ — НАКАЛЫВАТЬ, наколоть что, по двоякому ·знач. гл. колоть: наколоть дыр, наколоть узор булавкою, выкалывать, делать уколом: накалывать тело, татуировать; накалывать букашек, натыкать, нашпиливать, сажать на острее; наколоть (глаз, руку, напороть,… …   Толковый словарь Даля

  • накалывать — надевать, прикреплять, нащелкивать, насаживать, вкалывать, закалывать, выкалывать, прикалывать, повреждать, убивать; одурачивать, разыгрывать, дурачить, обманывать, кидать, парить Словарь русских синонимов. накалывать гл. несов. • надевать •… …   Словарь синонимов

  • НАКАЛЫВАТЬ — НАКАЛЫВАТЬ, накалываю, накалываешь. несовер. к наколоть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • накалывать — см. наколоть 1 2. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • НАКАЛЫВАТЬ 1-2 — см. наколоть 1 2. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • накалывать — НАКАЛЫВАТЬ, аю, аешь; несов. (сов. НАКОЛОТЬ, олю, олешь). 1. кого на чем, с чем. Разыгрывать, подшучивать над кем л.; обманывать кого л.. 2. кого. Убивать ножом. Возм. из уг.; 1. Возм. от уг. «наколоть» нащупать, занять, высмотреть (напр.,… …   Словарь русского арго

  • накалывать — 1. НАКАЛЫВАТЬ см. 1. Наколоть. 2. НАКАЛЫВАТЬ см. 2. Наколоть …   Энциклопедический словарь

  • накалывать — 1. на/кал/ыва/ть¹ (от на/кол/о/ть¹). 2. накалывать(ся) на/кал/ыва/ть²(ся)¹ (от на/кол/о/ть²) …   Морфемно-орфографический словарь

  • Накалывать — Накалывание на себе письмен (Лев 19:28), вероятно, было языч. татуировкой …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • Накалывать — I несов. перех. Раскалывать что либо в каком либо (обычно большом) количестве. II несов. перех. 1. Наносить ряд уколов чем либо острым; искалывать. 2. разг. Наносить на тело человека узоры и рисунки путём наколов на коже и введения под кожу… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • накалывать — нак алывать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»