-
1 надпити
-
2 надпити
см. надпиватиотпи́ть -
3 надпити
nadpytyдієсл. -
4 nadpić
надпити -
5 надпивати
= надпити -
6 выпивать
выпить1) випивати, випити; (с жадностью) видудлювати, видудлити, вижлу[о]ктати, спивати, спити (іспити). [Запале насіння, коріння пускає і силу чужую без жалю спиває]; (часть) надпивати, надпити;2) (о хмельном) випивати, випити, чаркати, чаркуватися, чарчину вкинути, хилити, вихиляти, хильнути, вихилити, кубрячити, торкати, торкнути, клюкати, смикати, смикнути, хлебеснути, укутати; (сразу, очень быстро) черкнути, дмухнути, видмухнути, хильцем ковтнути. Выпивать много (шутливо) - палю забивати. Выпить следует - по чарці треба. Выпить по случаю чего - покропити що, запити могоричі. Выпить в заключение - на потуху; (на дорогу) випити на коні, гладити дорогу; (за чьё здоровье, счастье) пити до кого, перепивати кого. Выпить лишнее - перебрати через край, добре перехилити. Есть постоянные случаи выпить - (шутл.) нашим усе чарчина ворочається. Любить выпить - (шутл.) не проливати, частенько до скляного бога прикладатися;3) выпивать (иметь привычку) - запиватися, у горілку вкидатися, заживати чарку, не розминатися з чаркою, закидати, хилити чарку, куликати. Быть выпивши - бути на підпитку, на підпитках, бути підпилим, підпитим, під чаркою, підчарченим, підп'яним; у голові було, у голові джмелі гули.* * *несов.; сов. - в`ыпить1) випива́ти, ви́пити и мног. повипива́ти2) (несов.: иметь склонность к спиртным напиткам) випива́ти; чаркува́ти -
7 надпивать
надпить надпивати, надпити, (о мног.) понадпивати, поспивати що. [Пішла в погріб, то всі глечики понадпивала (Київщ.). Кішка глечики поспивала (Харківщ.)]. Надпиты[о]й - надпитий, понадпиваний, поспиваний. [Склянка пива, до половини надпита (Франко)]. -ться - надпиватися, бути надпиваним, надпитим, понадпиваним, поспиваним.* * *несов.; сов. - надп`итьнадпива́ти, надпи́ти, -діп'ю́, -діп'є́ш и мног. понадпива́ти -
8 отпивать
отпить1) надпивати, надпити. -пить глоточек - раз ковтнути;2) отпить - попити. [Вони попили чай та й пішли]. Я своё уже -пил - я вже своє одпив. -тый - надпитий.* * *несов.; сов. - отп`ить1) ( надпивать) надпива́ти, надпи́ти и понадпива́ти, відпива́ти, відпи́ти2) (несов. кончить пить) ви́пити, попи́ти -
9 Надглатывать
надглотнуть надковтувати, надковтнути, надпивати, надпити що и чого. -
10 nadpić
[надпічь]v.dk -
11 odpić
відпити, надпити
См. также в других словарях:
надпити — див. надпивати … Український тлумачний словник
надпити — [надпи/тие] д іпйу/, д і/пйеиш/ д іпйе/ш, д і/пйеимо/, д і/пйеитеи/ д іпйеите/; мин. пи/ў, пиела/; нак. пи/й, пи/йтеи … Орфоепічний словник української мови
надпити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
надпитий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надпити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
понадпивати — а/ю, а/єш, док., перех. Надпити з багатьох посудин … Український тлумачний словник
поспивати — а/ю, а/єш, док., перех. Спити, надпити зверху з багатьох посудин … Український тлумачний словник
випивати — I = випити (пити яку н. рідину без залишку / певну кількість її), вихиляти, вихилити, висушувати, висушити, осушати, осушувати, осушити, пропускати, пропустити, перепускати, перепустити; перехиляти, перехилити, розпивати, розпити, перекидати,… … Словник синонімів української мови
