-
1 нагонити
= нагна́ти; см. наганяти I1) нагоня́ть, нагна́ть; ( собирать в одно место) сгоня́ть, согна́ть; ( внушать какое-нибудь чувство) наводи́ть, навести́2) ( сравниваться с опередившими) нагоня́ть, нагна́ть, догоня́ть, догна́ть3) ( навёрстывать) нагоня́ть, нагна́ть4) ( торопить) подгоня́ть, подо гна́ть5) ( удалять) прогоня́ть, прогна́ть6) ( о ценах) нагоня́ть, нагна́ть, взви́нчивать, взвинти́ть, вздува́ть, вздуть7) ( добывать перегонкой) нагоня́ть, нагна́ть; (только соверш.) накури́ть8) ( об опухоли) безл. раздува́ть, разду́ть -
2 нагнати
1) нагна́ть; ( собирать в одно место) согна́ть; ( внушать какое-нибудь чувство) навести́2) ( сравниваться с опередившими) нагна́ть, догна́ть3) ( навёрстывать) нагна́ть4) ( торопить) подогна́ть5) ( удалять) прогна́ть6) ( о ценах) нагна́ть, взвинти́ть, вздуть7) ( добывать перегонкой) нагна́ть; накури́ть8) ( об опухоли) безл. разду́ть
См. также в других словарях:
нагонити — НАГОН|ИТИ (1*), Ю, ИТЬ гл. Намекать: ѹтрѣи д҃нь призъвавъ ˫а. нъ не тѹ абиѥ обличааше ихъ. нъ ˫ако же издалеча притъчами нагон˫а гл҃ааше къ нимъ. хотѧ ѹвѣдѣти ѥже къ богѹ тъщаниѥ ихъ. ЖФП XII, 38г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нагонити — див. наганяти … Український тлумачний словник
нагонити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
нагонити — гоню, ниш, Пр. Досягти однакового рівня з тим, хто рухається спереду; наздогнати кого небудь … Словник лемківскої говірки
викликати — (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), збуджувати, збудити, пробуджувати, будити, пробудити, породжувати, породити, навівати, навіювати, навіяти, наводити, навести, підіймати, піднімати, підійняти, підняти, родити,… … Словник синонімів української мови
збирати — I = зібрати 1) (когось / щось в одному місці), скупчувати, скупчити, купчити, згромаджувати, згромадити; зосереджувати, зосередити, концентрувати, стягати, стягувати, стягти, стягнути, підтягати, підтягувати, підтягти, підтягнути (у великій… … Словник синонімів української мови
надівати — I = надіти 1) (приладжувати, прикріплювати щось на чому н.; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), надягати, надягти, надягнути, одягати, одягти, одягнути, накладати, накласти, напинати, нап ясти, насаджувати, насадити, начіплювати,… … Словник синонімів української мови
нанести — 1) = наносити (про вітер, заметіль, воду, а також безос. захопивши своїм рухом, принести й скупчити в якомусь місці значну кількість піску, пилу, снігу тощо), нагнати, наганяти, нагонити, нагорнути, нагортати; намести, намітати, навіяти, навівати … Словник синонімів української мови
