Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

навіяний

  • 1 навіяний

    induced, suggested

    Українсько-англійський юридичний словник > навіяний

  • 2 навіяний

    1) наве́янный; внушённый; вселённый
    2) наве́янный

    Українсько-російський словник > навіяний

  • 3 suggested

    English-Ukrainian law dictionary > suggested

  • 4 навеянный

    наві́яний

    Русско-украинский словарь > навеянный

  • 5 induced

    навіяний; вимушений
    - induced confession
    - induced truancy

    English-Ukrainian law dictionary > induced

  • 6 навевать

    навеять
    1) что куда, на что - навівати, навіяти, наві(й)нути, нашугати, (о мног.) понавівати що и чого куди; (перен. ещё: внушать) надихати, надихати, надихнути, (вызывать, порождать) насувати що на кого или кому, викликати що в кому. [Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій (Гліб.). Що бог навіне, того ніхто не мине (Номис). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.). І втома від цілоденної важкої праці і холод, і ця сумна картина мимохіть насували мрію про теплу хату, гарячу страву, суху постіль (Коцюб.)]. Ветерок -вает прохладу - вітерець навіває (надихає) прохолоду. Ветерок -вает (без вин. п.) - вітерець повіває (подихає). Метель -веяла снегу - завірюха (метелиця) навіяла (намела) снігу. -вать, -веять думы, грёзы, спокойствие, задумчивость, грусть - навівати, навіяти (реже надихати, надихати, надихнути) думи, мрії, спокій (упокій), задуму, смуток. [Думи і мрії розкішні усе навіває (Грінч.). Сонцем твоїм освіти, в серце спокою навій (Самійл.). Увесь той упокій, що надихнула їй Катря своїм словом, мов розвіявся десь (Грінч.)]. Эта музыка -веяла на меня грусть - ця музика навіяла на мене смуток;
    2) (веялкой) навіювати, навіяти, (о мног.) понавіювати чого. Много ль хлеба -веяли - чи багато пашні (збіжжя) навіяли? Навеянный -
    1) навіяний, надиханий. [Крізь навіяний смуток просяяла в його очах тиха радість (Васильч.)];
    2) навіяний, понавіюваний. -ться -
    1) (стр. з.) - а) навіватися, надихатися, бути навіяним, надиханим; б) навіюватися, бути навіюваним, навіяним, понавіюваним;
    2) (привеяться, сов.) навіятися, наві(й)нутися, привіятися. Ты отколе -веялся сюда - ти звідки сюди привіявсь? яким тебе вітром сюди навіяло?
    3) (вдоволь, сов.) навіятися.
    * * *
    несов.; сов. - нав`еять
    навіва́ти и наві́ювати, -ві́юю, -ві́юєш, наві́яти и мног. понавіва́ти и понаві́ювати

    Русско-украинский словарь > навевать

  • 7 наносить

    (несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)
    I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].
    II. Наносить, нанести и нанесть -
    1) см. I. Наносить;
    2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.
    I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;
    3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];
    4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;
    5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;
    6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;
    7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;
    8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];
    9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;
    10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -
    1) см. под
    I. Наносить:
    2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;
    3) занесений, позаношений;
    4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;
    5) зазначений, позазначуваний;
    6) накиданий, понакид(ув)аний;
    7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;
    8) набитий, підбитий.
    * * *
    I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и
    1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити
    2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

    \наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т

    \наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́

    Русско-украинский словарь > наносить

  • 8 напахивать

    напахать
    I. (плугом) наорювати, наорати, (о мног.) понаорювати; (екстирпатором) наралювати, наралити, (о мног.) понаралювати чого. Напаханный - наораний, понаорюваний; наралений, понаралюваний. -ться -
    1) наорюватися, наоратися, понаорюватися; бути наорюваним, наораним, понаорюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наоратися, (о мног.) понаорюватися; наралитися, (о мног.) понаралюватися.
    II. Напахивать, напахать, напахнуть -
    1) (навевать) навівати и навіювати, навіяти, навійнути, (о мног.) понавівати и понавіювати чого;
    2) (запахивать одежу) запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати що. Напахнутый -
    1) навіяний, понавіюваний;
    2) запнутий и зап'ятий, позапинаний. -ться -
    1) навіватися, навіятися, понавіватися; бути навіюваним, навіяним, понавіюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) напашітися, надмухатися; (жаром) напашітися; срв.
    II. Пахать.
    * * *
    несов.; сов. - напах`ать
    нао́рювати, -рюю, -рюєш, наора́ти и мног. понао́рювати

    Русско-украинский словарь > напахивать

  • 9 надувать

    надуть
    1) надимати и (редко) надувати, надути, (о мног.) понадимати, (редко) понадувати; (вздувать, пучить) обдимати, обдути, надимати, дути, надути, (от жидкости, влаги, сов.) набубнити, (о мног.) пообдимати, понадимати кого, що. [Аеростат надимають (редко надувають) газом (Київ). Великий Зевс, надми його вітрило власним духом! (Куліш). Живіт йому обдуло (Червоногр.). Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Так нахлестався (сироватки), що аж набубнило його (Рудч.)]. -дуть бока кому - полатати боки (спину) кому, відлупцювати (відлатати) кого. -вать, -дуть губы - надимати, надути губи, копилити, закопилювати, закопилити губу и губи, скопилити губу, набундючити губу, (насм.) відквашувати, відквасити губи, (о мног.) понадимати, позакопилювати, повідквашувати губи. [Гнівалася, надимала губки, випинаючи їх наперед (Грінч.). Не копильте, дітки, губок! Їжте, воно смачне! (Сим.). «Не знаю»,- сказала дочка, закопиливши спідню губу (Н.-Лев.)] Федул, что губы -дул? - шкода на Данила: зробив з губи копила; Івасю, чого ти губи розквасив? (Гуманщ.); чи тебе набили, що ти губи закопилив? (Гуманщ.). -вать уши кому - надимати (натуркувати) (повні) вуха кому. -вать шнур, верёвку (у плотн., каменщ.) - натягати и натягувати, напинати (туго, цупко), нацурковувати шнур(а) (шнурку), мотузку (шворку). Мне -дуло спину - мені провіяло (продуло) спину, мені надуло в спину;
    2) (навевать) надувати, надути, навівати и навіювати, навіяти, намітати, намести, наносити, нанести, (редко: о сильном ветре, сов.) нашугати, (во мног. местах) понадувати, понавівати и понавіювати, понамітати, понаносити чого. [Вітром аж у сіни снігу навіяло (намело, нанесло) (Київщ.). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.)];
    3) (обманывать) піддурювати, піддурити, обдурювати, обдурити, дурити, одурити, підманювати, підманити, обшахровувати, обшахрувати, (зап.) ошукувати, ошукати, (диал.) огулити, (описат.) підголити кого, штукою підійти (зайти) кого, лудою лудити, (о мног.) попід[пооб]дурювати, попідманювати, поошукувати, пообшахровувати кого; срв. Обманывать. [Він один нас усіх попіддурював (Харківщ.). Обдурювати якось ніяково (Н.-Лев.). Я не маю причини підманювати вас (Крим.). Кого вони не обшахрували! (Звин.). Аж пан собі задумує хлопа ошукати (Рудан.). Москаль козака як-раз огулить, а москаля і чорт не одурить (Номис)]. Надутый -
    1) надутий, понадиманий; обдутий, пообдиманий; закопилений, позакопилюваний; натягнутий и натягнений, напнутий (туго, цупко), нацуркований;
    2) надутий, навіяний, наметений, нанесений, понадуваний, понавіюваний, понамітаний, понаношений;
    3) прлг. - см. отдельно.
    * * *
    несов.; сов. - над`уть
    1) надува́ти и надима́ти, наду́ти, -дму́, -дме́ш и -дую, -дуєш и мног. понадува́ти и понадима́ти, несов. ду́ти; ( паруса) напинати, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапи́нати

    \надуватьть в у́ши кому́ (говори́ть, спле́тничать) — натуркува́ти, нату́ркати и нату́рчати ву́ха (у ву́ха, по́вні ву́ха) кому́

    \надуватьть гу́бы — надува́ти и надима́ти, наду́ти гу́би (губу́), закопи́лювати, закопи́лити (копи́лити, скопи́лити, сов. набундю́чити) губу́ (гу́би)

    \надуватьть щёки — надува́ти и надима́ти, наду́ти що́ки

    2) ( обманывать) обду́рювати, -рюю, -рюєш и дури́ти, -рю, -риш, обдури́ти и мног. пообду́рювати; підду́рювати, піддури́ти и мног. попідду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти, сов. убра́ти (уберу́, убере́ш) в шо́ри; (несов.: мошенничать) шахрува́ти, шахраюва́ти, -раюю, -раюєш

    Русско-украинский словарь > надувать

  • 10 наметать

    намести и наместь
    I. (метлой) намітати, намести, (о мног.) понамітати чого; (ветром) намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о снеге ещё, редко) надувати, надути, (о мног.) понамітати, понавівати и понавіювати, понадувати чого. [Намела цілу фуру сміття (Брацлавщ.). Гори (вин. п.) намітають з снігу хуртовини (Грінч.). Замети високі понамітало (Київщ.)]. -тать, -сти на что - намітати, намести на що, примітати, примести що. [Її (торбину) і в руки не беруть, а иноді і сміттям приметуть (Гліб.). Да й примітало сніжком білесеньким (Чуб. V)]. Наметенный - наметений, понамітаний; наметений, навіяний, надутий, понамітаний, понавіюваний; приметений. -ться -
    1) намітатися, наместися, понамітатися; бути намітаним, наметеним, понамітаним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наместися, попомести (досхочу); назамітатися; срв. Мести.
    II. Наметать, -ся - см. I. Намётывать, -ся.
    * * *
    I несов.; сов. - намест`и
    (что) наміта́ти, намести́, -мету́, -мете́ш и мног. понаміта́ти (чого, що); (сов.: метя, собрать) назміта́ти (чого); ( приметать) приміта́ти, приме́сти (чим)
    II см. намётывать I

    Русско-украинский словарь > наметать

  • 11 приносить

    принести и принесть
    1) приносити (в песнях приношати и доношати), принести, (во множ.) поприносити; (подносить) надносити, наднести, (во множ.) понадносити що куди, кому, до кого, до чого. [А я меду принесу на закуску (Рудч.). Та його тіло козацьке, молодецьке до Дніпра до берега приношали (Мартин.). Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати (Метл.). Поприносили до його всіх недужих (Єв.). Пити бозна-як хочеться, а діжка порожня. Коли це дівка наднесла воду з криниці (Звин.)]. -неси мне платок, топор - принеси мені хустку, сокиру;
    2) (о стихийных силах) приносити, принести, наносити и наношати, нанести, надносити, наднести, (о ветре) привівати, привіяти, навівати, навіяти що и чого. [То в той час чотири чоловіка козаків-запорожців Господь наношає (Мартин.). Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти (Номис). Повій мені з Буковини, чорногірський вітре, та привій ми від братчика щирую пораду (Федьк.)]. Этот ветер -несёт к нам дождь - цей вітер нам дощу навіє (надме, наднесе). [Вже не той вітер повіяв - щоб дощу не надніс (Звин.)]. Водой много лесу -несло - водою багато дерева, лісу нанесло. Отколь тебя -несло? - звідки (відкіля) се тебе принесло, привіяло? И -несла же его нелёгкая - і принесла-ж (наднесла-ж) його нечиста (сила), і принесла-ж його лиха година, і наднесло-ж його лихо. [Моя пані, лихо вже знов наднесло якогось урядника в село (Стеф.)];
    3) (родить детёнышей) водити и вести, приводити, привести; (о растениях: давать урожай, плоды) родити, уродити, зародити що. [Телиця його привела нам цілий плуг волів і двох корів (Кониськ.). Панам вже і верби зародять грушки (Франко)];
    4) (давать, доставлять) давати, дати; (причинять) завдавати, завдати кому що. Эта земля не -носит никакого дохода - ця земля не дає жадної користи, жадного прибутку. -носить пользу - см. Польза. -носить удовольствие - давати втіху кому. -носить, - нести вред кому - шкодити, пошкодити и зашкодити кому, робити, зробити шкоду кому. -нести свою лепту - покласти свою лепту. -носить благодарность - складати (скласти) подяку, дякувати (подякувати) кому за що. -носить присягу - складати (скласти и зложити) присягу, виконувати (виконати) присягу кому. [Присягу на братерство старшина генеральна Орді виконала і од Орди такої-ж присяги допевнилася (Куліш)]. -носить жертву - а) (совершать жертвоприношение) правити (приносити) жертву; б) (жертвовать) приносити жертву, жертвувати. -носить мольбу кому - звертати моління до кого, благати кого. -носить на кого жалобу - заносити, подавати скаргу на кого. [Мало не кожен з читачів заносив і складав свої скарги до редакції (Єфр.)]. -нести вину свою, повинную - повинитися кому в чому, признатися (до вини); срв. Повиниться. -носить кому неприятности, огорчения, разочарования, страдания - завдавати кому неприємностей, прикростей, розчарованнів, стражданнів, чинити (робити) кому неприємності, прикрості, розчаровання, страждання. Это -несло мне одни только неприятности - це завдало мені самих-но неприємностей. -нести честь, почёт, уважение кому - дати честь, шанобу, пошану (повагу) кому, честь повести кому. [Він (ґрунт) тебе загріє і накриє, і погодує, і честь тобі поведе (Стеф.)]. -носить в дар кому, что - дарувати (подарувати) кому що, в дар (в даровизну) давати (дати) кому що;
    5) см. Принашивать. Приносимый - приношений. Принесённый - принесений, наднесений; нанесений, навіяний и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - принест`и
    1) прино́сити и приноша́ти, принести́ и поприно́сити
    2) ( что - давать) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́ (що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що); (о благодарности, извинениях) склада́ти, скла́сти (що)
    3) ( родить - о животных) приво́дити, привести́ и поприво́дити
    4) ( давать урожай) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́

    Русско-украинский словарь > приносить

  • 12 suggestible

    adj
    1) що піддається впливу; якого можна умовити
    2) який може бути навіяний (вселений)
    * * *
    a

    English-Ukrainian dictionary > suggestible

  • 13 намахивать

    намахать и намахнуть
    1) что, чего - намахувати, намахати, намахнути, навівати, навіяти (махаючи) що или чого, (о мног.) понамахувати, понавівати; (рукой, платком и т. п., сов.) намахати. [Що ціпом намахаєш, то музики наймаєш (Чуб. I)];
    2) (нажарить, накатать, сов.) накатати, нашкварити, нашпарити що. Намаханный -
    1) намаханий, навіяний, понамахуваний;
    2) накатаний, нашкварений, нашпарений. -ться -
    1) (стр. з.) намахуватися, бути намахуваним, намаханим, понамахуваним;
    2) на кого - см. Замахиваться;
    3) (вдоволь, сов.) намахатися, намаятися, навихатися, (наколыхаться) наколихатися, (наколебаться) наколиватися, нахитатися; (накиваться) накиватися. [Намахавсь я косою (К. Старина)].
    * * *
    несов.; сов. - намах`ать
    1) (махая, нагонять), нама́хувати, -махую, -махуєш, намаха́ти
    2) (несов.: взмахивать) зма́хувати; ( размахивать) розма́хувати, вима́хувати
    3) (кого - ругать, пробирать) вичи́тувати, ви́читати (кому), пробирати, пробра́ти, -беру́, -бере́ш (кого); (браня, гнать кого-л.) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш) (кого)
    4) (сов.: написать, сочинить) наката́ти, нашкря́бати, надряпати

    Русско-украинский словарь > намахивать

  • 14 нанесённый

    1) нане́сений; наме́тений, наві́яний; наму́лений
    2) за́вданий, заподі́яний, нане́сений, учи́нений

    Русско-украинский словарь > нанесённый

  • 15 Придувной

    1) (снег) привіяний, навіяний;
    2) (грам.). -ной согласный - см. Спирант.

    Русско-украинский словарь > Придувной

  • 16 наносный

    и Наносной от Нанос)
    I. 1) (о песке, иле и т. п.) наносний, нанесений, (нанесённый водой) намивний, напла[и]вний, намулений; срв. Намывной 2. -ные камни - наносне (ератичне) каміння. -ной лес - бережняк (-ку);
    2) (о заразе, болезни) занесений; (эпидемический) пошесний. -ная беда - лиха пошесть (-ти);
    3) (о ветре) наносливий, надувистий, навійний;
    4) наклепний, обмовний; срв. Клеветнический 2.
    II. Наносный (от Нос) - на(д)нісний, на(д)носовий.
    * * *
    1) наносни́й; ( нанесённый) нане́сений; ( ветром) наме́тений, наві́яний; ( водой) намивни́й, наму́лений
    2) ( клеветнический) обмо́вний

    Русско-украинский словарь > наносный

  • 17 planted

    adj
    1) посаджений
    2) обсаджений; засаджений
    * * *
    a
    1) посаджений; насаджений
    2) засаджений; обсаджений
    3) розташований; розміщений; поставлений
    4) засланий, підісланий
    5) підкинутий, підкладений
    6) викликаний, навіяний

    English-Ukrainian dictionary > planted

  • 18 planted

    a
    1) посаджений; насаджений
    2) засаджений; обсаджений
    3) розташований; розміщений; поставлений
    4) засланий, підісланий
    5) підкинутий, підкладений
    6) викликаний, навіяний

    English-Ukrainian dictionary > planted

  • 19 внушённый

    ви́кликаний; все́лений; наві́яний; підка́заний; прище́плений

    Русско-украинский словарь > внушённый

  • 20 навитый

    1) нави́тий; накру́чений; намо́таний
    2) накру́чений
    3) накла́дений
    4) наві́яний, нане́сений

    Русско-украинский словарь > навитый

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • навіяний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • навіяний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навіяти 2 5) …   Український тлумачний словник

  • навіяний — на, не, Пр. Дієпр. пас. мин. ч. до навіяти …   Словник лемківскої говірки

  • рюсуймон — (яп.) Орнаментальний мотив, навіяний зображенням морської хвилі. Призначався для виразу динаміки, нескінченності руху (порівн. меандр) …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • Украинская литература — Устная народная поэзия. Библиография. У. л. до конца XVIII в. Библиография. У. л. первой половины XIX ст. У. л. 60 90 х гг. У. л. конца XIX и начала XX ст. Библиография. Укр. советская литература. Устная народная поэзия. &nbs …   Литературная энциклопедия

  • забороло — заборо/ло (заборало, забра/ло) 1. Влаштована із зовнішнього боку дерев яна стіна у вигляді парапету на земляному валу, фортечній стіні або башті в давньоруські часи. Нависаючи над куртиною вона огороджувала верхні майданчики і завдяки напуску… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • заборало — заборо/ло (заборало, забра/ло) 1. Влаштована із зовнішнього боку дерев яна стіна у вигляді парапету на земляному валу, фортечній стіні або башті в давньоруські часи. Нависаючи над куртиною вона огороджувала верхні майданчики і завдяки напуску… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • забрало — заборо/ло (заборало, забра/ло) 1. Влаштована із зовнішнього боку дерев яна стіна у вигляді парапету на земляному валу, фортечній стіні або башті в давньоруські часи. Нависаючи над куртиною вона огороджувала верхні майданчики і завдяки напуску… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • мімбар — (мінбар) (араб. кафедра) Невеличка башта, висока трибуна з невеликими сходами, яка влаштовувалася всередині мечеті (праворуч від міхраба) або знаходилась біля тюрбе. Часто мала ступінчасту форму підніжжя і пишно прикрашалася різьбленням,… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • мінбар — мімбар (мінбар) (араб. кафедра) Невеличка башта, висока трибуна з невеликими сходами, яка влаштовувалася всередині мечеті (праворуч від міхраба) або знаходилась біля тюрбе. Часто мала ступінчасту форму підніжжя і пишно прикрашалася різьбленням,… …   Архітектура і монументальне мистецтво

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»