-
1 навес
-
2 навес
-
3 навес
1) см. Навеска 1;2) (наклон, склон) нахил, схил (-лу);3) (свес, выступ кровли) причілок (-лка), стріха, острішок, острішина, піддах (-ху), піддашок (-шка);4) (кровелька, преимущ. над крыльцом) піддашок (-шка), піддашшя (-шшя), піддашки (-шків, мн.); підсіння (-ння). [Посадив хміль біля піддашшя, що над дверима: розрісся хміль так буйно, що й піддашок укрив і на хату поп'явся (Грінч.). Перед брамою було підсіння (Франко)];5) (крыша на столбах без стен или род сарая без передней стены) повітка, повіть (-ти), шура, шопа, ум. повіточка, шурка, ші[о]пка, (для экипажей) возі[о]вня (-ні). [Під повіткою наймички коноплі тіпають (Н.-Лев.). Повіть, хату й новий тин (Макар.). Нема коло тієї хати ні тиночка кругом двору, ні хлівця, ні кошарочки, ні повіточки, - нічого не було (Март.). Дощ іде, зажени корову під шуру (Звин.). Пішли до шопи (Чуб. III)];6) (круглый, куполообразный зонт над трубою, над горном и т. п.) дашок (-шка), клубок (-бка), будка, будчина, (диал.) бундар (-ра); (шатёр) намет (-ту), курінь (-реня), халабуда, накриття (-ття). [От наче ще перед моїми очима ті крамнички під наметом (М. Вовч.) Люди звикли там на своїх далеких полях та сіножатях ставати собі холодні хатки, або хоч курені та халабуди (М. Лев.). Налинув дощ і перервав промову, я сів під накриття і думу думав (Л. Укр.)];7) (дверные петли) наві[и]ска (мн. -ки), начепа.* * *1) наві́с, -у, накриття́; ( полотняный) наме́т, -у; (для хранения сена, необмолоченного хлеба диал.) оборі́г, -ро́гу; ( род сарая) пові́тка, ші́пка, диал. шо́па2) ( выступающая часть) наме́т, наві́с; (преим. над входной дверью, крыльцом) підда́шшя, підда́шок, -шка, дашо́к, -шка́ -
4 зонт
-
5 свес
-
6 зонт
-
7 свес
-
8 звис
техн. свес ( навес) -
9 парасоль
техн. зонт ( навес над чем-л), парасо́ль -
10 velarium
-
11 velarium
n.(pl. -ia) лат. іст. навес ( над амфитеатром) -
12 завозня
-
13 кожух
1) (тулуп) кожух (-ха), (ум.) кожушок (-шка); (стар.: опашень на меху) х[ф]утряний кап[ф]тан;2) (навес над очагом) комин (-на), (ум.) коминок (-нка);3) (в доменной печи) надвірні (околишні) стіни (домни);4) (покрышка, закрывающая в машинах действующие части) кожух, покривка; (над мельн. водян. колесом) парник (-ка), (над колёсами парохода) барабан, (для часов настольн.) футляр (-ра), ковпак;5) (мельн. для засыпки хлеба) - см. Ковш 3;6) (для отливки колоколов и пр.) форма;7) см. Ковш 5.* * *1) ( одежда) кожу́х2) техн. кожу́х -
14 козырь
1) (в карт. игре) козир (-ря), ув.-соб. козиряччя, (открытый) світка. [До всякої масти козир (Номис). У тебе було саме козиряччя (Яворн.). Світка - туз (Звин.)]. Старшие - ри - старші (більші) козирі. Что -ри? - що козир? що світить? Ходить, пойти с -рей - см. Козырять, Козырнуть 1. Быть -рем - бути козирем, світити. [Що світить? - Червова шістка (Звин.)]. Открывать, открыть (вскрывать, вскрыть) -зырь - світити козиря, висвічувати, висвітити що, яку масть, яку карту. Выменять -зырь - висвітити що (Сл. Ум.). Свои -ри (игра) - віз (р. воза), візок (-зка). Это ему -зырь в руки - це на його млин вода, це йому на руку ковінька;2) козир (-ря), зух (-ха), козак (-ка), бравий, жвавий, голінний, моторний, сміливий. -зырь-девка - козир-дівка (Квітка). [А дівка-ж то собі й козир! (Федьк.)]. Ходить -рем - (півнем) козиритися, хизуватися, кукурічитися. [Коло дівки парубонько півнем козириться (Чуб.)]. Смотреть -рем - козирем дивитися, козиритися, мати бравий вигляд (-ду);3) (навес над дверью, окном и т. п.) дашок (-шка), маркіза;4) (в обуви) козир, верх (-ху) (перед(к)ів);5) (патроны нашитые на черкеске) гузирі (-рів);6) (головка полоза в санях) скорс (-са), головка.* * *ко́зир, -я; ( козырная карта) кози́ркаходить ко́зырем — перен. ходи́ти ко́зирем, [пі́внем] козири́тися
-
15 костыль
1) (посох) костур (-ра), (клюка для хромых) милиця, ключка. [Старий дід ледве ходить з костуром (Сл. Ум.). Був кривий на одну ногу і взяв навіть нову милицю (Н. Лев.). Приколивав і вклонився, схилився на свої ключки (М. Вовч.)];2) (палка) ключка, ковінька, ціпок (-пка);3) (гвоздь) бретналь, (искаж.) бренталь (-ля);4) (бревно для лазу) східня, сходець (-дця);5) (виселица) шибениця;6) (поворотный глаголь) журавель (-вля);7) (навес) ґанок (-нку), козирок (-рка);8) (в шахте) розпірка;9) (согнутая рука) ключка. Кошка -тыль ставит - кицька на басі грає.* * *1) ( для хромых) ми́лиця, ко́стур, увел. костуря́ка; диал. ку́ля2) ( посох) ко́стур3) (гвоздь, стержень) бретна́ль, -ля -
16 лабаз
1) (амбар) комора, (зап.) шпихлір (-ра), (общественный, диал.) магазея, гамазея;2) (мучная и крупяная лавка) зсипна (збіжжева) комора, борошенна (борошняна) и круп'яна комора (крамарня);3) (кожев.) поміст (-мосту).* * *1) ( амбар) комо́ра; гамазе́й, -зе́ю, гамазе́я, гамази́н; диал. магазе́й, -зе́ю, магазе́я, шпихлі́р, -а2) ( помост) диал. помі́ст, -мо́сту3) ( навес) диал. пові́тка, ші́пка, шіпчи́на -
17 маркиза
1) маркіза;2) (на окне, балконе) маркіза, холодок (-дка), шатро, шатерце. [Гарно, як над вікном холодок нап'ято, - сонце в хату не пече (Київщ.)].* * *Iмаркі́заII( навес) маркі́за -
18 перекатывать
перекатить, перекатать1) перекочувати, перекотити, (во множ.) поперекочувати що куди, що через що. -катите бочку, -катайте бочки под навес - перекотіть бочку, поперекочуйте бочки під повітку. Один не докатил, другой -тил - один не докотив, другий перекотив;2) сов. перекотити, переїхати;3) (бельё) перекачувати, перекачати, поперекачувати, перемаґльовувати, перемаґлювати, поперемаґльовувати, (всё) покачати, помаґлювати. [Треба перекачати сорочку, бо щось погано викачана. Покачала всі сорочки];4) побити, вибити, перешмагати. [Скільки не було їх там - усіх перешмагав нагаєм];5) (на санях и т. п.) сов. перекатати, покатати (всіх одного по одному). Перекаченный - перекочений. Перекатанный - поперекочуваний; перекачаний, перемаґльований, покачаний и т. д. [Чи всі вже сорочки покачані?].* * *I несов.; сов. - перекат`ить(катить, перемещая) переко́чувати, перекоти́ти и попереко́чуватиII несов.; сов. - перекат`ать1) (перемещать с одного места на другое всё, многое) переко́чувати, перекоти́ти и попереко́чувати2) ( бельё) перека́чувати, перекача́ти, несов. покача́ти3) (несов.: на машине, лодке) поката́ти; переката́ти -
19 под
I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.II. и Подо предл.1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.* * *I сущ.під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́траII предл.; тж. п`одо1) с вин. п. під (кого-що)бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)
взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку
получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву
под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля
пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на
подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)
под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)
взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́
ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)
упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)
под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір
под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок
под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю
под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку
под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под
о́сень — під о́сінь
под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом
под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни
под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)
ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)
отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й
отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад
2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)под вла́стью — під вла́дою
под влия́нием — під впли́вом
под кры́шей — під да́хом
под кома́ндой — під кома́ндою
под но́сом — під но́сом
подо мно́й — підо (піді) мно́ю
под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба
под предло́гом — під при́водом
под председа́тельством — за (під) головува́нням
под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том
под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри
под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́
под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти
останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва
сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю
уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею
это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)
поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)
под горо́й — під (по́під) горо́ю
под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню
под окно́м — під ві́кном
под глаза́ми — під (по́під) очи́ма
-
20 подкатывать
подкатать и подкатить1) (что-л. катящееся) підкочувати, підкотити, підточувати, підточити, (под навес) заточувати, заточити. [Вози підкочуйте (підточуйте) до комори, будемо навантажувати. Підкотив камінь до хати. Заточи воза під повітку];2) (подъезжать к подъезду) підбігати, підбігти, підкочуватися, підкотитися. [По другий бік вулиці котився візок і підкотився під ворота (Неч.-Лев.)];3) (глаза) підкочувати, підкотити, закочувати, закотити. [Закочувала під лоба очі. Підкочує білки під лоба]. Подкатанный - підк[т]очений; (о глазах) підкочений, закочений.* * *I несов.; сов. - подкат`ить1) підко́чувати, підкоти́ти и попідко́чувати; (повозку диал.) зато́чувати, заточи́ти\подкатывать глаза́ — підко́чувати, підкоти́ти (зако́чувати, закоти́ти) о́чі
2) (подъезжать) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати и попід'їжджа́ти и попід'їзди́ти, підко́чувати, підкоти́ти, ( о повозке) підко́чуватися, підкоти́тися3) (о чувстве боли, тяжести) підступа́ти, підступи́ти, підко́чуватися, підкоти́тися4) (перен.: приближаться) підко́чуватися, підкоти́тисяII несов.; сов. - подкат`ать(рукава, брюки) підка́чувати, підкача́ти, підко́чувати, підкоти́ти, попідка́чувати, попідко́чувати
- 1
- 2
См. также в других словарях:
НАВЕС — НАВЕС, навеса, муж. 1. Кровля на столбах или иных опорах для защиты какого нибудь места от солнца или непогоды. Навес над колодцем. Навес над крыльцом. «Ямщик привязал лошадей под навесом сарая.» Гончаров. 2. Выступающая часть чего нибудь… … Толковый словарь Ушакова
навес — завеса, крыша, тент, козырек, машикули, бальма, сень, айван, лабаз, зонт, маркиза, балдахин Словарь русских синонимов. навёс / парусиновый и т. п.: тент ) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е.… … Словарь синонимов
НАВЕС — НАВЕС, а, муж. 1. см. навесить. 2. Крыша или завеса для защиты от солнца или непогоды. Н. над крыльцом. Полотняный н. 3. Выступающая, нависающая часть чего н. Н. скалы. | прил. навесный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова … Толковый словарь Ожегова
навес — тент — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом Синонимы тент EN awning … Справочник технического переводчика
Навес — Уличная неутеплённая конструкция, в виде крыши (обычно покатой на одну сторону) расположенной на опорах (столбах), может иметь несколько стен. Основное предназначение в деревнях защита от атмосферных осадков поленниц дров и другой хозяйственной… … Википедия
навес — а; м. 1. Кровля на каких л. опорах для защиты от солнца или дождя, снега. Спрятаться от дождя под н. Сделать над крыльцом н. 2. чего или с опр. Выступающая, нависающая над чем л. часть чего л. Ветви образовали зелёный н. Устроить привал под… … Энциклопедический словарь
навес — а; м. см. тж. навесной, навесный 1) Кровля на каких л. опорах для защиты от солнца или дождя, снега. Спрятаться от дождя под наве/с. Сделать над крыльцом наве/с. 2) чего или с опр. Выступающая, нависающая над чем л. часть чего л … Словарь многих выражений
навес — НАВЕС1, а, м Часть предмета (находящегося, расположенного высоко, наверху), которая частично опускается, свешивается над чем л., закрывает что л. В особенно жаркие дни мы сидели в саду под навесом, перебирали ягоды и слушали бабушкины байки.… … Толковый словарь русских существительных
навес — stoginė statusas Aprobuotas sritis žemės ūkio inžinerinė plėtra ir techninė pažanga apibrėžtis Pagalbinis statinys su stogu, be sienų arba su trimis sienomis. atitikmenys: angl. shed vok. Schuppen, m rus. навес pranc. hangar, m šaltinis Lietuvos… … Lithuanian dictionary (lietuvių žodynas)
Навес над рынком — фонд ценных бумаг, который может быть выброшен на рынок. Наличие такого фонда приводит к замедлению темпов роста цены. По английски: Market overhang См. также: Биржевые курсы Финансовый словарь Финам … Финансовый словарь
НАВЕС ВЫДУВАНИЯ — навес, образуемый плотными слоями над нишами, выдутыми на месте более мягких слоев. Геологический словарь: в 2 х томах. М.: Недра. Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др.. 1978 … Геологическая энциклопедия
