навертання

1) обраще́ние

2) навора́чивание, нава́ливание

1) навертання, набігання, наїжджання;

2) навертання, нагортання;

3) навертання, привалювання, накривання;

4) навертання, скидання;

5) навертання, нахиляння. Срв. Наворачивать.

1) перетворення (у щось, на щось — to, into)

2) навертання (до якоїсь віри); перехід (в іншу віру)

3) зміна переконань; перехід з однієї партії до іншої

4) фін. конверсія; перерахування

5) юр. зміна юридичного характеру власності

6) мат. перетворення (дробу)

1) тех. переробка, трансформування

8) зміна стану

* * *

1) (to, into) перетворення, обернення

2) навертання ( у яку-небудь віру); перехід ( в іншу віру); peл. навернення ( грішників)

3) зміна переконань, поглядів

4) eк. конверсія; перерахування, переведення ( з одних одиниць в інші)

5) переобладнання

6) перебудова, реконструкція будівлі ( для використання її за новим призначенням); перебудований будинок, розбитий на окремі квартири

7) перехід або переведення на випуск нової продукції; конверсія або реконверсія

8) юp. обертання довіреного майна на свою користь; зміна юридичного характеру власності

9) лiнгв. конверсія

10) конверсія

11) мaт. перетворення ( виразу)

12) тex. перетворення; переробка

13) метал. переробка чавуну в сталь

14) фiз. зміна стану; перетворення, конверсія

1. n

1) місія; делегація

2) місія, постійне дипломатичне представництво

3) група місіонерів, місія

4) місіонерська діяльність

5) місіонерська організація

6) благодійна діяльність в нетрях

7) місія, покликання; мета життя

8) доручення; відрядження

9) військ. бойове завдання

10) ав. бойовий виліт

2. v

1) посилати з дорученням

2) проводити місіонерську діяльність

* * *

1) місія; делегація

2) дипломатичне представництво

3) місіонерська діяльність; збірник проповідей або служб для навертання іновірців; місіонерська організація; будинок місіонера

4) благодійна діяльність у нетрях

5) місія; мета життя; покликання

6) доручення; відрядження

7) вiйcьк. ( бойове) завдання; вiйcьк. стрільба, вогневе завдання; aв. ( бойовий) виліт

8) космічний політ

1) pass посилати з дорученням

2) вести місіонерську роботу

1) (to, into) перетворення, обернення

2) навертання ( у яку-небудь віру); перехід ( в іншу віру); peл. навернення ( грішників)

3) зміна переконань, поглядів

4) eк. конверсія; перерахування, переведення ( з одних одиниць в інші)

5) переобладнання

6) перебудова, реконструкція будівлі ( для використання її за новим призначенням); перебудований будинок, розбитий на окремі квартири

7) перехід або переведення на випуск нової продукції; конверсія або реконверсія

8) юp. обертання довіреного майна на свою користь; зміна юридичного характеру власності

9) лiнгв. конверсія

10) конверсія

11) мaт. перетворення ( виразу)

12) тex. перетворення; переробка

13) метал. переробка чавуну в сталь

14) фiз. зміна стану; перетворення, конверсія

1) місія; делегація

2) дипломатичне представництво

3) місіонерська діяльність; збірник проповідей або служб для навертання іновірців; місіонерська організація; будинок місіонера

4) благодійна діяльність у нетрях

5) місія; мета життя; покликання

6) доручення; відрядження

7) вiйcьк. ( бойове) завдання; вiйcьк. стрільба, вогневе завдання; aв. ( бойовий) виліт

8) космічний політ

1) pass посилати з дорученням

2) вести місіонерську роботу

1) (действие) - а) навалювання, навертання, накочування, накидання и накидування, нагортання и нагортування, оконч. навалення, навернення, накочення, накидання, нагорнення; б) навалювання, накладання, накидання, навантажування, оконч. навалення, накладення, накинення, навантаження; в) нахиляння, оконч. нахиле[і]ння и т. п. Срв. Наваливать;

2) (работа и действие по качеству) навал (-лу);

3) (игра в карты) віз (р. воза). [Давайте грати у воза (Сл. Ум.)]. Дурачки с -кой - підкидний дурень. [Грати у підкидного дурня (Черніг.)].

* * *

1) ( действие) нава́лювання, нава́лення, нава́лка; накида́ння, наверта́ння

2) спец. нава́лка

Наверстание

1) надолужування, надолуження, навертання, навернення, наганяння, нагнання и т. п.;

2) типогр. - наверстування, наверстання. Срв. Навёрстывать.

* * *

1) (действие) - а) навірчування, намотування, накручування, навивання, оконч. наверчення и навернення, намотання, накручення, навиття (-ття); б) накручування, навірчування, оконч. накручення, навернення; в) навірчування, насвердловування, насвердлювання, накручування, оконч. наверчення, навернення, насвердлування, насвердле[і]ння, накручення; г) навертання, оконч. навернення. Срв. Навёртывать;

2) (качество действия) наверт (-ту);

3) гайка, шруба, шрубка;

4) зоол. Terebellum - мушля- накрутка;

5) см. Навёрток;

6) гичка (в зав'язаному кінському хвості), бунчук (-ка).

* * *

1) см. навёртывание

2) ( буравчик) све́рдлик

1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;

2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];

3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);

4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;

5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.

* * *

1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння

2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку

3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́

4) ( о документе) напра́влення

1) наштовхування, наштурхування; наштрикування;

2) напихання, набивання, набигання, напаковування. Срв.

I. Наталкивать;

3) наштовхування, натручання и натручування;

4) наштовхування, навертання, натручання и натручування; підказування, навіювання;

5) підштовхування, підбивання. Срв.

II. Наталкивать.

* * *

1) нашто́вхування

2) напиха́ння

1) (поворачивание куда) обертання, повертання, скеровування. [Повертання (скеровування) зброї проти ворогів]. -ние внимания - уважання, звертання уваги на що;

2) - ние вокруг чего-либо - кружляння, обертання навколо (навкруги, округи, круг) чого, циркулювання. [Кружляння (обертання) землі навколо сонця. Кружляння (циркулювання) крови в жилах]. -ние около (вокруг) общего центра - кружляння (циркулювання) навколо спільного осередку;

3) (денег, товаров) обіг, оббіг, циркуляція, обхід (-ходу), оборот, обертання. [Цього можна досягти шляхом передачі засобів продукції й обігу до рук пролетарської держави]. -ние денежное - грошовий обіг, оборот. См. Оборот. Из'ять из -ния - вивести з ужитку, з обігу. Из'ять из -ния бумажные деньги - вивести з ужитку паперові гроші;

4) с кем - поводження, поводіння, поведінка, поступування з ким, трактування кого (Франко). Вежливое -ние - звичайне (чемне) поводження и т. д.; звичайність, вихованість, людськість. [Нехай людськости вчиться (Поділ.)]. Грубое -ние - незвичайність, невихованість (-ности). Хорошее -ние с чем - пошанівок (-вку), пошанівля. [Цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок (при хорошем -нии) то й на десять стане];

5) к кому (за делом) - звертання, вдавання до кого в справі, за справою; (с речью) оклик, поклик до кого; (старое) орація. См. ещё Воззвание. -ние с разговором к кому - забалакування, заговорювання до кого;

6) во что - повертання, перевертання, обертання в що, на що; (в веру) навертання, (оконч.) навернення кого на віру. [Навернення на унію]. См. ещё Превращение.

* * *

1) ( действие) пове́рнення, обе́рнення, поверта́ння, оберта́ння; напра́влення, спрямува́ння, направля́ння, спрямо́вування; зве́рнення, спрямува́ння, зверта́ння, спрямо́вування; переве́дення, пове́рнення, поверта́ння; наве́рнення, наверта́ння; обе́рнення, оберта́ння; перетво́рення, обе́рнення, переве́дення, перетво́рювання, оберта́ння; пове́рнення, поверта́ння; переверта́ння

2) (процесс оборота ценностей, товаров) о́біг, -у; ( оборот) оборо́т, -у, оберта́ння; (о капитале, средствах) оборо́тність, -ності

3) ( поведение) пово́дження; ( обхождение) обхо́дження; ( отношение) ста́влення

4) (пользование, применение) пово́дження; (с орудием, инструментом) ору́дування

5) (призыв, просьба) зве́рнення, за́клик, -у, зверта́ння; ( прибегание) удава́ння

6) грам. зверта́ння

нагрібання, нагромаджування, навертання.

1) накривання, укривання, покривання, (чем-л. опрокинутым) навертання; (головы) надівання, накладання шапки (капелюха и т. п.) (на голову); (головы платком) напинання, запинання (голови хусткою); (стола скатертью) застеляння (стола скатеркою, настільником); (на стол) накривання стола (на стіл), застеляння стола, готування стола до обіду, до вечері; (телеги) накривання, напрядання;

2) (врасплох) застукування, заскакування. Срв. Накрывать.