-
81 тыл
м.глубо́кий тыл — intérieur m
ата́ка с тыла — attaque f de revers
слу́жба тыла — service m de l'arrière
напа́сть с тыла — attaquer de dos
обеспе́чить свой тыл — assurer ses derrières
обходи́ть с тыла, уда́рить в тыл — prendre de revers
* * *n1) gener. arrière, derrière, par-derrière2) milit. cul, revers3) eng. traîne (облачной системы)4) polit.-mil. arrière-pays (в противопоставлении фронту) -
82 тьфу!
межд. разг.тьфу пропа́сть! — zut [zyt]!; zut, alors!; sapristi!
* * *interj.1) gener. fi, pouh2) colloq. pouah -
83 умудриться
s'ingénier à, réussir vi à, parvenir vi (ê.) àон умудри́лся попа́сть в теа́тр на премье́ру — il a trouvé moyen de se procurer un fauteuil pour la première
она́ умудри́лась опозда́ть на самолёт — elle a réussi à manquer l'avion
* * *vgener. ingénier -
84 учить
учи́ть кого́-либо чему́-либо — enseigner qch à qn, apprendre qch à qn
учи́ть кого́-либо (+ неопр.) — apprendre à qn à faire qch
учи́ть кого́-либо языку́ — enseigner une langue étrangère à qn; apprendre à qn une langue étrangère
учи́ть игре́ на гита́ре — enseigner la guitare; apprendre à qn à jouer de la guitare
2) (развивать теорию, поучать) enseigner vtучи́ть, что... — enseigner que...; inculquer vt ( прививать)
учи́ть любви́ к приро́де — inculquer l'amour de la nature
3) ( запоминать) apprendre vt, étudier vtучи́ть наизу́сть — apprendre par cœur
учи́ть роль — étudier un rôle
4) разг. ( изучать) apprendre vt; étudier vtучи́ть иностра́нные языки́ — apprendre ( или étudier) les langues étrangères
* * *v1) gener. apprendre (кого-л. чему-л.), enseigner (чему-л.), exercer (чему-л.), apprendre (что-л.), étudier2) colloq. potasser -
85 цейтнот
м. шахм.находи́ться в цейтно́те — manquer de temps
попа́сть в цейтно́т — se trouver à court de temps
* * *nchess.term. manque de lemps -
86 чувство
с.чу́вство со́бственного досто́инства — respect m de soi
чу́вство ме́ры — sens de la mesure
чу́вство отве́тственности — sens des responsabilités
чу́вство до́лга — conscience f de son devoir
чу́вство ю́мора — humour m
чу́вство прекра́сного — sentiment du beau
большо́е чу́вство — passion f
о́рганы чувств — les sens
обма́н чувств — illusion f, erreur f des sens
пита́ть не́жные чу́вства — éprouver de la tendresse
говори́ть с чу́вством — parler avec feu
2) ( сознание) connaissance fприйти́ в чу́вство — reprendre connaissance, revenir à soi
упа́сть без чувств — s'évanouir, perdre connaissance
* * *n1) gener. sensation, affection, le sentiment, sensibilité, sentiment, sens2) med. émotion, conscience, œsthésie3) psych. affect -
87 яблоко
с.pomme fра́йское я́блоко — pomme de Chine; pomme de paradis
зи́мние сорта́ я́блок — variétés f pl de pommes d'hiver
я́блоко от я́блони недалеко́ па́дает посл. — tel père, tel fils; le fruit ne tombe jamais loin de l'arbre
••я́блоко раздо́ра — pomme de discorde
ло́шадь в я́блоках — cheval pommelé
глазно́е я́блоко — globe m (de l'œil)
ада́мово я́блоко — nœud m de la gorge; pomme d'Adam [adɑ̃] (fam)
я́блоко мише́ни — le noir, le mille
я́блоку не́где упа́сть — прибл. on ne pourrait y mettre une main de plus; on marcherait sur les têtes
* * *ngener. pomme -
88 впросак
попа́сть(ся) впроса́к разг. — faire une gaffe, faire un pas de clerc
-
89 замертво
упа́сть за́мертво — tomber (ê.) raide mort
-
90 заучить
apprendre vtзаучи́ть наизу́сть — apprendre par cœur
-
91 наземь
-
92 остеречься
se garder, prendre garde; être prudent ( быть осторожным); éviter vt (избега́ть); se méfier ( не доверять)остере́чься, что́бы не (+ неопр.) — prendre garde de (+ infin)
остере́чься, что́бы не упа́сть — prendre garde de ne pas tomber
остере́чься, что́бы (с другим подлеж.) — prendre garde que (+ subj)
остере́чьсяйся, что́бы тебя́ не обокра́ли — prends garde qu'on ne te vole
остере́чьсяйтесь воро́в! — méfiez-vous des voleurs!
-
93 отсесть
-
94 отъесть
-
95 переесть
1) (о ржавчине, кислоте и т.п.) corroder vt, ronger vt2) ( чересчур много съесть) manger vt tropперее́сть за обе́дом — trop manger pendant le dîner
-
96 понюшка
ж.ни за поню́шку табаку́ пропа́сть (поги́бнуть) — mourir pour rien
-
97 припасть
припа́сть к чьи́м-либо нога́м — tomber (ê.) aux pieds de qn
-
98 стоит
(кому-либо + неопр.) безл. перев. личн. формами от выражения n'avoir qu'à (+ infin)э́тот фильм сто́ит посмотре́ть — ce film mérite d'être vu; ça vaut la peine ( или le coup) de voir ce film
вам сто́ит то́лько предложи́ть — vous n'avez qu'à proposer
сто́ит то́лько проче́сть — il n'y a qu'à lire
сто́ит заду́маться, как... — ça vaut la peine de réfléchir à la façon dont...
-
99 сытно
сы́тно пообе́дать, поу́жинать — dîner, souper copieusement
сы́тно пое́сть — faire bonne chère
-
100 угораздить
безл. разг.перев. личн. оборотами от выражений avoir la malchance de, avoir la malheureuse idée de, trouver moyen deего́ угора́здило попа́сть в лу́жу — il a eu la malchance de marcher dans une flaque
как э́то вас угора́здило прийти́ сюда́? — quelle malheureuse idée de venir ici?
угора́здило меня́ споткну́ться — j'ai trouvé moyen de trébucher
как э́то меня́ угора́здило? — comment ai-je fait mon compte [kɔ̃t]?
См. также в других словарях:
-сть — суффикс; = сти Формообразовательная единица, являющаяся показателем неопределенной формы глагола инфинитива (блюсти, брести, вести, гнести, грести, класть, мести, обрести, плести, прочесть, прясть, сесть, скрести, цвести и т.п., а также… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
єсть — 1 присудкове слово застаріла і просторічна форма теперішнього часу від бути незмінювана словникова одиниця рідко єсть 2 вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
-сть и -сти — суффикс 1. Формообразовательная единица, являющаяся показателем неопределенной формы глагола инфинитива (блюсти, брести, вести, гнести, грести, класть, мести, обрести, плести, прочесть, прясть, сесть, скрести, цвести и т.п., а также производные… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
єсть — I рідко. Те саме, що є II. II виг., військ. Уживається як відповідь підлеглого на наказ, розпорядження командира у знач. зрозуміло, буде виконано і т. ін … Український тлумачний словник
нѣ(сть) — НѢСМЬ, НѢСИ, НѢ(СТЬ) и т. д. (нѣ(сть)2000) гл. 1. Формы наст. врем. гл. быти с отрицанием. Не быть, не находиться: мы... ѹже нѣсмы подъ закономъ. но подъ блг(д)тию. КР 1284, 212в; что ищете живаго съ мр҃твми: нѣ(с) сдѣ КТур XII сп. XIV, 13; || не … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣсть — ПОВѢСТ|Ь (128), И с. 1.Сказание, повествование, рассказ: нъ ны ѹво [в др. сп. ѹбо] врем˫а. на коньць бл҃жнаго зовѣть ѥмѹже проити ѹбо слово лѣнить(с). проидѣть же ѡбако аще и дрѧхла ѥсть повѣсть. (τὸ διήγημα) ЖФСт к. XII, 162; о семь сътворивъше… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вартість — тості, ж. 1) Виражена у грошах ціна чого небудь. 2) Позитивна якість, цінність. 3) ек. Економічна категорія, властива товарному виробництву, яка становить втілену й уречевлену в товарі суспільно необхідну працю. Балансова вартість активу.… … Український тлумачний словник
повѣсть — Повесть повѣсть (2) 1. Рассказ, повествование о чем л.: Не лѣпо ли ны бяшетъ, братіе, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстіи о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича! 1. Почнемъ же, братіе, повѣсть сію отъ стараго Владимера до нынѣшняго Игоря. 5.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
надлишковість — вості, ж. 1) Абстр. ім. до надлишковий. 2) Наявність у системі додаткових засобів понад ті, які б могли забезпечити їх нормальне функціонування. •• Енергети/чна надлишко/вість запас потужностей, який може бути використаний у більш тяжких умовах… … Український тлумачний словник
послідовність — ності, ж. 1) Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. || Лад, систематичність у чомусь. || Події, предмети, що йдуть слідом один за одним. || Множина елементів, які можуть бути послідовно пронумеровані… … Український тлумачний словник
ємність — ності, ж. 1) Здатність умістити в собі певну кількість кого , чого небудь; місткість. •• Є/мність ри/нку потенційно можливий обсяг продаж певного товару на ринку протягом заданого періоду. Сорбці/йна є/мність кількість сорбату, яка може бути… … Український тлумачний словник