-
1 міряльник
-
2 меритель
-ница міряльник, -ниця, мірник, -ниця, вимірник, -ниця, мірчий (-чого), мірча (- чої).* * *спец.мі́ряльник, мі́рник -
3 меритель
техн.( инструмент) мі́ряльник, мі́рник -
4 смерщик
-
5 меритель
техн.( инструмент) мі́ряльник, мі́рник -
6 смерщик
-
7 мерильщик
-
8 мерщик
-щица1) мірочник, -ниця. [Мірочники - ті, що міряють панові буряки (Звин.)];2) (межевщик, землемер) мірник, -ниця, межівник (-ка), -ниця, землемір (-ра), -мірка.* * * -
9 примерщик
-щица приміряльник, -ниця.* * *спец.примі́рювач -
10 смерщик
спец.мі́ряльник, вимі́рювач
См. также в других словарях:
міряльник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
міряльник — а, ч., спец. Той, хто вимірює що небудь … Український тлумачний словник
перевіряльник — а, ч. Той, хто перевіряє когось або щось … Український тлумачний словник
заміряльник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
перевіряльник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
міряльниця — і. Жін. до міряльник … Український тлумачний словник
перевіряльниця — і. Жін. до перевіряльник … Український тлумачний словник
