-
1 електролізер
техн. электролизёр -
2 ничтожество
1) (качество, свойство) нікчемність, мізерність, мізерія, (редко) нікчемство, мізерство, (тщета) марність (-ности), марнота. [Нікчемність нашого життя (М. Левиц.). Ваша нікчемність ростиме з літами (Куліш). Дай мені моє безсилля і мізерність зрозуміти (Куліш)];2) (состояние) нікчемність, мізерність, (убожество) мізерія, убозтво, нужденність, (ничтожная жизнь) нікчемне (мізерне, злиденне) життя (животіння). Впадать (обращаться, превращаться), впасть (обратиться, превратиться) в -ство - нікчемніти, знікчемніти, зводитися (переводитися), звестися (перевестися, зійти) ні на що (на ніщо, шутл., зап.: на пси). [Доблесть нікчемніє в хуртовині фортуни (Куліш). Наші предки знікчемніли (Куліш). Був колись господар, тепер зійшов на пси (Зеркало)]. Выводить, вывести кого из -ства в люди - виводити, вивести кого з нікчемности (з мізерії, з убозства, з нікчемного или мізерного животіння, из нищеты: із злиднів) в люди;3) (всё ничтожное) нікчемниця, мізерія, (пустяк) марниця, дрібниця, дрібничка; срв. Мелочь 6;4) (ничтожный человек) нікчемність, нікчема, нікчемство, нікчемник, -ниця, мізерія, мізера, (бездарь) нездара. [Критики досить маю, щоб зрозуміти, що я нікчемність (Крим.). Я нікчемою сиджу в своїх маєтках, марнуючи весну життя (Грінч.). Якийсь крамар, тонконоге нікчемство (В. Підмог.). Рушниці звільнили найкращий із світів від десяти тисяч нікчем (Кандід). Мізерія, мізерія мені ім'я! (Крим.). Зійдіть на хвилину з парнаських сфер, із гамузу муз і музейних мізер! (Влизько)]. Абсолютное (полное, полнейшее, совершенное, сплошное) -ство - цілковита нікчемність.* * *1) ( крайняя незначительность) незна́чність, -ності; ( убожество) убо́гість, -гості, убо́зтво, мізе́рність, нікче́мство, нікче́мність2) ( ничтожный человек) нікче́мна люди́на; нікче́ма, нікче́мник, убо́жество; прен. непо́тріб, -реба3) ( небытие) небуття́ -
3 трубчатый кристаллизатор
руровий кристалізатор [кристалізер], руровий ливник, рурчастий кристалізатор [кристалізер], рурчастий ливник, трубковий кристалізатор [кристалізер], трубковий ливник, трубчастий кристалізатор, трубчастий кристалізер [ливник]Словарь металлургической терминов > трубчатый кристаллизатор
-
4 бульдозер
техн.бульдо́зергоризонта́льно-ги́бочный бульдо́зер — горизонта́льно-вигина́льний бульдо́зер
-
5 гамма-лазер
= γ-ла́зер га́ма-ла́зер, γ-ла́зер -
6 бульдозер
техн.бульдо́зергоризонта́льно-ги́бочный бульдо́зер — горизонта́льно-вигина́льний бульдо́зер
-
7 гамма-лазер
= γ-ла́зер га́ма-ла́зер, γ-ла́зер -
8 мелочь
1) (мелочной товар, всякая всячина) дріб'язок (-зку), дріб (р. дробу), подріб (-робу, м. ж., реже -роби, ж. р.), подробиця, подріб'я (-б'я), дробина, дрібнота, дрібниця. [Забув купити олії; стільки дріб'язку було, що як його й не забути (Київщ.). Їздив по селах, промінюючи всяку господарську подріб за платянки (Франко). Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця (Ніженщ.). Забрав я тото все на віз, подріб'я склав у рептюх (Франко)]. По -чам - на роздріб, подробицею. [Продавати гуртом (на гурт) і на роздріб (подробицею) (Київщ.)]. Накупить всякой -чи - накупити всякого дріб'язку. -лочь угольная - вугляна потерть (-ти);2) (о скоте) дріб'язок, (преимущ. птица) дробина, дріб;3) (мелкие деньги) дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дріб'язок, (реже) дрібнота, дрібнотка; (медь) мідяки, мідячки; (серебро) срібняки, срібнячки. [Та й надавали-ж ви мені дрібняків! (Брацлавщ.). Прошу гаман цей взять, ще й дріб'язок там є, щоб грошики плодились (Стар.-Чернях.). Плати, Микито, бо в мене кат-ма дрібнотки (М. Вовч.)]. Дайте мне -чи, -чью - дайте мені дрібних грошей (дрібняків), дрібними грішми (дрібняками);4) см. Мелкота 3;5) (деталь) дрібниця, дрібничка, (мелкая подробность) подробиця, подробина. [В неї нема виробленої до дрібниць програми (Грінч.). Довелося пригадувати балачку в усіх подробицях (Крим.)]. Входить во все -чи - вдаватися (вглядатися) в усі дрібниці (подробиці), додивлятися (доглядатися) до всіх дрібниць (подробиць), (вмешиваться) втручатися до всіх дрібниць (в усі дрібниці);6) (пустяк) дрібниця, дрібничка, дріб'язок, абищиця, марниця, (жалкий) нікчемниця, мізерія, (малость) малість (- лости). [Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Грінч.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Хоч на хвилину забутися про щоденну мізерію й дріб'язки (Крим.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.). 60 мільйонів не така-то вже й мізерія (Єфр.). Лається, свариться за кожну малість (Звин.)]. -чи жизни - життьові дрібниці (марниці), життьовий дріб'язок, окрушник життя (Єфр.). [Гордий чоловік не виб'ється ніколи із життьових марниць неволі (Франко)]. Заниматься -чами - марнувати час на дрібниці, дріб'язкувати. Разменивать свой талант на -чи, размениваться на -чи - розмінювати свій талант, розмінюватися (розпорошуватися) на дрібняки, на дріб'язок. [Будь чим хочеш, аби не розпорошеним на дріб'язок (Єфр.)].* * *1) дрі́б'язок, -зку2) ( мелкие деньги) дрібні́ гро́ші (-шей)3) ( пустяк) дрібни́ця, собир. дрібни́ці, -ни́ць -
9 мизер
в карт. игре) мізер (-зера). [Граю тотус мізер, - не візьму жадної взятки (Брацлавщ.)].* * *карт.мі́зер -
10 фреза
техн., = фре́зерфре́за и фре́зер- глобоидальная фреза
- дисковая фреза
- затыловочная фреза
- зуборезная фреза
- концевая фреза
- крупнозубая фреза
- мелкозубая фреза
- модульная фреза
- насадочная фреза
- отрезная фреза
- пазовая фреза
- почвенная фреза
- прорезная фреза
- профильная фреза
- прямозубая фреза
- самоходная фреза
- трезубая фреза
- фреза-развёртка
- фасонная фреза
- фуговальная фреза
- хвостовая фреза
- цилиндрическая фреза
- шипорезная фреза
- шлицевая фреза
- шпоночная фреза -
11 химический лазер
хімі́чний ла́зер, хемі́чний ла́зерРусско-украинский политехнический словарь > химический лазер
-
12 фреза
техн., = фре́зерфре́за и фре́зер- глобоидальная фреза
- дисковая фреза
- затыловочная фреза
- зуборезная фреза
- концевая фреза
- крупнозубая фреза
- мелкозубая фреза
- модульная фреза
- насадочная фреза
- отрезная фреза
- пазовая фреза
- почвенная фреза
- прорезная фреза
- профильная фреза
- прямозубая фреза
- самоходная фреза
- трезубая фреза
- фреза-развёртка
- фасонная фреза
- фуговальная фреза
- хвостовая фреза
- цилиндрическая фреза
- шипорезная фреза
- шлицевая фреза
- шпоночная фреза -
13 химический лазер
хімі́чний ла́зер, хемі́чний ла́зерРусско-украинский политехнический словарь > химический лазер
-
14 грош
полкопейки) шаг, шеляг. Два гроша - двояк. Ломанный грош - ламаний шеляг, щербата копійка. [Ламаного шеляга не вартий. Копійки щербатої більше не дам (Мирн.)]. Гроши - мізерний гріш, мізерія. [Як платиться натурою, то робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовивсь (Єфр.)].* * *1) ист. гріш, род. п. гроша́, шаг, -а, ше́ляг2) ( ничтожная сумма) разг. гріш, копі́йкагроши́ — мн. гроші́, -ші́в, копійки́, -йо́к
-
15 ничтожный
1) (крайне малый) дуже (зовсім) малий, (незначительный) (дуже, зовсім) незначний, (мелкий) дрібний, (скудный) мізерний. [Все, що я повивідував, були дуже незначні дрібниці (Крим.). (Як) стану рівняти (тебе) з піснями моїми, - якими-ж пісні ті здаються дрібними! (Самійл.). Задовольняються мізерними заробітками (Франко). Достатки мої такі мізерні! (Кониськ.). Наймізерніше (превосх. степ.) свідчення мене зіпхнуть з моєї високости може (Грінч.)]. -ное большинство - (дуже) невелика (незначна) більшість. -ный спрос - зовсім (дуже) малий (незначний) попит, мізерний попит. -ная цена - зовсім мала (мізерна) ціна. Я - человек -ный (не имеющий веса) - я людина маленька (незначна). -ное количество, -ная сумма и т. п. - мізерна кількість, мізерна сума и т. п., мізерія. [Робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовився (Рада)];2) (никчемный) нікчемний, (жалкий, презренный) мізерний, злиденний, нужденний, хирний, хиренний, хирющий, (гнусный) плюгавий, (пустячный) марний. [Чи довго буде ще мені понад оцим нікчемним морем нудити світом? (Шевч.). І всі ми нікчемні, і всі ми хвилинні (Черняв.). Народ нікчемний (Самійл.). Нікчемне життя (Грінч.). Нікчемного ви роду (Номис). Візьми твій дар нікчемний! (Самійл.). Ви маленькі, мізерні (Грінч.). Мізерні втіхи (Р. Край). У клопотах мізерних та марних словах красномовних люди топили свій дух (Самійл.). Марнуй життя своє злиденне (Вороний). А його мрії - це щось таке плитке й нужденне! (Франко). Мовчи, хирний! (Номис). Га? гм? що таке? гарна людина цей хирний чех? (Н.-Лев.). Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? (Шевч.). Казав, що все вволиш, про що-б я не просила питаю-ж я таку дрібницю марну! (Л. Укр.)]. -ная вещь, причина и т. п. - нікчемна (мізерна) річ, причина и т. п., нікчемниця, (пустяк) марниця, дрібниця. [Він не раз лютився за марницю (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.)]. -ный человек - нікчемна людина, нікчема; см. ещё Ничтожество 4. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - робитися, зробитися нікчемним, нікчемніти, знікчемніти.* * *1) ( очень малый) дуже (зовсім) мали́й, мале́нький; ( незначительный) [зо́всім] незначни́й, ма́рний; (скудный, жалкий) мізе́рний, убо́гий\ничтожныйое обстоя́тельство — [зо́всім] незначна́ обста́вина
2) ( несущественный) неісто́тний, незначни́й; ( никчёмный) нікче́мний\ничтожныйая роль — незначна́ (нікче́мна) роль
\ничтожныйый челове́к — нікче́мна люди́на; нікчема, нікче́мник
-
16 нищета
(в прямом и перен. знач.) убозство, (сильнее голе вбозство), убогість, нужденність, бідність, мізерність (-ости), мізерія, (редко, ц.-слав.) нищота, (только в прям. знач.) злидні (- нів); см. ещё Нищенство 2. [Всюди розкоші, багатство безмежне і тут-же страшенне убозтво (Загірня). Я запоможу твою мізерність останками мого багатства (Куліш). Оповідали про свою домашню мізерію (Франко). Насміхаються сусіди з наших злиднів (Куліш). Дома злидні зосталися злиднями, але хоч голодні не сиділи (Грінч.). Хоче із дому вигнати (мене) і в злидні кинути (Самійл.).]. Жить в -те - жити (влачить существование: животіти, нидіти) в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати. [Нидіють у темряві та злиднях (Коцюб.)]. Впадать, впасть в -ту - доходити, дійти до вбозтва, бідніти, збідніти, убожіти, зубожіти, мізерніти, змізерніти, переводитися, перевестися на злидні, озлидніти, оголіти, (редко) нищіти, знищіти, (о мног.) позлидніти, поголіти. [Були колись заможненькі, а тепер озлидніли (Радом.). Не тим наші діти поголіли, що солодко пили й їли (Номис). Як Василь збіднів, так і Онисько знищів (Мирний)]. Впавший в -ту - зубожілий, озлиднілий. Доводить, довести кого до -ты - доводити (призводити), довести (призвести) кого до (голого) вбозтва (до жебрацтва, до жебрів), (ввергать) вкидати, (в)кинути кого в злидні, (делать нищим) убожити, зубожити, зголити кого. «Нищета философии» К. Маркса - «Убозтво філософії» К. Маркса.* * *1) убо́зтво, убо́гість, -гості, злиде́нність, -ності, зли́дарство; убо́жество; (прям.) зли́дні, -ніввпа́вший в \нищета ту — зубо́жілий
впада́ть, впасть в \нищета ту — убо́жіти, зубо́жіти, доходити, дійти́ до убо́зтва (до зли́днів), впада́ти, впа́сти в зли́дні
жить в \нищета те́ — жи́ти в зли́днях (в убо́зтві), злидарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, злиднюва́ти, -ню́ю, -ню́єш
2) (собир.: нищие) старці́, -ці́в, старе́цтво, жебра́цтво, жебро́та, жебраки́, -кі́в; злидарі́, -рі́в; старці́вство; диал. харла́цтво -
17 радиальный кристаллизатор
радіальний кристалізатор [кристалізер], радіальний ливник, радіяльний кристалізатор, радіяльний кристалізер [ливник]Словарь металлургической терминов > радиальный кристаллизатор
-
18 склад кристаллизаторов
комора для зливників [кристалізаторів], комора для кристалізерів, комора для ливників, сховище зливників [кристалізаторів], сховище кристалізерів [ливників] -
19 газовый лазер
га́зовий ла́зер -
20 глезер
техн.гле́зер
См. также в других словарях:
зерёнчатый — прил., кол во синонимов: 1 • зеренчатый (5) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
зер — зер … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
зерёнчатый — (РСЯР) … Словарь употребления буквы Ё
зер — Зер: сер [47] … Толковый украинский словарь
зеріктіріңкіреу — зеріктіріңкіре етістігінің қимыл атауы … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
зер — [زير] 1. таги ҳар чиз, таҳт, поён; муқоб. боло; зери… поёни…, таги…; аз зери… аз таги… 2. қисмати поёнии чизе, поин: дар зер, дар зери варақ, дар зери расм; ба зери… а) ба таги…; дар поини…; б) дар дами…; дар зери… а) дар таги…; дар поини…; б)… … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
әзер — с. 1. Файдаланырга яраклы булган, шундый хәлгә килгән; төгәлләнгән, әзерләп куелган. рәв. Берәр эшне башкарырлык хәлдә, әзерлек хәлендә. Кем. б. тарафыннан хәстәрләнгән, файдалану өчен яраклы хәлгә китерелгән 2. Алдан уйланылган, тупланган… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
зерә — рәв. I. Бик, артык зерә тиз. II. ЗЕРӘ – Юкка, сәбәпсез, нигезсез; тик торганда. Бушка, максатсыз … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
зеріктіріңкіре — ет. Зеріктіре түсу, аздап зеріктіру. Әдетте тау мен дала экзотикасына барғыштап, көрерменді з е р і к т і р і ң к і р е п алатын режиссер бұл жолы самарқау көңілді сейілткен (Соц. Қаз., 25.11. 1973, 4) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
Зер — небольшая речка на окраине селения Тазиян (Туапсинский район Краснодарского края). Название дано амшенскими армянами. В основе перевода лежит амшенско диалектный топографический термин дзор – «ущелье», «овраг»; впоследствии гидроним… … Топонимический словарь Кавказа
әзер-пәзер — үст. Әрең дегенде, зорға. Бастары салбырап кеткен, алға басқан аяқтары артқа кеткендей, құр сүлделерін сүйретіп, ә з е р п ә з е р қозғалады (Д. Рамазан, Жылап аққан., 23) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
