-
1 мять
-
2 мятьё
-
3 мять
-
4 мятьё
-
5 мять
1) м'яти (мну, мнеш), наминати, м'яшкурити, (жать, комкать) бгати, жужмити, гарбати, жмакати, жмакувати, (месить) місити що. [Не терши, не м'явши, не їсти калача (Номис). В руках груша аж пом'якшала, так її наминає (Свидн.). Смирний, хоч у вухо бгай (Приказка)]. -ть живот - вибирати живота (живіт, у животі). [Ворожка вибирає живіт (Сл. Гр.)];2) (о волокнист.) м'яти, терти (тру, треш), тіпати, (солому) мервити (мервлю, -виш), (кожу) м'яти, виминати, (ключом) ключкувати що. [Мати коноплі біля комина мне (Тесл.)];3) жувати, жерти, лупити; срв. Жевать, Жрать. Мятый (неоконч. и оконч.) - (зі)м'ятий, (по)м'яшкурений, (зі)бганий, (по)жмаканий, (по)жмакований, (по)гарбаний, мішений, вимішений; (по)тертий, (по)тіпаний, (з)мервлений, (по)ключкований; (з)жований, (з)жертий, (з)луплений.* * *1) м'я́ти (мну, мнеш); ( комкать) бга́ти, жу́жмити2) (лён, коноплю) м'я́ти; ( трепать) тіпа́ти, те́рти (тру, треш) -
6 мятьё
см. Мятие.* * *спец.м'яття́; (льна, конопли) тіпа́ння, тертя́ -
7 помять
1) пом'яти, побгати, пожмакати. [На тобі круг прядива: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала (Рудч.)];2) помотлошити, потолочити. Дождь -мял хлеб - дощ помотлошив хліб. Все луга скотом -ли - всі луки скотом потолочили. Срв. Поминать, Мять. -мять кому бока - полатати кому боки.* * *пом'я́ти; ( измять) зім'я́ти; пожма́кати, пожмакува́ти; ( покомкать) побга́ти, пожу́жмити; ( подавить) почави́ти; ( долго мять) попом'я́ти; ( потоптать) потоло́чити -
8 наминать
намять1) наминати, нам'яти, м'яшкурити, нам'яшкурити, (комкать) набигати, набгати, нажужмлювати, нажужмити, нагарбувати, нагарбати, нажмакувати, нажмакати, жмакувати, нажмакувати; (о глине и т. п.) намішувати, намісити; (о волокнистых растениях) наминати, нам'яти, натирати, натерти, натіпувати, натіпати; (о коже) наминати, нам'яти, виминати, вим'яти; (о соломе ещё) намервлювати, намервити; (о мног.) понаминати, понамішувати, понатирати, понатіпувати и т. п. що, чого. [Нам'яла повісмо прядива (Богодухівщ). Намісила вальків на десять глини (Київщ.). От мерви намервили! (Липовеч.)]. -мять бока кому - полатати боки кому, дати наминачки кому. [Як-би, слухай, ще боків не полатали (Короленко). Дали йому такої наминачки (Гліб.)]. -мять уши, хохол кому - нам'яти (нам'яшкурити) вуха, чуба кому. [Батька впіймали, чуба намняли (Вірша). Мене перестріла да за ухо, да так добре нам'яшкурила (Г. Барв.). Нам'яшкурити чуба (Сл. Гр.)];2) (о тесной обуви) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити (ногу), (о мног.) понамулювати (ноги). Намятый -1) нам'ятий, нам'яшкурений, набганий, нажужмлений, нагарбаний, нажмаканий, нажмакований, намішений, натертий, натіпаний, вим'ятий, намервлений, полатаний, понаминаний и т. п.;2) намуляний, намулений, понамулюваний. -ться - наминатися, нам'ятися, понаминатися; бути наминаним, нам'ятим, понаминаним и т. п.* * *несов.; сов. - нам`ятьнамина́ти, нам'я́ти, -мну, -мне́ш и мног. понамина́ти; ( натирать) натира́ти, нате́рти, -тру́, -тре́ш и мног. понатира́ти, наму́лювати, -люю, -люєш, наму́ляти и наму́лити и мног. понаму́лювати -
9 Изминать
измять что м'яти (мну, мнеш) (диал. мняти), зминати, зім'яти, пом'яти, пом'яшкурити, (о мн., всё) пом'яти, (комкать) бгати, зібгати, скомшити що; (вытаптывать поле, траву) толочити, потолочити, столочити, витолочувати, витолочити (пашню, траву); (глину: месить) місити, замісити, (солому) мервити, змервити, (фрукты) бити, побити. -мять постель - пом'яти, потолочити постіль (постелю). [Та не стели білої постелі - потолочать (Мил.)]. -мять шляпу, платье - пом'яти капелюша, вбрання. Измятый - зім'ятий, пом'ятий; зібганий; витолочений, по[с]толочений. Что-л. -тое (растение, фрукты) - потолоччя, потолоч (-чи). -ться - м'ятися, зім'ятися, пом'ятися, зібгатися; бути зім'ятим, пом'ятим витолоченим, потолоченим. -
10 терти
техн. мять, тере́ть, трепа́ть -
11 тертя
техн. мятьё, тре́ние -
12 тіпання
техн. мятьё (льна, конопли), растрёпывание, трепа́ние -
13 тіпати
-
14 девичий
девичий см. Девический. Девичья жизнь - дівування (ум. дівуваннячко), дівоче життя. Прожить девичью жизнь - віддівувати. [Я вже своє (дівоцтво) віддівувала]. Девичий монастырь - панянський манастир (р. -ря).* * *тж. дев`ичийдіво́чий, діво́цький, дівча́чийде́ви́чья па́мять — шутл. діво́ча (ку́ряча) па́м'ять
-
15 живот
1) (жизнь) життя, буття, (архаич.) живот. Не на живот, а на смерть - до загину. [Вони наважилися битись до загину: котрийсь мусів наложити життям]. Книга живота - книга життя, книга буття. [Це буде записано йому в книгу життя];2) (чрево) живіт (р. -вота) (ум. животок), черево (ум. черевце), (грубо) пузо. [Нездужає - на живіт кородиться. У дитини животок болить. Бач, яке черево відпас]. Вверх животом - горічерева. [Тільки і можна животом лежати, а горічерева або набік - і не думай (Квітка)]. С большим животом - череватий. [Чужі діти - череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої як паненята (Ном.)]. Болит живот - бере, хапає за живіт, болить живіт. [Так бере за живіт, що й не розігнуся. А щоб тебе за живіт узяло!]. Надсадить, надорвать живот - підвередитися, порушити в животі. Надорвать животики смеясь - кишки порвати з реготу. Мять руками живот с целью лечения (народный массаж) - вибирати живіт, перебирати в животі. [Ворожка вибирає живіт].* * *Iживі́т, -вота́, че́ревовверх \живот то́м — догори́ живото́м (че́ревом); голіче́рева, голіче́рева
IIвниз \живот то́м — уни́з живото́м (че́ревом); доліче́рева
( жизнь) живі́т, -вота́; життя́; диал. живо́ттяIII диал.не на \живот т, а на смерть — не на життя́, а на смерть
1) см. животина2)\живот ты́ — (мн.: имущество, богатство) добро́, пожи́тки, -ків, має́ток, -тку
-
16 заминать
замять1) починати, почати м'яти;2) (во что) уминати, ум'яти в що;3) (в толпе) задавлювати, задавити;4) (разговор, дело судебное и т. п.) заминати, зам'яти, затирати, затерти, гамувати, загамувати розмову, справу и т. д. [Почала заминати неприємну розмову (Н.-Лев.). Щоб затерти нелюбу розмову й натякання, почав говорити зовсім про инше]. Замятый - ум'ятий у що; зам'ятий, затертий, загамований.* * *несов.; сов. - зам`ять1) ( мять) м'я́ти (мну, мнеш), зім'я́ти2) перен. замина́ти, зам'я́ти; (не давать ходу чему-л.) затира́ти, зате́рти -
17 захлёстывать
захлес(т)нуть1) (кнутом) хвиськати, хвисьнути, захвиськувати, захвисьнути;2) (петлёй) зашморгувати, зашморгнути;3) (водой) захлюпувати, захлюпати и захлюпнути, заплескувати, заплеснути, захлескувати, захлеснути, заливати, залити и залляти. Захлёс(т)нутый - зашморгнутий; заплеснутий, захлеснутий.* * *I несов.; сов. - захлест`ать(засекать хлыстом, кнутом) захльо́стувати, захльоста́ти, сов. зашмага́тиII несов.; сов. - захлестн`уть1) ( петлёй) зашмо́ргувати, зашморгну́ти и мног. позашмо́ргувати; ( закидывать) закида́ти, заки́нути2) ( водой) заплі́скувати, -кує, заплесну́ти, захлю́пувати, -пує, захлюпну́ти и захлю́пнути3) (перен.: захватывать, поглощать) захле́скувати, захлесну́ти, заплі́скувати, заплесну́ти, захлю́пувати, захлюпну́ти\захлёстывать ну́ло па́мять (в па́мяти) — ви́пало з па́м'яті
-
18 изменять
изменить1) что - зміняти и змінювати, змінити, відміняти и відмінювати, відмінити, (переменять) переміняти и перемінювати, перемінити що, (переиначивать) переинач[кш]увати, переинач[кш]ити що, (о мн. или местами) позмінювати и позміняти, повідмінювати и повідміняти, попереинач[кш]увати. [І даремне не молися: не зміню я кари (Рудан.). Хіба-ж мою любов що-небудь одмінило? (Самійл.)]. -нить свою жизнь, характертер - з[від]мінити своє життя, свою вдачу. -нить проект закона - змінити проєкт закона. -нить веру - змінити віру. Собачьего нрава не -нишь - собачої вдачі (натури) не відміниш. -нить почерк - змінити руку. Изменённый - змінений, відмінений, переинач[кш]ений;2) кому, чему - зраджувати и (редко) зраджати, зрадити кого, що, (о мн.) позраджувати. [Кохав він дівчину, тому три роки, та зрадила тоді його вона (Крим.). Зрадив дівчину кохану (Рудан.). Та доля лихая зрадила хутко його (Л. Укр.). Зрадив козаків, пристав до ляхів (Н.-Лев.). Зрадив він народню справу (Куліш)]. -нять, -нить себе - зраджувати, зрадити себе. [Я зрадив-би себе, якби дививсь инакше (Самійл.)]. -нить мужу жене - зрадити чоловіка, жінку (дружину). -нить вере, клятве, долгу и т. п. - зрадити или зламати (нарушить) віру, присягу, обов'язок и т. д. -нить своему слову - зрадити своє слово, зламати (нарушить) своє слово. Он никогда не -няет своим правилам, привычкам - він ніколи не зраджує своїх правил, звичок, він ніколи не ламає (не нарушает) своїх правил, звичок. Память -нила ему, мне - пам'ять зрадила, змилила його, мене. Силы -няют мне - сили зраджують мене. Рука -нила (сплоховала) - рука схибнула, схибила. Рука -нила ему - рука зрадила його. Тот кому -нили (обманутый) - зраджений.* * *I несов.; сов. - измен`ить( делать иным) змі́нювати и зміня́ти, зміни́ти, -ню́, -ниш и мног. позмі́нювати и позміня́ти, міня́ти и міни́ти, поміня́ти; ( видоизменять) відміня́ти и відмі́нювати, відміни́ти; ( переменять) переміня́ти и перемі́нювати, переміни́ти и мног. попереміня́ти и поперемі́нюватиII несов.; сов. - измен`ить(кому-чему) зра́джувати, зра́дити (кого-що)\изменятьть му́жу (жене́) — зра́джувати, зра́дити чолові́ка (жі́нку); скака́ти, ско́чити в гре́чку
\изменятьть свои́м убежде́ниям — зра́джувати, зра́дити свої́ перекона́ння
\изменять ни́ть себе́ — зра́дити себе́
па́мять \изменять ни́ла ему́ — па́м'ять зра́дила його́
рука́ \изменять ни́ла ему́ — рука́ зра́дила його́
-
19 куриный
курячий. -ное мясо - курятина. -ный суп - юшка з курятиною. -ный мор - куряча моровиця, промірок (пошесть) на кури. -ная память - куряча пам'ять. -ная слепота (болезнь) - куряча сліпота, курочка. -ная (куричья) слепота, бот. Ranunculus arvensis L. - жовтець (р. жовтеця) польовий; Chelidonium majus L. - чистотіл (-лу), бородавник (-ку); Caltha palustris L. - калюжниця звичайна.* * *ку́рячийкури́ная па́мять — ку́ряча па́м'ять
кури́ная слепота — а) мед. ку́ряча сліпота́; б) бот. ку́ряча сліпота́
-
20 мякиш
I. 1) (особ. в печён. хлебе) м'якушка, (вязкий, невыпеченный) глевтяк (-ка), ласк. м'якушечка, глевтячок (-чка). [Нарізував батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку (Грінч. I)]. Мять шарики из -ша - робити (ліпити) галочки з м'якушки. Делать фигурки из - ша - ліпити коники з м'якушки. Дайте мне -ша, а не горбушку - дайте мені м'якушки, а не окраєць. Здесь одна корочка, а -ша вовсе нет - тут сама скоринка (шку[о]ринка); а м'якушки й трошки немає;2) (мякоть) м'якуш (-шу), м'якота. Пуля попала в -киш - куля поцілила в м'якуш. Гончая -ши на лапах ободрала - гончак на лапах м'якуші пообдирав.II. 1) (бесскорлупн. яйцо) виливок (-вка). [У нашої курки самі виливки (Луб.)];2) (толстяк) гладун, товстун (-на);3) -ши - см. Мягкотелые (под Мягкотелый 3).* * *1) ( хлебный) м'яку́шка2) ( у млекопитающих и птиц) поду́шечка, м'яку́ш, -а
- 1
- 2
См. также в других словарях:
мятьё — мятьё, я … Русское словесное ударение
мятьё — мятьё, я … Русский орфографический словарь
МЯТЬ — МЯТЬ, мну, мнёшь, д.н.в. нет, несовер., что. 1. Сжимая, давя, стискивая, превращать в мягкую массу, разминать. Мять глину. Мять ягоды для киселя. Мять кожи. 2. Давлением лишать гладкости, ровности, комкать, портить. Воспрещается мять траву. Не… … Толковый словарь Ушакова
МЯТЬЁ — МЯТЬЁ, мятья, мн. нет, ср. (спец.). Действие по гл. мять. Мятьё и трепка льна. Мятьё кож в процессе выделки. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
МЯТЬ — МЯТЬ, минать что, комкать или жать и тискать в разных направленьях, давить и отпускать поочередно, месить; | жевать, есть, жрать. Не мять глины не быть гончаром. Лен мнут мялицею, очищая от костери. Мятая одежа вывисится. Не мни травы, будто ты… … Толковый словарь Даля
мять — См … Словарь синонимов
мять — мну, мнёшь; мятый; мят, а, о. 1. (св. размять) Давить, сжимать, делая мягким, размягчая. М. глину, кожу, лён. 2. (св. измять, смять, замять). Делать неровным, негладким, давя, сжимая, топча. М. скатерть. М. платье. М. траву. // Сжимать в комок,… … Энциклопедический словарь
мятьё — мятьё, мятья, мятья, мятей, мятью, мятьям, мятьё, мятья, мятьём, мятьями, мятье, мятьях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
МЯТЬ — МЯТЬ, мну, мнёшь; мнущий; мятый; несовер. 1. что. Давя, превращать в мягкую массу, делать мягким. М. глину. М. кожу, лён. М. сухарь во рту (разжёвывать). 2. что. Давлением лишать гладкости, ровности. М. бумагу. М. платье. 3. кого (что). Тискать,… … Толковый словарь Ожегова
мять — МЯТЬ, комкать, переминать/перемять, приминать/примять, сминать/смять … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
Мять — I несов. перех. 1. Сжимать, давить, делая мягким, превращая в массу; размягчать. 2. Давлением, сжатием очищать от твёрдых частиц (обычно лён, коноплю). 3. разг. Давить, сжимать, тискать. II несов. перех. 1. Делать неровным, негладким, давя,… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
