мця

См. также в других словарях:

• німця — Німця: німиця [9] …   Толковый украинский словарь

• спадкоємця — ці, ч. Пр. Особа, яка одержала спадок або має право його одержати …   Словник лемківскої говірки

• безумець — мця, ч. 1) Людина, що втратила розум. 2) Людина, що діє надто нерозсудливо …   Український тлумачний словник

• вільнодумець — мця, ч. Людина, якій властиве вільнодумство …   Український тлумачний словник

• гудимець — мця, ч., діал. Вовк …   Український тлумачний словник

• гусимець — мця, ч. Рід трав родини хрестоцвітих …   Український тлумачний словник

• думець — мця, ч., іст. Член державної або міської думи …   Український тлумачний словник

• земець — мця, ч., розм. Земський діяч у дореволюційній Росії та Україні …   Український тлумачний словник

• зимець — мця/, ч., архіт., зах. Фронтон …   Український тлумачний словник

• знайомець — мця, ч., розм. Знайома людина; прот. незнайомець …   Український тлумачний словник

• інакодумець — мця, ч., книжн. Той, хто дотримується не таких поглядів, як усі інші …   Український тлумачний словник