-
1 мусульманський календар
мусульма́нский календа́рьУкраїнсько-російський політехнічний словник > мусульманський календар
-
2 muzułmański
мусульманський -
3 Islamic law
-
4 alfaqui
n1) мулла, мусульманський священик2) проповідник Корану* * *n; араб.1) мусульманський священик, мулла -
5 Islamic
adjмусульманський; ісламістський; що стосується ісламу* * *[iz'lʒmikˌ is-]aмусульманський, який відноситься до ісламу, ісламський -
6 Islamite
1. nмусульманин2. adjмусульманський, ісламістський* * *I n II aмусульманський, ісламський -
7 Mohammedan
1. nмагометанин, мусульманин; магометанка, мусульманка2. adjмагометанський, мусульманський* * *I nмагометанин, мусульманин; магометанка, мусульманкаII aмагометанський, мусульманський -
8 Moslem
1. nмусульманин; мусульманка2. adjмусульманський* * *I nмусульманин; мусульманкаII a -
9 Mussulman
-
10 santon
n1) іст. дервіш; мусульманський святий2) перен. пустельник* * *nicn. марабут; дервіш; мусульманський святий; пустельник -
11 Islamic
ісламський, мусульманський- Islamic law -
12 marabout
-
13 Muslim
-
14 alfaqui
-
15 Islamic
[iz'lʒmikˌ is-]aмусульманський, який відноситься до ісламу, ісламський -
16 Islamite
I n II aмусульманський, ісламський -
17 marabout
-
18 Mohammedan
I nмагометанин, мусульманин; магометанка, мусульманкаII aмагометанський, мусульманський -
19 Moslem
I nмусульманин; мусульманкаII a -
20 Mussulman
I n II a
- 1
- 2
См. также в других словарях:
мусульманський — а, е. Стос. до мусульманства й мусульман. •• Мусульма/нське пра/во комплекс соціальних норм, фундаментом і головною складовою якого є релігійні настанови та накази ісламу … Український тлумачний словник
мусульманський — [мусул ма/н с кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і … Орфоепічний словник української мови
мусульманський — прикметник … Орфографічний словник української мови
хонако — Мусульманський храм з гуртожитком для дервішів, паломників і мандрівників (порівн. ханака). Споруджувався у країнах Середньої Азії … Архітектура і монументальне мистецтво
чернець — (член релігійної громади, який прийняв постриг), ченчик, че[и]рчик, каптурник, чорноризець, чорноризник, чорнорясник; брат (член релігійного братства); затво[і]рник (той, хто не лишає своєї келії, не спілкується з людьми); схимник (той, хто… … Словник синонімів української мови
абдест — у, ч. Мусульманський обряд обмивання перед молитвою … Український тлумачний словник
бесермен — а, ч. Мусульманський купець, відкупник монгольської данини у завойованих землях … Український тлумачний словник
дервіш — а, ч. Мусульманський чернець жебрак … Український тлумачний словник
могол — а, ч., заст. 1) Титул колишніх монгольських властителів Індостану, а також особа, що мала цей титул. •• Вели/кий мого/л титул мусульманського султана; мусульманський султан. 2) Монгол … Український тлумачний словник
муфтій — я, ч. 1) Мусульманський богослов правознавець у країнах Сходу, якому надано право розв язувати спірні питання. 2) Титул представника вищого мусульманського духівництва, що відповідає у християнстві титулу єпископа … Український тлумачний словник
намаз — у, ч. Мусульманський релігійний обряд, за якого молитва супроводжується певними установленими рухами і ритуальним обмиванням … Український тлумачний словник