-
1 music school
1) музична школа; музичне училище -
2 philharmonic
1. n1) філармонія2) меломан3) розм. концерт2. adj1) люблячий музику2) філармонічний; музичний* * *I n1) філармонія3) симфонія4) меломанII a -
3 tonic
1. n1) мед. тонізуючий (зміцнюючий) засіб2) муз. тоніка; основний тон3) фон. наголошений склад2. adj1) мед. тонізуючий, зміцнюючийtonic drug — ліки, що підвищують тонус
2) муз. тонічний3) фон. тонічний; що стосується наголосу4) жив. що стосується тонів (світлотіні)3. v1) тонізувати, стимулювати; зміцнювати2) давати тонізуючий засіб* * *I n1) мeд. тонізуюче, зміцнюючий засібto take smth as a tonic — приймати щось як тонізуючий засіб
to act as a tonic on smb — діяти на кого-н. як тонізуючий засіб, підбадьорювати кого-н.; тонік, тонізуючий напій ( tonic water)
celery tonic — тонік, ароматизований селерою
2) мyз. тоніка3) гpaм.; icт. ударний складII a1) мeд. тонізуючий, зміцнюючийtonic drug — ліки, що підвищують тонус
it has been a tonic experience for him — це підвищило його тонус, в результаті він як слід здригнувся; пов'язаний з тонусом м'язів
tonic convulsion /spasm/ — тонічний спазм, патологічне скорочення м'язів
2) мyз. тонічний3) гpaм.; тонічний, такий, що відноситься до наголосу4) жив. що відноситься до тонів, світлотініIIIυ тонізувати, стимулювати, укріплювати; давати тонізуючий засіб -
4 music-school
n1) музична школа; музичне училище2) семінар викладачів музики -
5 music school
1) музична школа; музичне училище -
6 tonic
I n1) мeд. тонізуюче, зміцнюючий засібto take smth as a tonic — приймати щось як тонізуючий засіб
to act as a tonic on smb — діяти на кого-н. як тонізуючий засіб, підбадьорювати кого-н.; тонік, тонізуючий напій ( tonic water)
celery tonic — тонік, ароматизований селерою
2) мyз. тоніка3) гpaм.; icт. ударний складII a1) мeд. тонізуючий, зміцнюючийtonic drug — ліки, що підвищують тонус
it has been a tonic experience for him — це підвищило його тонус, в результаті він як слід здригнувся; пов'язаний з тонусом м'язів
tonic convulsion /spasm/ — тонічний спазм, патологічне скорочення м'язів
2) мyз. тонічний3) гpaм.; тонічний, такий, що відноситься до наголосу4) жив. що відноситься до тонів, світлотініIIIυ тонізувати, стимулювати, укріплювати; давати тонізуючий засіб -
7 искусство
1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.* * *1) мисте́цтво; диал. шту́кавое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва
\искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки
по́варское \искусство во — см. поварской
произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри
типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва
из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо
2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рствовладе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́
\искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва
-
8 бароко
БАРОКО ( від італ. Ьагоссо - вибагливий, химерний) - творчо синтетичний напрям європейської культури, що виник між епохами Ренесансу та Просвітництва і характеризується тяжінням до збуреного світозображення, заглибленим баченням конфліктності і парадоксальності буття, драматичним розкриттям життя як арени дії антагоністичних сил, граничною динамізацією та символізацією реальності.З'явившисьв Італії у XVI ст., Б. набуває різноманітної, іноді протилежної орієнтації у різних регіонах. У католицьких країнах Європи Б. пов'язується з контрреформацією та придворним, аристократичним мистецтвом, із його схильністю до маньєризму та алегоричної символіки. У протестантських країнах та слов'янському світі Б., співіснуючи з "високим стилем" елітарної культури, виявляє патріотичні тенденції, спирається у своїх витоках на лютеранські спільноти або православні братства та козацькі кола, живиться духом національних рухів, оспівує новий тип героя, що відповідає всестановості цих рухів, використовує процеси фольклоризації мистецьких жанрів та (деінде) десакралізації культури. Розвиток Б. в Україні збігається з часом існування Гетьманської держави, дух якої виявляється в уславленні військових подвигів, лицарських чеснот, святої жертви, звершень духу, перемоги життя над смертю. Відповідно, проблематика ілюзорності буття, його трагічності, що притаманна Б., в укр. культурі зміщується у бік героїко-стоїчної тематики, типізації протистояння силам небуття і навіть загрози пекла. Героїчним символом барокової епохи в Україні стає образ воїнавершника, а означенням буття - образ саду як символу "квітучого світу" та його мудрості. Інтенсивно розвивається в цей час гімнографія, музичне потвердження урочистих подій. Розвиток Б. виявляється чутливим до національних умов різних європейських країн. Відповідно до національних особливостей можна констатувати віртуозність та гедоністичністьітал. Б., драматизмісп., містицизм нім., романтизм франц., метафізичність англ. і, нарешті, героїко-стоїчний дух укр. Б. Проте в Україні Б. не було "чистим" стилем, або чітко визначеним культурним напрямом. За концепцією Чижевського, воно було культурним виразом цілої епохи, в якій барокова свідомість запліднювала навіть відмінні від Б. напрями.С. Кримський
См. также в других словарях:
Самойленко, Александра Ивановна — Самойленко Александра Ивановна доктор искусствоведения, профессор, проректор по научной работе Одесской государственной музыкальной академии им. А. В. Неждановой. Биография Автор около 100 научно исследовательских и научно… … Википедия
Львов — обл. центр УССР, один из старейших очагов муз. культуры на Украине. 670 тыс. жит. (1975). Осн. ок. 1256 галицко волынским князем Даниилом Романовичем и назван по имени его сына Льва. Почти 600 лет Л. находился под владычеством феодальной… … Музыкальная энциклопедия
Украинская Советская Социалистическая Республика — УССР (Украïнська Радянська Социалicтична Республika), Украина (Украïна). I. Общие сведения УССР образована 25 декабря 1917. С созданием Союза ССР 30 декабря 1922 вошла в его состав как союзная республика. Расположена на… … Большая советская энциклопедия
Бажанский П. И. — Порфирий Иванович (24 II 1836, с. Белелуя, ныне Ивано Франковской обл. 29 XII 1920, Львов) зап. укр. композитор, музыковед, фольклорист и муз. деятель. Муз. образование получил во Львовской духовной семинарии (окончил в 1864), затем у… … Музыкальная энциклопедия
"Боян" — распространённое назв. хор. и филармонич. об в, возникших в конце 19 нач. 20 вв. в городах Зап. Украины (Львов, Перемышль, 1891; Стрый, 1894; Коломыя, 1895; Станислав, 1896; Снятин, 1901, и др.). Главной задачей об в Б. было развитие нац … Музыкальная энциклопедия
Вахнянин А. К. — Анатоль (Наталь) Климентьевич (19 IX 1841, Синява, близ Перемышля, ныне Польша 11 II 1908, Львов) укр. композитор, писатель, муз. обществ. деятель. В 1863 окончил духовную семинарию в Перемышле, там же получил муз. образование в певческой … Музыкальная энциклопедия
Загайкевич М. П. — Мария Петровна (р. 31 X 1926, Львов) сов. музыковед. Кандидат искусствоведения (1954). В 1950 окончила Львовскую консерваторию по классу фп. у Т. В. Шухевича, в 1954 аспирантуру при Ин те искусствоведения, фольклора и этнографии в Киеве.… … Музыкальная энциклопедия
Карелин С. Д. — Сила Дементьевич (2 я пол. 18 в. 1 я четв. 19 в.) рус. капельмейстер. Возглавлял лучшие рус. роговые оркестры. Начал муз. деятельность ок. 1782 в Петербурге, где руководил роговым оркестром P. P. Вадковского. По отзыву И. X. Гинрихса… … Музыкальная энциклопедия
Малышев Ю. В. — Юлий Владимирович (р. 2 II 1924, Москва) сов. музыковед, критик, педагог. Чл. КПСС с 1945. В 1952 окончил Киевскую консерваторию (историко теоретич. ф т); в 1952 53 и 1966 70 преподавал в ней историю сов. и заруб. музыки. В 1953 57… … Музыкальная энциклопедия
Матюк В. Г. — Виктор Григорьевич (18 II 1852, с. Тудорковичи, ныне Львовская обл. 8 IV 1912, с. Каров, ныне Львовская обл.) зап. укр. композитор, теоретик и публицист. Окончил Львовскую духовную семинарию (1879). Муз. образование получил в певч. школах … Музыкальная энциклопедия
Нижанковский О. И. — Остап Иосифович (1862, с. Малые Дедушицы, близ Стрыя, ныне Львовской обл. 22 V 1919, Стрый, Львовской обл.) зап. укр. композитор, дирижёр и муз. обществ. деятель. В 1887 окончил духовную семинарию во Львове. Музыку изучал самостоятельно и … Музыкальная энциклопедия
