-
1 мужик
1) мужик (-ка), чоловік (-ка), (зап. и гал.) хлоп (-па), (крестьянин) селянин, (стар.) посполитий (-того). [Коли-б не мужик (не хлоп) та не віл, не було-б панів (Приказка). Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать (Приказка). До панів - пан, а до мужиків - мужик (Номис). Доля, як лихоманка, не розбира, на кого насідається: чоловік, чи пан - їй все однаково (Основа 1861). Пан на троні, а хлоп на ослоні (Номис).]. Нас хлопами взивали, канчуками сікли нас (Франко). Ой, задумав селянин міщаночку брати, вона-ж йому відказала: «я не вмію жати» (Пісня)]. Быть -ком - бути мужиком, мужикувати, мужичити. [Тут мужикував, там пануватимеш (Мирн.)];2) (пренебр.: неуч, невежа) селюк, простак, сіряк (-ка), чубрій (-рія), очкур (-ра), ціпов'яз, мазниця, (вахлак) ґевал, (зап.) мудь (-дя). [Батько його був селюк, якого-ж ти поводження від його сподівався? (Київщ.). Для нас ви ворог, зрадник і простак (Франко). Сам крепак, неодукований сіряк (Шевч.). Міщанин називає селянина - очкур, чубрій, а селянин міщанина - салогуб (Основа 1862). Чи ти-ж, мазнице, вчився в школі? (Н.-Лев.). З виду він і по одежі не ґевал, а щось не просте (Стор.) Хлоп хлопом! мудь мудьом! - Не дай боже з хлопа пана! (Франко). Мудя масти лоєм, а він смердить гноєм (Номис).]. -жик сиволапый - мужлай (-лая), мугир (-ря), мурло. [Треба, каже, вас, мужлаїв, провчити, щоб ви знали, як слухатися (Грінч.). Бо він, бачте, пан, а ми мугирі (Звин.)];3) народн. - мужик, чоловік; срв. Муж 2.* * *1) ( крестьянин) дорев. мужи́к, -а2) ( неотёса) бран. мужи́к, селю́к, -а3) ( мужчина) чолові́к, мужчи́на; мужи́к4) ( муж) мужи́к; чолові́к -
2 karl
мужик -
3 Мужиков
мужиків (-кова, -кове), (зап.) хлопів (-пова, -пове). -
4 boor
n1) брутальна, невихована людина2) селюк, мужик3) голландський (німецький) селянин* * *n1) груба, невихована людина, хам2) заст. мужик, селючка3) = Boer I (Boor)4) заст. селянин -
5 scullion
n1) кухарчук; по-судомийка2) заст. кухонний мужик* * *n; іст.людина, яка допомагає на кухні: кухарчук; посудниця; кухонний мужик -
6 bohunk
n амер., знев.1) некваліфікований робітник2) виходець з Центральної Європи* * *n; амер.; сл.3) мужлан, мужик -
7 butch
v розм.бути м'ясником* * *I n1) коротка стрижка (тж. butch haircut)2) cл. грубіян, нахаба; ґвалтівник; силач; чоловікоподібна баба, мужик у спідниці; лесбіянкаII a; сл. -
8 carl
n ч. ім'яКарл* * *= carle; n1) icт. простолюдин2) icт. кріпак; вілан3) мужик, селюк, мужлай4) дiaл. скнара5) дiaл. (міцний, здоровий) хлопець -
9 kern
1. n1) іст. ірландський піхотинець2) іст., збірн. загін ірландської піхоти3) іст. бідний ірландський селянин4) селюк, мужик; волоцюга5) друк. виносний елемент літери6) зерно (пшениці)7) піщинка8) ядро (горіха)2. v1) утворювати зерно; зав'язуватися (про плоди); обсіменятися2) подрібнювати3) солити (м'ясо)* * *I n1) icт. легкоозброєні ірландські піхотинці; загін ірландської піхоти3) мужики, селюки4) тex.; гeoл. керн ( проба ґрунту із свердловини)II n2) = kernel III,III v; діал.1) утворювати зерна; обсіменятися; зав'язуватися ( про плоди)2) дробити, дрібнитиIV n; полігр. -
10 peasant
-
11 bohunk
-
12 boor
-
13 butch
I n1) коротка стрижка (тж. butch haircut)2) cл. грубіян, нахаба; ґвалтівник; силач; чоловікоподібна баба, мужик у спідниці; лесбіянкаII a; сл. -
14 carl
= carle; n1) icт. простолюдин2) icт. кріпак; вілан3) мужик, селюк, мужлай4) дiaл. скнара5) дiaл. (міцний, здоровий) хлопець -
15 peasant
-
16 scullion
n; іст.людина, яка допомагає на кухні: кухарчук; посудниця; кухонний мужик -
17 верхушка
1) верх, вершок, вершечок, верхів'я. [Вершок на шапці синій. Дощова хмара висовує з-за гори своє верхів'я (Коцюб.)]. В. горы - вершок, вершечок, шпиль, шпилечок, щолопок; (соб.) верхогір'я. Крутая в. - щовб, щовба. Острая в. - остриця (гал.). В. растения - щит, щиток (р. -тка) чуб, чубок (р. -бка), вершечок (р. -чка), верхівка, кудер (р. - дря). В. дерева (соб.) - верховіття. [А я на тій руті-м'яті щити позриваю. Зломив щиток з дубка. На дубові, на вершечку, там посіяв мужик гречку. Золотії верхівочки]. См. Вершина;2) анат., в. легкого - вершок.* * *1) верхі́вка, верх, -у, верхі́в'я, вершо́к, -шка́, верше́чок, -чка, верхови́на; ( дерева) верхові́ття; ( горы) шпиль, -ля2) перен. верхі́вка3) анат. верхі́вка\верхушка лё́гкого — верхі́вка леге́ні
-
18 внешность
1) (наружная поверхность) около. [Около (хатнє) було оббите дощем (Левиц.)];2) (внешний вид) зовнішність (р. -ности) вигляд, взір (р. взору). [Вигляд міста, села. Сіно гарне на взір];3) (наружная сторона явлений) поверховість (р. -вости), позверховість (позверховність), зверхність. [Любити поверховість, не ідею (Пачов.). Мужик переймає у пана позверховність (Грін.). Зверхність подій притемнює їхній внутрішній зміст];4) (внешность, наружность человека) - а) врода, природа, подоба. [Яка погана йому врода, а пан (Звиног.). Так, я, моя подоба, моє лице, мій вираз, все, зовсім (Фран.). Гарна дівчина, такої подоби не бачили у нас (Сторож.). Природа їй гарна, то й одягнутися хочеться краще (Звиног.)]; б) зовнішність, зверхність, поверховість. [Зовнішність у нього поважна. Всенька зверхність - од убрання й манер до способу розмови (Єфр.). Комічна поверховість (Фран.)];5) по внешности, внешним образом, внешне и т. д. - на погляд, на огляд, на око, з- погляду, з-околу, зверху, на взір. [То тільки здається, то тільки з-околу (Мирн.). Хоч як різняться зверху просте речення і найкращий твір (Єфр.). Становище, принадне на погляд, тяжке й образливе по суті (Єфр.). На взір чоловік середніх літ (Мирн.)]. Внешностью, наружностью, лицом (о людях) - на вроду, на обличчя, на вигляд. [Хороша дружина на вроду. Бридкий на обличчя. Непоганий на вигляд (Крим.)].* * *по \внешностьти — за зо́внішністю, з зо́внішності, за зо́внішнім ви́глядом, з зо́внішнього ви́гляду, зо́внішньо, зо́вні
-
19 выскочка
1) вискічко, вискочень (р. -чня), вихватень, вихватько, (ж.) вискакуля (р. -лі); (социальный) випанок, доробкевич, скоробагатько; (временщик) скоропадько, скоропада (общ. р.). [Його звуть по-вуличному Вискічко ще од батька, бо батько дуже любив вискакувати перед панами. Всі дівчата мовчали, тільки наша вискакуля знов вискочила. Це випанок, вибився в пани з наших-таки простих мужиків. Який вихватько знайшовсь!];2) (действие) вискік (р. -скоку). На выскочку - з вискоком, на випередки, наперед усіх.* * *м., ж.ви́скочень, -чня (м.), ви́скічко (м.), ви́хватень, -тня (м.), ви́хватько (м.), вискаку́ля (ж.) -
20 добрый
1) добрий (к кому, - для кого или до кого), ласкавий, (добряк) - благий. [Добрим словом не згадають. Він для мене (до мене) добрий. Кость - блажчий за Григора]. Добренький - ласкавенький. Очень добрый - добренний, добряч[щ]ий. [Добренна душа з його. Добрячі були люди, покійнички (М. Вовч.)]. Становиться, стать добрым - добріти, добрішати, ласкавішати, подобрішати; поласкавішати. [Баба наче трохи подобрішала до Миколи]. Сделать кого добрым - роздобрити, (провинц.) - роздобрухати. Доброе дело сделать - добре (добро) вчинити. Будь добр, будьте добры (пожалуйста) - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві, зроби (зробіть) ласку, спасибі тобі (вам). [Скажіть, будь ласка, й мені. Скажіть, спасибі вам, з яких ви є: чи ви з панів, чи ви із мужиків (Грінч.)];2) (хороший) - добрий, гарний, хороший. [Дуже се добре діло. Доброго голоса маєш. Хороший (гарний) робітник з нього]. В добрый час - час добрий вам, на добрий час. В добром ли вы здоровьи? - чи добре ся маєте?]. Чего доброго - бува, буває, часом, хто зна. [Чи ти, бува, не здурів? Не дивись на нього, щоб часом не підійшов]. Доброе утро, добрый день, добрый вечер, доброй ночи - добридень, (только у интеллигентов) - доброго ранку; добривечір; добраніч; на добраніч.* * *до́брийбудь \добрый — будь ла́ска; будь ласка́в
всего́ до́брого — на все до́бре, усьо́го найкра́щого (до́брого)
См. также в других словарях:
МУЖИК — МУЖИК, мужика, муж. 1. В устах господ (прежде), а также в крестьянском быту крестьянин. «Орловский мужик не велик ростом, сутуловат, угрюм.» А.Тургенев. «Я не могу жить без Петербурга; за что же в самом деле я должен погубить жизнь с мужиками?»… … Толковый словарь Ушакова
мужик — См. простолюдин... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. мужик невежа, простолюдин; дядя, деревня, муж, мужичишко, дядько, половина, хам, лох, смерд, мужчина, обормот, мужичонка … Словарь синонимов
мужик — МУЖИК, а, м. Распространенное обращение (обычно с оттенком панибратства или иронии). От устар. «мужик» мужчина простолюдин, человек низшего сословия, крестьянин; Возм. влияние уг. «мужик» заключенный, не принадлежащий к воровской среде; тот, кого … Словарь русского арго
МУЖИК — МУЖИК, а, муж. 1. Крестьянин (в противопоставлении горожанину) (устар.). 2. То же, что мужчина (прост.). Дельный м. Он м. ничего. 3. То же, что муж (в 1 знач.) (прост.). 4. Невоспитанный, грубый человек (устар.). | уменьш. мужичок, чка, муж. (к 1 … Толковый словарь Ожегова
Мужик — Мужик: Просторечное именование мужчины. В историческом контексте, именование русского крестьянина … Википедия
мужик — сиволапый (Достоевский) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913 … Словарь эпитетов
мужиків — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
МУЖИК — И мужик и баба. Ряз. Абсолютно все; все поголовно. ДС, 300. Мужик в юбке. Разг. Ирон. Женщина, выполняющая мужскую работу. Ф 1, 305. Мужик зовёт кого. Жарг. мол. Шутл. Кому л. хочется в туалет. Максимов, 157. Мужик с авторитетом. Жарг. мол. Шутл … Большой словарь русских поговорок
мужик — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) кого? мужика, кому? мужику, (вижу) кого? мужика, кем? мужиком, о ком? о мужике; мн. кто? мужики, (нет) кого? мужиков, кому? мужикам, (вижу) кого? мужиков, кем? мужиками, о ком? о мужиках 1. Мужиком… … Толковый словарь Дмитриева
мужик — МУЖИК , а, м. ♦ Пошёл, тамбовский мужик! Приговорка при выходе с короля. ◘ Выходя с фигуры, он ударял по столу крепко рукою, приговаривая, если была дама: Пошла, старая попадья! , если же король: Пошёл, тамбовский мужик! Н .В.Гоголь.… … Карточная терминология и жаргон XIX века
мужик — (иноск.) необразованный, невоспитанный Ср. Твердил, что в людях он пожил, И к обращению привык, И знает свет; иначе б был Необразованный мужик . А.Н. Майков. Поля … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона