Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

моху

  • 1 tress

    1. n
    1) довгий кучер
    2) коса (волосся)
    3) pl розпущене жіноче волосся
    4) гнучкий пагін, гілочка
    5) торочки (моху)
    2. v
    1) заплітати коси
    2) завивати кучері
    * * *
    I [tres] n,
    1) довгий локон; коса

    in tresses — заплетений в коси; гнучка втеча, гілочка; бахрома (моху, водорості)

    2) pl розпущене ( жіночі) волосся
    II [tres] v
    заплітати коси; завивати локони

    English-Ukrainian dictionary > tress

  • 2 lid

    n
    1) кришка; ковпак
    2) амер. палітурка (оправленої книги)
    3) повіка
    4) розм. капелюх; шолом
    5) розм. (різке) обмеження; заборона; шори

    ◊ to put the lid on — а) довершити справу; покласти край; б) розладнати (плани)

    ◊ to keep the lid on — тримати в таємниці

    ◊ to take the lid off — відкрити таємницю

    * * *
    [lid]
    n
    1) кришка, ковпак; пoлiгp.; cпeц. сторонка ( палітурки книги)
    3) капелюх; шолом
    4) ( різке) обмеження, узда; заборона
    5) бoт. кришечка ( моху)
    6) aмep.; cл. пакетик марихуани (унція, 28 г)

    English-Ukrainian dictionary > lid

  • 3 lid

    [lid]
    n
    1) кришка, ковпак; пoлiгp.; cпeц. сторонка ( палітурки книги)
    3) капелюх; шолом
    4) ( різке) обмеження, узда; заборона
    5) бoт. кришечка ( моху)
    6) aмep.; cл. пакетик марихуани (унція, 28 г)

    English-Ukrainian dictionary > lid

  • 4 tress

    I [tres] n,
    1) довгий локон; коса

    in tresses — заплетений в коси; гнучка втеча, гілочка; бахрома (моху, водорості)

    2) pl розпущене ( жіночі) волосся
    II [tres] v
    заплітати коси; завивати локони

    English-Ukrainian dictionary > tress

  • 5 кровельный

    даховий, покрівельний. [Сонечко вже по даховому моху красним світом грає (Основа)]. -ный материал - даховий матеріял (-лу), покрівля (с. р.). -ное железо - бляха (дахова). -ный гвоздь - бретналь (-ля). -ный мастер - см. Кровельщик.
    * * *
    1) покріве́льний; дахови́й

    кро́вельное желе́зо — дахове́ залі́зо

    2) покріве́льний

    Русско-украинский словарь > кровельный

  • 6 мох

    1) (растение) мох (р. моху, мн. мохи, -хів), морох (-ху), (і)мшедь (-ди), мохнатиння (- ння). [Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь (Н.-Лев.). Як піде дощ та постоє стіжок, то так морохом і обросте (Вовчанщ.). Замість хліба якесь мохнатиння поросло на полі (Липовеч.)]. Обростать, обрости мхом - обростати, обрости (поростати, порости) мохом, мохнатіти, обмохнатіти, о(б)мохтіти. [А над річкою могила мохом поростає (Рудан.). Він такий уже старий, що увесь мохом обріс (Рудч.). Лежачи і камінь мохнатіє (Номис)]. Мох белый (Sphagnum Ehrh.) - торфник (-ку). Мох водяной (Conferva L.) - конферва, зелениця, водяна вовна. Мох исландский (Cetraria islandica Asch.) - границя (звичайна), грань (-ни), ісландський мох. Мхи, бот. Bryophyta - мохівці (-ців), мохи;
    2) (у животных) пух (-ху), пушок (-шку). [На череві самий пушок (Сл. Ум.)];
    3) см. Моховина.
    * * *
    мох, -у, собир. мохови́ння

    Русско-украинский словарь > мох

  • 7 мохунка

    бот.
    моху́нка

    Русско-украинский словарь > мохунка

  • 8 нарывать

    нарвать
    I. 1) чего - наривати, нарвати, назривати, надирати, надерти и (реже) надрати (-деру, -реш), (фамил., пров.) напорювати, напороти, напелехати, (на куски) нашматовувати, нашматувати, (надёргивать) на(с)микувати, на(с)микати, нашарпувати, нашарпати, (о мног.) понаривати, понадирати, понапорювати, понашнатовувати, пона(с)микувати, понашарпувати чого. [Ой, нарвала дівчина лободи, лободи! (Пісня). Фіялочок на віночок назриваю (Метл.). Повні пазухи грушок понаривали (Драг.). Надерли собі моху (Яворськ.). Нашматували паперу (Київщ.). Понапорювавши гороху повні пазухи (Свидн.). Напелехала цілу запаску яблук (Н.-Лев.). Барвінку дикого намичу (Федьк.)];
    2) (о нарыве на теле) наривати, рвати, нарвати, набирати(ся), набрати(ся), (пров.) накручувати, накрутити, (о мног.) понаривати, понабирати(ся), понакручувати. [У мене ногу рвало (Бердич.). Тріснув струп поганий, що віддавна набирав (Франко). Пухирі набираються (Житом.). Понакручує ґульки (на тілі) (М. Милорад.)]. Нарванный - нарваний, надертий и (реже) надраний, нашматований, на(с)миканий, нашарпаний, понариваний и т. п. -ться -
    1) нариватися, нарватися, понариватися; бути нариваним, нарваним, понариваним и т. п.;
    2) на кого, на что - наскакувати, наскочити, натрапляти, натрапити, наражатися, наразитися, нахоплюватися, нахопитися на кого, на що, здобуватися, здобутися чого. [Прийшов до неї та й натрапив на Грицька (Грінч.). На небезпеку наражатись (Л. Укр.). Боюся наразитися на прикрість (Київ). Здобувся клопоту (Сл. Ум.)].
    II. Нарывать, нарыть -
    1) (разрывая) наривати, нарити, (о мног.) понаривати, (накапывать ям и т. п.) накопувати, накопати, (о мног.) понаривати, понакопувати чого. [Клята свиня нарила такого на городі, що хоч плач (Сл. Гр.). Накопали багато ям (Сл. Ум.)];
    2) (вырывая что из чего) накопувати, накопати, (немного, успевать, быть в состоянии -рыть) укопувати, укопати, (о свинье) наривати, нарити, (о мног.) понакопувати, повкопувати, понаривати чого. [Накопали цілий віз картоплі (Сл. Ум.). Вкопай бараболі на борщ (Сл. Гр.). Свиня нарила пів города картоплі (Грінч.)]. Нарытый -
    1) наритий, накопаний, понакопуваний;
    2) накопаний, укопаний, наритий, понакопуваний, повкопуваний. -ться -
    1) нариватися, наритися, понариватися; бути нариваним, наритим и т. п.; 2 (вдоволь, сов.) наритися, накопатися, попорити, попокопати (досхочу), (о мног.) понариватися, понакопуватися.
    * * *
    I несов.; сов. - нарыть
    ( рыть) нарива́ти, нари́ти, -ри́ю, -ри́єш и мног. понарива́ти; ( накапывать) нако́пувати, накопа́ти и мног. понако́пувати; (копая, добывать) уко́пувати, укопа́ти
    II несов.; сов. - нарв`ать
    (срывая; разрывая) нарива́ти, нарва́ти и мног. понарива́ти, надира́ти, наде́рти, -ру́, -ре́ш и надра́ти, -деру́, -дере́ш

    \нарывать рва́ть у́ши кому́ — см. ухо 1)

    III несов.; сов. - нарв`ать
    ( о нарыве) нарива́ти, нарва́ти и мног. понарива́ти

    Русско-украинский словарь > нарывать

  • 9 натыкать

    I. -ся (наговорить, -ся «ты»)
    II. натикати, -ся, (шутл.) нагулятися в тички.
    III. натыкать
    1) (во множестве чего во что, куда) натикати и натикувати, натикати, настромлювати, настромляти, (гроздей, иголок и т. п.) наштрикувати, наштрикати, (о мног.) понатикати и понатикувати, понастромлювати, понаштрикувати чого в що, куди; (напихать) напихати, напхати, набигати, набгати, (о мног.) понапихати, понабигати чого в що, куди. [Натикує коло шляху тичок (Київщ.). Задумала вража баба молодою бути, натикала за намітку зеленої рути (Пісня). Настромляв паліччя в тин (Полтавщ.). Понастромлювали кілків, а плота не заплели (Брацл.). Наштрикає скрізь у стіну голок, а тоді й сам не знайде, де вони (Сл. Гр.). Треба більше моху понапихати в щілини, щоб було тепліше (Гайсинщ.)];
    2) (наделывать дыр) наштрикувати, наштрикати, (накалывать) наколювати, наколоти, нашпигувати, нашпигати, (о мног.) понаштрикувати, понаколювати, поколоти, понашпигувати що. [Добре нашпигай гав'ядину, щоб краще вмліла (Брацл.)]. -тычь лунок в грядку - нароби (накопай) ямок (дучок, кубахів) у грядці;
    3) -тыкать бока кому - нашпигати (наштурхати, наштовхати) кого, надавати штовханів (штурханів) кому, полатати боки кому. -тыкать зубы кому - дати зуботички, надавати в зуби кому, (фамил.) пополічити зуби кому или чиї. Натыканный -
    1) натиканий, настромляний, наштриканий понатик(ув)аний, понастромлюваний, понаштрикуваний; напханий, набганий, понапих(ув)аний, понабиганий;
    2) наштриканий, наколотий и наколений, нашпиганий, понаштрикуваний и т. п.; нароблений, накопирсаний. -ться -
    1) натикатися и натикуватися, натикатися, понатикатися и понатикуватися; бути натикуваним, натиканим, понатик(ув)аним и т. п. [Понастромлювалось у волосся сіна (Канівщ.)];
    2) (вдоволь, сов.) натикатися, настромлятися, (чем-л. острым) наштурхатися, наштрикатися, нашпигатися, попотикати (досхочу) и т. п.; срв. Тыкать.
    IV. Натыкать, наткнуть -
    1) что, кого на что - натикати, наткнути, (чаще) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, з[на]низувати, з[на]низати, (нашпиливать) нашпилювати, нашпилити, (о мног.) понатикати, понастромлювати, понаштрикувати, поз[пона]низувати, понашпилювати що, кого на що. [Діток малих на списи натикали (Київщ.). Рибалка удочку закинув, наткнувши на гачок чималий червячок (Боров.). Неначе мене хто настромив на вила (Н.-Лев.). Настромив на удочку рибу (Куліш). Понастромлюйте на щогли голови рандарські (Куліш). Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею! (Сл. Гр.). Возьміте Байду, повісите і на острий гак знижіте (Ант.-Драг.). Метеликів нашпилюють на пришпильки (Київ)];
    2) кого на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути, (реже) натикати, наткнути, (наводить) наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаштовхувати и т. п. кого на кого, на що. [Цього кота хоч мордою наштовхни на мишу, все одно не спіймає (Брацл.)]. Наткнутый -
    1) наткнутий, настромлений, наштрикнутий, з[на]низаний, нашпилений, понатиканий, понастромлюваний, понаштрикуваний, поз[пона]низуваний, понапшилюваний;
    2) наштовхнутий, наткнутий, наведений, напроваджений, понатиканий и т. п. -ться -
    1) натикатися, наткнутися, понатикатися; бути натиканим, наткнутим, понатиканим и т. п. Насекомые -ются на шпильки - комах нашпилюють на припшильки;
    2) (наталкиваться) натикатися, наткнутися на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, нахоплюватися и нахоплятися, нахопитися, наганятися, нагнатися на кого, на що, (на что-л. острое и перен.) наражатися, наразитися на кого, на що, (только в прям. знач.) настромлюватися, настромитися, наштрикуватися, наштрикнутися на що, (напарываться) напорюватися, напоротися, нарізуватися, нарізатися на кого, на що, (накалываться) наколюватися, наколотися, (порезаться) натинатися, натятися чим (напр. ногою) на що, (о мног.) понатикатися и т. п.; (встречать, нападать) нападати, напасти на кого, на що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що, впадати, впасти на кого, (набегать) набігати, набігти на кого, на що и кого, що, (о мног.) понападати, понадибати, понабігати; срв. Наталкиваться 2 (под
    II. Наталкивать). [Плентавсь важкими ногами по хаті, натикався на стіни (Коцюб.). Наткнувсь на таке погане, що… (Шевч.). Комуністичне перетворення суспільства натрапляє на скажену боротьбу (Азб. Комн.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Нахопився в лісі на вовків (Сл. Гр.). Якийсь час мовчав, нахопившись в оповіданні на несподівану перетику (Корол.). (Слухалися його,) щоб не наразитися на прикрість (Остр. Скарбів). Настромився на ніж (Київщ.). Наштрикнувся на її (довгий) ніс (Н.-Лев.). Напоровся на вила (Сл. Гр.). З розбігу напоровся в дверях на кондуктора (Крим.). Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й амінь йому (Основа 1862). Натявся на косу (Сл. Гр.). По всіх книжках її очі надибували на слово «кохання» (В. Підмог.). Перегортаючи своє старе шпаргалля, я знов надибав на той рукопис (Крим.). Поки-що він не знаходив нічого цікавого, аж ось надибав таке… (Крим.). Лисиця набігла виноград (Біл.-Лос.)].
    * * *
    I несов.; сов. - наткн`уть
    1) натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -ромлю, -ромиш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти; наштри́кувати, наштри́кнути
    2) ( наталкивать) нашто́вхувати, -штовхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; (наводить на кого-что-л.) наводи́ти, -воджу, -водиш, навести, -веду, -веде́ш
    II несов.; сов. - нат`ыкать
    1) ( втыкать) натика́ти, нати́кати и мног. понатика́ти
    2) ( делать надколы) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю, -колеш и мног. понако́лювати

    Русско-украинский словарь > натыкать

См. также в других словарях:

  • МОХУ — Московское областное художественное педагогическое училище изобразительных искусств памяти восстания 1905 года с 28 сентября 1936 по 9 марта 1965 ранее: Московский государственный областной художественный педагогический техникум изобразительных… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Если в колодезь бросить моху, пойдет дождь. — Если в колодезь бросить моху, пойдет дождь. См. ЗЕМЛЕДЕЛИЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Два яичка в моху, да морковка наверху. — (глаза и нос). См. ЧЕЛОВЕК …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Не понимать чоху-моху — Дон. Абсолютно ничего не понимать. СДГ 3, 196 …   Большой словарь русских поговорок

  • мохунка — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • МОХ — муж., род. мха и моха; мн. мха и мхи; бесцветочное, пресмыкающееся растение множества родов и видов, близкое к ягелям, лишаям: мох ветвист, пушист, ягель кожист; есть переходные виды, например исландский или грудной мох, Lichen или Cetraria… …   Толковый словарь Даля

  • орсель — orceille ou orseille. Орсель. Смесь каменнаго моху с известью и уриною. В краску. 1747. ЛК. Орсель, орсин, орсеин. Красные, фиолетовые и синие красящие вещества, извлекаемые из лишайников. Павленков 1911. Мы имеем столь же мало как и… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Мохр — Город Мохр مهر Страна ИранИран …   Википедия

  • прицепи́ться — цеплюсь, цепишься; сов. (несов. прицепляться). 1. Присоединиться к чему л. движущемуся с помощью какой л. зацепки, какого л. крепления или ухватившись за что л. [Малайцы] ночевали в лодке, которая прицепилась за фрегат и шла за нами. И. Гончаров …   Малый академический словарь

  • НИТЬ — НИТЬ, нити, жен. 1. То же, что нитка. Нити основы на ткацком станке. Нити утка. 2. Предмет, имеющий форму нитки. Нервные нити. Лампа с угольной нитью. «Зеленые нити моху прицепились к его платью.» А.Тургенев. 3. перен. То, что соединяет одно с… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПРИЦЕПИТЬСЯ — ПРИЦЕПИТЬСЯ, прицеплюсь, прицепишься, совер. (к прицепляться). 1. Плотно прикрепиться к чему нибудь, повиснуть на чем нибудь. «Зеленые нити моху прицепились к его платью.» А.Тургенев. 2. перен. То же, что пристать во 2, 3 и 4 знач. (разг. фам.).… …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»