мосцік

* * *

уменьш. масток, -тка муж., мосцік, -ка муж.

мн. от Кур и Курица)

I. кури (-рей). -ры кудахчут - кури кудкудачуть (сокочуть). [Кури сокочуть, у міх не хочуть (Номис)]. На базаре много кур - на базарі багато курей. -рам на смех - кури по смітниках сміятимуться; курям на сміх. У него денег -ры не клюют - у його грошей, хоч лопатою горни (Приказка).

II. Куры строить кому (франц. faire la cour) (подольщаться) - підлещуватися, підлащуватися, підлабузнюватися, (любезничать) бісики пускати кому, халявки смалити біля кого, женихатися з ким. [Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать (Котл.)].

* * *

с кем)

1) (любезно обходиться) упадати коло кого, примилятися до кого, об(і)ходливо поводитись із ким, підпускати меду кому, мастити кого медом;

2) залицятися, лицятися до кого, з ким, женихатися з ким, (шутл.) бісики пускати, лиси підпускати кому, халявки смалити коло кого, солодко стелитися перед ким; срв. Ухаживать. [А ти думаєш: як бог, то вже медом маже? (Рудан.). Не ходи, не люби, не залицяйся (Пісня). І лицявся то з тією, то з другою любо (Шевч.). З ним жартує, з ним женихається (Квітка). Полюбиться її він мосці і стане бісики пускать (Котл.). Підпускала різні ляси, Енею-б тільки догодить (Котл.)].

* * *

1) матінчин, матусин, матунин, неньчин (-на, -не). -кин сынок - матусин синок, (насм.) мамій (-мія), мамсик; см. Маменькин сынок. [Нам таких маміїв не треба (Куліш)];

2) паніматчин (фам. паньматчин) тітчин, паньматусин (-на, -не);

3) паніматчин, матушчин (- на, -не), (зап., гал.) їмосців (-цева, -цеве), добродійчин (-на, -не); срв. Матушка 1 - 3.

* * *

1) (привлекательность, приятность) любість, милість, любота, утішність; (изящество) гожість; (любезность) люб'язність, ґречність; (благосклонность) ласкавість (- ости), прихилля (-лля); срв.

I. Милый 2 и 3. -лость этого ребёнка всякого поражает - любість (милість, утішність) цієї дитини кожного вражає;

2) (расположение, благоволение, одолжение) ласка, милость (-ти). [Легенди про рай, поруч з ідеєю про божу ласку чи неласку (Л. Укр.). Здобути ласку літературних меценатів (Крим.). Що-день хвалили бога за його милость (Квітка)]. Это для него особенная -лость - це для його (йому) особлива ласка. Он не достоин ваших -тей - він не варт вашої ласки. Что -лость ваша - що ласка (милость) ваша. [Подайте, що милость ваша (Тесл.)]. Монаршая -лость - а) (благоволение) монарша ласка; б) (отличие) відзнака (нагорода) від монарха. Божи[ь]ею -тью, по -ти божи[ь]ей - з ласки божої, ласкою божою. [З ласки божої художник (Єфр.)]. Вашими -тями - з вашої ласки. По вашей -ти - а) (из-за вас) через вас, з вашої причини. [Він німий лежить, холодний з моєї причини (Л. Укр.)]; б) (благодаря вашей доброте) з вашої ласки. [Кажете, що я п'яний? так не з вашої ласки! (Звин.)]. Из -ти, по -ти - з ласки. [Служить з ласки (Номис)]. Жить из -ти у кого - жити з ласки, жити на ласкавому хлібі (поэт. на божій харчі) в кого. [Йому не довелось-би помирати в своєї сестри на ласкавому хлібі (Куліш). В його росло, на божій харчі, за дитину чиєсь байстря (Шевч.)]. Быть в -ти у кого - мати ласку чию, тішитися чиєю ласкою, користуватися з ласки чиєї. Войти, попасть в -лость к кому - підійти (втереться: підбитися) під ласку кому, здобути ласку, здобутися ласки в кого. [Чи підбилась моя Уля своєму батькові під ласку? (Мова)]. Выйти из -ти у кого, лишиться -ти чьей, утратить чьи -ти - втратити ласку (реже ласки, р. п.ед.), загубити ласку чию. [Втратив панську ласку (Куліш). Боїться ласки втратити (Звягельщ.)]. Добиваться, искать -ти у кого - запобігати ласки чиєї или в кого. Добиться чьей -ти, чьих - тей, приобрести, снискать чью -лость - запобіг(ну)ти ласки чиєї или в кого, дістати ласки в кого, здобути, з'єднати ласку чию или в кого. [Тоді цариця запобігне ласки, як нас оддасть йому? (Куліш). Такої ласки дістану і в Параски (Номис). Замість всім з'єднать ласку ти сам станеш ласки негідним (Франко)]. Положиться на чью -лость - спуститися (покластися) на чию ласку. Иметь -лость (сожаление) к кому - зглянутися на кого. Оказывать -лость кому - робити ласку кому; см. Оказывать 2. [Думають, що це вони ласку мені роблять, коли дозволяють працювати на їх (Крим.)]. Оказывать -лости кому, осыпать -тями кого - виявляти велику ласку до кого, дарувати кому свою велику ласку. Не оставить кого своей - тью - не забути (не поминути) кого своєю ласкою, не позбавити кого своєї ласки. Просить - ти у кого - просити ласки (реже милости) в кого. -ти прошу, -ти просим (пожалуйте) - просимо (на милость), милости просимо. Переложить, переменить, сложить гнев на -лость - з[пере]мінити гнів на ласку. Сделайте -лость - а) (явите) зробіть ласку, будьте ласкаві; б) (в ответе на просьбу: пожалуйста) будь ласка, будьте ласкаві, дуже прошу, та прошу. Сделайте -лость кушайте - будьте ласкаві споживайте (їжте);

3) (в обращении, титуле) милость, (зап., полон.) мосц[т]ь (-ц[т]и), (редко) добродійство. Ваша -лость - ваша милость (зап., ваша мосць), ваше добродійство, (фам., устар.) вашець (-ци, ж. р.) вашмосць. [Просимо вашої милости і на обід (Н.-Лев.). Багато пристає на вашу мосць, а инші Коваленка, обстоюють (Грінч.). Якби то, ваше добродійство, ви нам милостиню подали (ЗОЮР. II)].

* * *

1) ми́лість, -лості; (благоволение, расположение) ла́ска

2) (благодеяние; дар) ми́лість, доброді́яння

3) (свойство, качество) редко ми́лість; люб'я́зність, ласка́вість, -вості; уті́шність, -ності

уменьш. масток, -тка муж., мосцік, -ка муж.

мосцік, -ка

структура мосцікавая