моргати

См. также в других словарях:

• моргати — а/ю, а/єш, недок. 1) Мимоволі швидко опускати й піднімати повіки та вії. || Швидко заплющуватися й розплющуватися (про очі). 2) до кого, на кого, кому і без додатка. Подавати знак рухом повіки, брови. || Рухаючи бровами, повіками, залицятися,… …   Український тлумачний словник

• моргати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• кліпати — аю, аєш, недок. 1) Мимоволі швидко опускати та підіймати повіки, вії; моргати (у 1 знач.). •• Клі/пати очи/ма перед ким і без додатка виявляти збентеження, розгубленість. 2) рідко. Те саме, що моргати 2). 3) перен., розм. Світитися слабким… …   Український тлумачний словник

• виморгувати — ую, уєш, недок. Раз у раз моргати …   Український тлумачний словник

• заморгати — а/ю, а/єш, док. 1) Почати моргати, швидко кліпати очима. || Почати рухати бровами, вусами. || Почати раз у раз здригатися (про брови, вуса). 2) Кліпанням очей, порухом брів почати подавати кому небудь якісь знаки. 3) перен. Почати блимати,… …   Український тлумачний словник

• змигати — а/ю, а/єш і зми/гувати, ую, уєш, недок., рідко. змигну/ти, ну/, не/ш, док., розм. 1) неперех. Швидким мимовільним рухом заплющувати й розплющувати очі, опускати й піднімати повіки; моргати. || Швидко й мимовільно заплющуватися і розплющуватися… …   Український тлумачний словник

• моргання — я, с. Дія за знач. моргати …   Український тлумачний словник

• моргнути — ну/, не/ш, док. Однокр. до моргати …   Український тлумачний словник

• підморгувати — ую, уєш, недок., кому, до кого і без додатка. 1) Моргати час від часу або кому небудь, звичайно звертаючи чию небудь увагу, натякаючи на когось, щось або кепкуючи з когось, чогось. 2) перен., розм. Те саме, що блимати 1) …   Український тлумачний словник

• поморгати — а/ю, а/єш, док. Моргати якийсь час …   Український тлумачний словник

• поморгувати — ую, уєш, недок. Моргати злегка або час від часу …   Український тлумачний словник