-
61 trample
1. n1) топтання2) тупання3) зневажання, нехтування2. v1) топтати, витоптувати (траву тощо); розтоптуватиto trample (down) the growing corn — витоптати посіви
2) давити (виноград)3) важко ступати; гупатиto hear a person trampling overhead — чути, як хтось гупає нагорі
4) зневажати, нехтувати; гнітити* * *I n1) тупання, тупотіння2) топтання3) знехтуванняII v1) топтати; розтоптувати, толочитиto trample the grass [the flowers, the growing corn] — толочити траву [квіти, посіви]
to trample (out) the fire — затоптати вогнище
to trample morality into the dust — затоптати мораль брудом; давити ( виноград)
to hear a person trampling (about) overhead — чути, як хтось важко ходить вгорі
3) (on, upon over) наступатиto trample on flower beds — топтати квіткові клумби; пригнічувати, зневажати
to trample on /upon/ smb — звертатися зневажливо до кого-н.; третирувати кого-н.
to trample on smb s feelings [reputation] — розтоптати чиї-н почуття [репутацію]
to trample on one's foe — роздавити /знищити/ свого ворога; пригнічувати, стримувати, не давати волі
to trample on ones pride — стримати свою гордість; нехтувати, не вважатися
he tramples on conventions — він не зважає на умовності умовностей для нього не існує є to trample smb
under foot — топтати кого-н.; пригнічувати кого-н.
-
62 undergird
-
63 antinomian
nамораліст; людина, яка відкидає соціально обумовлену мораль -
64 Babbitry
= babbitry; nміщанство; мораль, смаки середнього американського буржуа -
65 dharma
nдхарма, закон, вчення; мораль ( в індійській філософії) -
66 epimyth
[`epimia]n; літ. -
67 folkways
n; plсоціол. мораль, уявлення; звичаї, властиві певній соціальній групі -
68 jaw
I n1) щелепа2) підборіддя3) pl рот, паща4) pl вузький вхід, вихід (затоки, каналу е т. п.); пастка; безодня5) розмови; балаканина; балакучість; грубощі; нотація6) pl; тex. лещата, струбцина, кліщі; губа, щічка ( лещат); плашка, кулачок ( патрона); щока ( дробарки); щелепа; ніжка штангенциркуля7) pl; мop. вуса гафеля або гікаII v1) вести неквапливу розмову; базікати; пережовувати те саме2) читати мораль, вичитувати -
69 jobation
nдовга, нудна мораль -
70 lifeboat ethic
= lifeboat ethicsетика за принципом "рятуйся хто може"; егоїстична мораль у кризових ситуаціях -
71 pi
-
72 preach
I n II v1) проповідувати; читати проповідь; проповідувати; виступати на захист ( чого-небудь)2) повчати, читати мораль -
73 subvert
v1) скидати, руйнувати2) розбещувати; підривати ( чию-небудь) мораль; бентежити ( розуми); порушувати ( закон); спотворювати ( принцип)3) тex. перекидати, перевертати -
74 tag
I n1) вільний, кінець, що бовтається; висячий кінчик (чого-н.); to cut the tags off the rug зрізати бахрому з постілки2) ярлик, етикеткаa tag with a price on it — ярлик з ціною, цінник; повістка або повідомлення про штраф
parking tag — повістка про штраф за порушення правил стоянки; обч. ознака, мітка, маркер, тег ( елемента даних)
3) cпeц. кабельний наконечник5) петля, вушко6) стрічка, бант (як прикрас; pl аксельбанти)8) кінчик хвоста ( тварини); жмут вовни, що звалялася ( вівці)10) кінець, завершення; заключна частина; висновок, епілог; кінець репліки; заключні слова актора; мораль11) пишна фраза; червоне слівцеone of his favourite tags — одне з його улюблених слівець; затерта цитата ( old tag) [ див.]
Latin tag — затерта латинська цитата; афоризм
12) приспів13) квач (гр)14) cпeц. мічений атом••II vto a tag — тютілька в тютільку, один в один
1) наклеювати або навішувати ярличок, етикеткуto tag a car — наклеїти (звичн. на вітрове скло) повістку про штраф за порушення правил стоянки; обч. привласнювати, приписувати мітку; позначати, маркірувати; cпeц. мітити ( атом); надавати наконечник
2) (after, behind) переслідувати (кого-н.), йти (за ким-н.); he tagged after /behind/ her every time she went out for a walk усякий раз, коли вона виходила погуляти, він йшов за нею по п'ятах3) з'єднувати, зв'язувати (звичн. tag together)4) розцвічувати ( мову); блиснути цитатою, увернути розумне слівцеto tag one's speech with jokes — пересипати ( свою) мову жартами; нанизувати (слова, рими, думки); додавати
5) салити, осалить ( у грі) -
75 traditional
aтрадиційний; той, що передається з покоління в покоління; заснований на звичаїtraditional form [morality] — традиційна форма [мораль]традиційний, звичайний, такий, що часто повторюється
the traditional luck of fools — = дурням завжди везе
he can never go back to his traditional occupation — він ніколи не зможе повернутися до своїх звичайних занять; традиційний, несучасний, застарілий
traditional logic — традиційна /арістотелева/ логіка
-
76 trample
I n1) тупання, тупотіння2) топтання3) знехтуванняII v1) топтати; розтоптувати, толочитиto trample the grass [the flowers, the growing corn] — толочити траву [квіти, посіви]
to trample (out) the fire — затоптати вогнище
to trample morality into the dust — затоптати мораль брудом; давити ( виноград)
to hear a person trampling (about) overhead — чути, як хтось важко ходить вгорі
3) (on, upon over) наступатиto trample on flower beds — топтати квіткові клумби; пригнічувати, зневажати
to trample on /upon/ smb — звертатися зневажливо до кого-н.; третирувати кого-н.
to trample on smb s feelings [reputation] — розтоптати чиї-н почуття [репутацію]
to trample on one's foe — роздавити /знищити/ свого ворога; пригнічувати, стримувати, не давати волі
to trample on ones pride — стримати свою гордість; нехтувати, не вважатися
he tramples on conventions — він не зважає на умовності умовностей для нього не існує є to trample smb
under foot — топтати кого-н.; пригнічувати кого-н.
-
77 undergird
-
78 достоинство
1) гідність, достойність (р. -ности). [Найкращий етичний критерій - шанувати свою особисту достойність (Крим.). З лицарською достойністю (Грінч.). Де наша національна гідність? (Грінч.)];2) повага. [Вислухайте-ж ви покірно, з повагою, що неповинним личить (Грінч.)]. Чувство собственного достоинства - самоповага. Сохранять чувство собственного достоинства - зберегати (заховувати) повагу до себе, самоповагу. С достоинством - поважно. [Спитав поважно: що ти посмів мені сказати зараз?]. Лишить человеческого достоинства кого-л. - позбавити людської гідности, упослід(н)ити кого;3) (качество, ценность) вартість, вартність, стійність (р. -ности), [Мораль дуже непевної вартости (Єфр.). Я вам показую сукна найвищої вартости. Поема високої літературної стійности. Свідомий своєї шляхетської вартности (Неч.-Лев.)]; срв. Качество. Отдавать справедливость, ценить по достоинству - шанувати кого по заслузі (гідно), віддавати кому належне. [Його шанують по заслузі - він того заробив];4) сан, гідність (р. -ности). [Король надав йому князівську гідність].* * *1) ( положительное качество) гі́дність, -ності, достойність, -ності2) (уважение к себе, сознание своих прав) гі́дність, -ності, досто́йність3) (стоимость, ценность денежного знака) ва́ртість, -тості -
79 избитый
прил.1) утертий, стертий, заїжджений, оклепаний, заношений, заяложений, затасканий, банальний. [Старі оклепані гасла (Гром. Голос). Він бере звичайно якийсь утертий шаблон, якусь, прописну мораль (Єфр.)]. Он враг -тых традиций - він ворог стертих традицій (Єфр.). -битый анекдот - заїжджена анекдота. [Усе це були не відомі заїжджені анекдоти, а живі оповідання (Н.-Лев.)];2) см. Избитый, прич. (под Избивать).* * *1) прич. поби́тий, зби́тий; ви́нищений, уби́тий; переби́тий, попереби́ваний; поби́тий, зби́тий2) (в знач. прил.: проторённый, известный, привычный) уторо́ваний, би́тий\избитыйая доро́га (тропа́, колея́), \избитыйый путь — уторо́вана (би́та) доро́га (сте́жка, ко́лія), уторо́ваний (би́тий) шлях
3) (в знач. прил.: общеизвестный, надоевший, опошленный) заяло́жений, уте́ртий\избитыйый сюже́т — заяло́жений (уте́ртий) сюже́т
-
80 исторически
історично. [Мораль виникла історично (Наш)].* * *нареч.істори́чно
См. также в других словарях:
МОРАЛЬ — (от лат. moralitas, moralis, mores традиция, народный обычай, позднее нрав, характер, нравы) понятие, посредством которого в мыслительном и практическом опыте людей вычленяются обычаи, законы, поступки, характеры, выражающие высшие ценности и… … Философская энциклопедия
Мораль — Мораль ♦ Morale Представим себе, что нам объявили: завтра наступает конец света. Информация точная и сомнению не подлежит. Политика при этом известии скончается на месте – она не способна существовать без будущего. Но мораль? Мораль в… … Философский словарь Спонвиля
мораль — и, ж. morale m., morale f. нем. Moral <лат. moralis. 1. устар. Настроение, моральный дух. И если уж необходимо должно, что в физике вашей произвел он <новый год>, то тогда оградитесь роскошью и леностью; и пусть на морали вашей время не… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
МОРАЛЬ — (лат. moralis doctrina; этим. см. моралист). Нравоучение, совокупность правил, признаваемых за истинные и служащих руководством в поступках людей. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. МОРАЛЬ [фр. morale] … Словарь иностранных слов русского языка
Мораль — (sittlichkeit) переводится на основании трудов Гегеля (Hegel) как мораль. Относится к этическим нормам, возникающим в результате взаимодействия субъективных ценностей личности и объективных ценностей общественных институтов. Если эти ценности… … Политология. Словарь.
МОРАЛЬ — МОРАЛЬ, морали, мн. нет, жен. (от лат. moralis нравственный). 1. Нравственное учение, свод правил нравственности, этики (книжн.). «Надо, чтобы всё дело воспитания, образования и учения современной молодежи было воспитанием в ней коммунистической… … Толковый словарь Ушакова
мораль — См. наука... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. мораль нравственность, этика; вывод, наука; рацея, назидание, поученье, наставленье, проповедь, наставление, этические нормы,… … Словарь синонимов
МОРАЛЬ — (от латинского moralis нравственный), 1) нравственность, особая форма общественного сознания и вид общественных отношений (моральные отношения); один из основных способов регуляции действий человека в обществе с помощью норм. В отличие от… … Современная энциклопедия
МОРАЛЬ — (от лат. moralis нравственный) 1) нравственность, особая форма общественного сознания и вид общественных отношений (моральные отношения); один из основных способов регуляции действий человека в обществе с помощью норм. В отличие от простого… … Большой Энциклопедический словарь
Мораль — (ирон.) правило нравственности; соблюденіе ея; нравоученіе. Ср. Живя согласно съ строгою моралью; Я никому не сдѣлалъ въ жизни зла. Некрасовъ. Нравственный человѣкъ. I. Ср. А нынче всѣ умы въ туманѣ. Мораль на насъ наводитъ сонъ... А. С. Пушкинъ … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Мораль — (от латинского moralis нравственный), 1) нравственность, особая форма общественного сознания и вид общественных отношений (моральные отношения); один из основных способов регуляции действий человека в обществе с помощью норм. В отличие от… … Иллюстрированный энциклопедический словарь