-
1 релігійність
РЕЛІГІЙНІСТЬ - поняття, що характеризує якісну і кількісну визначеність (ступінь, рівень, характер) суб'єктивного засвоєння релігійних ідей, цінностей, норм та їхній вплив на поведінку, життєдіяльність візуючих, релігійної спільноти. Р. можна розглядати як ціннісножиттєву орієнтацію, суб'єктивну якість свідомості індивіда, його внутрішню здатність до реалізації релігійних установок. Сутність Р. розкривається через визначення її ступеня, рівня й характеру. Ступінь Р. - це рівень засвоєння індивідом, групою релігійних ідей, норм, цінностей, тобто рівень інтенсивності релігійних ознак. Рівень Р. - поняття, яке відображає певну величину екстенсивності поширення релігії (релігійних ознак) серед населення (села, міста, регіону, країни), соціально-демографічних груп (робітників, селян, інтелігенції, жінок, молоді та ін.). Характер Р. - показник, що дає можливість визначити якісні особливості, певні відмінності та специфіку Р. серед віруючих - прихильників різних конфесій, а також окремих регіонів. Соціологічне визначення ступеня, рівня, характеру Р. уможливлює класифікацію віруючих, їх типологізацію за ознаками, а також стану, динаміки Р. в тому чи іншому населеному пункті, соціально-демографічній групі. Р. поділяють на два види: церковну й позацерковну. Церковна Р. постає як результат інституційно орієнтованих приписів релігійної соціалізації. Позацерковна Р. - це підсумок власних шукань індивіда, його релігійного самовизначення, засвоєння релігійних цінностей. Р. як сакрально-світоглядна характеристика особистості чи груп відображається через систему кількісних і якісних показників, одержаних в результаті соціологічних досліджень.М. Бабій -
2 молодость
молодість (-дости, зв. п. молодосте), молодецтво, (с конкретным значением: избыток молодых сил, молодые годы, дни младости) молодощі (-щів и -щей). [Щаслива молодість днем нинішнім живе (Франко). А молодість не вернеться, не вернеться вона (Гліб.). Дак що, що він молодий, - молодецтво те зрівняється: йому вісімнадцять і мені вісімнадцять (Борз.)]. Веселися-ж, молодику, в молодощах твоїх (Еккл.). Вона мені співала про любов, про молодощі, радощі, надії (Л. Укр.)]. Бурно проведенная -дость - бурхливо перебута молодість. В -сти - замолоду, за молодого віку, у молодому віку, молодого віку. [Коли й погуляти, як не замолоду та ще в неділлю? (Кониськ.). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.). І часто аж до сліз її доводив, як згадував про халепи страшенні, що дознавав за молодого віку (Куліш). Добре у молодому віку, а в старих віках… (Гуманщ.). Чиє серце стрепенеться од слова живого, що співав я, віщував я віку молодого? (Куліш)]. С ранней -сти - з перш[в]ого молоду, з первомолоду. [Старий мій ще з первого молоду та був такий, що як скаже слово або два, то так уже й буде (Харк.)]. Не первой -сти - не першої молодости, не перволіток. [Пані наша була не перволіток, та й не яка стара (М. Вовч.). Хоч вона не молода, та й я вже не перволіток, - будемо до пари (Звин.)]. Ошибки -сти - помилки молодости (молодого віку). -дость должна перебеситься - нехай молоде пиво переграє (перешумує).* * *мо́лодість, -дості; мо́лодощі, -щів; поэз. юнь, род. п. ю́нів мо́лодости — за́молоду, за молоди́х літ, в мо́лодості
-
3 youth is a blunder, manhood a struggle, old age a regret
молодість помиляється, зрілість бореться, старість жалкуєEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > youth is a blunder, manhood a struggle, old age a regret
-
4 youth and age can never agree
молодість та старість ніколи не дійдуть згодиEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > youth and age can never agree
-
5 youth supplies us with colors, age with canvas
молодість надає нам фарби, а старість – полотноEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > youth supplies us with colors, age with canvas
-
6 youth
молодість, юність -
7 маладосьць
молодістьмолодьюнакюнацтвоюність -
8 youth comes but once in a lifetime
молодість буває лише один раз у житті ≅ двічі молодим не бутиEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > youth comes but once in a lifetime
-
9 youth is not a time of life, it is a state of mind
молодість – не життєвий етап, а стан душіEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > youth is not a time of life, it is a state of mind
-
10 youth
n1) молодість, юність2) перен. зоря, початок, ранній період, світанок3) юнак; молода істота4) молодь, юнацтвоyouth centre — молодіжний центр, клуб для дітей і підлітків
* * *n1) молодь, юністьthey knew each other in their youth — вони були знайомі в молодості; зоря, початок; ранній період
2) юнак, молода людина3) викор. з дiєcл. в мн. молодь, юнацтво -
11 callowness
nнедосвідченість; відсутність життєвого досвіду; молодість, незрілість* * *nнедосвідченість; відсутність життєвого досвіду; молодість, незрілість -
12 juvenility
n1) юність, молодість2) юнацтво, юнь* * *n1) юність, молодість2) юнацтво3) несхв. хлоп'яцтво, легковажність4) бioл. недорозвиненість; статевонезрілість -
13 tenderness
n1) ніжність, м'якість2) ласка, пестощі; доброта3) чутливість; чуйність, чулість4) совісність5) хворобливість, хирлявість; слабке здоров'я6) обережність7) слабість8) крихкість, ламкість9) незрілість, молодість10) уразливість; образливість11) делікатність12) жалюгідність13) мор. хиткість* * *n1) ( for) ніжність, м'якість2) ласка, доброта3) чутливість; чуйність; совісність4) хворобливість, слабке здоров'я -
14 youthfulness
-
15 невинность
1) (невиновность) - а) невинність, безвинність, безневинність (-ности); б) см. Невиновность 2;2) (непорочность, простодушие) невинність, невиннощі (-щів и щей), безвинність, безневинність. [Блиск невинности сніжної (Франко). Думка поетова блукала ще в первісній невинності (Рада). Віриться у молодість жінок, у їх невиннощі (М. Рильськ.)]. Аркадская -ность - аркадійська невинність. В -ти души - в душевній невинності, в невинності своєї душі;3) (физическая девственность) невинність, неблазність, незайманість (-ности), (о девушке ещё, устар.) панянство, (девственность) дівоцтво. [Принести на груди до повії невинність молоду (Крим.). Церква вчить, що й шлюб і дівоцтво, невинність, однаково припущені богом (Безвірник 1930). Здержувати полову жадобу та найдовше шанувати свою неблазність (Наш)]. Лишить -ти (о девушке) - позбавити невинности (устар. панянства), (стар.) справичити, (описат., устар.) з панянством розлучити кого, (в народн.творч., поэзии) розвити (зірвати, з(дій)няти) вінок кому, вінця позбавити кого, розчесати косу кому. Лишиться -ти, потерять -ность - втратити невинність (о девушке ещё, устар. панянство), (в народн. творч., поэзии о девушке) загубити (згубити, втеряти) вінок (віночок), калину стратити;4) (безобидность) невинність, (скромность) скромність (-ности).* * *неви́нність, -ності; невинува́тість, -тості; безви́нність, безневи́нність; цнотли́вість, -вості, цно́та -
16 золотой
I. прил. золотий, (ум.-ласк.) золотенький, золотесенький; совершенно -той - золотісінький. [Золотий перстень. Промінь золотий (Філян.). Над Київом золотий гомін, і голуби і сонце (Тичина). Моя матінко, моя золотісінька (Мил.)]. -тых дел мастер - см. Золотарь 1. -тая валюта - золота валюта. -тые прииски - золоті копальні (копні), золотокопальні (-лень), золотокопні (-пень). -тая шейка - золота шийка, золотошийка. С -тыми перьями - золотоперий; с -тыми (золотистыми) полями - золотополий; с -тыми волнами - золотохвилій; с -той корой - золотокорий и т. д. Это человек -той - це людина - золото. -той ребёнок (перен.) - золота дитина. [Що за золота в вас дитина! (Н.-Лев.)]. Зачем терять -тое время? - нащо марнувати (гаяти) золотий час? Обещать -тые горы - обіцяти золоті гори кому. -тая рота, иноск. (золоторотцы, босячьё) - босота, босячня, золотарська команда. -тая середина - а) золота середина. [Горацієва проповідь про золоту середину (Крим.)]; б) (посредственность) золота посередність, пересічність, людина з того золота, що п'ятаки роблять. -той мешок (иноск.) - золота торба. -тые руки (иноск.) - золоті руки, ручки. -тые яйца - золоті яйця. -той век - золота доба. -тые годы, -тая юность - золоті (красні) роки, красна молодість. -тая молодежь - золота (багата) молодь. -той телец - золотий ідол (кумир). -той молоток и железные двери (запоры) отпирает - золотий ключик до кожних дверей придасться (Приказка); или Золотий обушок скрізь двері відчине (Номис). -той мост строить (иноск.) - перекидати кому золотий місток, робити золотий місток (до ворога) (Номис).II. сущ. червінець (-нця), дукат (-та), (в ожерельях) дукач (-ча).* * *I прил.золоти́й, ласк. золоте́нький, золоте́сенький\золотой а́я молодёжь — презр. золота́ мо́лодь
II сущ.\золотой о́е сече́ние — мат. золоти́й пере́різ
золоти́й, -о́го -
17 may
1. n2) травеньin (the month of) May — у травні
4) (т.) квітка глоду5) розваги, ігри в день Першого травня6) тж pl травневі екзамени (в Кембриджі; тж May examination)7) pl веслові перегони (в Кембриджі; тж May races)8) поет. діваMay fish — іхт. коропозуба риба
May Queen — дівчина, обрана за свою красу королевою свята в день Першого травня
m. sickness — весняний параліч бджіл
2. v (m.)1) святкувати Перше травня2) збирати квіти навесні* * *I [mei] v II [mei] v1) без частки to припущення, імовірність, можливістьit may rain — можливо, буде дощ; сумнів, непевність
it may be true — можливо, це правда; ( тільки past) докір
you might have helped — могли б, допомогти!; (тільки past) речення у ввічливій формі
may I come in — є можна ввійтиє; у стверджувальних реченнях- дозвіл
you may stay if you wish — можете залишитися, якщо хочете; у стверджувальних реченнях- здатність, можливість; в окличних реченнях- побажання
3) повинність, обов'язковість (у тексті закону, статуту)may /might/ as well — можна цілком ( зробити що-небудь)
5) як допоміжне дієслово вживається для утворення умовного способ.III [mei] n; поет., іст.they fear he may lose his way — вони бояться, щоб він не заблукав; після сполучників that, so that; після whatever, however
-
18 May
1. n2) травеньin (the month of) May — у травні
4) (т.) квітка глоду5) розваги, ігри в день Першого травня6) тж pl травневі екзамени (в Кембриджі; тж May examination)7) pl веслові перегони (в Кембриджі; тж May races)8) поет. діваMay fish — іхт. коропозуба риба
May Queen — дівчина, обрана за свою красу королевою свята в день Першого травня
m. sickness — весняний параліч бджіл
2. v (m.)1) святкувати Перше травня2) збирати квіти навесні* * *[mei]n1) травень3) (may) квітка глоду4) розваги, ігри в день Першого травня5) тж.; pl травневі іспити (у Кембриджі; тж. May examination)6) pl веслові перегони (у Кембриджі- наприкінці травня- на початку червня; тж. May races) -
19 revirescence
-
20 revirescent
См. также в других словарях:
молодість — дості, ж. 1) Період життя від отроцтва до зрілого віку; чиї небудь молоді роки; прот. старість. 2) Абстр. ім. до молодий 1 2). •• Дру/га мо/лодість піднесення творчої енергії, приплив нових сил … Український тлумачний словник
молодість — (період життя людини до зрілого віку, чиї н. молоді роки), юність, юнацтво, юнь, молодецтво, молодощі, весна … Словник синонімів української мови
молодість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
молодість — [мо/лод іс т ] дос т і, ор. д іс т у … Орфоепічний словник української мови
Молодёжь СССР — МОЛОДЁЖЬ СССР. К 1939 насчитывалось св. 47 млн. чел., из них св. 290 тыс. чел. с высшим и св. 1,4 млн. чел. со спец. Сравни образованием. Боевой авангард сов. М. Всесоюзный Ленинский коммунистический союз молодёжи (к нач. 1941 св.… … Великая Отечественная война 1941-1945: энциклопедия
старість — рості, ж. 1) Період життя, що наступає після зрілості й характеризується поступовим послабленням діяльності організму; похилий вік кого небудь; прот. молодість. •• Під ста/рість на схилі віку, досягши похилого віку. 2) Довгочасне, тривале… … Український тлумачний словник
юність — ю/ності, ж. 1) Період життя людини до зрілості, коли відбувається нагромадження й розвиток життєвих сил організму; молодість. || перен. Рання пора, новизна чого небудь. 2) Властивість за знач. юний. 3) збірн. Те саме, що юнацтво 2) … Український тлумачний словник
Всесоюзный Ленинский Коммунистический Союз молодёжи — ВСЕСОЮ́ЗНЫЙ ЛÉНИНСКИЙ КОММУНИСТИ́ЧЕСКИЙ СОЮ́З МОЛОДЁЖИ в годы Великой Отечественной войны. ВЛКСМ самодеятельная обществ. орг ция, объединяющая в своих рядах широкие массы передовой сов. молодёжи, активный помощник и резерв Коммунистич.… … Великая Отечественная война 1941-1945: энциклопедия
прорість — рості, ж. 1) Густі сходи злакових або взагалі молоді пагони рослин. 2) Тонкий прошарок жиру в м ясі або м яса в салі … Український тлумачний словник
Бандера, Степан Андреевич — Степан Андреевич Бандера укр. Степан Андрійович Бандера Дата рождения … Википедия
Петроченкова, Валентина Павловна — Эта статья предлагается к удалению. Пояснение причин и соответствующее обсуждение вы можете найти на странице Википедия:К удалению/21 ноября 2012. Пока процесс обсуждени … Википедия