молодята

1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено - молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек - молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (фамил.) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек - скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина - молода жінка. -дые люди - молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком - помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета - молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах - см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах - бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать - двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня - він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня - у нашій родині (сім'ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім'я: два брати і сестра - старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе - на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой - наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами - віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний - мале курча, та вже летюче. Умом -лод - розумом недійшлий, хлоп'ячого розуму. Он человек уже не -дой - він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою - см. Молодо. -дой месяц - молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) - молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) - молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво - молоде вино, пиво;

2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) - молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].

* * *

1) прил. молоди́й

2) в знач. сущ. молоди́й, -о́го

молодожон (-на), новоженець (-нця), молодан (-на). -ны - молоді (-дих), молодята (-дят), молодожони (-нів). [Старий, та перевернувсь на молодожона (Черкащ.). Через кілька день по шлюбі новоженець-гетьман уже поспішав до Варшави (О. Лев.). Весілля справили як слід, живуть молоді в місті, розкошують (Кониськ.). Ходять собі по садочку милі молодята, цюлуються, милуються, як голубенята (Рудан.)].

прлг. (устар.)

I. князький, княжецький, княженецький. [Вже й коровай спекли княжецький калач на столі (Основа, 1862)]. -ный князь - молодий князь. -ный стол - князький (княжецький) стіл.

II. Новобрачный, сщ. - молодий (-дого), (в свад. обряде) князь (-зя), (молодожён) новоженець (-нця), молодожон, молодан, (-на); срв. Молодожён. Новобрачная, сщ. - молода (-дої) (в свад. обряде) княгиня. Новобрачные, сщ. - молоді (-дих), молодята (-дят), молодожони (-нів), (в свад. обряде) князь і княгиня, князі (-зів). [На весіллі бринять чарочки, - хай здорові живуть молодята! (Л. Укр.)].

n; pl

молодий (на весіллі); молода (на весіллі)

* * *

n; pl

1) жених, наречений, молодий. -них и невеста - молодий і молода, молоді, ум. молодята, (в свад. песнях) князь і княгиня;

2) (молодой человек) молодик, (шутл.) женило.

* * *

1) прлг. - наречений, названий; см. Названный. [Робимо вкупі, молотимо і в гаях рубаємо з нареченим тестем (Г. Барв.)];

2) сщ. - наречений (-ного), жених (-ха), (во время свадьбы) молодий (-дого), (в свад. обряде) князь (-зя). -ная - наречена (-ної), (во время свадьбы) молода (-дої), (в свад. обряде) княгиня. -ные - наречені (-них), молоді (- дих), молодята (-дят), (в свад. обряде) князь і княгиня, князі (-зів).

* * *

тж. нареч`енный

1) прич. наре́чений; на́званий

2) в знач. прил. нарече́ний, назва́ний

3) в знач. сущ. нарече́ний, -ого

 ч

 1. новоженець, молодожон;

 2. -псу.мн: молодята, новоженці, молоді