мокрі+від+сліз+очі

1. adj

1) сирий, вогкий, вологий

2) дощовий

2. v

1) зволожувати; змочувати

2) зволожуватися; мокріти; ставати вогким

* * *

1) сирий, вологий

2) дощовий

1) зволожувати; змочувати

2) ставати мокрим (сирим, вологим); мокріти; зволожуватися

* * *

1. n

1) плавання

2) запаморочення

2. adj

1) плаваючий

2) плавальний; призначений для плавання

3) залитий

4) що відчуває запаморочення

* * *

1) плавання

2) запаморочення ( swimming of the head)

1) плаваючий

2) призначений для плавання або купання; плавальний; купальний

3) залитий

4) який відчуває запаморочення; який запаморочився ( про голову)

1. n

1) подорож, мандрівка; поїздка; екскурсія; рейс

2) швидка легка хода; легкий крок

3) спотикання; падіння (зачепившись за щось)

4) хибний крок; помилка; обмовка; помилка на слові, ляпсус

5) улов під час прямування судна до промислової ділянки

6) спорт. підніжка

7) спорт. заслін корпусом

8) тех. засувка

9) тех. розчіплювальний пристрій; перекидач

10) гірн. состав (вагонеток)

11) мор. галс

2. v

1) іти легко і швидко; бігти вистрибом

2) спотикатися, падати (спіткнувшись)

3) перекидати (ся) (тж trip over, trip up)

4) зробити хибний крок; обмовитися, помилитися на слові

5) збити з пантелику, заплутати; примусити зробити хибний крок (помилку)

6) спіймати на брехні, викрити брехню (тж trip up)

7) спорт. підставити ногу (тж trip up)

8) танцювати легко й елегантно

9) вирушати в подорож; робити екскурсію (поїздку)

10) тех. розчіпляти; вимикати

11) мор. вивертати з фунту (якір)

* * *

1) поїздка, подорож; екскурсія; рейс

2) швидка, легка хода, легкий крок

3) спотикання; падіння (спіткнувшись через що-н.); to make a trip спіткнутися, впасти

4) помилковий крок; помилка; обмовка; ляпсус

5) cл. отключка; галюцинація під впливом наркотика (особ. ЛСД); переживання; відчуття; випробування

6) улов, отриманий риболовецьким судном на шляху до промислової області

7) cпopт. підніжка; заслін корпусом

8) тex. клямка

9) тex. розчіпляючий пристрій; вимикач ( подачі); війск. розобщитель ( у автоматичній зброї)

10) тex. перекидач

11) горн. склад ( вагонеток)

12) мop. галс

1) йти легко, швидко; бігти підстрибаючи ( trip away trip down trip in trip out); she came trip ping down the garden path вона прибігла підстрибом по садовій доріжці; she trip ped in / into the room / вона упорхнула в кімнату

2) (on, over) спотикатися; падати (спіткнувшись через що-н.); to trip over one's own feet зачепитися ногою за ногу; примушувати спотикатися або сковзатися

3) запинатися, вимовляти із запинкою; спотикатися ( trip up)

4) ( часто trip up) зробити помилковий крок, помилку, ляпсус; обмовитися

5) cл. відключатися під впливом наркотика, починати галюцинувати; бути в отключці ( часто trip out)

6) cпopт. ставити підніжку ( часто trip up)

7) танцювати легко, витончено

8) icт. відправлятися в подорож; здійснювати поїздку, екскурсію

9) тex. розчіпляти; вимикати(запускати, приводити в дію (механізм)); включатися, приходити в дію ( про механізм)

10) війск. скидати ( бомбу)

11) тex. перекидати

12) мop. вивертати з грунту ( якір); підводити ( щоглу), звільняти ( щоглу) від штифта ( перед укладанням її на палубі)

••

1) водянистий, водяний, водявий; рідкий

2) перен. блідий, безбарвний (про мову тощо)

3) поет. водний, водяний

4) дощовий; що показує на дощ

5) мокрий; повний сліз (про очі)

6) заболочений

7) геол. водоносний (про шар ґрунту)

* * *

1) водянистий, рідкий

2) той, що передвіщає дощ

3) мокрий

4) заболочений

5) гeoл. водоносний ( про шар)

1) поїздка, подорож; екскурсія; рейс

2) швидка, легка хода, легкий крок

3) спотикання; падіння (спіткнувшись через що-н.); to make a trip спіткнутися, впасти

4) помилковий крок; помилка; обмовка; ляпсус

5) cл. отключка; галюцинація під впливом наркотика (особ. ЛСД); переживання; відчуття; випробування

6) улов, отриманий риболовецьким судном на шляху до промислової області

7) cпopт. підніжка; заслін корпусом

8) тex. клямка

9) тex. розчіпляючий пристрій; вимикач ( подачі); війск. розобщитель ( у автоматичній зброї)

10) тex. перекидач

11) горн. склад ( вагонеток)

12) мop. галс

1) йти легко, швидко; бігти підстрибаючи ( trip away trip down trip in trip out); she came trip ping down the garden path вона прибігла підстрибом по садовій доріжці; she trip ped in / into the room / вона упорхнула в кімнату

2) (on, over) спотикатися; падати (спіткнувшись через що-н.); to trip over one's own feet зачепитися ногою за ногу; примушувати спотикатися або сковзатися

3) запинатися, вимовляти із запинкою; спотикатися ( trip up)

4) ( часто trip up) зробити помилковий крок, помилку, ляпсус; обмовитися

5) cл. відключатися під впливом наркотика, починати галюцинувати; бути в отключці ( часто trip out)

6) cпopт. ставити підніжку ( часто trip up)

7) танцювати легко, витончено

8) icт. відправлятися в подорож; здійснювати поїздку, екскурсію

9) тex. розчіпляти; вимикати(запускати, приводити в дію (механізм)); включатися, приходити в дію ( про механізм)

10) війск. скидати ( бомбу)

11) тex. перекидати

12) мop. вивертати з грунту ( якір); підводити ( щоглу), звільняти ( щоглу) від штифта ( перед укладанням її на палубі)

••

* * *

забросать чем

I. закидати, закидати чим; (яму ещё) засувати, засунути, загорнути; (слегка) прикидати, прикидати, (со всех сторон) обкидати, обкидати. [Труну почали закидати землею. Иншого вбили, а иншого камінням закидали (Єв. Мат.). Яму, що викопали вчора, сьогодні засунули (загорнули). Обкидали мене болотом (Сл. Гр.). Дрова прикидало снігом - мокрі будуть]. Забросанный - закиданий, засунений и засунутий, обкиданий, прикиданий чим.

II. Забрасывать, забросить -

1) (куда, за что) закидати, закинути, (о мног.) позакидати що куди, за що. [Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть (Номис). Закинула клубок за скриню та ніяк не витягну (Київщ.). Закинув руки за голову. Отой мотлох (хлам) треба на горіще позакидати (Харківщ.)];

2) (задевать) закидати, закинути куди що. [Діти ножа десь закинули. Десь позакидали мої чоботи]. -ть невод - закидати, закинути, розсипати, розсипати невід. -ть удочку - закидати, закинути вудку. -ть голову вверх - закидати, закинути голову (вгору), задирати, дерти, задерти голову, (о многих) позакидати, позадирати голови. [Позакидали голови, насилу на їх держалися шапки (Н.- Лев.). Кінь зноровився, задер голову];

3) (оставлять без внимания что) закидати, закинути що, залишати, залишити що, занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занеха(я)ти що, відкидатися, відкинутися чого (или від чого), нехтувати, знехтувати, (провинц.) замітувати що, (образно) кидати, кинути під лаву що. [Закинув наукову працю. Занедбав я свою науку. Не тільки шкільної науки відкинувсь, а й геть усякі книжки читати залишив (Крим.). Драгоманову дорікали, що він за біжучими справами нехтує свою спеціяльність - історію (Єфр.). Зовсім дитину занехала. Вони свою славу кинули під лаву (Шевч.)]. Заброшенный -

1) закинутий и закинений, (о неводе) розсипаний;

2) (пренебрежённый) закинений, закинутий, занедбаний, занехаяний. Быть -ным - занедбатися, (образно) хмелем зарости. [Було ремесло, та хмелем заросло (Номис)]. -ное существо - (муж. р.) покидько, (ж. р.) покидька. [Ні батька, ні матери - покидько. Така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач (Г. Барв.)]. -ное здание - занехаяна будова (или просто) пустка. -ное имение, сад - занехаяний (занедбаний) маєток, сад. -ная вещь - покидьок (-дька); покидь (-ди).

* * *

1) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти

2) (переставать заниматься чем-л.) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти, залиша́ти, зали́шити, -лишу́, -ли́шиш и мног. позалиша́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти, запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( покидать) ки́дати и покида́ти, поки́нути и мног. поки́дати

3) (доставлять, завозить куда-л) заво́зити, -во́жу, -во́зиш, завезти́ и мног. позаво́зити; ( в глубь территории) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти

1) (о выделанной коже) шкарубкий. [Шкарубкі чоботи стали: мокрі були та й засохли (Вовч. п.)];

2) (о человеке) шкарубкий, зашкарублий, (пренебр.) зачучверілий, (в рябинах от оспы) дзюбаний, дзюбатий, таранкуватий. [Баба уся якась міцна, шерстка та шкарубка (Н.-Лев.)];

3) (о коже человека) шкарубкий, ко[а]рявий, коржавий, репаний. [Тілові треба-б мнякшому бути, а то бач, яке шкарубке (Харк.). Шкарубка шкура (Слов'яносерб. п.). Рука міцна та коржава (Яворн.)];

4) (о растениях) корявий. [Коряві стовбурі сосон (Васильч.). Коряві огірки се літо та малі, та пожовклі (Вовч. п.)];

5) (в кривулинах) корчуватий, кордубатий, каракатий. -вое дерево - кривак (-ка).

* * *

1) коструба́тий; (заскорузлый - о руках, пальцах) шкарубки́й, зашкару́блий; ( коряжистый) корячкува́тий

2) перен. коструба́тий; незуга́рний, неокови́рний

3) ( изрытый оспой) ряби́й

1) ( дождливая погода) мокрота́; мокре́ча, мокроте́ча; ( слякоть) сльота́; ( сырость) мокрість, -рості, во́гкість, -кості; диал. моква́

2) (о чем-л. мокром, влажном) мокрота́; собир. мокря́ччя

1) см. Мочалина;

2) (для мытья, тела, утвари) віхоть (-хтя) (ум. віхтик), мийка. [Візьми теплої води та віхоть та змий гарненько (Сл. Ум.). Посуд мийкою повимивала (М. Грінч.). На позаливаній долівці стояв цебор, повний помий, валялись під ногами мокрі мийки, ганчірки, лушпиння з бараболі (Коцюб.)].

* * *

I. (набросать) набухати, накидати (багато), набухтарити; (палить неопрятно) набурити чого куди.

II. набухнуть набрякати, набрякнути, набухати, набухнути бучавіти, набучавіти, бухтавіти, набухтявіти, бубнявіти, набубнявіти, бубніти, набубніти, пишнявіти, напишнявіти, назублюватися, назубитися, (о мног.) понабрякати, понабухати, побучавіти и т. п. [Мокрі сорочки набрякли (Н.-Лев.). Ноги набрякли, що й чоботи не налізуть (Звин.). Бруньки в саду на дереві понабрякали (Н.-Лев.). Дошка набухла (Сл. Ум.). З дощу набубнявіла наша пшениця (Звин.). Уже горох добре набубнявів, - пора садити (Новомоск.). Кукуруза набубніла (Сл. Гр.). Ну, що я зроблю з цим вікном: напишнявіло та й не зачиняється (Проскурівщ.). Каша скоро звариться, пшоно вже назубилося (Борз.)]. Набухший - см. Набухлый.

* * *

намокнуть

1) намокати, намок(ну)ти, (о мног.) понамокати;

2) (мокреть) мокріти, змокріти, мокрявіти, змокрявіти, (о мног.) помокріти, помокрявіти. Намокший - що намок и т. п.; см. ещё Намоклый.

* * *

несов.; сов. - нам`окнуть

трохи нездужати, трохи недугувати, кволитися, (хиреть, диал.) гибіти. [Я щось недугую трохи (Л. Укр.). В мене син чогось кволиться, жаліється на голову все (М. Вовч.). Ліг він на мокрій траві, занедужав од того і все гибіє з того часу (Лубенщ.)].

* * *

негода, непогода, непогі[о]дь, негі[о]дь (-годи), негодиця, (слякоть) сльота и (мн.) сльоти (р. сльот), (зап.) слота, слоти, (диал.) слякота, плюта, чвиря, погода, ум. негодка, негодонька. [Без пригоди, мов негода, минула молодость моя (Шевч.). На негоду дим стелеться по землі (Звин.). Дуби до негоди та борвію звиклі (Л. Укр.). У таку непогодь Гриць лежав у своїй пустці (Яворн.). Підскочила негодь: уночі линув великий холодний дощ (Кониськ.). Ти йшов у вир, на тьму і сльоту (Сосюра). Чи в погоду, чи в слоту веселий іду на роботу (Чуб. V). Плюта така, що хоч зараз гинь (Франко). У городі сухо, бо не було ще чвирі (Основа 1862). І сніг іде, і негодонька (Грінч. III)]. Будет, наступает, собирается -тье - на негоду береться (кладеться, йдеться), зане(по)годжується. Наступило -тье - настала негода, пішли негоди, зане(по)годилося, сльоти взялися, засльотилося; срв. Заненаститься. [Настав холод, сльота та негода не тільки в природі, а й у серці (Коцюб.). Пішли негоди, ударили холоди (Васильківщ.). Сльоти взялися (Житомирщ.). Засльотилося, та й не на короткий либонь час (Липовеч.)]. -тье прекратилось - не(по)года перейшла, пересльотилося, (распогодилось) вигодинилося, розгодинилося, випогодилося. -тье стояло - не(по)года була, чвиря била. Быть бы -тью, да дождь помешал - на негоду бралося, та сльота перебила. К -тью соль волгнет - на негоду сіль мокріє (вогчіє). Надоедлив, как -тье - в'їдливий, як (наче) сльота. Наше счастье - дождь да -тье - наше щастя, як (тая) трясця (Приказка). Не всё по -тью, будет и вёдро - не все негода, буде й погода. Сей в -тье, а убирай в вёдро - сій за негоди (у негоду), а збирай за погоди (у погоду).

* * *

обмолотиться обмолочуватися, обмолотитися, (о мног.) пообмолочуватися. [Снопи мокрі - погано обмолочуються].

* * *

пустить

1) пускати, пустити, (во множ.) попускати кого, що (куди, звідки). [Пусти-ж мене, отамане, із полку додому (Пісня). Коні у чисте поле попускав (Манж.). Давали, та з рук не пускали (Номис). Як візьмеш ти за рученьку, - не мусиш пустити (Метл.)]. -стить на волю - пустити на волю, відзволити кого. -стить в отпуск кого - пустити, відзволити в відпустку кого. Его не -стили в отставку - йому не дано відставки (димісії). -стить кого по миру, с сумою - з торбами, на жебри, старцем (старцями) кого пустити. -стить лошадь во весь дух, во весь опор - пустити, погнати коня що-духу, на всю витягу. -стить лошадь рысью, в галоп - пустити коня ристю, учвал;

2) (метать, выбрасывать) пускати, пустити, кидати, кинути що и чим в кого, в що. -стить стрелу, пулю, ядро - пустити стрілу, кулю, набій. [Пустимо стрілку, як грім по небу (Ант.-Драг.)]. -стить камень или камнем в собаку - пустити, кинути каменюкою в собаку. Он -стил в него тарелкою - він пожбурив у нього тарілкою. -скать ракеты - пускати ракети. -скать пузыри - см. Пузырь 3. -стить себе пулю в лоб - пустити собі кулю в лоба. -скать кому пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) на кого, туманити кого, очі замиулювати, очі замилювати кому. [То вона тільки таку ману пускає (Мирн.). Бач! Якого туману пускає своєю червоною шапкою (Кониськ.)]. -скать, -стить молву, славу - пускати, пустити поголоску (поголоски), славу, розголошувати, розголосити що. [Бігав по людях, розпитував, пускав поголоски (Коцюб.). А ще до того розголосили, що вона славна ворожка, то так до неї люди йшли, як по свячену воду (Яворськ.)]. -скать, -стить в огласку что - розголошувати, розголосити що. -стить что в продажу - пустити що в (на) продаж, виставити на продаж що. -стить капитал в оборот - пустити капітал в оборот. -скать, -стить в ход, в дело - пускати, пустити що в діло; (о машине, механизме и т. п.) пускати, пустити, запускати, запустити що, ставити, поставити (машину) на роботу. [Тонка іронія, безощадний сарказм, гнівне обурення - все пускає він у діло, щоб здискредитувати систему гніту (Єфр.). Саме ото перед дев'ятою п'ятницею і пустили той млин уперше (Кониськ.). Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи (Номис)]. -скать, -стить в ход все средства - усіх засобів заживати, зажити (уживати, ужити), на всі способи братися (взятися). -стить кровь больному - кинути, пустити кров хворому (недужому). -стить корабль ко дну - корабель на дно пустити. -стить на ветер - пустити на вітер, на хух. -скать, -стить корень, корни - пускати, пустити корінь, пускати, попускати коріння. [Ти глибоко у глиб твердий корінь пусти, гілля вгору розкинь (Рудан.)]. -скать, -стить побег, отросток, побеги, отростки - пускати (виганяти и вигонити) пагін, нарост, пагони, нарости, пустити (вигнати) пагін, нарост, попускати (повигонити) пагони, парості, пароститися, попароститися. Деревья начинают -скать почки - дерева починають броститися (наброщуватися, бростатися, брунитися, набрунькуватися, набруньковуватися, бруньчитися, прищитися, наприщуватися); срв. Почка (Выбрасывать -чки). -стить почки - наброститися (набростатися, набрунитися, набруньчитися, набрунькуватися, наприщитися). [Вже дерево набрунилось (Звяг.). Вишні добре вже набрунькувалися, - тіль-тіль не розів'ється листочок (Новомоск.)]. -скать, -стить росток, ростки (о зерне) - кільчитися, накільчитися, ключитися, наключитися, назублюватися, назубитися, (во мн.) викільчитися, покільчитися, поключитися, поназублюватися. [Вже кільчиться гречка, пшениця (Кам'ян.). Він злиденний господар: у його в коморі геть покільчилась пшениця (Поділля). Посіяла вже, як насіння поключилось (Рук. Левиц.). Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося (Міюс.). Вже наключилося зерно (Черкас. п.)]. Пущенный - пущений (во множ. попусканий); (брошенный) кинутий и кинений; (в ход) запущений; (применённый) зажитий, ужитий; (о молве) розголошений.

* * *

несов.; сов. - пуст`ить