-
1 їздити
-
2 їздити
е́здить; (не прямым путём; много и в разных направлениях) колеси́ть -
3 їздити
техн. е́здить -
4 їздити
მგზავრობა; სიარული -
5 їздити
minip yürmek -
6 заїздити
I за`їздити(замучити, загнати)II = заїжджатизаїздити коня — to ruin ( to wear out) a horse
заїзд`ити -
7 об'їздити
I об'ї́здити= об'їзди́ти; см. об'їжджати I1) объезжа́ть, объе́хать, объе́здить, (только соверш.) изъе́здить; ( в разных направлениях) колеси́ть, исколеси́ть, обка́тывать, обкати́ть, обката́ть; (только соверш. - с определённой целью) обры́скать, изры́скать2) ( лошадь) спец. объезж а ть, объе́здить; вые́зживать, вы́ездить3) ( проверять пробной ездой) спец. обка́тывать, обката́тьII об'їзди́тисм. об'їздити -
8 виїздити
I док. див. виїжджуватив`иїздитиII = виїжджативиїзд`ити -
9 з'їздити
-
10 проїздити
I про`їздити1) to pass a certain time in travelling (riding, driving)2) док. див. проїжджуватиII = проїздитися; див. проїжджати, проїжджатисяпроїзд`ити -
11 виїздити
-
12 від'їздити
I від'ї́здитиотъе́здитьII від'їзди́ти= від'ї́хати; см. від'їжджати1) отъезжа́ть, отъе́хать2) ( отправляться куда-нибудь) уезжа́ть, уе́хать; отбыва́ть, отбы́ть -
13 заїздити
I заї́здитизае́здить; ( замучить ездой) уката́ть, уе́здить (диал.)II заїзди́тизаезжа́ть, зае́хать -
14 з'їздити
I з'ї́здити1) съе́здить2) ( объездить что) изъе́здить, исколеси́тьII з'їзди́ти1) съезжа́ть, съе́хатьз'їзди́ти з ким — поспева́ть, поспе́ть за кем
2) ( вверх) взъезжа́ть, взъе́хать -
15 наїздити
I наї́здитисм. наїжджувати1) (дорогу, лошадь) нае́здить2) ( покрыть большое расстояние) наездитьII см. наїжджати -
16 переїздити
-
17 проїздити
I прої́здитисм. проїжджатиII проїзди́тисм. проїжджувати -
18 роз'їздити
I роз'ї́здитисм. роз'їжджуватиразъе́здитьII роз'їзди́тиразъезжа́ть -
19 уїздити
-
20 від'їздити
См. также в других словарях:
ѣздити — Ездить ѣздити (1) 1. Передвигаться на чем л. (верхом, на лодке, повозке) многократно или в различных направлениях; разъезжать: А не сорокы втроскоташа: на слѣду Игоревѣ ѣздитъ Гзакъ съ Кончакомъ. 43. А потом метаху съ стѣнъ въ пропасти (трупы). И … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
їздити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
їздити — ї/жджу, ї/здиш, недок. 1) Їхати (у 1 знач.) багато разів або в різних напрямках. 2) Бувати де небудь, подорожувати, мандрувати, послуговуючись якимись засобами пересування. || Бувати в кого небудь, відвідувати когось. •• Ї/здити [ве/рхи] на кому… … Український тлумачний словник
їздити — їжджу, їздиш, Пр. їздити; подорожувати, послуговуючись якимись засобами транспорту … Словник лемківскої говірки
їздити — [йі/здиетие] йі/жджу, йі/здиеш; нак. йіз д , йі/з д теи … Орфоепічний словник української мови
їздити — 1) (здійснювати поїздки, часто бувати де н.), роз їжджати, подорожувати, мандрувати 2) див. відвідувати 1) … Словник синонімів української мови
з'їздити — I з їзд ити див. з їжджати. II з їздити з ї/жджу, з ї/здиш, док. 1) неперех.Поїхати куди небудь і, побувши там, повернутися назад. 2) перех. Здійснюючи поїздки, побувати у багатьох місцях. || Об їздити яку небудь територію, місцевість у всіх… … Український тлумачний словник
заїздити — 1 дієслово доконаного виду змучити, заганяти заїздити 2 дієслово доконаного виду виїздити про коней заїздити дієслово недоконаного виду заїжджати … Орфографічний словник української мови
від'їздити — I від їзд ити див. від їжджати. II від їздити ї/жджу, ї/здиш, док. Закінчити, перестати їздити … Український тлумачний словник
в'їздити — I в їзд ити див. в їжджати I. II в їздити див. уїздити … Український тлумачний словник
об'їздити — I об їзд ити див. об їжджати I. II об їздити ї/жджу, ї/здиш, док., перех. Їздячи, побувати в багатьох місцях, відвідати багатьох людей і т. ін. III об їздити див. об їжджати II. IV об їзд ити див … Український тлумачний словник