могущий

прлг. см. Могучий.

могущий быть позволен) дозвільний, дозволенний; (позволенный) дозволений, вільний.

* * *

могутній и могутний, (реже могучий, могущий), потужний (краткая форма им. п. ед. ч. м. р., в возвыш. речи потужен), (слабее) сильний, міцний. [Од цього місця віяло дикою, могутньою красою (Грінч.). Могутній дар слова (Коцюб.). Понесемо до вічного моря силу могутну і славу свою (Дніпр. Ч.). Лев могучий (Рудан.). Могущий він і мудрий сопротивник (Куліш). Сильне море! Зберися на силі! Ти потужне, нема тобі впину (Л. Укр.). Ти й поважен, ти й потужен, всіх ти переважив (Біблія)].

* * *

1) відтворюваний, репродукований, віддаваний, показуваний, поновлюваний, відновлюваний;

2) (могущий быть воспроизведённым) відтворимий (відтворенний), репродуковний, відновимий, поновимий.

* * *

могутній и могутний, (реже могучий, могущий), потужний (краткая форма им. п. ед. ч. м. р., в возвыш. речи потужен), (велико)можний, вельможний, можновладний. [Могутня перська держава Сасанідів (Крим.). Був собі раз цар могутній (Франко). Великі пани вповали на могущих приятелів (Куліш). Мають потужних друзів (Куліш). Любов потужніша, ніж сила (Самійл.). Виселяйтеся звідси під можну правицю правовірного монарха (Коцюб.). Великоможний Цезар (Куліш). Доля карає вельможного й неможного (Шевч.). Як можновладний пан запанував (Куліш)]. -ный человек - могутня (потужна и т. п.) людина, сильник. [У світі жити має простий чоловік межи князі та сильники (М. Вовч.)]. Делать, -ся (становиться), сделать, -ся (стать) -ным - робити, -ся, зробити, -ся могутнім (потужним и т. п.), употужнювати, -ся, употужнити, -ся, могутніти, (ещё более могутнішати), можніти, зможніти. [Твій рід навіки употужню (Куліш). Впотужнились навік дияволові діти (Куліш)].

* * *

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *

1) (не имеющий веса) безважний, безвагий;

2) (не могущий быть взвешенным, в прям. и перен. знач.) незважний, незважений, неваговий, (перен. ещё: незаметный) непомітний. [Згусток незваженої потенціяльної енергії (Рада). Щось невловне, невагове (Н.- Лев.)].

* * *

1) (не имеющий веса; лёгкий) неваго́мий

2) перен. малова́жний; ( незначительный) незначни́й; ( незаметный) непомі́тний

1) (к чему, на что, сделать что) зда́тний, зді́бний (до чо́го, на що, зроби́ти що); (могущий сделать что-л.) спромо́жний, го́дний, го́ден, -дна, -дне (зроби́ти що)

2) (обладающий способностями, одарённый) зді́бний, зда́тний; уда́тний; (к чему-л.) прида́тний; диал. кебе́тливий, кебе́тний

3) (удобный, подходящий) зру́чний; похватни́й

заработать заробляти, заробити, (много назаробляти), запрацьовувати, запрацювати, (о мн.) позароблювати, позапрацьовувати, (с оттен. прирабатывать) приробляти и прироблювати, приробити; (тяжёлым трудом) загорьовувати, загорювати, замозолювати, замозолити що, сльозами дороблятися, доробитися чого; (лёгким трудом) заробляти, заробити легкобитом, легкий хліб мати, легкий хліб кому; (жатьём) заробляти, заробити серпом, (зажать) зажинати, зажати, (косьбой) заробляти, заробити косою (закосить) закошувати, закосити, (молотьбой) заробляти, заробити ціпом, замолочувати, замолотити и т. д. [Тиждень козак заробляє, за один день пропиває (Макс.). За перший місяць я заробила дев'ять рублів (Кониськ.). Ми запрацювали собі на харч (Н.-Лев.). Все, думаю, що-небудь запрацюю собі; роботи не боюсь (М. Вовч.). Тепер будете сльозами хліба дороблятись (Руданськ.). Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей (Г. Барв.). Загорювала свиту - і тую вкрали (Звин.)]. -вать хлеб в поте чела - кривавим потом заробляти хліб. Заработанный - зароблений, запрацьований, заробітний, (тяжёлым трудом) загорьований, потовий, замозольований, замозолений, мозольований, (оффиц. службой) службовий. -ные деньги - зароблені гроші, заробіток, заробленина; см. Заработок 1. Зарабатывающий - а) прич. що заробляє, запрацьовує и т. д.; б) сущ. - см. Заработчик. Не могущий -ть - незарібний, незароблящий.