-
1 политика
прям. и перен. политика;ортсыса политика — внешняя политика; пытшкӧсса политика — внутренняя политика; социальнӧй политика — социальная политика; политикаысь бокын сулавны — стоять вне политики; ме тэнсьыд политикатӧ тӧда — я знаю твою политикумирнӧй политика — мирная политика;
-
2 мирный
прил.
1) прил. от мир I peace мирное урегулирование международных проблем ≈ peaceful settlement/adjustment of world problems мирный курс ≈ peaceful policy
2) (спокойный) peacefulмирн|ый -
1. (миролюбивый) peaceable, peaceful, peace-loving;
~ человек man* of peace;
~ разговор peaceable conversation;
2. (невоенный) peace attr. ;
~ое время time of peace, peace-time;
в ~ых условиях under peace-time conditions;
~ое население civilians pl. ;
~ая политика policy of peace;
~ договор peace treaty;
3. (спокойный) peaceful, peaceable. -
3 направляться
направиться1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.* * *несов.; сов. - напр`авиться1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися
См. также в других словарях:
Германия — ГЕРМАНІЯ. I. Общія военно статист. и географ. данныя. Г. занимаетъ площадь въ 540.778 кв. клм. На в. граничитъ съ Россіей (1.184 клм.), на ю. съ Австро Венгріей (2.318) и Швейцаріей (333), на з. съ Франціей (405), Люксембургомъ (208), Бельгіей… … Военная энциклопедия
Война — ВОЙНА. I. Война, наиболѣе сильное принудительное средство, посредствомъ к раго государство достигаетъ своихъ политическихъ цѣлей (ultima ratio Regis). По своей сущности, В. и есть приложеніе въ жизни человѣч. общ въ всемір. закона борьбы за… … Военная энциклопедия
Милитаризм — МИЛИТАРИЗМЪ, въ практ. его опредѣленіи госуд. политика, направленная къ усиленію воен. могущ ва страны; въ болѣе широк. значеніи М. м. б. опредѣленъ какъ признаніе въ теоріи и на практикѣ войны и вооруж. силы единственно авторитетною основою… … Военная энциклопедия
Восточная война 1853—56 гг. — ВОСТОЧНАЯ ВОЙНА 1853 56 гг. I. Политическая обстановка передъ войной и подготовка къ войнѣ. Причины этой войны кроются глубоко въ предшествовавшихъ отношеніяхъ Россіи къ Англіи и Франціи въ области, т. наз., восточнаго вопроса (см. это слово), но … Военная энциклопедия
Италия — ИТАЛІЯ, кор ство, расположенное на Апенин. полуо вѣ; площадь 251.749 кв. вер.; И. граничитъ съ Франціей (на з.), Швейцаріей (на с.) и А. Венгріей (на с. в.); съ остал. 3 сторонъ она омывается Средизем. моремъ и его частями, именно: на в.… … Военная энциклопедия
План войны — ПЛАНЪ ВОЙНЫ, предвар ныя соображенія относ но характера предстоящ. войны, опредѣленія силъ и средствъ, необходимыхъ для достиженія преслѣдуемой войной цѣли и созданія того исходнаго положенія, съ к раго войска д. будутъ начать воен. дѣйствія. Т.… … Военная энциклопедия
Восточный вопрос — ВОСТОЧНЫЙ ВОПРОСЪ, терминъ, употребляемый въ политикѣ и дипломатіи, для обозначенія отношенія Европы и Россіи къ двумъ послѣдствіямъ присутствія турокъ въ Европѣ: 1) къ положенію христ. народностей, подвластныхъ мусульманскому госуд. строю, и 2)… … Военная энциклопедия
Оборона государственная — ОБОРОНА ГОСУДАРСТВЕННАЯ, защита отъ внѣшн. враговъ благъ и интересовъ гос тва: его незав сти, територіал. неприкос ности, разл. правъ и выгодъ, обезпечивающихъ благосостояніе народа и осущ леніе его политич. и культурно историч. идеаловъ. Защита… … Военная энциклопедия
Петр I Алексеевич Великий — первый император всероссийский; родился 30 мая 1672 года от второго брака царя Алексея Михайловича с Натальей Кирилловной Нарышкиной, воспитанницей боярина А. С. Матвеева. Вопреки легендарным рассказам Крекшина, обучение малолетнего П. шло… … Большая биографическая энциклопедия
Петр I Алексеевич Великий — ПЕТРЪ I АЛЕКСѢЕВИЧЪ ВЕЛИКІЙ, 1 й Имп ръ Всероссійскій, сынъ царя Алексѣя Михайловича, отъ брака его съ Натальей Кирилловной Нарышкиной, род. 30 мая 1672 г., въ тотъ періодъ, когда сквозь сложившіяся вѣков. устои рус. жизни начинало пробиваться… … Военная энциклопедия
Екатерина II Алексеевна — Императрица Всероссийская, царствовала с 28 июня 1762 г. по 6 ноябр. 1796 г. Дочь владет. пр. Ангальт Цербстского, Е. (прежде София Фредерика Августа) род. 24 апр. 1729 г. в г. Штетине, воспитывалась в скромн. семейн. обстановке и получила весьма … Большая биографическая энциклопедия
