мирные

1) - к кому, чему - відносини, стосунок (-нку), відношення, ставлення до кого, до чого. [Саме в таких відносинах стояла колись хоч до чехів література й мова німецька (Грінч.). Як-же мислиш ти з нами бути? У яких стосунках? (Куліш)]. Доброе, благожелательное -ние к кому - ласка, прихильність, прихилля до кого. [Пани ласкою навкруги себе людей купили (Куліш). Не тільки дозволяли йому любити їх, але й сами платили прихиллям (Крим.)]. Внимательное, почтительное -ние к кому - шаноба, пошанівок (-вку) до кого. Непочтительное -ние - непошанування, зневага, неповага до кого. Несправедливое -ние - кривдження кого, кривда кому. Нерадивое -ние - занедбання кого, чого. Иметь -ние к чему - стосуватися до чого, мати до чинення з чим, до чого, мати щось до кого, мати притоку (відносини, відношення) до чого. [Треба, щоб усі думки стосувалися до теми (Єфр.). Коцюбинський мав до чинення з бурсою, семінарією та приватними лекціями (Єфр.)]. Никакого -ния к этому делу не имею - ніякого дочинення (ніякої притоки) до цього діла не маю. Взаимные -ния - взаємні відносини, стосунки, взаємовідносини, взаємини. [Оце все з кожним днем загострювало їх взаємини (Ор. Левиц.). Взаємовідносини налагодились]. -ния приятельские - приязнь, приятелювання, товаришування; (о женщинах ещё) подругування. -ния мирные, миролюбивые - (з)лагода; (враждебные) ворогування, ворожнеча; (любовные) любощі; (близкие) близькі відносини (стосунки). Иметь с кем-л. -ния - заходити собі з ким. Завязывать -ния - заходити в стосунки з ким. Вступить в дружеские -ния - заприязнитися, (о женщинах ещё) заподругувати. Вступить в приятельские, товарищеские -ния - заприятелювати, затоваришувати, потоваришувати, потоваришити; в фамильярные - запанібрататися; в любовные - зазнатися. [Одколи зазнався з нею мій Яків, - ні до чого став парубок (М. Вовч.). Із иншою зазнавався, мене відцурався]. Быть в дружеских -ниях - дружити, (о женщ. ещё) подругувати; в приятельских - приятелювати, товаришувати, товаришити, товариство водити; в фамильярных - панібрататися; во враждебных - ворогувати; в хороших, миролюбивых - у добрій (з)лагоді, у добрості жити з ким, горнутися до кого; в любовных - кохатися, любитися з ким. Стать в -ния отца и сына - побатькатися. [Вони побатькались собі Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька]. Стать к кому в -ния враждебные, дружеские и т. п. - стати на ворожу, на приятельську стопу. [Одразу-ж стали, що-до неї, на ворожу стопу]. Разорвать дружеские -ния - розбрататися, розрізнитися. Не имеющий -ния к делу - сторонній, непричетний. Высказывать свое -ние к чему - висловлювати свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Літописець просто записує, коли що діялось не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Между этими событиями нет никакого -ния - між цими подіями нема ніякої залежности. В -нии кого, чего, по -нию к кому, чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти, супроти чого. [Історія так званої древньої руської словесности обіч народу українського - те саме, що обіч народу польського - історія словесности латино-польської (Куліш)]. В -нии меня, по -нию ко мне - відносно мене, щодо мене, (в сравнении со мной) проти, супроти мене. В этом -нии - з цього погляду. Во всех -ниях - з кожного погляду, всіма сторонами, кругом. [Славне було Запоріжжя всіма сторонами. Таких Катерин на світі тисячі, і ні одна кругом на неї не похожа (Куліш). Кругом путяща людина];

2) геометр., арифм. - відношення;

3) канцел. - завідомлення, лист. [Завідомлення з дня 20-го квітня 1924 р. під числом 123];

4) хим. -ние весовое - вагове відношення.

* * *

1) (обращение, обхождение с кем-чем-л.) ста́влення

2) (касательство, связь) відно́шення, стосу́нок, -нку; (причастность, участие) приче́тність, -ності (до чого)

3)

4) канц. лист, -а, відно́шення

перерыть

I. 1) (землю, дорогу и т. д.) переривати, перерити, перекопувати, перекопати, (о мног.) попереривати, поперекопувати що чим;

2) (вещи, бумаги и т. п.) перекидати, перекидати, поперекидати, переворушувати, переворушити, попереворушувати, перерушувати, перерушити, перевертати, поперевертати, перековерсати, перемотлошити, (постель и т. п.) перекуйовджувати, перекуйовдити. Перерытый -

1) переритий, перекопаний, поперериваний, поперекопуваний;

2) перекиданий, переворушений, перерушений, поперевертаний, перековерсаний, перемотлошений, перекуйовджений. -ся -

1) перериватися, перекопуватися, бути переритим, перекопаним;

2) перекидатися, переворушуватися и т. д.; бути перекиданим, переворушеним и т. д.

II. Перерывать, перервать - (нитку, верёвку, струну и т. д.) переривати, перервати, уривати, урвати й увірвати, (о мног.) попереривати що (нитку, мотузку, струну, то-що); (ткань, бумагу) передирати, передерти, передрати, (о мног.) попередирати що (тканину, папір). [Передер надвоє аркуш паперу]; (разговор, занятие) перепиняти, перепинити, перехоплювати, перехопити, перебивати, перебити, переривати, перервати що. [Ходім уже, бабусю, ходім вже! - перехопила панночка(М. Вовч.)]; (сообщение) переривати, перервати. [Сполучення з чужими краями перервано]; (о переговорах: временно) перепиняти, перепинити, (окончательно) зривати, зірвати. Перерванный - перерваний, передраний, перепинений, перехоплений, перебитий, зірваний. -ся - перериватися, перерватися, уриватися, у(ві)рватися, передиратися, передертися, перепинятися, перепинитися, перебиватися, перебитися, зриватися, зірватися; бути перерваним, передраним, перепиненим, перехопленим и т. д. Мирные переговоры -рывались несколько раз - переговори про мир (мирові переговори) перепинялись кілька разів. -рвалась струна - перервалась (у(ві)рвалась) струна.

* * *

1) перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти; (ткань, бумагу) передира́ти, переде́рти и передра́ти, несов. поде́рти, подра́ти; (несов.: изорвать) порва́ти, ( в клочья) пошматува́ти и перешматува́ти, диал. пошматкува́ти, пошмата́ти

2) (прерывать, прекращать), перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти, порива́ти, порва́ти

3) (срывать всё, многое) зрива́ти, позрива́ти

1) (действие) пропонування, запрошування, загадування, оконч. запропонування, запрошення, загадання; подавання, предкладання, оконч. подання, предкладення, предложення; см. Предлагать. -ние услуг - пропонування послуг;

2) (то, что предложено) пропозиція. По -нию правления - за пропозицією, з пропозиції управи. Поддержать -ние - підтримати пропозицію. Мирные -ния - мирові пропозиції;

3) постачання. Спрос и -ние - попит і постачання;

4) (руки) сватання, гал. освідчення. Сделать -ние кому - (гал.) освідчитися кому, посвататися, (через сватов) послатися до кого;

5) грам. - речення. [Думка людини, виявлена в слові, зветься реченням (Єфр.)]. Вводное -ние - вставне речення;

6) (канц.: предписание) пропозиція, загадання, загад (-ду).

* * *

1) ( действие) пропонува́ння, запропонува́ння; запро́шення, запро́шування

2) (то, что предлагается) пропози́ція; ( приглашение) запро́шення; ( приказание) нака́з, -у

3) ( руки и сердца) осві́дчення; диал. осві́дчини, -чин

4) эк. пропонува́ння