-
1 німець
немец -
2 підприємець
прадпрыемец -
3 спадкоємець
спадкаемец -
4 доводитися
мець -
5 майте
мець -
6 havi
-
7 иметь
* * *несовер. в разн. знач. мець -
8 Иметь в виду
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Иметь в виду
-
9 ambicii
-
10 disponi
мець, распараджацца -
11 intenci
мець намер, намервацца, задумваць -
12 kutimi
-
13 proprieti
мець ва ўласнасьці, валодаць, уладаць -
14 rajti
-
15 sukcesi
мець посьпех; паспяваць (што-небудзь зрабіць) -
16 питать
жывіць; сілкаваць; сыціць; харчаваць* * *несовер.3) (снабжать чем-либо, необходимым для нормального действия, функционирования) сілкавацькроме того, переводится глаг., соответствующими определённым сущ.— мець пяшчотнае пачуццё, адчуваць пяшчотнасць— мець надзею, спадзявацца— адчуваць павагу, паважаць— адчуваць нянавісць, ненавідзець— мець (адчуваць) давер'е, давяраць— мець упэўненасць, быць упэўненым— мець (адчуваць) прыхільнасць, быць прыхільным— мець ілюзію, жывіць ілюзію -
17 обладать
-
18 знать
ведаць; відаць; знаць* * *I несовер. ведаць, знаць— дае сябе адчуваць (адчуць), давацца (дацца) у знакіделай, как знаешь
— рабі, як ведаеш (як хочаш)знаем мы вас ирон.
— ведаем мы васзнай наших шутл.
— ведай нашых— ведаць, чаго хто варты, ведаць цану каму-чамукак знаешь (знает, знаете, знают)
— як знаеш (знае, знаеце, знаюць), як хочаш (хочаце, хочуць)не знать веку (износу, износа)
— не мець зносуне могу знать уст.
— не ведаюто и знай разг.
— раз-пораз, сюд-тудтолько и знает (знаю, знаешь и т.д.), что…
— толькі і ведае (ведаю, ведаеш и т.д.), што…II знаць, род. знаці жен. III вводн. сл. відацьесли бы знать, что... (переводится соответствующими личными формами глаг.
ведаць) — каб жа ведаў, каб жа ведала, каб жа ведалі(должно быть) мабыць, мусіць -
19 изобилие
багацце; багацьце* * *— мець ва ўсім дастатак, мець усяго ў дастатку, мець усяго ў вялікай колькасці -
20 носить
См. также в других словарях:
Ємець — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
відеопідприємець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
німець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
підприємець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
спадкоємець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
співспадкоємець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
наємець — мця, ч., зах. Найманий працівник, зокрема доглядач худоби … Український тлумачний словник
німець — див. німці … Український тлумачний словник
переємець — мця, ч., діал. Той, хто переймає щось … Український тлумачний словник
підприємець — мця, ч. Той, хто володіє промисловим, торговельним і т. ін. закладом. || Організатор вигідних справ, прибуткових операцій … Український тлумачний словник
спадкоємець — мця, ч. 1) Особа, що одержала спадщину або має право на її одержання. || Рідна дитина, перев. син. || Син правителя або інша особа, до якої має перейти влада. 2) перен. Продовжувач чиєї небудь діяльності, справи, певних традицій тощо … Український тлумачний словник