-
1 мерехтливий
shimmering, glimmering, flickering, gleaming -
2 мерехтливий
прил.мерца́ющий, тре́петный, трепе́щущий -
3 мерехтливий
астр.; техн.; физ. мерца́ющий -
4 мерехтливий
lipildegen -
5 мерехтливий фотометр
мерца́ющий фото́метрУкраїнсько-російський політехнічний словник > мерехтливий фотометр
-
6 migotliwy
мерехтливий, миготливий -
7 gleamy
adj1) мерехтливий, блимаючий, миготливий2) освітлений миготливим світлом* * *a1) який світиться, світний; мерехтливий; тьмяний2) освітлений нерівним, мерехтливим світлом -
8 lambent
-
9 scintillating
adjіскристий, іскрометний, виблискуючий, мерехтливий* * *[`sintileitiç]aякий іскриться, іскристий, блискаючий, мерехтливий -
10 agleam
-
11 aglimmer
a; predic -
12 scintillant
adjіскристий, виблискуючий, мерехтливий* * *a; = scintillatingscintillant star — падаюча зірка, метеор
-
13 winking
1. n1) моргання; кліпання2) підморгування; переморгування3) мерехтінняlike winking — розм. миттю, умить
2. adj1) мигтючий, миготливий; що моргає2) мерехтливий, блимаючий* * *[wiçkiç]n1) моргання, мигання3) мерехтіння••like winking — cл. в одну мить;, оком не встиг зморгнути; рішуче, без вагань; = оком не зморгнув
-
14 agleam
a; predic -
15 aglimmer
a; predic -
16 gleamy
a1) який світиться, світний; мерехтливий; тьмяний2) освітлений нерівним, мерехтливим світлом -
17 lambent
-
18 scintillating
[`sintileitiç]aякий іскриться, іскристий, блискаючий, мерехтливий -
19 мелькающий
прлг. миготливий, (мерцающий) мерехтливий; (о свете) мигкий.* * *1) прич. яки́й (що) миготи́ть2) в знач. прил. мигтю́чий, миготли́вий, мерехтли́вий, блискотли́вий -
20 мерцающий
прлг. миготливий, мерехтливий, мінливий, мигкотючий. [Мінливі зірки (Коцюб.)].* * *мерехтли́вий, бли́маючий, миготли́вий, мигтю́чий, блискотли́вий
- 1
- 2
См. также в других словарях:
мерехтливий — а, е. Який мерехтить … Український тлумачний словник
мерехтливий — [меиреихтли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
мерехтливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
мерехтливість — вості, ж. Абстр. ім. до мерехтливий … Український тлумачний словник
мерехтливо — Присл. до мерехтливий … Український тлумачний словник
примарний — а, е. 1) Який постає у мріях, маренні, уяві; нереальний. || Який є маревом. || Нетривкий. || Нездатний виконувати своє призначення, несправжній. 2) Який не відповідає справжньому уявленню про дійсність; химерний, незвичайний. || Примхливий,… … Український тлумачний словник
ряхтливий — а, е, поет. Те саме, що мерехтливий … Український тлумачний словник
тремтливий — а, е. 1) Який тремтить (у 1, 2 знач.), здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтячий (у 2 знач.). || Який нервово, від хвилювання, холоду тощо здригається, рухається. || Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.). || Переривчастий,… … Український тлумачний словник
тремтячий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до тремтіти. 2) Який тремтить (у 1, 2 знач.); здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтливий. || Який нервово, від хвилювання тощо здригається, рухається. || Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.) … Український тлумачний словник
миготливий — (який мигтить), мерехтливий, хисткий, ряхтливий … Словник синонімів української мови
ряхтливий — прикметник мерехтливий поет … Орфографічний словник української мови