-
1 gleamy
adj1) мерехтливий, блимаючий, миготливий2) освітлений миготливим світлом* * *a1) який світиться, світний; мерехтливий; тьмяний2) освітлений нерівним, мерехтливим світлом -
2 lambent
-
3 scintillating
adjіскристий, іскрометний, виблискуючий, мерехтливий* * *[`sintileitiç]aякий іскриться, іскристий, блискаючий, мерехтливий -
4 agleam
-
5 aglimmer
a; predic -
6 scintillant
adjіскристий, виблискуючий, мерехтливий* * *a; = scintillatingscintillant star — падаюча зірка, метеор
-
7 winking
1. n1) моргання; кліпання2) підморгування; переморгування3) мерехтінняlike winking — розм. миттю, умить
2. adj1) мигтючий, миготливий; що моргає2) мерехтливий, блимаючий* * *[wiçkiç]n1) моргання, мигання3) мерехтіння••like winking — cл. в одну мить;, оком не встиг зморгнути; рішуче, без вагань; = оком не зморгнув
-
8 agleam
a; predic -
9 aglimmer
a; predic -
10 gleamy
a1) який світиться, світний; мерехтливий; тьмяний2) освітлений нерівним, мерехтливим світлом -
11 lambent
-
12 scintillating
[`sintileitiç]aякий іскриться, іскристий, блискаючий, мерехтливий
См. также в других словарях:
мерехтливий — а, е. Який мерехтить … Український тлумачний словник
мерехтливий — [меиреихтли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
мерехтливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
мерехтливість — вості, ж. Абстр. ім. до мерехтливий … Український тлумачний словник
мерехтливо — Присл. до мерехтливий … Український тлумачний словник
примарний — а, е. 1) Який постає у мріях, маренні, уяві; нереальний. || Який є маревом. || Нетривкий. || Нездатний виконувати своє призначення, несправжній. 2) Який не відповідає справжньому уявленню про дійсність; химерний, незвичайний. || Примхливий,… … Український тлумачний словник
ряхтливий — а, е, поет. Те саме, що мерехтливий … Український тлумачний словник
тремтливий — а, е. 1) Який тремтить (у 1, 2 знач.), здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтячий (у 2 знач.). || Який нервово, від хвилювання, холоду тощо здригається, рухається. || Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.). || Переривчастий,… … Український тлумачний словник
тремтячий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до тремтіти. 2) Який тремтить (у 1, 2 знач.); здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтливий. || Який нервово, від хвилювання тощо здригається, рухається. || Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.) … Український тлумачний словник
миготливий — (який мигтить), мерехтливий, хисткий, ряхтливий … Словник синонімів української мови
ряхтливий — прикметник мерехтливий поет … Орфографічний словник української мови
