Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

менің+өтінішім+бар

  • 1 ал

    I
    1. стан, становище, стан здоров'я; о алға энди биз ми саме в такому стані Б; не алдасыныз? як ся маєте, як себе почуваєте?; алым бек йаман стан мій дуже поганий Б; не олаҗах меэм алым? що буде зі мною? СК; ичтэ дэ алым йох я зовсім не маю сил НКД; ғарибим алымдан сиз дэ билирсиз в якому я, бідний, стані, й ви знаєте СЛ; наз алын? як твої справи? НКД; недир алын? як ти себе почуваєш? СК; нас алыңыз? як ви себе почуваєте? СБ; дӱньйаан алын кӧр подивися на становище в світі СБ, СЛ, СГ.
    2. здатність, спромога, спроможність, змога, можливість; т'етирийлер не аллары бар приносять що можуть Б; алы бар сени йаманлама він спроможний тебе ганьбити СМ; оон эр бир шийи дэ алы бар болмаа з ним усе може статися СМ; оларын да мен саа йырламаға алым бар їх я також можу тобі заспівати У; алмаға алы йох узяти він не може ВН, Б; алма алы йох брати не можна К; алым йох сув т'етирмед'е я не спроможна принести води Б; оларға айтмаға алым йох їм я не можу сказати Б; биший этмеэ алым йох я не здатна нічого робити Г; кӧзлерме кӧрме алым йохтур я не можу бачити очима Б; вармаа алым йохтур я не можу піти К; йӱрмеэ дэ алы халмады не лишилося навіть спроможності ходити Г; бахар эдим алыма кӧре я доглядала скільки було моїх сил Б; алымыз ға гӧре згідно з нашими можливостями ВН; ӧзӱ алың болғай мусиш мати власні можливості СМ; хоймадылар бени йенди (д'енди СК) алыма не дали мені досягти того, що було в моїх силах, що мало мені належати Г.
    3. воля, волевияв Г; йиберийим мен ону ӧзӱ ална
    анда стий — онда т'итсин відпущу я його на власну волю
    куди хоче — туди нехай і йде Г.
    4. маєток, майно; ане, бен ӧлӱрсем, неҗолур алым? мамо, якщо я помру, що буде з моїм маєтком, майном? Г; не бу эве алы олсун, не зенд'инник? що за майно є в цій хаті, що за багатство? Г.
    5. лиха пригода, нещасний випадок, неприємність, нещастя, лихо; не ала хойдун сен бени в які тяжкі умови ти мене поставив СК; бир ал д'ельди башыма мене спіткала біда СГ; сӧйледилер онларын башына келен аллары розповіли про пригоди, що з ними сталися Г; ал баша д'ельсе, беле олур коли трапиться нещастя, то буде отак М.
    II
    яскраво-червоний, червоний, пурпуровий, рум'яний; красний, гарний ВН, СБ, У-СЛ, М, СК; ал алма червоне, рум'яне яблуко Б; ал айах ат кінь із червоними ногами СБ, У, К; ал балых золота рибка СГ; ал д'елин красна наречена ВН, Г, СГ; ал йанахлы бийаз хызлар рум'янонощокі білі дівчата М; бен олурум бир ал д'елин я буду красною нареченою Г; ал гӱль / д'ӱль червона троянда Г, СЛ; ал пери красна фея СЛ; ал пошу яскраво-червона хустка — почесний приз на кінних перегонах Г, К; ал т'ефин яскравочервоний саван Г; ал хан червона кров Г, СЛ; минд'ен атым ал хашха мій верховий кінь із ясно-червоною зіркою на лобі Б; сийа зилифине ал хыналар силинди її чорне волосся натерто червоною хною СК; сен аллар гийсен, бен — хырмызы ти одягнеш пурпурове, а я червоне У; пор. эал II, эвал.
    III
    ал хочу довгі перегони — на 40-50 кілометрів ВН.
    IV
    той, та, те У; бен җирени җаранттым ал шийере чапмайа я підготував гнідого, щоб скакав у тому місті У; пор. ол, див. алар.

    Урумско-украинский словарь > ал

  • 2 милый

    прлг.
    I. 1) (любый, любимый, дорогой) любий, милий, коханий. [Доню моя, дитя моє любе! (Шевч.). Прости мені, мій голубе, мій соколе милий! (Шевч.). Добри-вечір, милий сину! (Рудан.). Вибачай, невісточко кохана! (Самійл.)]. -лый друг - любий (милий, коханий) друг. [Друзі кохані! (Грінч.)]. -лый дружок - любчик (любий), любко, милий, миленький, коханий (-ого); срв.
    II. Милый. Мой -лый! - а) (ласк.) мій милий! (мій) любоньку (им. любонько)! мій любцю! (моє) серденько! б) (пренебр., снисход.) (мій) голубе! (мій) голубе милий! (мій) лебедику! чоловіче (добрий)! дядечку! [А чого тобі треба тут, голубе? Іди собі, звідки прийшов (Брацлавщ.). Не баріться, чоловіче, як хочете жити (Кінець Неволі)]; срв. Милейший 2. Моя -лая! - а) (ласк.) моя люба! (моя) любонько (им. любонька)! (моє) серденько! небого! [«Сховайте мене!» - «Де-ж я тебе, любонько, сховаю?» (Франко)]; б) (пренебр.) моя люба! небого! [Чого це ви, небого, плюєтеся? Плюнуть і я вмію (Крим.)]. Мои -лые! - мої любі! люб'ята! (пренебр.) голуби (голуб'ята) мої! лебедики! Более -лый - см. Милее 1. Самый -лый - см. Милейший 1. Чрезвычайно -лый - надзвичайно любий (милий), любісінький, милісінький. Насильно мил не будешь - на милування нема силування (Крим.). Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий;
    2) (привлекательный) любий, милий, (доставляющий приятность) утішний, утішливий; (любезный) люб'язний, ґречний; (благосклонный) ласкавий, прихильний; (красивый, хороший) гарний, гожий. -лое дитя - люба (мила, втішна, втішлива) дитина. [Що то за люба дитина мій Карпо! (Н.-Лев.). Учителі аж нарадуватися не могли на втішну дитину (Крим.)]. -лый человек - мила людина. Она очень - ла - вона дуже мила. [Дівчата такі милі, скромні (Ол. Пчілка)]. -лый взгляд, голос, -лая улыбка - милий (любий) погляд, голос, усміх. Как это -ло! - як це гарно! як це любо! як це гоже!
    3) (приятный кому) любий, милий, приємний, люб'язний, (редко) коханий кому. [Працюю над любою мені наукою (Крим.). Кожній матері своя дитина мила (Квітка). Хоч за самого біднішого, аби тобі люб'язний (Квітка). Оця сорочка така мені люб'язна (Борзенщ.). Валерова сестра така мені кохана (Самійл.)]. Ему ничто не -ло - йому ніщо (в світі) не миле. [Усім людям тепер не дуже що миле (Чигиринщ.). Як злучаться по любові, то все миле буде (Чуб. V)]. Свет мне стал не мил - світ мені не милий став, світ мені знемилився (и не змилився).
    II. Милый, сщ. - милий (-лого), любий (-бого), люб (-ба), любко, (редко) любець (-бця), коханий, коханок (-нка), ласк. миленький, любенький, любонько, любцьо, любчик, коханочок (-чка). [(Море) знає, де мій милий, бо його носило (Шевч.). Піду шукать миленького, втоплю своє горе (Шевч.). А без любого сама горе я горюю (Боров.). На що люба любувала? (ЗОЮР. II). Прощалася зі своїм любком (Франко)]. Милая, сщ. - мила (- лої), люба (-бої и -би), любка (-ки), кохана (-ної), ласк. миленька, любенька, любочка, любонька, любця. [Милий милу покидає (Пісян). Підійшов під двері милої (Крим.). Тепер свою любу я везу до шлюбу (Рудан.). Моя далека любка (Вороний). Прощатися прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.)]. Милые, сщ. - коханці (-ців), коханки (-ків), закохані (-них), люб'ята (-б'ят). -лые бранятся, только тешатся - милі посваряться - ще краще помиряться. -лого побои не долго болят - милого друга мила й пуга.
    * * *
    1) прил. ми́лий; (дорогой, любимый) лю́бий, коха́ний; ( любезный) люб'язний, ласка́вий; ( красивый) га́рний; ( доставляющий удовольствие) уті́шний
    2) (в знач. сущ.: возлюбленный) милий, -ого, лю́бий, коха́ний

    Русско-украинский словарь > милый

  • 3 не

    1. пит. займ. що, який; нениң, неге, нени, недэ, недэн СБ; неэн, нейе, нейи, недэ, недэн К; нелер мн. що, які ВН; не дэ ахчи верийим сизе? що за гроші я мушу тобі дати? Г; не алай? що таке? Б, СМ; не бар? що сталося? що там? Б, У; не вар? що таке? СЛ, як справи? СГ; недир шай? що таке? ВН; не бар, хой став (на стіл) те, що є У; не бар не йох, эпсини буна халдырый усе, що в нього було, залишає йому Б; нелер тапмады бизни що тільки нас не мучило У; не вахкарек Б, не вахтайҗез СГ доки; не заман коли ВН,М; не болса що-небудь СМ; мен саңа не болса берейим я тобі щось дам СМ; не дэ олса що б там не було НКД; не дэ оса, сен дэ бизе д'ирдин що б там не було, але ти до нас зайшов СГС; не йердэ де СБФ; не ӧ (й) ле що таке К; не хадар скільки Б; не чӱ чому, для чого СМ; не чӱ былайсы? чому ти такий? СМ; неге ВН, нед'е СМ, нейе П, Г, СК чому, для чого, навіщо; нед'е алай айттың? навіщо ти так сказав? СМ; нед'е сен йалан айтыс? нащо ти брешеш? СМ; нед'е сормайляр? чому не питають? Б; нед'е мен алай эдим? чому я була такою? У; нейе т'ельдин? для чого ти прийшов? Г; о блай айтый нейе хызна? для чого так говорить дочці? П; нени сағындын? за чим ти зажурилася? СМ; недэн чому Б; т'имин неси вар що в кого є НМ; онуң йохтур неси у нього нічого немає П; о хорандаан несне да шлемеэ т'ерек за їхнім цим (=звичаєм) слід робити П; хычырды ӧзӱ неснен дӱгӱль закричала не своїм тим (=голосом) У.
    2. пит. займ. чому П, СМ, У; не вермедин хызыны? чому ти не віддала свою дочку? П; не мени сучлаҗахлар? чому мене звинувачуватимуть? СМ; не йатыс? чому лежиш? СМ; йа не айтмадың? а чому ти не сказав? У; не бахайсын? чому дивишся? Г; хапу ачых, не д'ирмейсин? двері відчинено, чому не заходиш? СГС.
    3. відн. займ. що, який, котрий; не здэйим, аны тавуп айталмам що хочу, не можу згадати, щоб сказати СБ; не тапты ӱй чӱндэн, алт'етий, ашай що знайде вдома, відносить, їсть П; хыдырый ахыллы адамнары, не буна версиннер ахыл щукає розумних людей, які б дали йому пораду Г.

    Урумско-украинский словарь > не

  • 4 ама

    I
    1. допустова спол. енкл. хоч, хоча, нехай Г-К; грек ӧзӱмӱз ама, грек тиль дӱгӱль бизим тилимиз хоча самі ми греки, але грецька мова не є нашою мовою СБ; тили бар ама, лафетмей коп хоча язик у ньогоє, але він багато не балакає П; сен ӧльдӱрдӱң ама, сен ӧльдӱрдӱң йарамаз кишини хоч ти й убив, але вбив негідника СМ; кӱльсӱн кӱльмесиннер ама, мен тойунҗасы ойнадым нехай собі сміються чи ні, але я натанцювався досхочу Б; айахташ ама, доғмуш дӱгӱль хоч і товариш, але не родич У; олар бир бирне беңзийлер ама, бир дӱгӱль хоча вони й подібні один до одного, але це не те саме У; чох билир эдим мен ама, энди йох хоча я знав був багато, але тепер ні У; доғру ама, т'им айтты буну саа? це таки правда, але хто тобі це сказав? СГ; олар мени аннай ама, лафетмеэ оламайляр хоча мене вони розуміють, але говорити не вміють М.
    2. посил. енкл. все-таки, однак; Илюшака масал билий ама? а все-таки дядько Iлля знає казки? СБ; халған ама атсыз энди він лишився все-таки без коня Б; не хадар да бой тӱркӱ билий эдим ама а все ж таки скільки ліричних пісень я знала СК; салыхнен вар, оғлум, ама, — дэди консул, — мейдана чых, сӧле бир хач җоғап тӱркӱ бувай здоров і йди собі, синку, однак,— сказав консул,— вийди на майдан, заспівай кілька пісень СК.
    3. прот. спол. але, однак, проте; о гӱзель киши, ама ону йаманлай він хороша людина, але йоло ганьблять СМ; Т'ӧр оғлуға сорайляр, ама олар бильмейлер онун дэрменҗи олғаны вони запитують у самого Тьороглу, але не знають, що мельник — він Б; мен сенин доғру анан, ама чаре йох маа да шанма я твоя рідна матір, але й мені не можна довіряти Г; сиз раатлан, ама йухламаң ви спочивайте, однак не спіть Г; ахыл д'елий, ама д'еч д'елий розум приходить, але запізно СГ; кичкене эт'ен оса да, ама хуватлы эт'ен хоча він був і малий віком, але дуже сильним СГ.
    4. присл., вставне слово втім, однак, одначе, проте, тим не менше; ама, колхоз чыхты башна а втім, з'явилися на їхню голову колгоспи СК; да ама биль але, тим не менше, знай СМ; йа ама т'им олаҗах мында оса — хартын оғлу Йыбран а втім, якщо хтось і може тут опинитися, то лиш Їбран, син старого Г.
    II
    ритмічне слово СЛ; ах, ама-ама, шет'ерим, ама ах, оййой, мая солодка, ой СЛ; пор. аман.

    Урумско-украинский словарь > ама

  • 5 җан авур-

    ображатися У, співчувати ВН; җаны авруй він образився СБ, СМ, Б; җаны авурду він розпереживався СБ; йене маңа җаңы авуруй знову він на мене ображається; җан авурткривдити П, СМ, Б; җан авурушображатися один на одного О; җаны ағыр- а) ображатися ВН, Г, СК; җан авурмах йох образ немає ВН; җаным ағырый она я ображаюся на нього Г; б) жаліти Г, К; җаны ағырды він пожалів Г; җаны маа ағрый він пожалів мене К; эпсин җаннары она ағрый усі його жаліють СГС; җандан-мелалдан айрылдых ми втратили все на світі СБ; җан ал- забирати душу П; о кӱн меэм җаным ал в той день забери мою душу Б; ан сон ал җанымы а після цього забирай мою душу У; җан бекчиси ангел-заступник Г; җаны бар співчуває Б; йене җаны бар — доғмушу барйох знову ж співчуває — рідний усе-таки Б; җан бер- віддавати душу ВН; җаны битти він помер К; җан-гӧнӱльлан душею й серцем М; җан ғайып эт- губити душу М; җанна дэгсин / тийсин М / О хай дійде його душі — коли п'ють за покійного; җан йакспалити душу, скривдити М; җан йан- а) переживати Б; җаны йанған він переживає Б; б) відчувати відразу, нехіть, набридати К; җаным йанай ондан він мені набрид К; җаным йанды ондан я зненавидів його К; җан йах- мучити Б, сварити, розпікати К; сен меним җаным йахтын ти мені допік, ти мене дуже скривдив Б; җаным йухлай мене хилить у сон К; җаныны мейдана кор покладе свою душу за що М; җандан мусан- надіятися всією душею ВН; җан сакла- берегти душу М; җан сат- а) продавати душу; җанымы саттым я продав свою душу ВН; б) даремно довірятися СГ; җандан сев- кохати всією душею ВН; җан солдурзгубити душу СБ; йаш җанымы солдурдум я згубив себе К; җан сых- відчувати турботу К; җаныны сыхай його турбує, він турбується К; җан сыхылскучати СБФ, К; җаны сыхлый сердиться У; җан талаш- боротися зі смертю, битися в агонії, переживати душевну боротьбу, мучитися душею О, К; җан тырнашкребти на душі, нервувати НБЄ; җаным йерине т'ельди я заспокоївся К; җанын тэниндэн ӱзӱльдӱ твоя душа відділилася від тіла СК; җан чекишпереживати агонію О, К; җаны чекиший він страждає душею СК, переживає агонію О; җаны чых- помирати СБ; җаны чығай душа вилетить П; җан эт- поминати К; машалла сениң җаныңа дивуюся тобі — таке сказав, зробив НМ; див. җанаш.

    Урумско-украинский словарь > җан авур-

  • 6 чаре

    1. можливість можна, спроможність, здоров'я.
    2. ліки; хайда чаре атылмаға? куди можна кинутися? ВН; чаре ми алай? чи можна так? СБ; чаре бар можна СБ; ааң чареси бар він може СБ; чарениз бар т'етип хыдырма ға ви можете піти шукати СМ; нас чаре бар алай? як так можна? У; не бар чаре саңа кӱч т'есе т'ечинме якщо, можливо, тобі доведеться тяжко в житті Б; онун чареси бар эди чӱрӱтмейе його можна було погно їти П; чаре боса якщо можна СБ; чаре булсун бу дэрдэ нехай він знайде спосіб позбутися цього болю СГ; чаре вар Г, СЛ, СГ, СК можна; чаре вар сӧлемеэ можна сказати Г; чаре вар т'есмеэ можна різатиМ; чаре им, чаре йох ум? можна чи не можна? П; сенин чарен йох ум? ти не нездужаєш? Б; чаре йох маа да шанма не можна вірити навіть мені Г; чаре йох ну сизге йатмаға бир т'ечелик хонах?

    Урумско-украинский словарь > чаре

  • 7 тэ

    I
    1. частка також, теж, же, і; тосун — бу, буға чыхай, эбет, сӱтӱ эбет тэ болмай бичок — це, звичайно, бик, молока в нього, напевно ж, не буває СМ; наз этээк тэ, сағ халаах? як же нам зробити, щоб лишитися живими? Г; дӧрд бала, ӱч тэ хысхайахлы отӱриймиз живемо ми, четверо дітей і двоє жінок ВН.
    2. частка навіть; халдым мен чыхары бир бала билен, йӱрдӱм, ӧкмек тэ стэдим халхтан лишилася я на вулиці з дитиною, ходила, навіть хліба просила у людей ВН; ӧкмек тэ йох йоллух, бир ший дэ навіть хліба на дорогу немає, нічогісінько ВН; ӧлӱп тэ хутулмам навіть померши, не врятуюся Б; азҗых эт тэ гӱзель эт роби навіть мало, але роби добре Г.
    3. частка зовсім, чисто, геть, дочиста; мен бир ший дэ аңламайым да, эпс тэ харышылды я нічого зовсім не розумію, усе дочиста переплуталося ВН; ич тэ бильмей эбет він, звичайно, зовсім нічого не знає Г.
    4. ритмічна частка, може вставлятися в середину слова; салдат оғлум йелий, дэп тэ, сойум-сопум бахтылар мої всі родичі дивилися, як іде мій син-солдат СБ; сағ олайды ғарип тэ анем якби була жива моя бідна матір Б.
    5. прот. спол. енкл. а, але, та, ж; йа сен йибермес тэ а ти ж не пустиш ВН; о даан тэк хашыный, ғарип тэ тӱшӱнӱй, шо оңа береҗек бир ший бир ший він іще тільки чухається, а бідняк думає, що той йому щось дасть П; башым бек авруй; тэ мен бир шийчик этамадым голова в мене дуже болить; але я нічого не могла зробити Б.
    6. єд. спол. енкл. і, та; бар су т'енарна, ӧзен т'енарна, немет тэ... кӧзет тэ, анда т'имсе т'елип йӱрмей ми піди на берег річки і теє-то... і подивися, чи ніхто там не ходить СБ; дэгишилир эдик тэ чабар эдик бир бири артна мінялися й бігали один за одним СБ; йаремдэн айрылғаным ӱч ай, ӱч тэ кӱн олду уже три місяці й три дні, як я розлучився зі своєю коханою СЛ.
    7. єдн. спол. і; шлемеэ т'ерек тэ асрама ға, шоп бизим олғай мӱдэм дэ треба працювати й придбавати, щоб у нас було завжди Б; сора сӱзийлер, тэ хойайляр чапчахлара потім проціджують і розливають у діжки СЛ.
    II
    виг. примирення СЛ; тэ! — дэди дэрменҗи.— не оса, осун, меэм хысметим ех!— каже мельник.— що буде, те буде, це моя доля СЛ.

    Урумско-украинский словарь > тэ

  • 8 не... не

    розд. запер. спол. ні... ні; не т'елин олдум, не хыз олдум стала я ні невісткою, ні дівкою П; не осу бар, не бусу бар нема в нього ні того, ні цього СМ; не ненеси бар, не бабасы бар ні матері в нього немає, ні батька Б; не ана, не баба ні мати, ні батько У; не бизимчас, не хазахчас ні по-нашому, ні по-українському У; не хасевет, не хайғы ні горя, ні печалі У; не скӱлӱ, не йӱн, не биший ні льону, ні вовни, ні чогось іншого Г; хатыр не саға, не сола т'итэр иди осел не йшов ні праворуч, ні ліворуч Г; не бир бит чаре тапай, не бир ший жодна воша не допоможе, ні будь-що інше Г; не ичий, не ашай ні їсть, ні п'є СЛ; не йанай, не сӧний ні горить, ні гасне СЛ; шини не йырлама, не ойнама зараз — ні співати, ні танцювати К; не рыз, не астар ні сорому, ні совісті К; не ӧльгенин стий, не онғанын не хоче ні щоб помер, ні щоб добре жив СГ; не йисан, не пиший ні людей, ні когось іншого СГ; не чуплах, не д'ийимни ні голий, ні одягнений СГ; не йаш бакар, не карт, не зенгин, не фукаре не зважає ні на молодого, ні на багатого, ні на бідногоМ; мен шинҗик вармайым не т'исейе, не панайыра, пшийе дэ вармайым зараз я не ходжу ні до церкви, ні на гуляння, нікуди М; бен русча бильмем диль не окумак я не знаю по-російськи ні розмовляти, ні читати М; не асталых, не ачлых, не чуплахлых та, не пиший — ӧле йашады ні хвороб, ні голоду, ні голизни, нічого поганого — так він жив СК; … не вар не йох щось, те-се М, СК.

    Урумско-украинский словарь > не... не

  • 9 забава

    1) см. Забавление;
    2) (развлечение) забава, забавка, розвага, утіха, ум. утішка. [Положу деревинку в колисочку та буду колихати: буде мені забавка (Рудч.). Зірвала квітку з голови, кинула мені на забавку (Г. Барв.). Тобі все смішки та втішки (Номис)]. -вы (увеселенья) - гульбощі (-щів), гульбини (-бин), (і)грища (р. (і)грищ). [Не втомлена гульбощами, горем не перемучена, ясна була собі, як тихеє літо (М. Вовч.). Там гульбини тоді були: зібрались родичі і чужі добрі люди і веселились собі (Сл. Гр.). Дівочі ігрища незабутні (Куліш)]. Место -бав - гульбище, грище. Пойти на -ву кому; отдать на -ву кому что - піти на грище кому; віддати (пустити) кого, що на грище, на іграшку, на виграшку кому. [Та все пішло царям на грище (Шевч.). Ні, не вбили, а пустили москалям на грище (Шевч.). Вона й бере мене в покої синкам на виграшку (Шевч.)];
    3) (мешканье) бавлення, бавіння, баріння;
    4) см. Забавка.
    * * *
    заба́ва, уті́ха, і́грашка, за́бавка, ви́грашка; ( развлечение) гу́лянка и гуля́нка, гульня́, ба́влення

    Русско-украинский словарь > забава

  • 10 авуз

    (авзу)
    1. рот, уста, паща ВНУ; авуздан авузға з уст в уста О; авзу хыйыш рот у нього перекошений СМ; авузу бар, тили йох рот у нього є, а язика немає — про мовчазну, тиху, стриману людину СБЧ; авузу — бахла хазан рот у нього — казан із квасолею — про балакуна, базіку СБЧ; авузу биле хуш тутай устами птахів ловить / холу тутай, авузу йутай руками хапає, устами ковтає — про здібну, спритну людину СБ; авузуна бахла чыланмай у нього в роті квасолина не розмокне — про базікала, пліткаря СБА; авузуна незетли аш, башына т'ескин таш у нього на устах смачна страва, а в голові гострий камінь СБЧ; авуз (у) на шайтан тӱкӱрген йому на уста сатана плюнув — усе може сказати, придумати СБ; авзуңа бал босун спасибі тобі на доброму слові — мед тобі на уста СБ,СМ; алма, пиш, авузыма тӱш яблучко, дозрій і впади мені до рота СБЧ; бу меним авузумуң хашы ғы дӱгӱль ця ложка не для моїх уст — ця справа не по мені СБЧ; дамлы авузуму дамсыз этмем не буду паскудити собі уст СБА; жанаварның авузундан хойну алмаға болмай у вовка з пащі вівцю не вирвати СБФ.
    2. отвір, вхід ВН-У; йең авузу отвір рукава СБ; хуйу (нуң)

    Урумско-украинский словарь > авуз

  • 11 анда

    I
    1. там, туди ВН-У; анда бардым я їздив туди ВН, У; анда бир пейитчи бар эт'ен там був один поет П; сен анда йабан исансы ти там стороння людина П; биз дэ анда эдик, бардых, ойнадых, ичтик і ми там були, поїхали, погуляли, випили П; кӧзетийлер, насын анда о чыхкан, нас, сых мы, сирйек ми роздивляються, як воно там зійшло, як, чи густо, чи рідко П; т'еттик анда, отруймуз ми пішли туди, сидимо НМ; бед'енмей анда там йому не подобається Б; т'етийим, мен хайда, балам да анда пішла я, де я, там і моя дитина Б; насай о анда? що він там робить? Б; анда чине там, у ньому, туди СБ, СМ, Б; ао бек т'ерек анда чине? а воно в тім ділі дуже треба? Б; сен чых мында чиндэн, мен халайым анда чине ти вилізь звідси, а я там усередині залишуся Б; т'ир-чи анда чине залазь-но туди досередини СМ; чыхай анда чиндэн вилазить звідти У.
    2. там, приміром СБ; йа т'и анда бир тувар баш або приміром голову худоби СБ; анда II де, куди Г-СК; анда доғай, онда хонай де вродиться, там і сяде Г; алт'ет оларыны анда стис, онда віднеси їх куди хочеш К; анда вардын, онда архан д'ерек, дост лазым де б ти не пішов, там скрізь тобі потрібна підтримка, потрібен товариш СГ; т'им анда ишлий, онда да ашай хто де працює, той там і їсть СГ.

    Урумско-украинский словарь > анда

  • 12 т'ерек

    I
    (-ги) потреба, необхідність, потрібний, треба ВН-К; т'ерек сув т'етирмеге треба принести води СБФ; хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек треба підстригтися, поголитися Г; т'ерек дӱгӱль / дӧӱль не треба О / К; т'ерек йердэ де потрібно Б; бурйаки чыхармаа т'ерек треба копати буряки У; т'ерекмеэн йердэ де не слід Б; т'ерек ол- знадобитися ВН, Б; т'ерек эт- бути потрібним; бет'им т'ерек этэр маа можливо, мені буде треба Г; т'ереги т'ибик як слід П; эпсин йағлайляр т'ереги т'ибик підмазують усіх як слід П; мен т'ерек барғайым мабуть, я піду ВН, я мушу піти Я; җан авурғай т'ерек напевно, він переживає ВН; пор. герек, д'ерек, керек.
    II
    раз СМ, Г; о т'еректэ за тим разом, тоді СМ; о т'ерек тим часом, того разу Г; пор. герет, кере, керез, керес, керет, т'ере, т'ерез, т'ерес, т'ерет.

    Урумско-украинский словарь > т'ерек

  • 13 энди

    тепер, зараз, уже, іще; бар эди энди эр бир сой иши тоді були вже найрізноманітніші речі ВН; энди хуваты йох тепер уже сил немає ВН; энди хартайды він уже постарів СБ; шинди энди тепер уже ВН; шинди энди сахынмайым бу т'ирамит тепер уже я не боюся за цю черепицю П; биз энди йаш эдик ми були ще молодими ВН; мен энди онда вардым я туди вже ходив СГ; мен энди вармадым я ще не ходив СГ; биз энди харт ми вже старі М; пор. имди, эмди, эндэ.

    Урумско-украинский словарь > энди

  • 14 ахыл

    (ахлы, ахылы)
    1. розум, глузд, мудрість, розуміння; ахыл дӱгӱль, баш беласы не розум, а голова є причиною нещастя — лихо тому, хто живе не розумом, а почуттями СБА; ахыл да стӱндэн ахыл, ахыллайлер один розумніший за другого — вихваляються розумом ВН; ахыл т'ели, аман т'еч т'ели СБЧ, ахыл д'елий, ама д'еч д'елий СГ розум приходить, але приходить запізно; ахыл (ын) ал- [m1]забрати розум, підкорити СК; ахыл алдыр- дати себе ошукати, дозволити забрати розум СК; ахылын бар мы? розум у тебе є? Б; ахыл җой- втрачати розум ВН; ахылы йохтур розуму в нього немає СЛ; бала доғғанда ахылы олмаса, сора хойсан да, турмай коли в дитини від народження розуму немає, то пізніше, скільки не вкладай, не затримається СЛ; ахылға талав тимеген
    биңниң йарысы — беш йӱз на розум він не страждає, бо знає
    півтисячі — це п'ятсот СБЧ; баланың ахылына болма не впадай у дитинство СБЧ; коп ахыл т'ерекмей багато розуму не треба СБФ; ахылдан тай- з'їхати з глузду; ахылындан тайды він з'їхав з глузду СЛ; ахылындан таймаа чаре вар можна з'їхати з глузду СГ; ахыл (ын) дан тӱш- з'їхати з глузду НБЄ, П, К, СК; ахылым т'есмей я не розумію О, К; ахылы т'ечмей йому не доходить Б; ахылыны чек- піддурювати СЛ; ахыл (ын) шашыр- розгублюватися, втрачати глузд, непритомніти ВН, Б, У, Г, СГ; ахылым шашырды я втратив розум, розгубився Г, К, СГ; ғарип тойға варғанда ахылын шашырыр бідний, ідучи на весілля, втрачає розум — не знає, що понести на подарунок СЛ, СГС; ахылың биле чувалға т'ир СБЧ, ахылыннан чувала д'ир СГ зі своєю мудрістю залазь у чувал — натяк на розв'язку байки, коли хитруна врешті самого заманюють залізти в чувал.
    2. пам'ять, свідомість, думки; ахлым тэрен энди пам'ять моя тепер глибока СБ; ӧле празниклери ахылма такі свята тепер у мене в пам'яті М; сеэң ахылңа бар ым? ти не пам'ятаєш? СМ; ахылма йох не пам'ятаю СМ; ахылна тут- пам'ятати НКД; ахылна тӱшйен прийшло на пам'ять П; ахылна тӱший доходить, згадує П; тӱшмий ахылма мені не пригадується СК; тӱшт'ен ахылна т'ийик эти він пригадав м'ясо дикої кози Г; ахылма т'ельди я пригадав Б; ахылма т'ельмей я не можу пригадати СБ; ахыл т'ес- розбирати, розуміти; чыхармам ахлымдан, йар, фит'иримдэн сени не викину з пам'яті, з думок тебе, моя мила СК; ахыллара эр- укладатися в розумі, доходити до свідомості Кб..
    3. думка, задум, намір, позиція СБ; ахлымфит'ирим ичмеге йарын буғаны у мене на думці лише одне — завтра пропити бугая СБ; ахыл сор- питати думку СЛ; ахыл сынап сора- випитувати думку, ставлення, вивіряти розуму СБЧ; тӱшӱндӱк бир ахыл ми задумали одну мудру річ Г; бир ахыл бле т'ет- бути однодумцями, мати спільну думку П; эт'и ахылға т'ет- не мати спільної думки П.
    4. порада; ахыл ал- просити поради СБ; ахыл бер- / вер- радити, давати пораду ВН-У / Г-СК; ахылына бахма ти не слухай його порад СБЧ.

    Урумско-украинский словарь > ахыл

  • 15 эпси

    вони всі, це все, усі, всі, усе; он бармахтан эпси дэ бир авурий із десяти пальців усі болять однаково СБ; холуна эпси ӧкӱм вся влада у нього П; эпси йердэ дэ алай і скрізь так само У; эпсин дэ берди усе те він віддав ВН; бильген шийим энди эпсин унуттум я забув уже все, що знав СБ; эпси тӱрлӱ всілякий БТ; эпсин дэ тэмиз усі чисто Б; аннама о аннай ама, эпсин дӱгӱль розуміти він розуміє, але не все У; эпсиндэн хави найсильніший з усіх ВН; эпсинен гӱзель краще за всіх К; эпси алхы җыйды бӱйӱк старший зібрав усіх людей К; эпси бир усе одно П, СМ, СК; эпсиңиз маңа бир усі ви мені однакові СМ; эпси дэ пший йохту, пока онун сырасы д'ельмеди иш ишлемеэ усе було нічого, поки не довелося йому робити якусь роботу СГС.
    эпс(и)
    всі ВН, У, К; ахча да бар, эпс та бар і гроші є, і все є У; эпс тэ всі до одного ВН; эпс тэ бир всі є однаковими К; эпстэн бӱйӱк эв найбільший з усіх будинок ВН.

    Урумско-украинский словарь > эпси

  • 16 эт'ен

    предик. форма перепов. мод. дієсл. э- нібито був, начебтоє; бар эт'ен СБ, вар эт'ен К, СГ був собі, нібито був; берир эт'ен давав П; алты йӱз хойу бар эт'ен у нього начебто було шістсот овець СБФ; йох эт'ен кажуть, не було СМ; атар эт'еннер нібито викидають НМ; йох эт'ен о эвдэ його не виявилося вдома Б; наз да оса, мен дэ хазахлардан эт'еним як би там не було, я також, виявляється, з українців К; о да бильмей, не эт'ен тырнавуч а він не знає, що таке граблі П; сачар эт'еллер сіяли були СБ; сизд'е да аз эт'ен а вам, виявляється, мало У; пор. икен, ит'ен, экен.

    Урумско-украинский словарь > эт'ен

  • 17 ӱй

    хата, будинок, дім, житло, кімната, приміщення ВН-СМ; ӱй артна за двором, на вулиці НБЄ; толу ӱйӱм у мене повна хата ВН; ӱй йаса- будувати хату СМ; ӱй тӱбӱ підлога СБ-СМ; ӱй шорбаҗ и господар дому СБ; ӱйге чых- виходити заміж СБ; ӱйдэ бар азбарым, ӱйӱм у мене вдомає садиба, хата П; ӱйдэ баріти додому СМ; ӱйдэ йат- ночувати вдома СМ; т'ет ӱйдэ іди додому ВН-СМ; ӱйдэ хайт- повертатися додому ВН, П; ӱйдэ хайтмай додому не повернеться П; бир ӱйд'е чырах кӧрӱнӱй у якомусь будинку видніється свічка СМ; ӱййе мен бердим аз-авлах ремонт хату я підремонтував П; ӱйнуң тэмели підвалини хати, фундамент СБ; ӱйче до хати, в хату ВН; пор. уй, ӱ, эв I.

    Урумско-украинский словарь > ӱй

  • 18 задерживать

    задержать
    1) (останавливать, удерживать) задержувати, задержати, затримувати, затримати, спиняти, спинити, зупиняти, зупинити кого, що, запиняти, запинити (напр. воду), перепиняти, перепинити, тамувати, затамовувати, затамувати що; гаяти, загаювати, загаяти, угаювати, угаяти кого, що, барити, забаряти, забарити, бавити, забавляти, забавити кого. [Не бав їх, нехай діло роблять]. Обстоятельства -жали меня в городе - обставини задержали (затримали) мене в місті. -вать дыхание - запиняти (затримувати, затамовувати) дух (віддих). -вать шаги, ход - притишувати (притишити) ходу, придержувати (придержати) ходу, притишитися. [Поїзд на мосту притишивсь]. -вать воду (течение воды) - запиняти (перепиняти, тамувати) воду, річку. Не -вайте меня, мне некогда - не гайте (не баріть, не бавте, не затримуйте) мене, мені ніколи. Он -жал меня до вечера (до темноты) - він догаяв мене до вечора (до смерку). -вать кого своею мешкотностью - воловодити, марудити кого;
    2) (препятствовать чему) затримувати, затримати, гальмувати, загальмувати, тамувати, затамувати що, перечити чому. -вать духовное развитие, прогресс - затримувати, гальмувати, тамувати духовий розвій, поступ. - вать ход дела - (препятствуя) затримувати, гальмувати справу, (умышленно оттягивая) загаювати (угаювати) справу;
    3) затримувати, затримати, заарештовувати, заарештувати, (о мног.) позатримувати, позаарештовувати кого, що; (наложить арест) причиняти, причинити що. [Самого пустили, а хліб причинили, бо не було квитка (Чигир.)]. Задерживающий - см. Задерживательный. Задержанный - задержаний, затриманий, запинений, затамований и т. д. -ный с поличным - затриманий з доведеною крадіжкою, з гарячим, (стар.) пійманий з доводом, з лицем.
    * * *
    несов.; сов. - задерж`ать
    затри́мувати, затри́мати и мног. позатри́мувати, заде́ржувати, задержа́ти; ( препятствовать уходу) зага́ювати, -га́юю, -га́юєш и га́яти, зага́яти, бари́ти, -рю́, -риш, забари́ти; (сов.: заставить опоздать) опізни́ти, -ню́, -ниш, спізни́ти; (преим. о дыхании) затамо́вувати и тамува́ти, -му́ю, затамува́ти

    Русско-украинский словарь > задерживать

  • 19 арт

    (арды / арты)
    1. зад, тил, задня частина, задниця; спина; башның арты тильна частина голови; потилиця (див. эңсе) СБ; хырсызын арты хулуш у злодія в заду дірка — він усього боїться СМ; артлен айлян- повертатися задом СМ; артымдан з-поза моєї спини СБФ; хылдан урба кийинди артына вона одягла на себе — на спину волосяницю Г.
    2. задній СБ, Б, Г; ард айах задня нога, задні ноги СК; арт айахлары ӱстне отур- стояти (букв. сидіти) на задніх лапах СБ; арт кӧпчек / кӱпчек П, Б, СЛ, СГ / СБ заднє колесо; арт сыра задній ряд О.
    3. сл. ім. задня частина; оғлан, йезме ардыма — бендэн саңа файда йох хлопче, не ходи за мною, від мене тобі користі не буде СМ; бизим артымыз ға услід за нами СБ; ардна / арт (ы) на за ним, позад нього, ззаду, позаду Г-СК / ВН-У; эм ардына, эм ӧгдэ і позаду, і спереду К; бир бири артна один за одним СБ; бир бир ардындан один за другим ВН; онун артна за ним ВН; Ростов-Дондан артна Нахичевань бар за Ростовомна-Дону є Нахічевань П; руль артна за кермом У; эв артына за хатою У; эв ардына эт'и дал за хатою дві верби ВН; айдан, ағалар, шини мем ардымдан ходімте, панове, тепер за мною Г; ардына айлянармансипирт' обертатися назад Б; артыңа атханың алдыңа чығай СБЧ, артна ташлағаны ӧгне чыхай СМ, артна ташлаған ӧгне чыхай Б що посієш, те й пожнеш — кинуте позаду зустріне тебе попереду; малынызы битирсениз онун ардына якщо потратите свій товар на нього Г; брахый чалачын ардна кидає за курінь СК; ардымдан д'елий іде за мною СБ; җеттилер артына вониїх наздогнали ВН; шоп сенин ардындан йетишмеэ щоб устигнути за тобою СГС; у бек йӱрий балларның артына вона дуже дбає про своїх дітей НБЄ; йӱрӱй бу мал артна доглядає за цією худобою СБ У; артындан йӱр- ходити за кимось О; артларындан бир адам кӧзетий один чоловік стежить за ними П; стол артына / артна отур- сідати до столу, сидіти за столом Б / СМ; т'елинне т'ийев отруй стол артна наречена з женихом сидять за столом Б; энди оон ардындан салхын су ич тепер про нього забудь — попий за ним холодної води СГ; тутай ардындан хапає ззаду СЛ; артымыздан т'елир эди він ішов услід за нами ВН; бир бир артынан т'ель- іти одне за одним Б; т'елий таванын ардындан іде в наш бік по горищі Г; артына т'ет- іти слідом за ким СБЧ; йип йинениң артына т'етий нитка снує за голкою СБЧ; олан ардындан атнен т'етий хлопецьїде за ним на коні Б; т'итий оларын ардындан іде за ними СГ; оон ардына хайттых ми повернулися слідом за ним СЛ; артна хал- відставати П; сендэн коп артна халмам від тебе далеко не відстану СБ; артына халған тоз-топрах хто відстає, тому дістається пилюка й багно СБЧ; мен ӧле дэ арттан халдым я й так відстав СГС; стол артына хой- посадити за стіл У; артындан хувай он алты атлы за ним женуться шістнадцять вершників СБ; ардына хувуп т'ет- наздоганяти Б; чыхай артындан виходить за ним СМ; …

    Урумско-украинский словарь > арт

  • 20 бир

    1. один; бир кӱн бар, бир кӱн йох, бир кӱн ач, бир кӱн тох одного дня є, одного дня немає, одного дня голодний, одного дня ситий СБЧ; бир чифт нал одна пара підків СБ; бир аттым, эт'и даан аттым кинула одне (яблуко), кинула й друге П; бир чингенедэн армалых бузулмай через одного цигана ярмарок не псується СБЧ; бир эльнен беш харпуз тутулмаз однією рукою п'ять кавунів не утримаєш СГ; бир бирин сайып сӱйейлер вони люблять і шанують один одного П; бир бирин артындан один за другим О; бир бирне беңзийлер вони подібні один на одного У; бир бирин хыймайлер, саймайлер не співчувають один одному, не шанують ВН; бир биримизге харшы йырладых ми співали один проти одного Б; бир бириндэн один за другимМ; бирдэн бир один-єдиний К; бир бол- / ол- О / К об'єднуватися, єднатися; бир йердэ разом ВН; бир йертэ де-небудь СМ; отурду бир олуп даа присів, лишившись сам Г; бир т'ере один раз О; бир эт- об'єднувати, з'єднувати, єднати О.
    2. один раз, одного разу; бир бағас — ош-кош, бир бағас — канҗа-пчах дивишся раз — милі-любі, дивишся знов — на ножах СБЧ; бир д'ельдим дӱнйайа, бир даа д'еламам я прийшов у світ один раз, більше прийти не зможу СК.
    3. єдиний; йынанырым бир аллаға вірую в єдиного бога Г; ону бирне айтма не кажи цього нікому Г; бир бол- бути єдиним СМ.
    4. однаковий, однаково; бир дӱгӱль не однаковий У; он бармахтан эпси дэ бир авури (й) із десяти пальців усі болять однаково СБЧ; эпси дэ бир ағрый усі вони болять однаково СЛ; абуну т'ессен, ағрый — бир ағрый оцей поріжеш, болить — однаково болять СГ; эп тэ бир усе одно К; шап та / шеп тэ бир, шет'ер да бир що галун, що цукор — однаково СБ / Г, СГ.
    5. певний, якийсь, котрийсь, такий собі, певним чином, так собі; бен бир Т'ӧроғлуйум я такий собі Тьороглу СК; бир хонуштух отак собі, якось так ми погуляли К; бир вахта колись, певного часу Б; бир заманда колись СМ; бир талай певна кількість У; бир хач декілька, кілька СБФ, Г, К, СГ; бир шей / ший щоcь, що-небудь СЛ / М; эр бир кожний, кожен; эр бир ший усе СМ.
    6. приблизно, близько; бир беш кӱн сон т'етирийсиз принесете днів через п'ять СМ; т'етэйим мен бир йеди йылға піду я років на сім Б; бир алты-йеди йапрах близько шестисеми листків К; бир д'ирим йыладыр, д'ирим д'ирим беш йыладыр олуйду це сталося приблизно року двадцятого — двадцять п'ятого СК; бир хач кілька, декілька СБФ.
    7. трохи, небагато, дещо; бир хонуш- трохи поговорити СЛ; бир даа див. даа; бир даан див. даан; бир дэне див. дэне; бир пара СБ, бир талай НБЄ, бир тосат Б трохи; див. бири, бири-бири, бириси, бир-эт'и.

    Урумско-украинский словарь > бир

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Бар (река) — Бар укр. Бар Характеристика Длина 26 км Площадь бассейна 114 км² Бассейн Чёрное море Бассейн рек …   Википедия

  • барқылдақ — торғай. Торғайдың даусы барқылдап шығатын бір түрі. Ал алашұбар тоқылдақ, б а р қ ы л д а қ т о р ғ а й мен қайшыауыз болса орманды мекендейтіндерге жатады (Қарқаралы, 172) …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • өңмен — Өңменін салды. Бүтіндей берілді, бар күшін салды. Күйеуінің осыншама еңбекқорлығына сүйсіне де, тым ө ң м е н і н с а л ы п кеткенінен іштей секем алайын деді (Б.Тоғысбаев, Ақтоты, 136) …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • менқұралды — (Алм., Жам.) менқұралпы. Әліпбай деген м е н қ ұ р а л д ы адам бар, әңгімені көп біледі (Алм., Жам.) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • барқыл — зат. Барқылдаған үн, жағымсыз дыбыс. Мал мен бағы болған соң, Көпіріп, шалқып толған соң, Қара қарға болса да, Б а р қ ы л ы ем зар зар! (С. Торайғыров, Таңд. шығ., 241) …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • Бар-сюр-Об — БАРЪ сюръ ОБЪ (Bar sur Aube), городъ въ сѣв. вост. Франціи въ департаментѣ Объ, извѣстный по воен. дѣйствіямъ, происходившимъ въ его окрестностяхъ въ кампанію 1814 г. 1) Дѣло 12 янв., при 1 мъ наступленіи главной арміи союзниковъ, наслѣдный… …   Военная энциклопедия

  • барһа — (Қарақ.) ылғи, әрдайым, өне бойы. Менің балам мектепке б а р һ а барып тұрады, қалмайды (Қарақ.) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • бөлімдер мен бөлімшелерді ұйымдастыру — (Организация частей и подразделений) мықты, бір бірімен тығыз байланысты бөлімдер мен бөлімшелердің құрылуы, ұрыс жүргізу үшін неғұрлым тиімді әдістерді белгілеу, әр түрлі міндеті бар әскери қызметкерлер құрамын оқыту, сол сияқты оларға қажетті… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • бөгеттер мен кедергілерден өту — (Преодоление заграждений и препятствий) әскерлердің бөгеттер мен табиғи кедергілер арқылы жылжуы. Б.к.ө. тәсілдері жауынгерлік дайындықтың нақты жағдайына, қойылған міндетке, командир шешіміне, қолда бар күш пен құралға, жыл мен тәуліктің… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • шұбар — кесіртке. зоол. Құмды жерлерде мекендейтін, денесінің ұзындығы 5 6 см, екі бүйірінде қара дақтары бар кесіртке. Ш ұ б а р к е с і р т к е тіршілігі аз зерттелген, өте сирек кездеседі (ҚҰЭ, 9, 569). Шұбар көкек. зоол. Басында айдары бар сасықкөкек …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • алашұбар — тоқылдақ. Тоқылдақтың алашұбар түсті түрі. А л а ш ұ б а р т о қ ы л д а қ, барқылдақ торғай мен қайшыауыз болса орманды мекендейтіндерге жатады (Қарқаралы, 172) …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»