-
21 дэне
1. зерно, зернина; бир дэне да т'етирмей ні зернини не приносить У; нар дэне зернятко граната СК.2. нумератив, лічильне слово штука, душа, голова; бир дэнеси он алты килоғрам одна штука шість кілограмів У; он алты дэне шістнадцятеро К; он дэне десятеро П; эт'и дэнейди авеле кӧйдэ, ойняаннар у селі було тільки двоє таких, що вміли грати СК.3. щось; сӧле, ама гӱзель дэне заспівай, але щось дуже гарне Г; … бир дэне а) один, єдиний, один-єдиний; бир дэне уланлары бар у них є один син П; бир дэнеси один з них СЛ; бир дэне ми, эт'и дэне ми чи один раз, чи, може, двічі СМ; бир дэнечик хызым вар дівчина в мене одна-єдина ВН; бунда тэк мен бир дэне халдым тут лишилася тільки я одна-єдина М; тэк бир дэне стий хоче тільки одного СМ; тэк бир дэне мағбет т'ерек олмаға тільки треба бути хоч трохи дружними Б; б) хто-небудь, хтось, щось, якийсь; бир дэне тэшик якась нора СМ; в) значний, великий, справжній, видатний, видний, помітний; бир дэне кӧтэк чыхты зчинилася ціла бійка ВН; бир дэне хырсыз справжній злодій СБ; йасайляр бир дэне балабан эв будують такий собі величезний будинок Б; о бир дэне йаш эди, гӱзель він був видним хлопцем, гарним У; о Хрисан бир дэне адам эди той Хрисантій був видатною людиною У; эт'и дэне двоє ВН; пор. дане, тэне. -
22 ич
I1. внутрішність, середина; ич йанындан із внутрішнього боку Г; ичне халтрай внутрішність тремтить Б; ичи чӧплӱкленд'ен засмічений усередині СМ; ичи толу шет'ер усередині повно цукру ВН; ичи долу сарош илен айныхлар усередині повно п'яних і тверезих СБ; ичи долу сығырчых усередині повно шпаків СГ; собаан ичи толду халды алтын піч наповнилася золотом Г; хап ичи внутрішність взуття СЛ; ичиндэн ізсередини СМ; ичиндэн йаман о середина в нього погана СК; эвин ични бойалама фарбувати внутрішність хати НКД.2. нутрощі, черево, живіт; ич йағ / май нутряний жир, здір О / НБЄ; ичим от тарзы йанай у мене всередині горить вогнем СБЧ; башлады аблай ичиме авурмаға почало у мене всередині отак боліти У; ичим туташты, йанай у мене всередині все запалене й горить СК; ичиндэн ур- бити в живіт СМ; ичи т'итий у нього понос СБ.3. сл. ім. внутрішня частина; хара да иче бийаз йолахлары бар чорне, а по ньому білі смужки ВН; хойар эдлер ичине поклали в нього СБ; Ортабазар ичине в Ортабазарі П; дағ ичине в лісі Б; дэнизин ичине боғул- потонути в морі Г; ӱч ай ичине тахымы д'ирими ресторан ӧртӱльдӱ протягом трьох місяців закрилися всі ресторани СК; мезарын ичине кирдилер залізли до могили Кб.; ичне бахалар, йыланлар у ньому жаби, гадюки СМ; хойайляр ичне бир адам кладуть у нього людину СМ; ичне дэ сув йиберийлер пускають туди (у нього) воду Б; алый бу казанок, бахай — ичне су вар бере цеберку, дивиться — в ній вода Г; т'ирди ичне зайшов туди (усередину) Г; хойайсы ичне вкидаєш туди К; таз ичне у мисці М; йыхылый чухурун ичне падає до ями СК; ичнен чых- виходити звідти ВН; пор. ч.IIзовсім, взагалі; ич отралмаз эдин ти зовсім не міг усидіти ВН; ич олсун алай ший щоб цього не було ніколи СБ; мен алай ич стэмедим айтханыңы я зовсім не хотів, щоб ти так сказав СМ; ич та да бильмер эди хазахчазна У; ич йухум йох ахшамдан у мене з вечора немає сну У; ич олаҗах ший дӧгӱль це неможлива річ Г; ич тэ сағ халмай не залишаються живими Г; не чағырды?— ич, ич тэ т'ерек ший дӧгӱль, ама айтмаа стийим чому ти мене кликав? — нічого такого, зовсім непотрібна річ, але хочу сказати Г; ич олмаса принаймні Г; ич хасевет этме нітрохи не журися Г; ич раатсыз олма онун ичӱн нітрохи не турбуйся про нього СЛ; ич олур му, падышаам, ғарипнен зенд'ин уйар сӧрпет? хіба це можливо, щоб багатий знався з бідним? СЛ; ич олмаанда принаймні СЛ; ич севдаңа тайанамам я не можу витримати кохання до тебе У; ич биламадым я не міг знати зовсім СЛ; бир хычырий — буға ич тэпренмий дэ кричить раз — бугай навіть не ворухнеться СГ; ич олур му айрылых север досттан? хіба можна розлучитися з коханим другом? СГ; ич олур му гӱзеле доймах? невже можна насититися красунею? М; ич лазым йох о він зовсім не потрібен СК; ич бир зарар олмасын онлара щоб їм не було жодної шкоди Кб.; пор. ичтэ. -
23 ичтах
-
24 йохсам
1. може, хіба СБ, У-СГ; йохсам хоншулар чалды мы? може, сусіди вкрали? Г; йохсам мен йисан дӧӱль ӱм? хіба я не людина? СЛ; хойуну му, йохсам тувары мы, йохсам беш кӱмӱш ахча мы алый він отримує або вівцю, або худобину, або, може, п'ять карбованців грошей СЛ.2. енкл. чи як, чи що ВН, СБ, У; Т'ӧроғлуну айтайым йохсам? розповім про Тьороглу чи як? СБ.3. спол. чи СБ, У, СЛ, К, СГ; бар эди ми башы йохсам йох эди ми? була в нього голова чи не було? СМ; о мени гӱльген им йохсам не? він з мене сміється чи що? СГ; пор. йосам, йохса. -
25 меним
род. в. займ. мен мій, мене; меним бир хызым бар у менеє одна дочка ВН; меним хызым моя дочка СМ. -
26 олар
мн. займ. о вони; оларнын П / оларын Б, У, М, СК род. в. їх; олара Г-СК / оларға ВН-У дав. в. їм; оларны ВН / олары Б, Г-СК зн. в. їх; оларда місц. в. у них К; олардан вих. в. від них К; оларлен барабар разом із ними У; оларын да мен саа йырламаға алым бар ті з них я також можу тобі заспівати У; пор. алар, онлар, оннар, улар. -
27 сӱфтэ
перше, раніше, спочатку, перший, передній ВН, П, Б-СГ; сӱфтэ ӧльмеэ чареси бар він може померти раніше П; т'им сӱфтэ хағап алый ао ӧкмекни — хачай хто першим ухопить той хліб — тікає СМ; мен сӱфтэ этэрим, сен сора спочатку зроблю я, а ти потім К; сӱфтэдэн спершу, спочатку ВН, Б, СК; сӱфтэдэн тӱшӱн спершу подумай Б; пор. зӱфтэ, сифтэ. -
28 хайда
де, куди ВН-У; хайда т'етэс? куди йдеш? Б; хайда айляндырдың — анда айляный куди повернув — туди він і пішов П; хайда атэш тӱшей, анда йанай де вогонь упаде, там і горить Б; хайда бардың? хайдан т'ельдиң? хайда т'етэҗекси? куди ходив? звідки прийшов? куди підеш? Б; хайда да боса будьде СМ; ишлей алай йердэ, хайда алы бар алмаға ӧзне працює в такому місці, звідки можна брати собі СМ; мен наз олайым сеэн хысайахлы, хайда меэм холларым йохтур? як я стану тобі за дружину, коли в мене немає рук? Б; хайдадан т'елис? звідки йдеш? НМ; пор. хайа II, ханда. -
29 хон-
(хонар, хонай) сідати (про птаха, сонце), зупинятися на нічліг, ночувати; кӱн хонду сонце зайшло СМ; анда доғай, онда хонай де вродиться, там і сідає Г; хайда хонай, анда оңай де сідає, там і придбаває СБЧ. гість, гостина, місце для гостини, притулок, квартира, ставка, табір; знайомий, приятель О; эр бир кӧйе эвин-хона ғын осун хай у тебе має бути притулок у кожному селі СГ; хонаха в гостях СК; напаҗам хонаға? що мені робити в гостях? К; хонах ал- брати на ночівлю СЛ; ғарип ғарипни хонахка алған, алып ону кӧпек уйаға барған бідняк бідняка пустив ночувати, а сам пішов до собачого кубла спати НМ; истэйим бир хонах я прошу притулку на одну ніч СЛ; хонах ол- зупинятися на ночівлю, ночувати СЛ, СГ; хонах тӱш- зупинятися на ночівлю СЛ; хонахларға хой- поселяти на квартири ВН. -
30 чох
(чоғу) багато ВН, СБ, СМ-СК; сен чоғун алдың, мен азын алдым ти взяв багато з того, я взяв мало СМ; чох арасы т'ечти минув великий проміжок часу Г; мендэн чох бӱйӱк эди о адам та людина була набагато старшою за мене СЛ; чох бейӱк шенлик превелика веселість Кб.; чох заман довго, у багатьох випадках СМ; чох йаша будь здоров СМ, будь ласка, нема защо ВН, спасибі У, Г; чох торуну бар у нього багато онуків ВН; чох хасевет великі переживання, велике горе Г; чох эйи иди було дуже добре Г; бир чох хоранда багато родин, сімей У; пек чох дуже багато СЛ; йӱздэн чох більше ста СГ; хоранда чох боса якщо родина велика СМ; чоха дӧгӱль не надовго Г; чоха чапан аздан да хутулуй хто прагне багато, втрачає й мале СГ; оон ӧкеси чохка да бармай його гнів далеко не заходить СМ; олардан чоху мында халды багато з них залишилися тут К; чох (у) су багато з них, багато з цього, більшість з них, здебільшого СМ, У, К, М, СК; комсомолецлер эди чохусу більшість із них були комсомольцями К; пор. чок, чохтан. -
31 ӱст
1. верх, поверхня, верхній одяг; о чыхмаз эди ӱстйе воно б не стало відомим — не вийшло б на поверхню П; хохуй ӱстлери їхній одяг пахтить У; ӱстӱ йалтрай, ичи / тӱбӱ халтрай зовнішність у нього блищить, а внутрішність / спід дрижить СМ, Б, Г, М / К; ӱстӱ тэмиз наш одяг чистий П; ӱстӱ — гӱмӱш / алтын, диби — йез верх у нього срібний / золотий, а основа — латунна СК; толай ӱстӱн ӧле пускачыхлар уся поверхня твого тіла покривається такими пухирцями СЛ; хол ӱстӱ верхній бік долоні СБ.2. голівка чобота.3. сл. ім. верх; ӱстӱме на мені Б; ӱстне дэ чаршаф, тӱптэн дэ чаршаф, ортада йӱн простирадло зверху, і знизу простирадло, а всередині вовна СЛ; йер ӱстне по землі СБ; харлар ӱстне на сніг СБ; ай сырт ӱстне — чобан айах ӱстне, ай бурун ӱстне — чобан сырт ӱстне місяць на спині — чабан на ногах, місяць на носі — чабан на спині СБФ; миний җиҗасы дрек ӱстне його старша сестра залазить на дерево Б; харт олду о ат ӱстне постарів він на тому коні СЛ; ат ӱстӱне на коні ВН; миний дэвениң ӱстӱне сідає на верблюда СБ; ӱстӱне минейим сяду на нього СМ; ӱстӱне ӧкелен- гніватися на кого Г; башынын ӱстӱне над його головою СК; йар ӱстӱне йарем бар крім однієї любки, в мене є ще одна любка Б; онун ӱстӱне дурду зупинилася над нимМ; таш ӱстӱне на камінь У; хапуун ӱстӱне над дверима СГ; тӧпелер ӱстӱндэ на вершинах К; ӱстӱндэн зверху НБЄ, СЛ; эт ӱстӱндэн йӱзӱм йерлер після м'яса їдять ізюм СК; … ахшам ӱстӱ надвечір СЛ; пор. сине, сна, сне, снен, стне, стнен, стӱ, стэн, ӱс.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Бар (река) — Бар укр. Бар Характеристика Длина 26 км Площадь бассейна 114 км² Бассейн Чёрное море Бассейн рек … Википедия
барқылдақ — торғай. Торғайдың даусы барқылдап шығатын бір түрі. Ал алашұбар тоқылдақ, б а р қ ы л д а қ т о р ғ а й мен қайшыауыз болса орманды мекендейтіндерге жатады (Қарқаралы, 172) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
өңмен — Өңменін салды. Бүтіндей берілді, бар күшін салды. Күйеуінің осыншама еңбекқорлығына сүйсіне де, тым ө ң м е н і н с а л ы п кеткенінен іштей секем алайын деді (Б.Тоғысбаев, Ақтоты, 136) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
менқұралды — (Алм., Жам.) менқұралпы. Әліпбай деген м е н қ ұ р а л д ы адам бар, әңгімені көп біледі (Алм., Жам.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
барқыл — зат. Барқылдаған үн, жағымсыз дыбыс. Мал мен бағы болған соң, Көпіріп, шалқып толған соң, Қара қарға болса да, Б а р қ ы л ы ем зар зар! (С. Торайғыров, Таңд. шығ., 241) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
Бар-сюр-Об — БАРЪ сюръ ОБЪ (Bar sur Aube), городъ въ сѣв. вост. Франціи въ департаментѣ Объ, извѣстный по воен. дѣйствіямъ, происходившимъ въ его окрестностяхъ въ кампанію 1814 г. 1) Дѣло 12 янв., при 1 мъ наступленіи главной арміи союзниковъ, наслѣдный… … Военная энциклопедия
барһа — (Қарақ.) ылғи, әрдайым, өне бойы. Менің балам мектепке б а р һ а барып тұрады, қалмайды (Қарақ.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
бөлімдер мен бөлімшелерді ұйымдастыру — (Организация частей и подразделений) мықты, бір бірімен тығыз байланысты бөлімдер мен бөлімшелердің құрылуы, ұрыс жүргізу үшін неғұрлым тиімді әдістерді белгілеу, әр түрлі міндеті бар әскери қызметкерлер құрамын оқыту, сол сияқты оларға қажетті… … Казахский толковый терминологический словарь по военному делу
бөгеттер мен кедергілерден өту — (Преодоление заграждений и препятствий) әскерлердің бөгеттер мен табиғи кедергілер арқылы жылжуы. Б.к.ө. тәсілдері жауынгерлік дайындықтың нақты жағдайына, қойылған міндетке, командир шешіміне, қолда бар күш пен құралға, жыл мен тәуліктің… … Казахский толковый терминологический словарь по военному делу
шұбар — кесіртке. зоол. Құмды жерлерде мекендейтін, денесінің ұзындығы 5 6 см, екі бүйірінде қара дақтары бар кесіртке. Ш ұ б а р к е с і р т к е тіршілігі аз зерттелген, өте сирек кездеседі (ҚҰЭ, 9, 569). Шұбар көкек. зоол. Басында айдары бар сасықкөкек … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
алашұбар — тоқылдақ. Тоқылдақтың алашұбар түсті түрі. А л а ш ұ б а р т о қ ы л д а қ, барқылдақ торғай мен қайшыауыз болса орманды мекендейтіндерге жатады (Қарқаралы, 172) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
