Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

менять

  • 1 менять

    менивать
    1) (обменивать) міняти, (редко мінити), обмінювати, замінювати кого, що на кого, на що, вимінювати, (променивать) промінювати, (с презрит. оттенком) менжувати що на що. [Ану, свату! міняй стару на носату (Приказка). Розумне діло - на цяцьки батькові гроші менжувати! (Мирний)]. -нять деньги - міняти гроші. [Не буду я міняти цих грошей (Мирний)]. -нять должность, религию и т. п. - міняти посаду, віру и т. п. [Міняють чотири рази віру (Грінч.)]. -нять сорочку, бельё - міняти сорочку (сорочки), білизну (шмаття), брати сорочки, білизну (шмаття), змінюватися (сов. змінитися) в чисту сорочку. [Він у мене що-неділі сорочки бере (Звин.). Пішов додому шмаття брати (Липовеч.). Нема сорочки, щоб змінитися (Звин.)]. -нять ухо на ухо - міняти так на так, (зап.) віть на віть, мінятися токма;
    2) (изменять) міняти, зміняти и змінювати що на що, у що, відміняти, відмінювати, (переменять) переміняти и перемінювати що на що, (переиначивать) переинач[кш]увати що. [Сонце бродить поміж камінням, міняючи бистро сум тіней на радість блиску (Коцюб.)]. -нять взгляды - міняти (зміняти и -ювати) погляди. - нять тон - зміняти тон. [Заговорив, змінюючи начальницький тон (Крим.)]. -нять цвет - зміняти колір, перефарбовуватися. [Тюремні стіни перефарбовуються, вищають (Васильч.)]. Это -няет дело - це міняє справу; це инша річ (справа).
    * * *
    міня́ти; ( изменять) змі́нювати, зміня́ти; ( обменивать) обмі́нювати

    Русско-украинский словарь > менять

  • 2 бельё

    білизна, сорочки, хусти, хустя, плаття. [Багато вже плаття назбіралося непраного]. Менять бельё - сорочки брати, (сов.) змінитися. [Нема в що змінитися].
    * * *
    біли́зна; пла́ття; диал. шма́ття, ху́стя, шу́плаття

    Русско-украинский словарь > бельё

  • 3 выменивать

    выменять вимінювати, виміняти. См. Менять. Вымененный - виміняний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыменять
    вимі́нювати, ви́міняти и мног. повимі́нювати

    Русско-украинский словарь > выменивать

  • 4 надевать

    надёвывать, надеть
    1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];
    2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -
    1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];
    2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - над`еть
    1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)

    \надеватьть ша́пку — надівати, наді́ти ша́пку

    2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)

    \надеватьть сапоги́ — взува́ти, взу́ти и т. д. чо́боти; вступа́ти, вступи́ти в чо́боти

    3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти

    \надевать деть очки — надіти (почепи́ти) окуля́ри

    \надевать деть рюкза́к — наді́ти (почепи́ти) рюкза́к

    Русско-украинский словарь > надевать

  • 5 передумывать

    передумать
    1) передумувати, передумати; перемислювати, перемислити, перегадувати, перегадати, перемірковувати, переміркувати що. [Всі думки вже передумала, всі гадки перегадала]; (раздумать) передумувати, передумати, роздумувати(ся), роздумати(ся). [Казав: «поїду в ярмарок», та ще може ж передумає. Хотів був іти, та ровдумав(ся), - нехай другим разом]. Передуманный - передуманий, перемислений, перегаданий, переміркований.
    * * *
    несов.; сов. - перед`умать
    переду́мувати, переду́мати и попереду́мувати; ( менять решение) розду́мати, розду́матися

    Русско-украинский словарь > передумывать

  • 6 повёртывать

    повернуть повертати, повернути, обертати, обернути, вертіти, крутити, покрутити, крутнути, (о мног.) пообертати що. [Поверни ключ у замку. Обернув (повернув) до себе палицю гострим кінцем. Повернув його обличчям до стіни]. -нуть направо - повернути праворуч, у праву руку. Корабль -нул к берегу - корабель повернув до берега. -нуть дело по своему - повернути (обернути) справу по-свойому, на свій обичай. -вать мясо на вертеле - обертати м'ясо на рожні. Повёртывай оглобли (убирайся) - відвертай лиги. Повёрнутый - повернений, повернутий, обернений, обернутий.
    * * *
    несов.; сов. - поверн`уть
    поверта́ти, поверну́ти; ( оборачивать) оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти; ( менять направление) заверта́ти, заверну́ти; ( сворачивать) зверта́ти, зверну́ти, підверта́ти, підверну́ти; (к чему-л. диал.) приверта́ти, приверну́ти; (несов.: о солнце, времени суток) похили́ти, -хи́лить, похили́тися

    Русско-украинский словарь > повёртывать

  • 7 свёртывать

    несов.; сов. - сверн`уть
    1) згорта́ти и зго́ртувати, -тую, -туєш, згорну́ти (згорну́, зго́рнеш); (складывать - о листьях, лепестках) стуля́ти и сту́лювати, -лює, стули́ти, -лить; ( скручивать) скру́чувати, -чую, -чуєш, скрути́ти (скручу́, скру́тиш); ( свивать) звива́ти, зви́ти (зів'ю́, зів'є́ш)

    \свёртывать ну́ть бума́гу в тру́бочку (тру́бочкой) — скрути́ти папі́р у тру́бку (тру́бкою; у ду́дку, уменьш. у тру́бочку, у ду́дочку)

    \свёртывать ну́ть произво́дство — згорну́ти виробни́цтво

    \свёртывать ну́ть цига́рку — скрути́ти цига́рку

    цветы́ на́ ночь \свёртывать вают свои́ лепестки́ — кві́ти (квітки́) на́ ніч згорта́ють (стуля́ють, сту́люють) свої́ пелюстки́

    2) ( в сторону) зверта́ти, зверну́ти, -ну́, -неш; скру́чувати, скрути́ти; (уклоняться, сходить с прямого пути) збо́чувати, -чую, -чуєш, збо́чити; ( поворачивать) поверта́ти, поверну́ти

    \свёртывать ни́ с доро́ги! — зверни́ з доро́ги!

    \свёртывать ну́ть с доро́ги — зверну́ти з доро́ги; ( уклониться) збо́чити

    3) ( менять направление разговора) зверта́ти, зверну́ти, поверта́ти, поверну́ти
    4) (сов.: переложить на другого вину) зверну́ти, звали́ти, -лю́, -лиш, скла́сти (складу́, складе́ш)
    5) (поворачивать - голову, шею) поверта́ти, поверну́ти; (сов.: вывихнуть) скрути́ти

    \свёртывать ну́ть го́лову (шею) — скрути́ти в'я́зи (го́лову, ши́ю; карк)

    6) (сов.: ударом сбить) зби́ти (зіб'ю́, зі́б'є́ш); ( челюсть) зверну́ти
    7) (сов.: одолеть - о болезни) скрути́ти

    \свёртывать ну́ло кого́ — безл. скрути́ло кого́

    8) (снимать, свинчивая) згви́нчувати, -чую, -чуєш, згвинти́ти, -нчу́, -нти́ш; ( портить вращением) скру́чувати, скрути́ти

    \свёртывать ну́ть резьбу́ га́йки — скрути́ти різь (нарі́зку) га́йки

    9) сов. см. свертеть 2)

    Русско-украинский словарь > свёртывать

См. также в других словарях:

  • МЕНЯТЬ — МЕНЯТЬ, меняю, меняешь, несовер. 1. что на что. Отдавать свое и получать вместо него равноценное, обменивать. 2. что. Замещать одно другим, переменять. Менять белье. Менять квартиру. Менять службу. 3. что. Отказавшись от чего нибудь, усваивать… …   Толковый словарь Ушакова

  • МЕНЯТЬ — МЕНЯТЬ, менивать что, отдавать и брать одну вещь за другую. Менять деньги, один вид денежных знаков на другой, или крупные на мелочь. Менять ухо на ухо, без придачи, прямо вещь на вещь; это принято от конских барышников. Образа не продают и не… …   Толковый словарь Даля

  • менять — обмениваться, обменивать, разменивать, выменивать; изменять, заменять, модифицировать, видоизменять, трансформировать, сменять, переменять, переделывать, преобразовывать, реорганизовать, реконструировать, реформировать, перестраивать,… …   Словарь синонимов

  • МЕНЯТЬ — МЕНЯТЬ, яю, яешь; несовер., кого (что). 1. Отдавать своё и получать вместо него другое, обычно равноценное. М. квартиру на дачу. 2. Замещать одно другим, брать одно вместо другого. М. бельё. М. работу. М. крупные деньги (разменивать). 3. Делать… …   Толковый словарь Ожегова

  • менять —   Менять кукушку на ястреба (поговорка) производить невыгодную мену.   Меняться в лице утрачивать обычное выражение лица (под влиянием какого н. сильного волнения, потрясения).     От удивления он переменился в лице …   Фразеологический словарь русского языка

  • менять — (не) менять выражения • изменение (не) менять интонации • изменение (не) менять позы • изменение (не) менять положения • изменение (не) менять сути • изменение менять дело • изменение менять жизнь • изменение менять курс • изменение менять… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • менять — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я меняю, ты меняешь, он/она/оно меняет, мы меняем, вы меняете, они меняют, меняй, меняйте, менял, меняла, меняло, меняли, меняющий, меняемый, менявший, меняя; св. изменить, обменять, переменить …   Толковый словарь Дмитриева

  • менять — я/ю, я/ешь, нсв.; измени/ть (к 3 знач.), обменя/ть (к 1 знач.), перемени/ть (к 3, 4 знач.), поменя/ть (к 1 знач.), разменя/ть (ко 2 знач.), смени/ть (к 4 знач.), сов. 1) (кого/что на кого/что) Отдавать одно и получать взамен другое. Менять значки …   Популярный словарь русского языка

  • менять — я/ю, я/ешь; нсв. см. тж. меняться, мена 1) (св. обменя/ть и поменя/ть) кого что Отдавая, получать что л. взамен. Меня/ть книги. Меня/ …   Словарь многих выражений

  • менять — МЕНЯТЬ1, несов., кого что. Делать кого , что л. иным, отличным по форме или содержанию, качествам от имеющегося или имевшегося [impf. to change (from, to), alter, diversify, make (slightly) different (from); to modify]. Создание семьи очень много …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • МЕНЯТЬ —     Если во сне вы меняете квартиру – в реальной жизни это предвещает измену в любви со стороны вашего избранника. Менять место работы – знак предстоящих разногласий с партнерами по бизнесу. Сон, в котором вы чем то с кем то меняетесь, означает,… …   Сонник Мельникова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»