Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

маркёр+слова

  • 41 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 42 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 43 Ceterum censeo Carthaginem esse delendam

    А кроме того, я утверждаю, что Карфаген должен быть разрушен - настойчивое напоминание, неустанный призыв к чему-либо
    Выражение представляет собой слова М. Поркия (в традиционной русской передаче - Порция) Катона (Катона Старшего), цензора 184 г. до н. э., прадеда Катона Утического (см. Víctrix cáusa deís placuít, sed vícta Catóni) восстанавливаемые по их греческой передаче в "Сравнительных жизнеописаниях" Плутарха ("Марк Катон", XXVII): Говорят, что Катон, - - о чем бы ему ни приходилось высказывать свое мнение в сенате, прибавлял: "А кроме того, я полагаю, что Карфаген не должен существовать".
    Плиний Старший в "Естественной истории" (XV, 18, 20) упоминает о том, что Катон, пылая смертельной ненавистью к Карфагену и заботясь о безопасности потомства, "clamavit omni senatu Carthaginem delendam - на каждом заседании сената кричал, что Карфаген должен быть разрушен".
    Флор, "Очерк римской истории", II, 15: Cato inexpiabili odio delendam esse Carthaginem, et cum de alio consuleretur, pronuntiabat. "Катон в своей неукротимой ненависти заявлял, что Карфаген надо разрушить, даже и тогда, когда высказывался по другому вопросу".
    Газета "Times" начала свою крымскую кампанию против свергнутой Коалиции и свое "ceterum censeo" по поводу необходимости образовать следственную комиссию как раз в тот момент, когда Гладстон создал угрозу ее монополии. (К. Маркс, Сообщения английской печати.)
    Я с гидом в руке тотчас же поспешил направиться к Капитолию, к знаменитому римскому форуму, к Колизею, к дворцам цезарей, именно в тот центр древнего Рима, где решались когда-то судьбы всего мира, где гремел Цицерон против Катилины, где, к подножию статуи Помпея, закрывая лицо тогой, пал великий историк и полководец Цезарь, пораженный кинжалами Брута и Кассия, где упрямый Катон твердил свое "Carthaginem delendam esse" и где бессмертные Гракхи впервые провозгласили мировой закон, из-за достижения которого человечество до сих пор проливает реки крови. (Д. Л. Мордовцев, До Италии. Путевые арабески.)
    Николай Гаврилович упоминал о своей поездке за границу (кажется, в 1859 г.) и о разговоре с Герценом приблизительно в таких выражениях: "Я нападал на Герцена за чисто обличительный характер "Колокола". Если бы, говорю ему, наше правительство было чуточку поумнее, оно благодарило бы вас за ваши обличения; эти обличения дают ему возможность держать своих агентов в узде в несколько приличном виде, оставляя в то же время государственный строй неприкосновенным, а суть-то дела именно в строе, не в агентах. Вам следовало бы выставлять определенную политическую программу, - скажем, конституционную, или республиканскую, или социалистическую; и затем всякое обличение являлось бы утверждением основных требований вашей программы; вы неустанно повторяли бы свое ceterum censeo Carthaginem delendam esse". Именем Карфагена Николай Гаврилович означал в данном случае, очевидно, самодержавие. (С. Г. Стахович, Среди политических преступников.)
    Процесс Засулич содержал в себе одно драгоценное для политика указание, - указание на глубокое общественное недовольство правительством и равнодушие к его судьбам. Но именно на эту-то сторону - то близоруко, то умышленно, - не обращалось никакого внимания. Нечего и говорить, что мое имя при этом повторялось постоянно с всевозможными комбинациями "Carthaginem esse delendam". (А. Ф. Кони, Воспоминания о деле Веры Засулич.)
    □ Кончаю письмо катоновским изречением - ceterum censeo, что в Питер надо приехать. (И. С. Тургенев - М. М. Стасюлевичу, 31.I (12.II) 1878.)

    Латинско-русский словарь крылатых слов и выражений > Ceterum censeo Carthaginem esse delendam

  • 44 Hannibal ad portas

    = Hannibal ante portas
    "Ганнибал у ворот", т. е. враг у ворот, грозная опасность близка.
    Первоначально, как сообщает Тит Ливий ("Ab urbe condita", XXIII, 16) - об опасности, которая нависла над Римом в один из критических моментов II Пунической войны, когда Ганнибал, заняв Капую, Нолу и Нукерию, двинулся с войском по направлению к Риму.
    Как поговорочное выражение употреблено у Цицерона в "Филиппиках" ("Первая речь против Антония", 5, 10).
    Возникла своеобразная бухгалтерия, по которой в пассив новых судебных учреждений преувеличенно крупным шрифтом стали вписывать малейшие промахи, ошибки и неизбежные во всяком деле рук человеческих недостатки, - а в актив - ровно ничего не писалось, несмотря на блестящие и невозможные при прежнем судебном строе примеры истинного и нелицемерного правосудия. Неожиданный исход некоторых процессов, не удовлетворивший оптимистическим ожиданиям, дал повод начать кричать: "Hannibal ante portas"... (А. Ф. Кони, Дмитрий Николаевич Набоков.)
    Следовал подбор Ювеналовский - ругательств, которые прерывались на 65-й странице заключением: "грозная и постоянная опасность угрожает и не перестанет угрожать всему образованному обществу европейского материка - и потому всеобщее спасение требует, чтобы как можно чаще и громче, и дружнее раздавались слова: Hannibal ad portas! Delenda Carthago! (Б. М. Эйхенбаум, Маршрут в бессмертие.)
    3 сентября. - Я жив, здоров и бодр. Рою вместе со своими боевыми товарищами наблюдательный пункт на горе. - Немец у самых ворот Ленинграда, и мне кажется, что в моем родном городе все поставлено на ноги, что вы, подобно римлянам, крикнули клич: "Hannibal ante portas!" и стали готовиться к неслыханной по упорству обороне... (Марк Морозов [ студент ЛГУ, ушедший добровольцем на фронт и павший в бою в сентябре 1941 г. - авт. ] [ Из последнего письма к родным ].)
    □ Было бы величайшей наивностью, даже преступлением, - легкомысленное отношение к данной, настоящей кровавой войне. - Ганнибал у ворот, - об этом мы не должны забывать ни на минуту. (В. И. Ленин, Истинные интернационалисты: Каутский, Аксельрод, Мартов.)

    Латинско-русский словарь крылатых слов и выражений > Hannibal ad portas

  • 45 commercial symbol

    1) марк. коммерческий символ* (любой элемент, отличающий данную компанию или ее продукт от компаний продуктов конкурентов; напр., торговая марка, знак обслуживания, марочное название, товарный знак, логотип, рекламный стиль и т. д.)
    See:
    2) торг. торговый знак* (используемое в торговле общепринятое обозначение чего-л. (напр., отдельного слова), наносимое на ценники, этикетки, рекламные вывески и т. д.)

    Most linguists say that the \@ sign is a commercial symbol of the18th century indicating price per unit, as in "5 apples \@ 10 pence." — По словам большинства лингвистов, значок \@ использовался в 18-м веке как торговый знак для обозначения фразы "по цене", как в рекламном предложении "5 яблок \@ 10 пенсов".

    Англо-русский экономический словарь > commercial symbol

  • 46 endorse a product

    гл.
    марк. рекомендовать товар, выступать в поддержку товара (подтверждать полезные свойства товара и побуждать потребителей приобрести его; рекомендовать товар могут общественные и специализированные организации; знаменитости, участвующие в рекламе товара; потребители, испытавшие товар)

    The American Lung Association does not endorse the product. — Американская легочная ассоциация не выступает в поддержку данного товара.

    National Advisory Committee members are not allowed to endorse the product by wearing apparel or displaying promotional items. — Члены Национального консультационного комитета не должны выступать в поддержку товара, напр., носить одежду, рекламирующую товар, или демонстрировать рекламные материалы.

    He endorses the product as safe for children. — Он рекомендует данный товар как безопасный для детей.

    A famous hockey player is used to endorse the product. — Знаменитый хоккеист привлекается для рекламы товара.

    Many celebrities are paid to endorse products. — Многим знаменитостям платят за их слова в поддержку товаров.

    See:

    Англо-русский экономический словарь > endorse a product

  • 47 logo

    сущ.
    марк., пат. = logotype б),в

    * * *
    logo logotype логотип: изображение, символ, слова, буквы, которые служат опознавательным знаком данной компании; см. brand;
    * * *
    логотип; фирменная символика
    . . Словарь экономических терминов .
    * * *
    зарегистрированное в установленном порядке обозначение, служащее для отличия услуг, предоставляемых одной организацией, от однородных услуг, предоставляемых другой организацией, объект правовой охраны и приравнивается к товарным знакам

    Англо-русский экономический словарь > logo

  • 48 primary meaning

    1) общ. основное [первичное\] значение (слова, выражения и т. п.)
    2) марк., пат. первичное значение (первичное, разработанное и запатентованное фирмой название марки)
    Ant:

    Англо-русский экономический словарь > primary meaning

  • 49 secondary meaning

    1) общ. другое [второе\] значение (слова, выражения и т. п.)
    2) марк., пат. альтернативное [вторичное\] значение (разговорное название товарного знака, возникающее в процессе его использования; может быть запатентовано наравне с первоначальным названием марки)

    Secondary meaning is generally acquired only after long-term exposure to the mark as a brand identifier, or else from extensive advertising. — Альтернативное значение появляется после продолжительного восприятия марки как идентификатора бренда, а иначе, после широкой рекламы.

    Syn:
    Ant:

    Англо-русский экономический словарь > secondary meaning

  • 50 account

    (A/C; ace; acct; a/c)
    1. ком. рахунок; 2. бухг., рах. рахунок; книга; реєстр; звіт; звітність; 3. pl рек., марк. клієнт; рекламодавець
    1. вид документа за виконану послугу (service¹), куплений товар (goods), виконану роботу і т. ін., на якому вказується сума грошей, що належить дебітору (debtor) чи кредитору (creditor), тобто фізичній чи юридичній особі; 2. систематичний запис фінансових операцій (transaction¹), який у хронологічному порядку відтворює різні господарські процеси у бухгалтерському реєстрі (ledger), де в грошовому виразі протиставляються дві сторони запису — дебет (debit²) і кредит (credit); ♦ рахунки класифікуються залежно від їх призначення, структури та ін., напр.: номінальні рахунки (nominal account), які призначені для операцій, пов'язаних з витратами (expenses¹) і надходженнями (revenue²); особові рахунки (personal account), в яких фіксуються операції, пов'язані з дебіторами (debtor), кредиторами (creditor) та ін. особами; реальні рахунки (real account) для визначення операцій, пов'язані з активами (asset¹); 3. окрема особа, організація або установа, що є замовником послуг рекламного (advertising¹) чи ін. маркетингового агентства (agency²)
    ═════════■═════════
    absorption account вбираючий рахунок; accumulation account накопичувальний рахунок; active account активний депозитний рахунок; adjunct account вбираючий рахунок; adjustment accounts регулятивний рахунок резерву на амортизацію; advance account рахунок позик; aggregate accounts зведені рахунки; all-plant expense account реєстр загальнофабричних накладних витрат; annual account річний рахунок; appropriation account асигнаційний рахунок; assets account рахунок активів; automatic transfer account рахунок з автоматичним переказом коштів; bad debt account рахунок безнадійних боргів; balance sheet account стаття бухгалтерського балансу; bank account банківський рахунок; bank giro account банківський рахунок в системі жирорахунків; bills account рахунок векселів; blocked account блокований рахунок; budget account бюджетний рахунок • рахунок покриття витрат; business account рахунок підприємств; capital account рахунок капіталу • рахунок основного капіталу • рахунок руху капіталу; capitalization account рахунок інвестованого капіталу; cash account рахунок каси; charge account кредит за відкритим рахунком; check account амер. чековий рахунок; checking account чековий рахунок • поточний рахунок; cheque account австрал., англ., канад. чековий рахунок • поточний рахунок; clearing account розрахунковий рахунок; closed account закритий рахунок; closing account зведений рахунок • кінцевий рахунок • остаточний рахунок; combined accounts зведені рахунки; collection account рахунок розрахунків з покупцями; commission account рахунок комісійних виплат • ощадний внесок; compound interest account рахунок, за яким нараховуються відсотки; consolidated accounts зведені рахунки • консолідовані рахунки; consumers account рахунок споживачів; contra account контра-рахунок • субрахунок; control account контрольний рахунок; cost account рахунок витрат; cost control account контрольний рахунок витрат; credit account рахунок пасиву • кредитний рахунок • рахунок з кредитовим сальдо; creditor's account рахунок кредитора; current account поточний рахунок • діас. біжучий рахунок; customer accounts рахунки клієнтів; debit account рахунок активу • рахунок з дебетовим сальдо; debtor's account рахунок дебітора; deposit account депозитний рахунок • строковий вклад; depreciation account рахунок відрахування на знос активу • рахунок амортизаційних фондів; depreciation adjustment account рахунок коригування амортизації • регулятивний рахунок резерву на амортизацію • регулятивний рахунок фонду відрахування на знос основних засобів; depreciation reserve account рахунок фонду відрахування на знос активів • рахунок амортизаційних фондів • рахунок резерву на амортизацію; detailed account докладний звіт; disbursement account рахунок витрат; dividend account рахунок дивідендів; dormant account недіючий рахунок • неактивний депозитний рахунок; drawing account поточний рахунок • діас. біжучий рахунок; entertainment account рахунок на представницькі витрати; exchange equalization account фонд стабілізації валюти; expense account; external account рахунок зовнішніх розрахунків • платіжний баланс; Federal Reserve bank account амер. рахунок у Федеральному резервному банку; final account підсумковий рахунок • кінцевий звіт; financial account фінансовий рахунок • фінансовий звіт; financial accounts фінансова звітність; fixed assets account рахунок основних засобів • рахунок необоротних активів • рахунок основного капіталу; foreign currency account валютний рахунок; foreign transactions account поточний рахунок закордонних операцій; frozen account заморожений рахунок; general account рахунок у головній бухгалтерській книзі; giro account жирорахунок; government accounts урядові рахунки • урядові фінансові звіти; government receipts and expenditure account рахунок державних доходів і видатків; gross savings and investment account рахунок валових заощаджень та інвестицій; impersonal account рахунок, що не належить конкретній особі; imprest accounts авансові рахунки • підзвітні суми; inactive account неактивний клієнтський рахунок • неактивний депозитний рахунок; income account рахунок прибутків; income and expenditure account рахунок доходів і видатків; income statement account рахунок прибутків і збитків; individual retirement account особовий рахунок пенсійних нарахувань • особовий пенсійний рахунок; integrated accounts інтегровані рахунки • інтегрована система рахунків; intercompany account рахунок розрахунків між компаніями; interest account рахунок з виплатою відсотків • розрахунок відсотків; interest-bearing transaction account поточний рахунок з виплатою відсотків; interest-free account безвідсотковий рахунок; interim account проміжний рахунок • тимчасовий рахунок; inventory account рахунок товарно-матеріальних запасів; investment account рахунок капіталовкладень • рахунок для інвестиційних операцій; itemized account деталізований рахунок • рахунок з детальним переліком операцій; joint account спільний рахунок • об'єднаний рахунок; ledger account рахунок у гросбусі; liabilities account рахунок зобов'язань; loan account позиковий рахунок; loro account рахунок лоро; manufacturing account рахунок виробничих витрат; material price variance account рахунок відхилень цін на матеріали; material variance account рахунок відхилень вартості матеріалів від нормативної; merchandise accounts рахунки комерційної діяльності • товарні операції (в платіжному балансі); monthly account місячний звіт; national accounts звіт про виконання державного бюджету • національні рахунки; national income accounts рахунки національного доходу; national income and expenditure account рахунок національних доходів та витрат; nominal account номінальний рахунок • пасивний рахунок • активно-пасивний рахунок; nostro account рахунок ностро; numbered account нумерований депозитний рахунок • нумерований рахунок; old account (o/a) старий рахунок; open account (O/A) відкритий рахунок; operating accounts поточні рахунки; outlay accounts рахунки видатків; outstanding account (o/a) неоплачений рахунок; overdrawn account рахунок з овердрафтом; overhead accounts рахунки накладних витрат; payroll account рахунок заробітної плати; personal account особовий рахунок; petty cash account рахунок дрібної каси; phoney account фіктивний рахунок • недійсний рахунок; private account рахунок приватної особи • приватний рахунок • особовий рахунок; production account рахунок продукції; profit account рахунок прибутків; profit and loss account рахунок прибутків та збитків; profit and loss appropriation account рахунок розподілу прибутків і збитків; property account рахунок основного капіталу; proprietary account рахунок капіталу; public account рахунок державної установи; purchases account рахунок закупівель; real account реальний рахунок • активний рахунок • стаття балансу; realization account рахунок реалізації; registered account зареєстрований рахунок; reserve account резервний рахунок; revenue account рахунок надходжень; revenue and expense account рахунок надходжень і витрат; running account поточний рахунок • діас. біжучий рахунок; sales account рахунок продажу; savings account ощадний рахунок • ощадна книжка; securities account рахунок цінних паперів; settlement account розрахунковий рахунок; special account особливий рахунок • окремий рахунок; special fund account рахунок фонду спеціального призначення; stock account рахунок капіталу • рахунок цінних паперів; subscriber's account рахунок передплатника • рахунок абонента; subsidiary account допоміжний рахунок; summary account підсумковий рахунок • кінцевий баланс; sundries accounts інші статті бухгалтерського обліку; surplus account рахунок надлишку; suspense account проміжний рахунок • рахунок сумнівних дебіторів; temporary account тимчасовий рахунок; thrift account строковий рахунок • ощадний рахунок; transaction account поточний рахунок • короткостроковий депозит; transfer account рахунок безготівкових розрахунків; trust account довірчий рахунок; vostro account рахунок вост-ро; wage account рахунок, на який перераховується заробітна плата; yearly account річний звіт • річні фінансові звіти • ультимо
    ═════════□═════════
    accounts analysis аналіз статей балансу; account balance сальдо рахунку • залишок на рахунку; account book журнал бухгалтерського обліку • бухгалтерська книга; account card план рахунків; account category категорія рахунка; account conflict конфлікт між рекламодавцями; account current (A/C) контокорент • відкритий рахунок • поточний банківський рахунок; account day розрахунковий день; accounts department відділ розрахунків • відділ фінансових звітів; account detail докладні дані про банківський рахунок; account entry бухгалтерський запис • запис • рядок бухгалтерської звітності; account executive керівник, який веде рахунок клієнтів • консультант рекламного бюро • уповноважений за контрактом з рекламодавцями; account for current operations рахунок поточних операцій; account form документ бухгалтерського обліку; account for the accumulation of payments рахунок для оплати нагромаджених платежів; account for various payments рахунок для оплати різних платежів • рахунок для різних платежів; account heading заголовок рахунка; account held as collateral рахунок під заставу; account held in foreign currency рахунок в іноземній валюті; account holder власник рахунка; account in the bearer's name рахунок на подавця • рахунок на пред'явника; account ledger бухгалтерський реєстр • бухгалтерська книга; account management керівництво групами клієнтів • керівництво групами клієнтів, які працюють • проведення рахунків; account manager керівник групи клієнтів, які працюють • завідувач відділу реклами; account of charges рахунок витрат • рахунок накладних витрат; account of commission рахунок комісійних платежів; account of disbursements рахунок витрат; account of expenses рахунок витрат • діас. рахунок розходів; account of goods purchased рахунок на закуплені товари; account of heating expenses рахунок витрат на опалення; account of overheads рахунок накладних витрат; account of recourse рахунок з правом звернення • рахунок регресу; account-only cheque чек лише для безготівкового розрахунку; accounts outstanding неоплачені рахунки; account payee cheque чек на рахунок одержувача; account representative консультант зі зв'язків з рекламодавцями; account sales (a. s., A/S) звіт про продаж товару • рахунок про продаж товару; account sheet бланк рахунка; accounts statement звіт про стан рахунків; account stated сальдо рахунка • підведений рахунок; account subject to notice рахунок з повідомленням; account supervisor керівник групи зі зв'язків з рекламодавцями; account terms умови оплати рахунка; account title назва рахунка; account-to-account transfer переказ грошей з одного рахунка на інший; account with overdraft facility рахунок, на якому дозволено овердрафт • рахунок з перевищенням кредитного ліміту • рахунок, на якому дозволено позичати банківські гроші; account with the Treasury рахунок в міністерстві фінансів, скарбниці; for account only тільки для розрахунку; for account and risk of за рахунок і на ризик; on account (o/a) на рахунок належної суми; on a joint account на спільному рахунку; standard manual of accounts посібник правил і порядку ведення рахунків; to adjust an account виправляти/виправити рахунок; to audit accounts проводити/провести ревізію рахунків; to balance an account закривати/закрити рахунок • балансувати/збалансувати статтю розрахунків • підсумовувати/підсумувати рахунок; to charge an account дебетувати рахунок; to charge to an account відносити/віднести на рахунок; to check an account перевіряти/перевірити рахунок; to close an account закривати/закрити рахунок; to credit an account кредитувати рахунок; to debit an account дебетувати рахунок; to draw money from an account списувати/списати з рахунка; to draw on an account брати/взяти гроші з рахунка; to enter on an account зараховувати/зарахувати суму на рахунок; to falsify an account підробляти/підробити рахунок; to freeze an account заморожувати/заморозити рахунок; to have an account with a bank мати рахунок в банку; to keep accounts провадити рахунки • вести рахунки • вести бухгалтерські книги; to make up an account виписувати/виписати рахунок; to open an account відкривати/відкрити рахунок; to operate an account проводити рахунок • вести рахунок; to overdraw an account перевищувати/перевищити залишок на рахунку • перевищувати/перевищити кредитний ліміт на рахунку; to pay an account платити/оплатити рахунок; to pay into an account записувати/записати на рахунок; to render an account представляти/представити рахунок; to run up an account збільшувати/збільшити залишок на рахунку; to settle an account оплачувати/оплатити рахунок • узгоджувати/узгодити суму на рахунку; to set up an account відкривати/відкрити рахунок; to square accounts розплачуватися/розплатитися • розраховуватися/розрахуватися; to transfer to an account переписувати/переписати на рахунок; to verify accounts перевіряти/перевірити рахунки • перевіряти/перевірити правильність ведення рахунків; to withdraw from an account знімати/зняти з рахунка; to write off from an account списувати/списати з рахунка
    account³:: client²; account² ‡ accounts (382); account² — конто (зах. укр., діас, діал.)
    ═════════◇═════════
    рахунок — термін рахунокъ (пор. порахунокъ, рахованье, рахуба), утворений із засвідчуваного з XIV ст. дієслова раховати, < нім. rechnen — лічити, рахувати; запозичення через посередництво польс. (ІУМ: 464); конто < італ. conto — рахунок, розрахунок, звіт < лат. contare — лічити, рахувати, обчислювати; за посередництвом польс. (ЕСУМ 2: 556-557)
    * * *
    рахунок; клієнт; покупець

    The English-Ukrainian Dictionary > account

  • 51 marcador

    сущ.
    1) общ. (о человеке) метчик, разметчик, табло
    2) тех. генератор меток, маркёр, устройство для подачи бумаги (в печатную машину), метка, наклад, номерной диск (номеронабирателя)
    3) экон. индикатор, маркировщик, маркирующее устройство
    4) лингв. показатель (Показателями употребления простого прошедшего времени служат следующие слова. Las siguientes palabras sirven de marcadores para el uso del Indefinido)
    5) футб. защитник, итог встречи, счёт матча
    6) лат.-амер. фломастер

    Испанско-русский универсальный словарь > marcador

  • 52 Карфаген должен быть разрушен

    цитируется также по-латыни: Ceterum censeo Carthaginem esse delendam (А кроме того, я полагаю, что...) (слова Катона Старшего, восстанавливаемые по их греческой передаче в "Сравнительных жизнеописаниях" Плутарха, "Марк Катон", XXVII) Übrigens bin ich der Meinung, dass Karthago zerstört werden muss; ↑ lat. (ein Ausspruch Catos des Älteren, der aus seiner griechischen Wiedergabe in Plutarchs "Vergleichenden Lebensbeschreibungen" rekonstruiert wurde). Cato war ein unversöhnlicher Feind Karthagos und schloss mit diesem Salz alle seine Reden im Senat. Seine Worte werden zitiert, um eine hartnäckig verteidigte Ansicht zu bezeichnen.

    Русско-немецкий словарь крылатых слов > Карфаген должен быть разрушен

  • 53 tag

    1. n свободный, болтающийся конец; висящий кончик

    tag end — конец, последняя часть

    2. n ярлык, этикетка, бирка

    a tag with a price on it — ярлык с указанием цены, ценник

    3. n повестка или уведомление о штрафе
    4. n вчт. признак, метка, маркёр, тег
    5. n спец. кабельный наконечник
    6. n металлический наконечник на шнурке

    name tag — именной жетон; медальон с фамилией; личный знак

    7. n петля, ушко
    8. n лента, бант, кисточка
    9. n аксельбанты
    10. n кусочек ткани на рыболовном крючке рядом с наживкой
    11. n кончик, кисточка хвоста
    12. n свалявшийся клок шерсти
    13. n полоска пергамента с висящей печатью
    14. n конец, завершение; заключительная часть
    15. n заключение, эпилог; конец реплики; заключительные слова актёра; мораль
    16. n цветистая фраза; красное словцо
    17. n избитая цитата
    18. n изречение, афоризм
    19. n припев
    20. n салки, пятнашки
    21. n спец. меченый атом
    22. v наклеивать или навешивать ярлычок, бирку, этикетку
    23. v вчт. присваивать, приписывать метку; помечать, маркировать

    tag mark — метка признака; ярлык

    reference tag — метка для ссылок; ссылочная метка

    24. v спец. метить
    25. v снабжать наконечником
    26. v разг. преследовать, идти
    27. v соединять, связывать
    28. v расцвечивать; блеснуть цитатой, ввернуть умное словцо
    29. v нанизывать
    30. v добавлять
    31. v салить, осалить
    32. v срезать свалявшуюся шерсть
    Синонимический ряд:
    1. card or marker (noun) card; card or marker; identification number; label; laundry mark; marker; plaque; price tag; slip; sticker; stub; ticket
    2. commonplace (noun) banality; bromide; cliche; commonplace; platitude; prosaicism; prosaism; rubber stamp; shibboleth; truism
    3. append (verb) append; attach; fasten
    4. call (verb) call; characterise; designate; style; term
    5. mark (verb) brand; check; dub; earmark; identify; label; mark; ticket
    6. tail (verb) bedog; dog; heel; shadow; tail; trail

    English-Russian base dictionary > tag

  • 54 The Andromeda Strain

     Штамм «Андромеда»
       1971 - США (137 мин; сокр. до 115 мин)
         Произв. UI (Роберт Уайз)
         Реж. РОБЕРТ УАЙЗ
         Сцен. Нелсон Гиддинг по одноименному роману Майкла Крайтона
         Опер. Ричард Клайн, Уильям Тунтке (Technicolor, Panavision)
         Муз. Гил Мелле
         В ролях Артур Хилл (доктор Джереми Стоун), Дэйвид Уэйн (доктор Чарлз Даттон), Джеймс Олсон (доктор Марк Холл), Кейт Рид (доктор Рут Ливитт), Пола Келли (Кэрен Энсон), Джордж Митчелл (Джексон), Рамон Биери (майор Мэнчек).
       Падение некоего космического аппарата вызвало мгновенную смерть обитателей деревушки в штате Нью-Мексико. Загадочная субстанция вырвалась из упавшего аппарата, затвердила и превратила в песок кровь погибших. В обстановке строжайшей секретности армейское командование собирает группу ученых (хирург, биолог, химик и др.), которые запираются для исследований в городе-лаборатории под названием «Зарница», спрятанном в подземелье бутафорского агрономического института в Неваде. Пытаясь определить природу субстанции, ученые достаточно быстро приходят к пугающим выводам: речь идет о микроорганизме, которому они дают имя «штамм „Андромеда“»: он распространяется по воздуху, репродуцируется с большой скоростью и действует как реактив, способный преобразовывать материю в энергию, а энергию - в материю. Раньше ученые советовали президенту США сбросить на деревню атомную бомбу; теперь они умоляют его отменить бомбардировку: она лишь усилит мощь штамма «Андромеда» и сделает ее практически безграничной. К счастью, субстанция начинает мутировать в неинфекционную форму. В ходе экспериментов ученые делают еще одно поразительное открытие: субстанция, которая ни в коем случае не должна была попасть на свежий воздухе, направлялась в «Зарницу» для экспериментов на предмет возможной бактериологической войны. Ученые отвозят вещество к морю, где, как они надеются, щелочная реакция уничтожит его навсегда.
        Эта довольно точная постановка по роману Майкла Крайтона - важнейшее произведение в современном научно-фантастическом кинематографе. Тогда как первые научно-фантастические фильмы 50-х гг. (в особенности «космооперы» (***)) переносили зрителя в будущее, напоминающее абстрактный иной мир, современная научная фантастика, напротив, стремится к созданию тревожной - и даже пугающей - неотличимости между настоящим и будущим. Время действия картин определить становится все сложнее. Зритель постоянно размышляет о том, реально или вымышлено то или иное событие, та или иная деталь повествования, возможны ли они в современной реальности или пока еще нет. Действуя в гипотетическом настоящем, в которое будто проникло будущее, научная фантастика может прибегать к почти аллегорическому описанию современного мира, где властвует наука. Станет ли эта власть диктатурой или нет, зависит только от человека. В этом месте посыл Уайза приобретает, как и во многих его картинах, большое нравственное содержание; тут же автор начинает размышлять о понятии тайны. Он выделяет в сюжете и в обществе 4 слоя, между которыми неравно распределяется научное знание (широкая публика, профильные журналисты, политики, ученые), и подчеркивает, что именно политики, хотя и не обладают полной информацией о научных экспериментах, пользуются наибольшей свободой действий и, стало быть, несут наибольшую ответственность в обращении с тайной. Если политик распорядится тайной недостойно, он вскоре превратится в «ученика волшебника» со всеми отрицательными свойствами этого легендарного персонажа, без которого не обходится ни один научно-фантастический сюжет. Политик вызовет эффект бумеранга, который ударит и по нему, и по всему человечеству. Злоупотребляя служебными полномочиями и держа под замком все секреты, так или иначе связанные с развитием науки, он ставит под угрозу шансы человечества на выживание. Специфическая заслуга Штамма «Андромеда» заключается в том, что Уайз размышляет, ни на минуту не отвлекаясь от конкретных деталей крайне сложного научного расследования, которое у другого режиссера быстро могло бы наскучить. Его тщательный и «детективный» (в методологическом смысле слова) стиль интересуется прежде всего тем, как произошли те или иные события и явления, и преображает самое строгое и скучное изложение фактов в совершенно увлекательное визуальное и интеллектуальное приключение. С еще большей силой, нежели в картине День, когда Земля замерла, The Day The Earth Stood Still, 1951, автор призывает каждого зрителя подумать о судьбах мира, поскольку очевидно, что затягивать с этими размышлениями нельзя.
       ***
       --- От англ. space opera, по аналогии с «Мыльной оперой». Действие космоопер, как правило, происходит в космосе или на далеких планетах; в центре сюжетов - доблестные подвиги главных героев.

    Авторская энциклопедия фильмов Жака Лурселля > The Andromeda Strain

  • 55 L'Enfance nue

       1969 - Франция (87 мин)
         Произв. Parс Films, Films du Carrosse, Renn Productions, Parafrance Films
         Реж. МОРИС ПИАЛА
         Сцен. Морис Пиала, Арлетт Лангман
         Опер. Клод Босолей (Eastmancolor)
         В ролях Мишель Тарразон (Франсуа), Линда Гютемберг (Симона Жуаньи), Рауль Бильрей (Робер Жуаньи), Пьерретт Депланк (Жозетта), Мари-Луиз Тьерри, Рене Тьерри (в ролях самих себя), Мари Марк (Меме), Анри Пуфф (Рауль).
       Франсуа. 10-летнего сына шахтера из Ленса, бросает мать, после чего его берет к себе молодая семейная пара из шахтерского городка неподалеку от Арраса и начинает растить его вместе с собственной дочерью Жозеттой. Франсуа делает их жизнь невыносимой, и они мечтают от него избавиться. В довершение своих хулиганских выходок он кидает кошку в лестничный пролет с последнего этажа. Франсуа временно отдают на поруки чете пенсионеров Тьерри, которые поженились слишком поздно и не успели завести собственных детей. У мадам Тьерри еще жива мать, 80-летняя старушка. В их доме живет еще один воспитанник - Рауль, немного старше Франсуа. Все они заботятся о мальчике, но не могут побороть в нем тягу к воровству, разрушению и жестокости. Вместе с другими мальчишками он кидает камни в машины с моста и вызывает аварию. Его отправляют в исправительное заведение. Накануне Рождества он присылает приемным родителям письмо, где пишет, что скучает по семейному духу.
        В своей дебютной полнометражной картине Пиала сделал еще один шаг к слиянию документального кинематографа с художественным. Он работает в том же ключе, что и Пьер Перро в Канаде или Юдит Елек в Венгрии, и его фильм принадлежит к течению, довольно неудачно названному «синема веритэ» (***). Непрофессиональные актеры разыгрывают сцены и произносят слова, близкие к тому, что им пришлось пережить в реальной жизни. Продолжительные общие планы, почти не тронутые монтажом, суровый, лишенный обаяния изобразительный ряд выражают внимание и интерес автора к теме и стремление передать этот интерес зрителю. Тема фильма. - заброшенные дети; она редко затрагивается современным французским кино. Пиала пошел не самым простым путем, сделав главным героем скрытного, вредного и зачастую гнусного ребенка - иногда, впрочем, способного на внезапные порывы нежности. Пиала смотрит на него без снисхождения и следит за тем, как мальчик бессознательно ищет душевный покой, достичь которого нелегко. Пиала не хочет ни осуждать, ни объяснять его поведение и довольствуется лишь тем, что показывает его зрителю и предоставляет полную свободу в оценках. Похоже, в процессе съемок центр интереса Пиала несколько сместился. Вместо Франсуа и проблем приемных детей, самой живой частью фильма постепенно стала семья Тьерри (супружеская чета пенсионеров, «проказливая» старуха, благодарный воспитанник Рауль). В конечном счете, именно она в наибольшей степени увлекает автора. Эта семья позволяет ему нарисовать правдивый и драгоценный портрет скромных обитателей севера Франции, картины их образа жизни и повседневной речи.
       N.В. Лучшая на сегодняшний день картина, поставленная Морисом Пиала, - 7-серийный телефильм Лесной дом (La maison des bois, 1971), который, к сожалению, не соответствует формату нашей книги. Это чуть ли не единственный случай в карьере Пиала, когда ему довелось работать с богатым, цельным и хорошо выстроенным сценарием (написанным Рене Вилером, Пиала, Арлетт Лангманн и Ивом Ломе).
       ***
       --- Термин происходит от букв. перевода на фр. названия киножурнала Дзиги Вертова «Кино-Правда» (1922–1925).

    Авторская энциклопедия фильмов Жака Лурселля > L'Enfance nue

  • 56 Scaramouche

       1952 – США (115 мин)
         Произв. MGM (Кэри Уилсон)
         Реж. ДЖОРДЖ СИДНИ
         Сцен. Роналд Миллар и Джордж Фрёшель по одноименному роману Рафаэля Сабатини
         Опер. Чарлз Рошер (Technicolor)
         Муз. Виктор Янг
         В ролях Стюарт Грэйнджер (Андре Моро), Элинор Паркер (Ленор), Дженет Ли (Алин де Гаврийяк), Мел Феррер (маркиз де Мейн), Генри Уилкоксон (де Шабрийен), Нина Фош (Мария-Антуанетта), Ричард Эндерсон (Филипп де Вальморен), Роберт Кути (Гастон Бине), Льюис Стоун (Жорж де Вальморен), Элизабет Риздон (Изабель де Вальморен), Джон Денер (Дутреваль), Ричард Хейл (Перигор).
       Франция накануне Революции. Королева обеспокоена памфлетами, гуляющими по столице за подписью «Марк Брут». Маркиз де Мейн, кузен королевы, тайно в нее влюбленный, клянется найти и убить своими руками этого самого Марка Брута. Де Мейн ― один из лучших фехтовальщиков королевства, но он злоупотребляет своим талантом, чтобы устранять противников. Королева настоятельно советует ему взять в жены ее протеже, юную Алин де Гаврийяк, чтобы продолжить род. Автор памфлетов – молодой дворянин-идеалист по имени Филипп де Вальморен, лучший друг Андре Моро, красивого и циничного авантюриста, не верящего ни во что, кроме дружбы и любви. Моро ухаживает за бойкой девушкой Ленор, актрисой из труппы Бине. Она безуспешно пытается женить на себе Моро, которого искренне любит. Моро узнает от нотариуса имя своего родного отца, которое всегда от него скрывали. Его имя – де Гаврийяк. На дороге Моро выручает из беды юную Алин, чья карета сломалась. Он ухаживает за ней, но вынужден остановиться, узнав, что она – дочь де Гаврийяка. Моро не успевает приехать к отцу до его смерти и принимает решение никому не раскрывать своего происхождения. Он подавляет в себе любовь к Алин, которая также влюблена в него, но не знает, что они – брат и сестра.
       Де Мейн находит Вальморена и убивает его на дуэли на глазах у Моро. Это не дуэль, а настоящее убийство. Моро клянется отомстить за друга. Он вынужден укрыться от преследования за маской и именем Скарамуша, главного актера труппы Бине. Так он начинает обучаться параллельно актерскому мастерству и фехтованию. Он учится обращаться со шпагой у знаменитого Дутреваля, который учил самого де Мейна. Застав Моро у своего учителя, маркиз хочет проткнуть его шпагой, но появление Алин и тайная дверь, открытая Дутревалем, помогают Моро улизнуть. Затем Моро тащит труппу Бине в Париж, чтобы поучиться у мэтра из мэтров, фехтовальщика Перигора, учителя самого Дутреваля. Ленор находит Алин, и девушки проявляют чудеса изобретательности, чтобы помешать роковой встрече между де Мейном и Моро. Некий член Ассамблеи предлагает Моро депутатские полномочия, поскольку ему больно видеть, как де Мейн и сообщники убивают в поединках его союзников. Моро немедленно соглашается и отправляет в мир иной (или серьезно ранит) многих сторонников де Мейна. Но последний все время отсутствует на заседаниях: Алин ловко интригует, чтобы королева, ее подруга, нуждалась в де Мейне всякий раз, как Моро задумает провокацию. Но однажды вечером де Мейн ведет Алин в театр «Амбигю», где выступает на сцене Скарамуш. Тот узнает врага среди зрителей и втягивает его в затяжную дуэль; соперники пересекают весь зрительный зал. Моро получает шанс нанести маркизу смертельный удар, но сохраняет ему жизнь. Позднее он упрекает себя за слабость. Отец его друга Филиппа де Вальморена объясняет бессознательные причины его поступка: де Мейн – его брат. Родным отцом Андре был человек по фамилии де Мейн, а не де Гаврийяк. Моро на 7-м небе от счастья: он внезапно обнаруживает, что может жениться на Алин. Так он и делает с щедрого благословения Ленор, чьим новым любовником становится низкорослый офицер со странной привычкой закладывать правую ладонь за отворот сюртука, словно чтобы пощупать живот.
         Ремейк немого Скарамуша, снятого Рексом Ингрэмом (1923); самый знаменитый послевоенный фильм «плаща и шпаги». Дуэли в нем изобилуют и, подобно балетным номерам, оттеняют достаточно сложное действие изобретательной и прыгучей хореографией. Финальная 7-мин дуэль, когда актеры передвигаются по всему театру, сначала на перилах балконных лож, затем в проходах и на креслах зрительного зала и, наконец, на сцене и за кулисами, – хрестоматийный эпизод, до сих пор не имеющий себе равных. Актерский состав фильма на редкость безупречен. 4 главные звезды (Стюарт Грэйнджер, Элинор Паркер, Мел Феррер, Дженет Ли) выгодно подчеркивают друг друга и внешне, и драматургически. Не будучи авторским режиссером в полном смысле слова, Джордж Сидни сиял достаточно впечатляющее количество удачных фильмов, чтобы его творчество было достойно внимания и тщательного изучения. Оно представляет собой вершину той голливудской элегантности, что родилась с появлением цвета (в особенности в фильмах производства «MGM»). Эта элегантность хорошо просчитана, тщательно проработана (случайность здесь, конечно, ни при чем), но при этом очень естественна, поскольку никто не смог бы «поймать» ее, не обладая к этому природными способностями. Сидни в каком-то смысле – ремесленник-денди. В образе Скарамуша, человека независимого, встающего на чью-либо сторону лишь по личным мотивам, он нашел для себя наилучшую модель.
       N.B. В сценах поединков Мела Феррера дублировал Жан Эреманс, учитель фехтования и чемпион, инструктор Стюарта Грэйнджера, у которого дублера не было. Грэйнджер рассказал в автобиографии «Искры устремляются вверх» (Stuart Granger, Sparks Fly Upward, London, Granada, 1981) о том, какому огромному риску подвергались фехтовальщики на съемках. Грэйнджер ранил Эреманса и сам пострадал при падении на съемках финальной дуэли в партере. На несколько мгновений он притворился мертвым и услышал, как Сидни и ассистент режиссера сокрушаются – не о его судьбе, а о судьбе фильма: «Господи, что же нам делать? Мы не отсняли и половины!»

    Авторская энциклопедия фильмов Жака Лурселля > Scaramouche

  • 57 Seven Brides for Seven Brothers

       1954 – США(103 мин)
         Произв. MGM (Джек Каммингз)
         Реж. СТЭНЛИ ДОНЕН
         Сцен. Алберт Хэкетт, Фрэнсес Гудрич, Дороти Кингсли по рассказу Стивена Винсента Бене «Рыдающие женщины» (The Sobbin' Women)
         Опер. Джордж Фолси (Anscocolor, Cinemascope)
         Муз. Джин де Пол, слова Джон Мерсер
         Хореогр. Майкл Кидд
         В ролях ― Братья Понтипи: Хауард Кил (Адам), Джефф Ричардз (Бенджамин), Расс Тэмблин (Гидеон), Томми Ролл (Фрэнк), Марк Платт (Дэниэл), Мэтт Мэттокс (Калеб), Жак д'Амбуаз (Эфраим). Жены: Джейн Пауэлл (Милли), Джули Ньюмайер (Доркас), Нэнси Килгэс (Элис), Бетти Карр (Сара), Вирджиния Гибсон (Лиза), Рута Килмонис (Рут), Норма Доггетт (Марта). Жители города: Иэн Вулф (преподобный Элкотт), Хауард Петри (преподобный Пёркинз), Эрл Бартон (Гарри), Данте Ди Паоло (Мэтт), Келли Браун (Карл), Мэтт Мур (дядя Рут), Дик Рич (отец Доркас), Марджори Вуд (миссис Биксби), Расселл Симпсон (мистер Биксби).
       Орегон, 1850 г. Дровосек Адам Понтипи спускается с гор, чтобы накупить провизии и подобрать себе обувь по размеру. Он замечает бодрую и энергичную Милли, официантку в ресторане, и тут же делает ей предложение. Она соглашается, священник женит их, и Адам уводит ее в горы. Он не стал говорить ей, что живет с 6 братьями, здоровенными верзилами, грязными как свиньи, прожорливыми как дикари и лишенными даже зачатков вежливости. Милли предстоит их образумить, научить гигиене и приличному поведению. Она становится их другом, когда подсказывает, как правильно знакомиться с городскими девушками. Все окрестные жители собираются на пикнике, и 6 братьев выбирает себе девушек по вкусу. Согласно обычаю, 4 соперничающие команды (среди них – команда Адама и его братьев) помогают построить ферму одному жителю. Но городские дразнят горцев; начинается гигантская потасовка, и ферма, только-только построенная, рушится под напором дерущихся. Зимой 6 братьев тоскуют по девушкам, с которыми они были знакомы всего полдня. Адам рассказывает братьям о похищении сабинянок и стыдит их за то, что они не столь предприимчивы, как древние римляне. 6 братьев спускаются в город и похищают своих красавиц. Горожане преследуют их, но лавина перекрывает проход в горы. Милли возмущена поведением братьев. Она ссорится с Адамом и уходит жить в отдельную хижину. Весной Милли рожает девочку. Перевал вновь открыт, и Адам возвращается домой. Вооруженные горожане приходят забрать своих дочерей и сестер. Однако те ни за что не хотят возвращаться. Каждая говорит, что именно она – мать ребенка. Чтобы соблюсти приличия, надо немедленно выдать их замуж за похитителей.
         8-й фильм (и 6-й мюзикл) Донена. Это оригинальное произведение, а не адаптация бродвейской пьесы. Абсолютный успех, как с точки зрения комедии (симпатичная история развивается в хорошем темпе и изобилует весьма колоритными персонажами), так и с точки зрения мюзикла. Динамичная, атлетичная и юмористическая хореография Майкла Кидда – настоящее чудо ритма, энергичности, находчивого использования пространства (в частности, в хрестоматийной сцене строительства фермы). Энергия пленки «Анскоколор» придаст фильму подлинную тональность дерзкой, наглой стилизации: действие картины четко привязано к определенному месту, однако это место было почти полностью воссоздано в студийных интерьерах. Широкоэкранный формат стоило бы изобрести специально для того, чтобы уместить на экране – зачастую в одном плане – 14 жизнерадостных героев этого фильма. Мюзиклы Миннелли более содержательны, но мюзиклы Донена обладают молодостью, эластичностью, радостью жизни, и потому над ними не властно время: в них мы видим тот самый жанр, что был популярен после войны в эпоху второго расцвета Голливуда.
       N.B. Фильм был 1-м опытом «MGM» в широкоэкранном формате. Он также был снят и в обычном формате, что позволяет сегодня тем странам, телевидение которых отказывается переходить на широкоэкранный формат (напр., Англии), демонстрировать копии, конечно же не столь удовлетворительные, но точные и полученные официальным путем.

    Авторская энциклопедия фильмов Жака Лурселля > Seven Brides for Seven Brothers

  • 58 Top Hat

       1935 – США (101 мин)
         Произв. RKO (Пандро С. Бёргмен)
         Реж. МАРК СЭНДРИЧ
         Сцен. Дуайт Тейлор и Аллан Скотт
         Опер. Дэйвид Эйбел
         Муз. и слова Ирвинг Берлин
         В ролях Фред Астэр, Джинджер Роджерз, Эдвард Эверетт Хортон, Эрик Роудз, Эрик Блор.
       Лондон. Танцор-американец слишком громко отбивает чечетку и мешает уснуть молодой женщине: это начало большой любви.
       4-й из 10 фильмов с Фредом Астэром и Джинджер Роджерз; 2-й из 5, снятых для этого дуэта Марком Сэндричем. Этот режиссер лучше всех подходил Астэру и Роджерз своими бодростью, задором и безукоризненной точностью стиля. Помимо Цилиндра, лучшим фильмом этой троицы, на наш взгляд, является Следуй за флотом, Follow the Fleet, 1936. Нет смысла предсказывать этим фильмам очень долгую жизнь. Она уже длится полвека и не спешит заканчиваться. Элегантность, безупречная работа 2 танцоров позволяют киногеничности танца (а из всех областей человеческой деятельности танец, безусловно, наиболее киногеничен) творить чудеса. В остальном же, как фильмы, это – довольно неблагодарные картины: с отчаянно тусклыми сюжетами, скучным, банальным и несколько надуманным юмором. Анализу отношений между героями этих фильмов посвящено несколько статей: самая свежая написана Янном Тобеном для журнала «Positif», № 323 (1988). О фильмах Астэра и Роджерз см.: Arlene Croce, The Fred Astaire and Ginger Rogers Book, W.H. Allen, London, 1972. О карьере Астэра см.: Stanley Green, Burt Goldblatt, Starring Fred Astaire, W.H. Allen, London ― New York, 1974.

    Авторская энциклопедия фильмов Жака Лурселля > Top Hat

  • 59 Сельская учительниц

       1947 – СССР (100 мин)
         Произв. Союзфильм
         Реж. МАРК ДОНСКОЙ
         Сцен. Мария Смирнова
         Опер. Сергей Урусевский
         Муз. Лев Шварц
         В ролях Вера Марецкая (Варвара), Даниил Шагал (Мартынов), Павел Оленев (Егор), Владимир Марюта (Воронов), Владимир Белокуров (Букор), Дмитрий Павлов (Пров Воронов), Володя Лепешинский (Пров в детстве).
       Перед началом Первой мировой войны юная москвичка становится школьной учительницей в Сибири. Она очень быстро завоевывает доверие у деревенских жителей. Один ее ученик блестяще сдает вступительные экзамены в вуз, но не может учиться из-за бедности. В деревню возвращается жених Варвары, отсидевший 3 года в тюрьме за борьбу с царским режимом. В 1914 г. он умирает. Кулаки сжигают школу и покушаются на жизнь учительницы: для них она – поборник коллективизации. Проходят годы, деревня и школа растут. Варвара часто видится с бывшими учениками, которые не забыли ее. То тут, то там она слышит добрые слова о себе и своем долгом трудовом пути.
         Послевоенный сталинский кинематограф представляет собой полнейший мрак, в котором эту картину можно выделить как одну из наиболее подходящих для просмотра в наши дни. Визуальный лиризм Донского, его любовь к русской земле и нежность к некоторым персонажам иногда, особенно в начале, даже компенсируют примитивную пропагандистскую направленность сценария и чрезвычайно деревянную игру актеров. 2-я часть, напоминающая памятник или житие святых, не представляет интереса.

    Авторская энциклопедия фильмов Жака Лурселля > Сельская учительниц

См. также в других словарях:

  • Марк Тишман — февраль 2008 года, г. Курск Дата рождения 22 августа 1979 (29 лет) Место рождения Махачкала, Дагестан, РСФСР Страна …   Википедия

  • Марк Иосифович Тишман — Марк Тишман февраль 2008 года, г. Курск Дата рождения 22 августа 1979 (29 лет) Место рождения Махачкала, Дагестан, РСФСР Страна …   Википедия

  • Марк Твен — англ. Mark Twain …   Википедия

  • Марк Подвижник — Марк Подвижник …   Википедия

  • Марк Туллий Цицерон — (106 43 гг. до н.э.) государственный деятель, оратор, писатель Я (…) доблестью своей освещал путь своим предкам, так что они, если и не были известны ранее, памятью о себе обязаны мне. Наши слезы высыхают быстро, особенно если мы льем их над… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Марк Копытман — Марк Рувимович Копытман (род. 6 декабря 1929, Каменец Подольский) молдавско израильский композитор, музыковед и педагог. Профессор (1972) и ректор (1974 1994) Академии музыки и танца имени Р. Рубиной в Иерусалиме. Лауреат премии имени С. А.… …   Википедия

  • Марк Рувимович Копытман — (род. 6 декабря 1929, Каменец Подольский) молдавско израильский композитор, музыковед и педагог. Профессор (1972) и ректор (1974 1994) Академии музыки и танца имени Р. Рубиной в Иерусалиме. Лауреат премии имени С. А. Кусевицкого за произведение… …   Википедия

  • Марк Лисянский — в 1940 году Марк Самойлович Лисянский (13 января 1913, Одесса  30 августа 1993, Москва)  русский поэт, автор текстов песен. Посмертно, с 5 июля 1995 года  автор гимна Москвы. Биография Окончил семилетнее фабрично заводское училище в городе… …   Википедия

  • Марк Самойлович Лисянский — Марк Лисянский в 1940 году Марк Самойлович Лисянский (13 января 1913, Одесса  30 августа 1993, Москва)  русский поэт, автор текстов песен. Посмертно, с 5 июля 1995 года  автор гимна Москвы. Биография Окончил семилетнее фабрично заводское училище… …   Википедия

  • Марк Ариевич Тарловский — М. Тарловский. Конец 1930 х гг. Фото М. С. Наппельбаума. Дата рождения: 20 июля (2 августа) 1902 Место рождения: Елисаветград Дата смерти: 15 июля 1952 Место смерти: Москва …   Википедия

  • Марк Тарловский — Марк Ариевич Тарловский М. Тарловский. Конец 1930 х гг. Фото М. С. Наппельбаума. Дата рождения: 20 июля (2 августа) 1902 Место рождения: Елисаветград Дата смерти: 15 июля 1952 Место смерти: Москва …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»