-
81 лощёный
-
82 манерный
-
83 свободный
1) libre; exempt [ɛgzɑ̃] de ( освобождённый)свобо́дное такси́ — taxi m libre; taxi en maraude
2) (не занятый, которым можно располагать) disponible, vacant ( вакантный)свобо́дное вре́мя — loisir m
3) ( об одежде) ample; large••свобо́дные мане́ры — manières dégagées
свобо́дный до́ступ — libre accès m
свобо́дная профе́ссия — profession libérale
свобо́дные иску́сства — arts libéraux
* * *adj1) gener. blousant, coulant, cœur à prendre, disponible, exempt, franc, franche, vacant, volontaire, libéral (о профессии), dégagé, franc (от сборов и т.п.), franche (от сборов и т.п.), inemployé, libre, libéré, quitte (de qch), vague2) liter. décontracté3) eng. inoccupé (об уровне)4) mech.eng. fou -
84 странный
étrange, singulier, bizarre; original ( оригинальный)стра́нная мане́ра — une drôle de manière
стра́нный челове́к — un homme étrange; un drôle de type (fam)
* * *adj1) gener. bizarre, diable de(...), inexplicable, lunatique, paradoxal, particulier, singulier, sîngulier, aberrant, curieux, dingue, drôle, fantasque, funambulesque, hétéroclite, original, plaisant, rigolo, unique, énigmatique, baroque, farfelu, étrange2) colloq. bizarroïde, rare, space ([speis]), impossible, marrant, spécial, drôle de(...)3) obs. admirable, extravagant (о человеке)4) liter. insensé -
85 утончённый
-
86 манерный
-
87 лакейский
1) de laquais, de valet; de larbin2) перен. презр. servileлаке́йские мане́ры — manières f pl serviles
-
88 перенять
( позаимствовать) разг. emprunter vt; imiter vt ( скопировать); s'approprier ( усвоить)переня́ть чужи́е мане́ры — imiter les manières d'autrui
переня́ть о́пыт — s'approprier une expérience
-
89 лакейский
прил.1) de lacayo2) перен. lacayuno, lacayesco, servil* * *1) de laquais, de valet; de larbin2) перен. презр. servileлаке́йские мане́ры — manières f pl serviles
-
90 перенять
переня́тьimiti, adopti.* * *(1 ед. перейму́) сов., вин. п., разг.( позаимствовать) tomar vt, contraer (непр.) vt, adoptar vt; adquirir (непр.) vt ( усвоить)переня́ть о́пыт — adquirir experiencia
переня́ть привы́чку — contraer la costumbre (de)
* * *( позаимствовать) разг. emprunter vt; imiter vt ( скопировать); s'approprier ( усвоить)переня́ть чужи́е мане́ры — imiter les manières d'autrui
переня́ть о́пыт — s'approprier une expérience
-
91 вкус
1) смак. На вкус - на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет - кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом - смачно (у смак) їсти;2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий - смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему - присмачити, посмачити що. Неприятный вкус - несмак;3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем - смак знати у чомусь. Со вкусом - до смаку, (вульг.) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный - смаковитий, ґустовний. По вкусу - до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу - собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу - бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости и т. д., прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (безл.) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… - мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу - уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу - такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… - мені уподібніше було-б… Не по вкусу - не до смаку, не в смак, не до вподоби и т. д.; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём - набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус - як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту и т. д.). На мой вкус - (як) на мене, як на мій смак;5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);6) (худож. манера, стиль) - манір, стиль. Во вкусе - на манір, на стиль.* * *1) смак, -у2) (склонность, пристрастие) смак, уподоба́ння, на́хил, -у3) (стиль) стиль, -лю, смак; ( манера) мане́ра, мані́ра -
92 замашечка
уменьш.мане́рка -
93 имманентно
нареч.імане́нтно -
94 имманентный
іманентний.* * *імане́нтний -
95 карман
I. Кармакан, Кармачок (снаряд для ловли рыбы подо льдом) кармак (-ка).II. 1) ке[и]шеня, (редко) карман (-мана), ум. кешенька, карманець (-нця), карманок (- нка). [Визирав кінчик гаманця з кешені в її пальтечку (О. Пчілка). Ті каптани та не ті кармани (Номис)]. Бить по -ману - бити по гаманцю. Бить по -манам кого - кешені трусити кому. Боковой -ман - бокова кешеня. [Весело схопився доктор, витягаючи з бокової кешені якусь писульку (Крим.)]. Часовой -ман - кешенька (на годинник). Держи -ман шире! - підставляй поли! наставляй кешеню! взавтра, з мішком! дам, дам - коли б лиш здоров зносив! дідька лисого! -ман дыряв - кешеня гроші сіє. Дружба дружбой, а в -ман не лезь - дружок, дружок, та не твій пиріжок (Херсонщ.). -ман жидок (тонок, пуст) - в кешені гуде, в кешені вітер гуде (свище). Иметь кого в -мане - мати (тримати) кого в жмені. За словом в -ман не лезет - за словом до батька не бігає; по слово до кешені не ходить. Набить -ман (на чём) - напхати кешеню, нагріти руки (коло чого, на чому). Не по -ману нам - не з нашою кешенею; не з нашими грошиками (достатками); не по наших грошах; купило притупило (Лохв. п.). Невзначай рука в чужой -ман попала - до своєї торби ліз, а з дядькової витяг; гуманський дурень з чужого воза брав, а на свій ховав (Приказки). Обработал -маны публике - почистив добрим людям кешені. Полный -ман (чего) - повна (повнісінька) кешеня чого. -ман трещит - на гроші утратно, на кешеню важко. Тугой, толстый -ман - повна калитка. Ударить по -ману - витрусити кешеню. По чужим -манам не ищи - людям у руки не заглядай. Из чужого -мана платить легко - за чужу калитку хап, а за свою лап. Широкий -ман - попівська кешеня;2) (не пришитый, привязной, особ. у дам) карман (-мана), карманей (-нея), калитка, ладунка;3) техн. - ківш (р. ковша);4) (автомоб., каретный) кошик (-ка).* * *1) кише́ня2) техн. карма́н -
96 малёхонький
Малёшенький (ум. от Маленький) малесенький, манесенький, малесечкий, манесечкий, (совершенно) мал[н]ісінький, мал[н]ісечкий, мал[н]юсенький, мал[н]юсечкий, мал[н]ісісінький, мал[н]юсюсенький, мал[н]юній, мал[н]юнький, мал[н]юнечкий, мал[н]юський, малюцький, мал[н]юсюський, дрібнесенький, дрібнюній, дрібнюсенький, невеличенький, мацюній, мацінький, мацю[і]ненький мацю[ьо]ний, мацюпусенький, мацюнюсенький. [Ще нема двох малесеньких коробочок: одна маленька, а друга малесенька (Н.-Лев.). Сіресенькі пташечки малесечкі (М. Вовч.). Якісь манюнькі комашки (Звин.). Дрібнюні, як пшоно, червоні квіточки (Конгр.). Горобчик манісінький (Пісня). Листячко дрібнесеньке (Квітка). Травиночка дрібнюня-дрібнюсенька (Грінч.) В мене ніжки невеличенькі (Пісня). Такі жабки мацюсенькі (Звин.). Дитятко моє маціненьке, рученятка мої мацюпусенькі (М. Грінч.). Щипав мацінькі кришки та в ротик (Стефан.)].* * *фольк.мале́сенький, малю́сінький, малі́сінький, мане́сенький, маню́сінький, мані́сінький -
97 манёвренный
маневровий. [Маневровий поїзд (Київ)].* * *мане́врений -
98 манеж
манеж (-жу).* * *мане́ж, -у -
99 манежик
уменьш.мане́жик -
100 манежить
См. также в других словарях:
мане́ж — манеж, а, ем … Русское словесное ударение
мане́ра — манера … Русское словесное ударение
Мане Ж. — Мане, Жюли Жюли Мане (фр. Julie Manet) (14 ноября 1878, Париж 1966, там же) французская художница, коллекционер и меценат. Будучи дочерью Берты Моризо, она уже с детства знала многих художников, которые часто ее портретировали. Ее дневник того… … Википедия
Мане — (manet) Эдуард (1832, Париж – 1883, там же), французский живописец, творчество которого предвосхитило импрессионизм. Сын чиновника. Учился в Школе изящных искусств у салонного живописца Т. Кутюра (1850 56), копировал в Лувре картины старых… … Художественная энциклопедия
Мане — Мане, Эдуар (1832 1883) французский художник; Мане, Сюзанна (1829 1906) жена Эдуара Мане Мане, Жюли (1878 1966) французская художница, дочь Берты Моризо, племянница Эдуара Мане; Мане, Огюст (1797 1862) отец Эдуара Мане; Мане, Эжен младший брат… … Википедия
мане́р — манер; таким манером; на манер кого чего л.; на какой либо манер … Русское словесное ударение
Мане — (Эдуард Manet, 1832 83) франц. живописец жанрист и гравер,родоначальник импрессионистов, с детства выказывал влечение к искусству;начал свою карьеру в морской службе и в юности совершил плавание накорабле в Pиo деЖанейро. Это путешествие усилило… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
Мане — прізвище … Орфографічний словник української мови
Мане Э. — Не следует путать с Клодом Моне. Эдуар Мане Эдуар Мане, ок. 1910, Портрет работы Надара Дата рождения: 23 января 1832 Место рождения: Париж … Википедия
Мане С. — Мадам Мане за роялем, Эдуар Мане, 1867 1868, музей Орсе, Париж Сюзанна Мане (фр. Suzanne Manet), урождённая Леенхофф (30 октября 1829, Дельфт 8 марта 1906, Париж) пианистка, жена и модель художника Эдуара Мане. Жизнеописание Когда Сюзанна… … Википедия
Мане — Эдуард (Manet, Edouard) 1832, Париж 1883, Париж. Французский живописец и график. Предшественник и вдохновитель импрессионистов. Происходил из состоятельной, культурной семьи. Родители мечтали об административной карьере для сына, однако тяга к… … Европейское искусство: Живопись. Скульптура. Графика: Энциклопедия