мам(а)

імам (-ма).

* * *

мамин, мамусин, матусин, мамчин, неньчин (-на, -не). -кино дитя - мамина дитина. -кин сынок - мамин (матусин) синок, (насм.) мамій (-мія), (баловень) мазун (-на), ум. мазунчик.

* * *

ласк.; тж. мам`уня, мам`уся

1) матінчин, матусин, матунин, неньчин (-на, -не). -кин сынок - матусин синок, (насм.) мамій (-мія), мамсик; см. Маменькин сынок. [Нам таких маміїв не треба (Куліш)];

2) паніматчин (фам. паньматчин) тітчин, паньматусин (-на, -не);

3) паніматчин, матушчин (- на, -не), (зап., гал.) їмосців (-цева, -цеве), добродійчин (-на, -не); срв. Матушка 1 - 3.

* * *

1) мати и (реже) матір (-тери, вин. п. матір, им. мн. матері), матірка (очень употреб. во мн. матірки), матка, (ласк.: родная) неня (-ні), ненька, (не только мама) мама (мн. мами, - мів, -мам). [Проваджала сина мати (Шевч.). Мати вже вмерла, а дочка, як і матір, ходить тепер по наймах (Грінч.). Хай живе ось тут з синами, що погибли передчасно, всиротили матірок (Франко). Який тепер світ настав, що син матки не пізнав (Пісня). Неня притисла до грудей дитину (Кониськ.). Та накажіть моїй неньці, що я умру хутко (Пісня). Чого та скрипка так голосить, мов сто мамів ридає за синами? (Франко)]. Родная мать - рідна (редко питима) мати (матір и т. п.), неня, ненька. [Тільки в світі правди, що рідная мати (Пісня). Де-ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась? (М. Вовч.)]. Не родная мать - не рідна мати; срв. Мачеха. Богоданная мать - богодана мати, сваха, (для зятя) теща, (для невестки) свекруха. Крёстная, крестовая мать - хрищена мати, (зап.) нанашка, (ласк.) нанася. Молочная мать - мамка. Названная, приёмная мать - названа мати. Посажённая мать - весільна, вінчальна, посадна, посаджена, головата, стольна, прохана мати. Быть посажённою -рью - матерювати, бути за весільну и т. п. матір, бути за матір у кого. Мать сыра земля - сира земля, земля-мати. [Розступися, сира земле! (Пісня)]. Кузькина мать - см. Кузькина. Мать родная, родимая! - матінко моя (ріднесенька)! ненько (моя)! ненечко (моя)! срв. Матушки! (под Матушка 1). Быть вместо -ри кому - бути за матір кому. Не имеющий, лишённый -ри - безматірній;

2) см. Матушка 2;

3) (перен.) - а) (благодетельница) мати, матінка, ненька; б) (родоначальница) мати. [Київ - мати міст руських];

4) (о монахине) паніматка. Мать игуменья - паніматка ігуменя (гуменія), матушка (Сл. Гр.). Честная мать (почтит. обращение) - матінка-добродійка. Мать честная! (восклиц. удивления) - мати божа! (полон.: зап.) матко боска! срв. Матушки! (под Матушка 1). [Матко боска (ченстоховська)! що це ти наробила?! (Брацлавщ.)].

* * *

1) ма́ти, -тері; ма́тінка; (только о женщине ласк.) неня, не́нька, мату́ся

2) (обращение к женщине - зват.) ма́тінко

3) (жена священника; монахиня) паніма́тка, паньма́тка

1) військовий. [Військова служба. Військовий міністр. Військові часи]. В. Устав - військовий статут. Находиться на -ной службе - служити у війську. Обучаться -ным приёмам - муштруватися, навчатися військової муштри;

2) (добытый на войне) військовий, бойовий. [Бойова (військова) здобич]. Театр военных действий - войовище.

* * *

1) ( относящийся к войне) воє́нний; (преим. предназначенный для нужд войны) військо́вий и військови́й

2) (относящийся к армии; воинский) військо́ви́й

3) в знач. сущ. військо́ви́й, -ко́во́го, військови́к, -а, воя́к, -а

мамона, багатство, розкіш (-коши), розкоші (-шів, мн.). [І в гроші, сину, ти не вір, бо гріш мамона (Федьк.)].

* * *

тж. мам`он

1) (м. р.) пестун (-на), пещений (-ного), (зап.) пестій (-тія), (маменькин сынок) мамій (-мія), (баловень) мазун (-на), плеканець (-нця); ум. пестунчик, мазунчик. [З тих одинаків-плеканців і виходять злодії (Звин.)];

2) (ж. р.) пестуха, пещена (-ної), (зап.). пестійка и (реже) пестінка, коханка, (баловница) мазуха; ум. пестушка, мазушка. [Вона була в їх така коханка, що виросла, а не вміла діла робити (Рудч.)].

* * *

м., ж.

-собиться

1) страд. - прилагоджуватися, бути прилагодженим, припасовуватися, бути припасованим, пристосовуватися, бути пристосованим и т. д. - см. Приспособлять. Наука должна -ляться к делу - наука повинна пристосовуватися до життя;

2) (возвр.: сообразоваться) принатурюватися, принатуритися, пристосовуватися, пристосуватися, примінятися и примінюватися, примінитися до чого (подделываться) приподоблюватися, приподобитися чому; (приноровиться) прилаштовуватися, прилаштуватися, приладнатися, примодиковуватися, примодикуватися (що робити). [Принатурюватись до нових обставин (Н. Рада). Пристосовуватись до умов життя. Навчилися примінюватися до кожної влади (Звин.). На панських бенькетах певно що розмовляли більш по-польськи, приподоблюючись тому смакові, що ширивсь із-поза Висли (Куліш). Тут, на самому ріжечку, дуже незручно було копати, та я якось примодикувавсь і покопав землю геть (Звин.)]. -биться к приёмам (освоиться) - успособитися до чого, наломитися що робити.

* * *

несов.; сов. - приспос`обиться

1) пристосо́вуватися, пристосува́тися и попристосо́вуватися; диал. принату́рюватися, принату́ритися; ( прилаживаться) прила́джуватися, прила́дитися, прилашто́вуватися, прилаштува́тися

2) страд. (несов.) пристосо́вуватися; припасо́вуватися, прила́джуватися, прилашто́вуватися