-
1 майя
МАЙЯ (санскр. - мистецтво, мудрість, ілюзія, омана, чари) - поняття, яке має тривалу історію розвитку і різне вживання в інд. традиції, загалом позначаючи здатність Брагмана до дії. Трапляючись уже в гімнах "Ригведи", концепція "М". набула розвитку у ведантпі, насамперед у моністичній адвайта-веданті. М. виступає творчою енергією всемогутнього 1 всеобізнаного божества (Абсолюту) задля створення ним світу залежних речей В. она постає насамперед як жіноча енергія, без якої Брагман не здатний творити світ, що спроможний існувати. За допомогою М. Брагман вибудовує ілюзорний світ, що його непросвітлена людина сприймає за справжню реальність Х. оча М. і довічна (як властивість втіленого Брагмана), проте вона не перепинає живій істоті шлях до звільнення, а саме, через подолання незнання. Доконечною опорою тут є релігійний досвід.Ю. Завгородній -
2 майя
I текст.ма́йяII( группа народов) ма́йя -
3 Майами
Майя́мі (нескл.) -
4 Maya
-
5 Mayan
I n; тж.; іст.1) представник народності майя; індіанець-майяII a; тж.; іст. -
6 Maya
-
7 Mayan
I n; тж.; іст.1) представник народності майя; індіанець-майяII a; тж.; іст. -
8 maya
n -
9 tun
1. n1) велика бочка2) міра ємності (звич. = 252 галонам)2. v1) наливати в бочку2) зберігати в бочці* * *I [tvn]1) велика бочка2) міра ємкості (= 252 галонам)II [tvn] vналивати в бочку; зберігати в бочціIII [tvn] n -
10 Nehemiah
n1) ч. ім'я Ніємайя2) бібл. Неємія -
11 maya
n -
12 tun
I [tvn]1) велика бочка2) міра ємкості (= 252 галонам)II [tvn] vналивати в бочку; зберігати в бочціIII [tvn] n -
13 ірреальне
ІРРЕАЛЬНЕ ( від лат. irrealis - неречовинний) - те, що не має онтологічної достовірності та існує в уяві лише як символ чи образ. Подеколи І. ототожнюють з поняттями "фантастичне", "неможливе". У різних світоглядних системах І. трактується діаметрально протилежно: у межах матеріалістичного світогляду ірреальним є світ трансцендентного, в містико-ідеалістичному світогляді ірреальним вважається емпіричний, "тлінний" світ. Остання точка зору в найбільш послідовній формі виражена у Веданті та культурі індуїзму, де емпіричний світ визначається як ілюзія ("майя"). У християнській культурі емпірична реальність не розглядається як І.; разом із тим, вона відчужена від трансцендентної реальності і повинна бути апокаліптично трансформована та катарсично оновлена (шляхом очищення від гріха).Н. Хамітов -
14 Шопенгауер, Артур
Шопенгауер, Артур (1788, Данциг - 1860) - нім. філософ. Студіював філософію в Геттингенському й Берлінському ун-тах. Першими вчителями Ш. були Вольф, Фіхте, Шляєрмахер. Його перша (й основна) праця "Світ як воля та уявлення", що вийшла друком у 1819 р., а також лекційний курс (1820), присвячений новій (волюнтаристській) метафізиці, не мали успіху. Визнання філософського здобутку Ш. поступово почало утверджуватися лише після 1850 р. Ш. був першим із західних філософів, хто звернув увагу на релігійне й філософське вчення буддизму. Найвидатнішими філософами вважав Канта і Платона Ч. ільна ідея філософії Ш. - світ є моїм уявленням - має витоки у розрізненні Кантом світу феноменів (явищ) та ноуменів (речей у собі), але феноменалізм ІП. суттєво інший, ніж у Канта. Він апелює не до трансцендентальних умов пізнання предмета взагалі, а до властивостей інтелекту, які накладають відбиток на світ явищ, що є поспіль світом ілюзій, або "майя" (санскр. - магія, чари). Головне завдання пізнання, за Ш., полягає у тому, щоб відрізнити первинне й головне від другорядного і похідного. З'ясувати це завдання можливо, лише пробившись крізь утворену явищами зовнішню "завісу омани" до своєї власної внутрішньої суті шляхом безпосереднього її переживання. Тоді оприявниться істина, що первинною і справді реальною у кожній людині й у всьому світі є Воля. Отже, за Ш., внутрішньою сутністю світу є Воля, а її зовнішньою оболонкою - нескінченна й мінлива сукупність явищ. Світова Воля є "волею до життя", а носієм її - орієнтований на себе та на панування над іншими елемент загальної сукупності розмежованих поміж собою одиничних воль. Первень сліпої волі залягає в глибинах кожної речі й творіння; особливо виразно його дія виявляється в людині - через породження й безнастанне відтворення почуття тривоги, неспокою, невдоволення й ворожнечі, а також страху (передовсім смерті). Отже, життя - це стан непроминального розчарування й песимізму. Завдяки цій ідеї етика Ш. та історії філософії здобулася на назву "етики песимізму". Порятунок від усепоглинного песимізму, за Ш., можливий лише через естетичне споглядання або моральний чинник співчуття. Серед усіх мистецтв найвищим є музика, яка найсильніше пробуджує почуття звільнення від тягаря волі, оскільки почуття страждання й радості досягають тут найвищого рівня всезагальності. Останній крок заперечення осібної людської волі як чинника страждання Ш. вбачає у нірвані - стані спокою внаслідок поборювання волі до життя (але не через самогубство, а поступовий рух до занурення у спокій на обраному кожним життєвому шляху).[br]Осн. тв.: "Про чотири первні принципу достатньої підстави" (1813); "Світ як Воля та уявлення" (1819); "Про Волю у природі" (1836); "Дві засадничі проблеми етики" (1841).
См. также в других словарях:
Майя — единственный народ Америки, оставивший письменные памятники. В начале нашей эры в южной части Юкатана, к северо востоку от озера Петен Ица, начали образовываться первые города государства. Древнейший известный памятник каменная стела в городе… … Всемирная история. Энциклопедия
МАЙЯ — (санскр. maya колдовство, мистификация, иллюзорность) одно из универсальных понятий инд. религиозной и филос. мысли, означающее как силу, так и результаты космической иллюзорной креативности, которой на уровне субъективной рецепции соответствует… … Философская энциклопедия
Майя — и, жен. Заимств.Производные: Мая; Маюня; Маюха.Происхождение: (Майя имя др. греч. богини, матери Гермеса (Меркурия); в индийск. мифологии: Майя прародительница вселенной.) Словарь личных имён. Майя – от маим – вода . Женские еврейские имена.… … Словарь личных имен
Майя — (Maia, Μαι̃α). Дочь Атланта и Плейоны, старшая и самая красивая из Плеяд. Она родила Гермеса от Зевса. (Источник: «Краткий словарь мифологии и древностей». М.Корш. Санкт Петербург, издание А. С. Суворина, 1894.) МАЙЯ (Мâyâ), в греческой мифологии … Энциклопедия мифологии
Майя — индейский народ в Мексике (полуостров Юкатан) и Белизе. Создатель одной из древнейших цивилизаций Америки, существовавшей на территории юго восточной Мексики, Гондураса и Гватемалы. Её возникновение связано с культурой ольмеков в Мексике… … Художественная энциклопедия
майя — 1. МАЙЯ, неизм.; мн. [индейск. Mayan] 1. Индейские племена Центральной Америки, создавшие одну из древних цивилизаций на территории нынешних юго восточной Мексики, Гондураса и Гватемалы. Культура м. 2. Индейский народ, живущий в настоящее время в … Энциклопедический словарь
МАЙЯ — (юкатеки) индейский народ в Мексике, Гватемале (п ов Юкатан) и Белизе. 700 тыс. человек, в т. ч. в Мексике 670 тыс. человек (1992). Язык ветви майя семьи майя киче. По религии католики. Предки майя создатели одной из древнейших цивилизаций… … Большой Энциклопедический словарь
МАЙЯ — (самоназвания майя юкотана, юкотеки, ах кех) индейский народ общей численностью 700 тыс. чел. Основные страны расселения: Мексика 670 тыс. чел., Белиз 25 тыс. чел., Гондурас 5 тыс. чел. Язык майя. Религиозная принадлежность верующих: католики,… … Современная энциклопедия
МАЙЯ — лат. Maja, от греч. maia, от mater, мать. Дочь Атласа и мать Меркурия. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон А.Д., 1865. майя I. (санскр. ) 1) в ведизме и брахманизме имя… … Словарь иностранных слов русского языка
Майя — Майя, и, жен., заимств. Майя имя древнегреческой богини, матери Гермеса (Меркурия); в индийской мифологии: Майя прародительница вселенной Производные: Ма/я, Маю/ня, Маю/ха … Словарь личных имён и отчеств
майя — 1. нескл. мн., ед. майя, муж. и жен. Индейский народ в Мексике, создатель одной из древнейших американских цивилизаций. 2. неизм. Относящийся к этому народу, к его языку, национальному характеру, образу жизни, культуре, а также к территории его… … Толковый словарь Ожегова
