майдан

I. 1) люди (-дей, -дям, -дьми), ласк. людоньки, людочки, (мир, общество) мир (-ру), громада; срв. Люд, Народ. [Бог богом, а люди людьми (Номис). Узяв роздав горілку людям (Март.). Ой, людоньки! Ой, людоньки, пустіте! (Л. Укр.). Людочки добрі, побіжіть за ним (Мирн.). Миру-миру до їх приходило (Гнід.)]. Молодые -ди - молоді люди, (молодёжь) молодь (-ди), (парни) парубоцтво. Старые -ди - старі люди. Окольные -ди - околичні люди. Сведущие -ди - досвідчені (тямущі) люди. Рабочие -ди - робітні (робочі) люди, робітники, соб. робітництво. Он не умеет обращаться с -ми - він не вміє поводитись із людьми. Все -ди смертны - всі люди вмирущі, смерти не відперти, всім нам там бути. Что вы за -ди? - Що ви за люди? Хто ви такі? Що ви таке? Порядочные -ди - порядні (пристойні) люди. Это очень опасные -ди - це дуже (з їх дуже) небезпечні люди. Он выходит из ряда обыкновенных -дей - з його непересічна людина. Все мы -ди, да не все человеки - всі ми люди, та не всі людський образ маємо. -ди говорят - люди кажуть, (поговаривают) дейкають, подейкують, плещуть. Добрые, злые -ди - добрі, лихі люди. [Не так тії вороги, як добрії люди (Шевч.)]. На -дях и смерть красна - на людях і смерть не страшна, гуртом і вмерти не страшно. -дей много, а человека нет - людей сила, а людини немає. Народу-то, народу - ровно -дей - миру-миру, як людей. На свете не без добрых -дей - в світі не без добрих людей. За -ми говорю - за людьми кажу; коли люди брешуть, то й я з їми. Вывести в -ди - вивести в люди, (о мн.) повиводити в люди. Выйти в -ди - вибитися в люди, вилюдніти. Что -дям, то и нам - що людям, те й нам; що громаді, те й бабі. И мы не хуже - дей - і ми не гірші за людей, і ми як люди, і ми по-при люди. В чужих -дях - між чужими людьми. Вас же за -дей считают - вас же за людей мають. На -дях - прилюдно, на людях; срв. Публично. Пойти в -ди - піти (по)між люди, піти на люди. [Не йди між люди (Шевч.)]. -дей посмотреть и себя показать - себе показати і на людей подивитися. На собрании было много -дей - на зборах було багато людей, сила людей (люду), на збори зійшлася велика громада. Покрыться -ми - укритися людьми, залюднитися. [Майдан на хвилину ожив, залюднився (Коцюб.)];

2) (слуги) люди, челядь (-ди), наймити, наймиття (-тя), слуги. [Дворова челядь (Сторож.). В тебе наймиття лихе (Пісня)]. Ваши -ди хорошо служат - ваші слуги (люди) добре служать. Он отпустил всех своих -дей - він повідпускав (з дому) всіх своїх слуг (людей).

II. Люди (назв. буквы Л в ц.-сл. азб.) - люди.

* * *

1) (многолюдный) людний, великолюдний, (выс. стиль) велелюдний, (диал.) мирний. [І день, і ніч плачу на розпуттях велелюдних (Шевч.)]. -ный город, -ная улица, площадь - людне (великолюдне) місто, людна вулиця, площа, людний майдан. Сделаться -ным, более -ным - полюднішати, полюдніти. Улицы сделались более -ными - вулиці полюднішали, на вулицях полюднішало. [Тільки весною запахло, вже й на вулицях полюднішало (Полт.)];

2) (населённый) залюднений. Стать -ным - залюднитися.

* * *

мовкнути, тихнути, (ещё более) тихшати, тихішати; срв. Замолкать. [І тихнуть божії слова (Шевч.). Майдан пустів, тихшав (Коцюб.)].

* * *

I. 1) набігати, натюпати що. -гать дорожку - набігати, (утоптати) доріжку (стежечку). Лиса -гала много следов - лисиця наслідила дуже. -гать себе кашель - набігати собі кашель (кашлю);

2) см. Набегивать.

II. набежать

1) (наскакивать) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, наїжджати, наїхати на кого, на що. [Ненароком набіг конем на його і збив з ніг (Сл. Ум.). Човен наскочив на корчі і трохи не перекинувсь (Сл. Ум.)]. Колесо -жало на камень - колесо наскочило (наїхало, набігло) на камінь;

2) (сбегаться, сходиться, собираться) набігати, набігти, понабігати, поназбігатися, наринати, наринути куди. [Вовки сіроманці набігали (Метл.). Набігло багато людей (Сл. Ум.). Понабігають з слободи дітвора до діда (Драг. Пр.). А народу наринуло - тьма тем (Мова)]. Толпа -жала на площадь - натовп поназбігався (наринув) на майдан. На лбу у него -гали морщины - на лобі у нього (йому) набігали зморш[щ]ки. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.)]. Верх -гает (против подкладки) - верх набігає (брижиться) (проти підбивки). На глазах у него -гали, -жали слёзы - на очах у його (йому) набігали (наринали), набігли (наринули) сльози. [У бідного хлопця аж сльози наринали на очах, але він державсь плакати (Яворн.)]. -гает, -жала туча - набігає, набігла хмара. [Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати (Метл.)]. Вода -жала с гор - води набігло (понабігало) з гір. Надо жить, как -жит - треба жить, як набіжить;

3) см. Набег 2 (Делать -бег).

* * *

1) (что - бегая, получить, приобрести) набіга́ти (що, чого)

2) охотн. набі́гати, насліди́ти, -джу́, -ди́ш

3) ( лошадь) спец. ви́їздити, -їжджу, -їздиш, об'ї́здити, -ї́жджу, -ї́здиш

1) набіга́ти, набі́гти, -біжу́, -біжи́ш и мног. понабіга́ти, ( наталкиваться с разбега - еще) наска́кувати наско́чити

2) (безл.: морщить, собираться складками) набі́гати, набі́гти и мног. понабіга́ти; мо́рщитися, змо́рщитися, брижитися, збри́житися

навалить

1) что, чего на что, куда - навалювати, навалити, навертати, навернути, накочувати, накотити, (о мног.) понавалювати, понавертати, понакочувати що и чого на що, куди; (набрасывать) накидати и накидувати, накидати, нагортати и нагортувати, нагорнути, (о мног.) понакидати, понагортати чого на що; срв. Приваливать 1. [Зима намети навертає (Мирн.). Було мене притопити й камінь навернути (Грінч. III). Он, понавертало цілі копи жовтої глини (Мирн.)]. -лить камень на что - навалити (навернути) камінь на що. -лить кучу соломы - навернути купу соломи. -лить сору - накидати (навернути, нагорнути) сміття. -вай больше земли - навертай (нагортай) більше землі. Снегу -лило в колено - снігу навалило (навернуло, накидало, навергало) в коліно;

2) (накладывать тяжесть, громоздкую вещь, нагружать) навалювати, навалити, накладати, накласти и (реже) наложити, накидати, накинути, навантажувати, навантажити, (о мног.) понавалювати, понакладати, понакидати, нонавантажувати що на кого, на що, (вульг.) наричити, накрякати що. [Хоч як було наватажиш віз снопами (Куліш). Було батько як наричать гарбу, що яка-хоч пара коней не потягне, хіба воли (Бердянщ.). Такий віз наричив, що ледве воли довезли (Сл. Гр.). Там-же й віз накрякав! ледве кобила проти гори вивезла (Харк.)]. -вать вюк на мула - навалювати (накладати, накидати) в'юк на мула. -лили на меня поручения - накинули на мене (мені) доручення. На меня -лили слишком много работы - на мене накинуто (навалено) занадто багато праці (роботи);

3) нахиляти, нахилити, (о мног.) понахиляти що на кого, на що. -вали шкап на себя - нахили шахву на себе. -вали столб больше вправо - нахили стовп(а) правіше;

4) (сходиться во множестве) насувати, насунути, плавом напливати, напливти, навалувати, настягатися. [Ті миші, що в степу багато, не тут наплодились; вони відкільсь навалували (Новомоск.)]. Народу пропасть -лило, народ -лил на площадь - людей (народу) насунуло сила, народ насунув на майдан;

5) (нанести течением) навалити, нагнати. Течением -лило барку на мост - берлину навалило (нагнало) точією на міст. Судно -лило на другое - судно навалило (нагнало, напли(в)ло) на инше;

6) (в карт. игре) навалювати, навалити. [Бий і навалюй (Сл. Ум.)];

7) охотн. - налягати, налягти. Гончие -лили на зверя - гончаки налягли на звіра. Наваленный -

1) навалений, навернений, накочений, накиданий, нагорнений, понавалюваний, понавертаний, понакочуваний, понакиданий и понакидуваний, понагортаний и понагортуваний. [Прийшов - аж там змій каменем навернений (Гудч.). Нагорнений смітник (Крим.)];

2) навалений, накладений и (реже) наложений, накиданий, навантажений, понавалюваний, понакладаний, понакиданий, понавантажуваний;

3) нахилений, понахиляний.

* * *

1) нава́лювати, -люю, -люєш, навали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. понава́лювати; ( набрасывать) накидати, наки́дати и мног. понакидати, навертати, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понаверта́ти; (чем-л. тяжёлым сверху) приверта́ти, привернути

2) (безл. перен.: скопляться, появляться во множестве) насува́ти, насу́нути, нава́лювати, навали́ти; (сов.: набиться) нати́снутися

1) нава́лювати, -люю, -люєш, наваля́ти; (сов.: накатать) накача́ти; (сов.: налепить) наліпи́ти, -ліплю́, -лі́пиш

2) (сов.: набросать, повалить) наваля́ти; наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш

3) (сов.: небрежно написать, нарисовать) наля́пати и мног. поналя́пувати, наба́зграти

1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];

2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);

3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);

4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).

* * *

окружить

1) (обвести, очертить кругом) обводити, обвести (кругом), обкружляти, обкружлити, обкреслювати, обкреслити, обче[і]ркувати, обчеркнути що;

2) (обойти, объехать кругом) обминати, обминути, обходити, обійти, об'їжджати, об'їхати що. [Обминає Ганна великі биті шляхи, йде вона ярами та долинами (Н.-Лев.)];

3) (обносить чем-либо вокруг) обводити, обвести (напр. ровом, канавою, стіною), обгороджувати, обгородити, обставляти, обставити що чим. [Навкруги замок був обведений глибоким ровом. Обгородив двір тином];

4) (облегать) оточувати, оточати, оточити (о мног. пообточувати), обступати, обступити, обстати (сов.); о(б)гортати, обгорнути (о мног. пообгортати), облягати, облягти, обложити, (о)повивати, (о)повити, обаранити (сов.), (плотно) обліплювати, обліпити, (неожиданно -жить кого) обскочити, (о собаках) обсідати, обсісти, (о реке) обтікати. [Його оточали бліді, зжовклі обличчя (Коцюб.). А козаки, як та хмара, ляхів обступили (Шевч.). Розбійники облягли навколо табор (Коцюб.). Розкошами, щастям він її повив (Грінч.). Річка обтікає наше місто. Як обсядуть собаки, треба припасти до землі]. Жандармы -жили дом - жандарми оточили (обступили) хату. -жить неприятеля - оточити, облягти, обступити ворога. -жить город валом - обвести місто валом. Постройки, которые -жают площадь - будівлі, що оточують (облягають) площу (майдан). Окружаемый - обкреслюваний, обгороджуваний, оточуваний. Окружаемость - оточуваність (-ности). Окружённый - обведений, обкреслений, обче[і]ркнутий, о(б)городжений, обставлений, оточений, обложений, оповитий. -ный сиянием, ореолом - осяйний. -ный каменной стеной - обмурований.

* * *

несов.; сов. - окруж`ить

1) ото́чувати, оточи́ти; ( обступать) обступа́ти, обступи́ти и пообступа́ти, оступа́ти, оступи́ти; ( осаждать) обляга́ти, облягти́ и пообляга́ти; ( обставлять) обставля́ти, обста́вити; ( облегать) обгорта́ти, обгорну́ти ( нападая со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти

2) (обводить, обносить чем-л.) обво́дити, обвести́ и пообво́дити

3) несов. ( объехать) об'ї́хати; ( обойти) обійти́

плац, пляц, майдан. Стрелковый плац - стрельбище.

* * *

1) (общественная в городе, в деревне) майдан, плац (зап. пляц). [Постояла серед Софійського майдану (Неч.-Лев.). Досі пам'ятаю, як бачу, ту улицю широку і той плац великий (М. Вовч.). По самій середині містечка чотирогранястий плац, де ярмарок стає (Свидн.)]. -щадь торговая - місто, торговиця, торг. [Сей пляц зветься торговиця і ділиться на кінську торговицю і на волову торговицю (Свидн.)]; 2 (плоскость, ровное место) площа, площина. [Земля здається рівною площиною (Ном.)]. -щадь, ограниченная окружностью - коло, круг, круговина. [Просторе коло перед ґанком цілком заросло бузком та шипшиною (Ор. Лев.)];

3) геом. - площа. [Площа трикутника]. -щадь посевная - площа засівна. -щадь засеянной земли - площа засіяної землі.

* * *

1) (в городе, селе) майда́н, -у, пло́ща; диал. плац, -у

2) (плоскость, ровное место) пло́ща, площина́

3) (пространство; помещение) пло́ща

4) мат. пло́ща

потекти, попливти, (струёй) подзюрити. [І потече сторіками кров у синє море (Шевч.). Відро потекло. Кров попливла з тіла (Коцюб.). Глянув на перець і в його слинка потекла (Н.-Лев.)]. Реки -кут назад, прежде чем… - ріки потечуть навспак, перше ніж… Толпа -кла на площадь - юрба попли(в)ла (сунула) на майдан. Рожь -кла (из колоса) - жито почало сипатися.

* * *

потекти́; ( политься струёй) задзюри́ти, задзюрча́ти, задзюркота́ти, задзюркоті́ти; ( о крови) заюши́ти; (преим. перен.) поплисти́, попливти́, попли́нути

1) дуже червоний;

2) прекрасний, (дуже) красний, прегарний, дуже гарний, прехороший, чудовий, пречудовий, пречудний, препишний, пишний, (красивый) вродливий, гожий, (полон.) слічний; срв. Превосходный, Отличный. [Ти, дівчино, ти прекрасна (Грінч. III). Прекрасна дорога веде на майдан (Франко). Юнак прекрасний (М. Вороний). Прекрасне життя (Єфр.). Красне сонце. Красний світ. Красний Київ. Красне слово. Красна теорія (Єфр.). Красні мрії (Л. Укр.). Не родися красним, а родися щасним. Красна мила. Прегарні ночі. Прегарна книжка. Рожі прехороші (Л. Укр.). Чудове оповідання. Чудова байка (сказка), чудова книжка. Пишне обличчя (Грінч.)]. -ный поступок - прекрасний, гарний вчинок. В одно -ное утро - одного прегарного ранку. В один -ный день - одної гарної (красної) днини. ное - прекрасне, прегарне (-ого). Идеал -ного - ідеал прекрасного (прегарного).

* * *

протянуться

1) (простираться) простягатися, простягтися, протягатися, протягтися, (вытянуться) вистягатися, вистягтися, витягатися, витягтися. [Простяглась та й лежить (Номис). Довгі тіні простягаються через майдан (Л. Укр.). Долина простяглась сюди й туди (Тесл.). За ним простяглась біла стежка, наче хто простелив од порога білий рушник (Неч.-Лев.). Сотні кривавих рук простяглися (Коцюб.). Та балка витяглась ік Абрамівці (Верхньодніпр.)];

2) простягтися; см. Протянуть ноги (Протягивать 1);

3) (продлиться) протягтися, протривати, (затянуться) проволоктися, продлятися. [Це діло проволоклось до Різдва (Звяг.)]. Дурная погода -нется до конца месяца - негода протриває до кінця місяця. Это дело -нется до Рождества, -нется ещё долго - ця справа (це діло) протягнеться до Різдва, проволочеться ще довго.

* * *

несов.; сов. - протян`уться

1) протяга́тися и протя́гуватися, протягти́ся и протягну́тися

2) ( простираться) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и попростяга́тися

3) ( вытягиваться) витягатися и витя́гуватися, ви́тягтися и ви́тягнутися и повитяга́тися и повитя́гуватися, простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и попростяга́тися

4) (несов.: продлиться) протягти́ся, протрива́ти

5) страд. (несов.) протяга́тися, протя́гуватися; простяга́тися; протяга́тися, протя́гуватися, затяга́тися, затя́гуватися; зволіка́тися; протяга́тися, протя́гуватися

пусто, порожньо. [І на вулицях, на ринку всюди пусто, тихо (Рудан.). Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі (Чуб. І.). На майдані порожньо (Грінч.)]. Совершенно -то - пустісінько, порожнісінько. Чтоб ему -то было! - (не)хай йому всячина. У него в кармане -то - у нього вітер в кишені ходить, свище). [У самих у нас вітер в кишені ходить (Кониськ.), Купив-би, так вітер свище в кишені (Звин.)]. У него в голове -то - у нього в голові пусто, голова клоччям набита. [Хоч в голові пусто, та в кишені густо (Приказка)].

* * *

1) безл. сказ. поро́жньо, пу́сто; ( безлюдно) безлю́дно

2) нареч. поро́жньо, пу́сто

позаярмарковий; позабазарний (майдан).

сущ. кінська торговиця, кінський базар (-ру), кінський майдан (-ну).

•

- площадка текучести