ліяла

ялаўка, -кі жен.

ялавіца, -цы жен.

несов. кого-что; разг.

ялағайланыу, ялағайланып йөрөү, ялағайлыҡ күрһәтеү

1. прич. кушодашуда, яла (во, боз) кардашуда

2. прил. кушод(а), яла, во, боз; открытая дверь дари кушода

3. прил. (о пространстве и т. п.) васеъ, фарох, озод; открытая степь дашти васеъ

4. прил. болокушода; открытый автобус автобуси болокушода

5. прил. бараҳна, луч, лухт; с открытой головой сарлуч // (глубоко вырезанный) кушода, яла, гиребоняла; открытый ворот гиребони яла; открытое платье куртаи гиребоняла

6. прил. кушод(а); открытое партийное собрание маҷлиси кушоди партиявӣ; открытый судебный процесс мурофиаи кушоди сул// уст. меҳмондӯст, меҳмоннавоз; открытый дом хонаи меҳмоннавоз

7. прил. самимӣ, самимона, кушодадил, покдил; открытый взгляд нигоҳи самимона

8. прил. ошкоро, рӯйрост, бепарда; открытая злоба кинаю адовати ошкоро

9. прил. кушод, рӯизаминӣ; открытый способ добычи угля истихроҷи кушоди ангишт

10. мед. намоён, аён, намудор, ошкоро; открытый перелом шикасти аёни устухон; открытая форма туберкулёза шакли аёни сил открытая бухта халиҷи кушод; открытый вопрос масъалаи ҳалнашуда; открытые выборы интихоботи ошкоро; открытое голосование овоздиҳии ошкоро; открытый лоб пешонаи фарох; открытое море баҳри кушод (бахре, ки дар истифодаи хамаи давлатхо мебошад); открытое письмо 1) открытка 2) (в газете и т. п.) мактуби кушод; открытая рана ҷароҳати кушода; открытый слог лингв. ҳиҷои кушода; на открытом воздухе дар ҳавои кушод; под открытым небом дар ҳавои кушод, дар берун; при открытых дверях кушода, озод, дар маҷлиси кушода; с открытыми глазами қасдан, дидаю дониста; с открытой душой, с открытым сердцем бо дили соф; с открытым забралом кушоду равшан, рӯйрост; в \открытыйую ошкоро, рӯйрост; действовать в \открытыйую рӯйрост амал кардан; играть в \открытыйую қартаи худро нишон дода бозӣ кардан

ялағайланыулы, ялағай, ярарға тырышыусан

1. прил. уст.

лакей...ы, лакейлыҡ...ы

2. прил. перен., презр.

угодливый

ялағай...ы, ярамһаҡ...ы, ялағайҙарға хас

сов.

1. что канор гузоштан, як сӯ мондан, алоҳида (ҷудо карда, гирифта) мондан; отложить книгу для читателя барои хонанда китоб ҷудо карда мондан

2. пасандоз кардан, сарфаю саришта кардан; отложить небольшую сумму як маблағ пулро пасандоз кардан

3. что чен карда кашидан; отложить равные отрезки чен карда қитъаҳои баробар кашидан

4. что монондан, ба таъхир андохтан, мавқуф гузоштан; отложить на завтра ба фардо монондан; отложить собрание маҷлисро монондан

5. что уст. фуровардан, поён кардан; отложить воротнйк гиребонро фуровардан; отложить верх коляски болопӯши аробачаро кушодан

6. кого-что кушодан, яла кардан, баровардан; отложить лошадей аспҳоро аз ароба яла кардан

7. что обл. кушодан, во (боз, яла) кардан; отложить запор ғалакаи дарро кушодан

8. что биол. тухм гузоштан; отложить личинку тухм гузоштан

9. что геол. таҳнишин кардан <> отложить в долгий ящик кореро ба таъхир андохтан, кашол додан; \отложить на счетах ба чӯт партофтан; \отложить на чёрный день андак пул пасандоз кардан

сов.

1. кушода (яла, во, боз, ҷудо) шудан; крючок отцепился чангак во шуд; вагон отцепился вагон ҷудо шуд

2. прост. перен. даст кашидан, даст аз домани касе бардоштан отцепка ж см. отцепление отцепление с (по знач. гл. отцепить 1) кушоиш, кушодан(и), яла (во, ҷудо) кардан(и); (по знач. гл. отцепиться 1) кушода (яла, во, ҷудо) шудан(и) отцеплять несов. см. отцепить отцепляться несов.

1. см. отцепиться;

2. страд. кушода шудан

сов. что

1. кушодан, яла (ҷудо) кардан, гусехтан, кандан; разомкнуть цепь занҷирро кандан

2. воен. кушод кардан; разомкнуть шерёнгу сафро кушод кардан

3. кушодан, яла кардан; разомкнуть уста даҳанро яла кардан

сов.

1. что кушодан, боз (яла) кардан; раскрыть сундук сандуқро кушодан; раскрыть окно тирезаро калон кушодан; раскрыть конверт конвертро яла кардан; раскрыть зонтик соябонро кушодан; раскрыть глаза 1) чашмро калон кушодан 2) перен. ҳайрон шуда мондан; раскрыть рот 1) даҳон яла кардан 2) перен. ҳайрон шуда мондан

2. кого-что луч кардан, кушодан, намудор кардан; раскрыть шею гарданро луч кардан

3. что ошкор (фош) кардан, кушодан; раскрыть тайну сирро ошкор кардан; раскрыть преступление ҷиноятро фош кардан <> раскрыть душу кому, перед кем дили худро кушодан; раскрыть чью-л. игру найранги касеро фош кардан; раскрыть [свой] карты нияту қасди худро ошкор кардан; \раскрыть объятия оғӯш кушодан; \раскрыть скобки қавсро кушодан

раста́ять

degeli;

likviĝi, fluidiĝi (превратиться в жидкость).

* * *

1) derretirse (непр.), deshelarse (непр.)

2) перен. ( исчезнуть) disiparse, desvanecerse (непр.), desaparecer (непр.) vi

3) перен. ( смягчиться) enternecerse (непр.), ablandarse

* * *

1) derretirse (непр.), deshelarse (непр.)

2) перен. ( исчезнуть) disiparse, desvanecerse (непр.), desaparecer (непр.) vi

3) перен. ( смягчиться) enternecerse (непр.), ablandarse

* * *

1) gener. derretirse, deshelarse

2) liter. (èñ÷åçñóáü) disiparse, (ñìàã÷èáüñà) enternecerse, ablandarse, desaparecer, desvanecerse

кушодан(и), боз (яла) кардан (и), ошкор (фош) кардан(и), кушода (боз, яла) шудан (и), ошкор (фош) шудан(и)

раста́ять

degeli;

likviĝi, fluidiĝi (превратиться в жидкость).

* * *

1) derretirse (непр.), deshelarse (непр.)

2) перен. ( исчезнуть) disiparse, desvanecerse (непр.), desaparecer (непр.) vi

3) перен. ( смягчиться) enternecerse (непр.), ablandarse

* * *

1) fondre vi, se fondre

2) перен. ( исчезнуть) s'évanouir ( о звуке)

3) перен. разг. ( смягчиться) s'attendrir; se laisser toucher, se laisser attendrir

м; разг.

1) щуплий, миршавий [Щупла дитина. Щупле деревце. Увесь він якийсь миршавий], плюскний [Один гірок твердий, а всі плюскні], в'ялий, прив'ялий, зів'ялий [В'яла риба. Зів'яла редька], (о дереве, раст., овощах) трухлий, трухлявий;

2) (рыхлый, скважистый) пухкий, дірчастий. [Пухка земля. Дірчастий камінь].

* * *

1) ( утративший свежесть) прив'я́лий, зів'я́лий, плю́склий; ( о плодах) тру́хлий, трухля́вий

2) (ноздреватый, рыхлый) дірча́стий, ніздрюва́тий, ніздря́стий, пухки́й

3) перен. кво́лий

взлелеивать, взлелеять (холить) кохати, скохати, викохувати, викохати (о мн. повикохувати), плекати, виплекати, (вскормить) годувати, згодувати, (нежить, ласкать), пестити, випестити, пестувати, випестувати, голубити, зголубити, милувати; (убаюкивать) леліяти (зап. леліти), злеліяти. [Викохала свою дівочу красу (Н.-Лев.). Соціялізм, - така наука, яку викохали розумні й до робітників прихильні люди (Єфр.). Пести мене, моя нене, як малу дитину (Куліш). Я був син-одинець; мене дуже пестували (Крим.). Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити (Гол. I). Я вам кажу, ми згодували буйство, руїну краю (Куліш). Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла (Гол. I). Мала собі сина єдиного, змалку леліла, у найми не пускала (Метл.)]. -ять надежду, мечту, мысль и т. п. - пестити, голубити, плекати, кохати, леліяти, живити (надію, мрію, думку и т. п.), (поэт.) гріти в серці надію, мрію. [Пестив він мрію про щастя (Коцюб.). Голублячи такі думки в серці (Мирний). Люблю я власну мрію, що там у серденьку на дні відмалечку лелію (Франко). Андрій плекав таємну надію, що все минеться (Коцюб.)]. Взлелеять мечтою, в мечтах - вимріяти що. Лелеянный, лелеемый - пещений, плеканий, голублений, коханий, (убаюкиваемый) леліяний. [Рій згадок викликав у пам'яті колись пещені надії (Коцюб.). Облишив він свої голублені заміри (М. Грінч.). Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала (Метл.). Співець без надії - леліяний смутком, іду одинокий (Пачов.)]. Взлелеянный - викоханий, випещений, виплеканий, зголублений, злеліяний. [Викохана ідея (Н.-Лев.). Виплекане звірятко (Коцюб.)]. -ный в мечтах - вимріяний. [В голові пробіг давно вимріяний образ: тиха ніч, шепотіння сосон (Корол.)]. -ться - кохатися, викохуватися, викохатися, пеститися, випеститися, плекатися, виплекатися, голубитися, (убаюкиваться) леліятися; бути викоханим, випещеним, виплеканим, злеліяним. [Кохалась у батенька, як утя на воді (Слов'яносербщ.). Я виросла, викохалась у білих палатах (Шевч.)].

* * *

навеять

1) что куда, на что - навівати, навіяти, наві(й)нути, нашугати, (о мног.) понавівати що и чого куди; (перен. ещё: внушать) надихати, надихати, надихнути, (вызывать, порождать) насувати що на кого или кому, викликати що в кому. [Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій (Гліб.). Що бог навіне, того ніхто не мине (Номис). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.). І втома від цілоденної важкої праці і холод, і ця сумна картина мимохіть насували мрію про теплу хату, гарячу страву, суху постіль (Коцюб.)]. Ветерок -вает прохладу - вітерець навіває (надихає) прохолоду. Ветерок -вает (без вин. п.) - вітерець повіває (подихає). Метель -веяла снегу - завірюха (метелиця) навіяла (намела) снігу. -вать, -веять думы, грёзы, спокойствие, задумчивость, грусть - навівати, навіяти (реже надихати, надихати, надихнути) думи, мрії, спокій (упокій), задуму, смуток. [Думи і мрії розкішні усе навіває (Грінч.). Сонцем твоїм освіти, в серце спокою навій (Самійл.). Увесь той упокій, що надихнула їй Катря своїм словом, мов розвіявся десь (Грінч.)]. Эта музыка -веяла на меня грусть - ця музика навіяла на мене смуток;

2) (веялкой) навіювати, навіяти, (о мног.) понавіювати чого. Много ль хлеба -веяли - чи багато пашні (збіжжя) навіяли? Навеянный -

1) навіяний, надиханий. [Крізь навіяний смуток просяяла в його очах тиха радість (Васильч.)];

2) навіяний, понавіюваний. -ться -

1) (стр. з.) - а) навіватися, надихатися, бути навіяним, надиханим; б) навіюватися, бути навіюваним, навіяним, понавіюваним;

2) (привеяться, сов.) навіятися, наві(й)нутися, привіятися. Ты отколе -веялся сюда - ти звідки сюди привіявсь? яким тебе вітром сюди навіяло?

3) (вдоволь, сов.) навіятися.

* * *

несов.; сов. - нав`еять