-
1 літописець
чchronicler, annalist -
2 літописець
- сцялетопи́сец -
3 літописець
litopysec' -
4 літописець
მემატიანე -
5 annalist
n1) літописець; анналіст; історіограф2) хронікер* * *nлітописець; анналіст; історіограф -
6 chronicle
1. n1) хроніка, літопис2) літописець2. v1) заносити (в щоденник тощо)2) відзначати (у пресі)* * *I n2) = chronicle playII v1) заносити (у щоденник, літопис)2) відзначати ( у пресі); вести хроніку -
7 chronicler
n1) хронікер2) літописець3) історик (певного періоду)* * *n2) літописець3) історик ( якого-небудь періоду) -
8 story-writer
-
9 Летописатель
и Летописец1) літописець (-сця), літопис (-са). [Літописець Нестор (Куліш)];2) -писец - см. Летопись. -
10 chronoorapher
nлітописець; укладач хронології; історик -
11 chronographer
nлітописець, історик -
12 annalist
nлітописець; анналіст; історіограф -
13 chronicle
I n2) = chronicle playII v1) заносити (у щоденник, літопис)2) відзначати ( у пресі); вести хроніку -
14 chronicler
-
15 chronoorapher
nлітописець; укладач хронології; історик -
16 story-writer
-
17 любознательный
знаттєлюбивий, (пытливый) допитливий, довідливий; охочий (сильнее жадібний) до науки, до знання (до знаття); срв. Пытливый. [Тільки ніч примусила допитливого хлопця заспокоїтись (Черкас.)]. Літописець Самійло Величко був дуже довідливий (Україна, 1914 р.)]. -ный ум - знаттєлюбивий, допитливий розум. Наука -на, а невежество любопытно - наука допитлива, а неуцтво має лиш цікавість; наука шукає знання, неуцтво - цікавости.* * *допи́тливий, ціка́вий, жа́дібний (жа́дібний) до знання́, знаттєлю́бний -
18 отношение
1) - к кому, чему - відносини, стосунок (-нку), відношення, ставлення до кого, до чого. [Саме в таких відносинах стояла колись хоч до чехів література й мова німецька (Грінч.). Як-же мислиш ти з нами бути? У яких стосунках? (Куліш)]. Доброе, благожелательное -ние к кому - ласка, прихильність, прихилля до кого. [Пани ласкою навкруги себе людей купили (Куліш). Не тільки дозволяли йому любити їх, але й сами платили прихиллям (Крим.)]. Внимательное, почтительное -ние к кому - шаноба, пошанівок (-вку) до кого. Непочтительное -ние - непошанування, зневага, неповага до кого. Несправедливое -ние - кривдження кого, кривда кому. Нерадивое -ние - занедбання кого, чого. Иметь -ние к чему - стосуватися до чого, мати до чинення з чим, до чого, мати щось до кого, мати притоку (відносини, відношення) до чого. [Треба, щоб усі думки стосувалися до теми (Єфр.). Коцюбинський мав до чинення з бурсою, семінарією та приватними лекціями (Єфр.)]. Никакого -ния к этому делу не имею - ніякого дочинення (ніякої притоки) до цього діла не маю. Взаимные -ния - взаємні відносини, стосунки, взаємовідносини, взаємини. [Оце все з кожним днем загострювало їх взаємини (Ор. Левиц.). Взаємовідносини налагодились]. -ния приятельские - приязнь, приятелювання, товаришування; (о женщинах ещё) подругування. -ния мирные, миролюбивые - (з)лагода; (враждебные) ворогування, ворожнеча; (любовные) любощі; (близкие) близькі відносини (стосунки). Иметь с кем-л. -ния - заходити собі з ким. Завязывать -ния - заходити в стосунки з ким. Вступить в дружеские -ния - заприязнитися, (о женщинах ещё) заподругувати. Вступить в приятельские, товарищеские -ния - заприятелювати, затоваришувати, потоваришувати, потоваришити; в фамильярные - запанібрататися; в любовные - зазнатися. [Одколи зазнався з нею мій Яків, - ні до чого став парубок (М. Вовч.). Із иншою зазнавався, мене відцурався]. Быть в дружеских -ниях - дружити, (о женщ. ещё) подругувати; в приятельских - приятелювати, товаришувати, товаришити, товариство водити; в фамильярных - панібрататися; во враждебных - ворогувати; в хороших, миролюбивых - у добрій (з)лагоді, у добрості жити з ким, горнутися до кого; в любовных - кохатися, любитися з ким. Стать в -ния отца и сына - побатькатися. [Вони побатькались собі Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька]. Стать к кому в -ния враждебные, дружеские и т. п. - стати на ворожу, на приятельську стопу. [Одразу-ж стали, що-до неї, на ворожу стопу]. Разорвать дружеские -ния - розбрататися, розрізнитися. Не имеющий -ния к делу - сторонній, непричетний. Высказывать свое -ние к чему - висловлювати свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Літописець просто записує, коли що діялось не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Между этими событиями нет никакого -ния - між цими подіями нема ніякої залежности. В -нии кого, чего, по -нию к кому, чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти, супроти чого. [Історія так званої древньої руської словесности обіч народу українського - те саме, що обіч народу польського - історія словесности латино-польської (Куліш)]. В -нии меня, по -нию ко мне - відносно мене, щодо мене, (в сравнении со мной) проти, супроти мене. В этом -нии - з цього погляду. Во всех -ниях - з кожного погляду, всіма сторонами, кругом. [Славне було Запоріжжя всіма сторонами. Таких Катерин на світі тисячі, і ні одна кругом на неї не похожа (Куліш). Кругом путяща людина];2) геометр., арифм. - відношення;3) канцел. - завідомлення, лист. [Завідомлення з дня 20-го квітня 1924 р. під числом 123];4) хим. -ние весовое - вагове відношення.* * *1) (обращение, обхождение с кем-чем-л.) ста́влення2) (касательство, связь) відно́шення, стосу́нок, -нку; (причастность, участие) приче́тність, -ності (до чого)3)отноше́ния — (мн.: сношения, связи между людьми, обществами) відно́сини, -син; (о личных, частных связях между людьми) стосу́нки, -ків; ( взаимоотношения) взає́мини, -мин
4) канц. лист, -а, відно́шення -
19 kronikarz
[кронікаж]m -
20 მემატიანე
літописець
- 1
- 2
См. также в других словарях:
кінолітописець — сця, ч. Той, хто створює кінолітопис … Український тлумачний словник
літописець — сця, ч. 1) У давній Русі – той, хто писав літопис (у 1 знач.). 2) чого і без додатка, перен. Про того, хто послідовно описує певні події … Український тлумачний словник
літописець — [л ітопи/сеиц ] с ц а, ор. сцеим, м. (на) сцеив і/ с ц у, мн. с ц і, с ц іў … Орфоепічний словник української мови
літописець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Ходкевич, Анна-Алоиза — Анна Алоиза Ходкевич … Википедия
Dmytro Yavornytsky — Photo of Dmytro Yavornytsky in 1885. Dmytro Yavornytsky (Ukrainian: Дмитро Яворницький, Russian: Дмитрий Яворницкий, Dmitry Yavornitsky, also known by his pen name Evarnitsky), (Novem … Wikipedia
сонъ — Сон сонъ (1) 1. Сновидение; то, что снится. Се ангелъ господьнь въ сьнѣ явися ему глаголя: Иосифе, сыну Давидовъ, не убоися прияти Мария жены твоея. Остр. ев., 247 об. (1056 1057 гг.). Приступивъши жена имущия руку суху, съповѣдаше сънъ Лазареви… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
писати — ПИ|САТИ (601), ШОУ, ШЕТЬ гл. 1.Писать, записывать, переписывать: почахъ же писати. [евангелие] м(с)ца. октѧ(б). к͠а. на памѧ(т) илариона. ЕвОстр 1056–1057, 294г (зап.); чьгьле крива˫а главо пиши право. ГБ XI, 104 об. (зап.); писахъ на борисовъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Кавун, Максим Эдуардович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Кавун. Кавун Максим Эдуардович Максим Эдуардович Кавун Дата рождения: 10 сентября 1978(1978 09 10) (34 года) Место рождения … Википедия
Ковалив, Степан Михайлович — Степан Михайлович Ковалив Стефан Михайлович Ковалів Псевдонимы: Дрозд, Дроздищин, С … Википедия
літопис — I літоп ис а, ч., заст. Літописець. II літ опис у, ч. 1) У Київській Русі – хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником. || Книга з такими записами. 2) чого, перен. Послідовний запис будь яких подій; історія чого… … Український тлумачний словник