ліпитися

1) освіжати, підкріпляти (їжею, питвом)

2):

to refect oneself — підкріпитися, перекусити; підснідати, підобідати, підвечеряти

1) відпочинок, відновлення сил

2) підкріплення; їжа, напої

3) pl легка закуска, сніданок

4) (Refreshments) буфет (напис)

1) питво

2) напій

3) ковток

4) cл. водний простір; oкeaн

1) пити

2) випивати; пити, пиячити; напоювати, підпоювати

3) (тж. to) пити (за кого-небудь, за що-небудь); проголошувати тост

4) випити; покуштувати, хлебнути, ковтнути

5) убирати, всмоктувати (часто drink up, drink in)

6) пропивати (тж. drink away)

7) мати смак, букет; добре питися ( про спиртне)

1) скрутний стан; дилема

2) визначення місцезнаходження або координат; paд., aв. засічка

3) aмep. стан, положення

4) cл. відступне, хабар

5) cл. гра, результат якої заздалегідь вирішений

6) "фікс" ( суміш алкогольного напою з лимонним соком)

7) cл. доза наркотику

8) = fixation II

1) укріплювати; закріплювати; прикріплювати

2) встановлювати, призначати, визначати; відзначати, відмічати, фіксувати, констатувати; покладати (провину, витрати)

3) влаштовувати; залагоджувати ( справу); робити

4) невідривно дивитися; спрямувати погляд; зосередити ( думки); привертати, зупиняти ( увагу); (on, upon) зупинитися на ( чому-небудь); вибрати

5) запам'ятовувати, фіксувати (у пам'яті, свідомості)

6) оселитися, осісти; закріпитися

7) вилікувати ( часто fix up)

8) збиратися, мати намір

9) уладнати, залагоджувати, вирішувати, розв'язувати (конфлікт, проблему)

10) cл. підстроювати ( шляхом підкупу), "домовлятися"

11) розрахуватися, розправитися ( з ким-небудь)

12) cл. давати наркотики; постачати наркотиками

13) eвф. каструвати (особл. кота)

14) cпeц. осідати, густішати, тужавіти, твердішати

15) фoтo, кiнo фіксувати, закріплювати

16) paд., aв. засікати; точно визначати широту е довготу

1) вільний

2) незв'язаний; неупакований

3) нетугий; просторий, широкий

4) незакріплений; ненатягнутий; який бовтається; хиткий; слабкий

5) невизначений; неточний, приблизний; розпливчастий

6) розпущений, безпутний; непорядний, безвідповідальний

7) нещільний; пухкий; рідкий

8) недоладний, незграбний

9) тex. холостий

10) xiм. вільний, незв'язаний

11) відбитий ( про кут)

1) звільняти, випускати; відпускати; давати волю; звільняти ( від зобов'язання); прощати ( борг)

2) відкріплювати; відв'язувати (човен, мотузку); розпускати ( волосся); пoeт. розв'язувати; послабляти ( вузол); образн. розбити окови; пoeт. зламати ( печатку)

3) пускати, випускати ( стрілу); вистрілити

4) мop. віддавати ( снасть)

1) знову прикріпити; знову прикріпитися

2) юp. повторно заарештувати; повторно описати майно

3) вiйcьк. перепідпорядковувати

1) ( бджолиний) віск; мінеральний віск, озокерит; парафін

2) вушна сірка

3) мазь

4) воскова фігура; воскова свічка

5) сургуч

6) грамофонна платівка

7) гірськ. пластична глина для перемичок

8) взуттєвий віск (cobblers' wax, shoemakers'wax)

1) вощити

2) виконувати звукозапис; записувати на грамофонну платівку

1) прибувати ( про Місяць)

2) icт. робитися, ставати

3) збільшитися

4) йти ( про час)

зміцнитись

зміцнитися

зміцніти

підсилитись

підсилитися

посилитися

укріпитися

дивитися як бик, пручатися як бик, биком ставати.

* * *

вклеиться вклеюватися, вклеїтися, вліплюватися, вліпитися.

* * *

несов.; сов. - вкл`еиться

тж. вкрапл`яться; несов.; сов. - вкрап`иться и вкр`апиться

статися, сподіятися, скластися, здіятися, настати, відбутися. [Те, що після цього сталося = то, что за этим воспоследовало].

* * *

несов.; сов. - впер`иться

несов.; сов. - вп`ялиться

1) всува́тися и всовуватися, всу́нутися; утиска́тися и ути́скуватися, ути́снутися, бга́тися, убга́тися и увібга́тися

2) (уставиться глазами, взором) вту́плюватися очи́ма (по́глядом, зо́ром), вту́питися очи́ма (по́глядом, зо́ром) (в кого що); упира́тися очи́ма (зо́ром), упе́ртися очи́ма (зо́ром), упина́тися очи́ма (по́глядом, зо́ром), уп'ясти́ся очи́ма (поглядом, зо́ром) (в кого-що)

несов.; сов. - встр`етиться

несов.; сов. - в`ылепиться

выпиться питися, випитися. [Горілки пилося не трохи].

* * *

головка, головушка

1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;

2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;

3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.

* * *

тж. груд`иться