люстро

См. также в других словарях:

• люстро — а, с., діал., поет. Дзеркало …   Український тлумачний словник

• люстро — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• люстро — ра, с. Пн. Дзеркало …   Словник лемківскої говірки

• ілюстрований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• кристальдерош — cristal de roche. устар. Горный кристалл. Мак. 1908. Горный хрусталь. Ганшина. Итальянский <театр> обширен и отделан великолепно .. огромное люстро из Кристаль Дероша, с несколькими десятками золоченой бронзы рожков, на верьху которых, из… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

• люстра — I. ЛЮСТАРКА и, ж. ЛЮСТЕР, ЛЮСТРА ы, ж. lustre m. обл. Зеркало. В люстарку глянь ка. + Гультая она. весь день у люстры провертится. Сл. Красноярск. 1888. Удар. люста/рка, лю/стер, лю/стра. II. I. ЛЮСТРА I ы, ж. lustre m. 1. Металлический круг к… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

• люстречко — а, с., діал. Зменш. пестл. до люстро …   Український тлумачний словник

• проілюстрований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проілюструвати. || проілюстро/вано, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

• дзеркало — (відличкована поверхня, що відображає предмети), свічадо, люстро, люстерко, верцадло, прозирало; трюмо (високе на ніжках) …   Словник синонімів української мови

• люстровий — прикметник люстровий прикметник …   Орфографічний словник української мови

• проілюстрований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови