людина+слова

зустрічається в іменниках фp.; лaт. походження, які часто співвідносяться з дієсловами на-ss, -t, -te. Слова з суфіксом-or мають значення

1) людина по роду занять, професії, посаді

2) машина, пристрій зі спеціальною функцією

1) правдиво, вірно, правильно; істинно, щиро

2) вірно, лояльно, віддано

3) дійсно, достовірно, по справжньому; a truly absorbing book по-справжньому захоплива книга; a truly considerate host по-справжньому уважний господар; a truly difficult situation дійсно важка ситуація; a truly good man поза сумнівом хороша людина; a truly beautiful picture справді прекрасна картина

4) точно, вірно, правильно

5) законно є yours truly щиро ваш, вірний вам; з повагою (в кінці лист; ваша покірна слуга)

1) грам. безососбова форма дієслова (інфінітив, герундій, дієприкметник)

2) юр. усна заява, зізнання (арештованого)

лінгв. дієслівний; віддієслівний; verbal stem дієслівна основа; verbal auxіlіary допоміжне дієслово

1) мест. неопр. - кілька и кільки, декілька и декільки, скілька и скільки (-кох, -ком, -кома), скількись и кількись, (зап.) кількоро, скількоро (употр. в им. и вин. пад.); (какие-то -ко) (с)кілька[и]-там; (свыше десяти) кільканадцять (-тьох, -тьом, -ть(о)ма). [Кілька пар хлопців та дівчат (Н.-Лев.). Напиши хоть кілька слів (Рудан.). Разів кілька позіхнув (Рудан.). Занесе з собою на чужий край кілька різних пісень (Р. Край). Сорочок справила кільки (М. Вовч.). Днів через кільки (Грінч.). Спершу їх гурт ще трохи побільшав, але потім кільки чоловіка відрізнилося (Загірня). Коли-б спромога кількох збудити, а ті вже инших (Коцюб.). Я кільком казав, - коли не хотять (Звягельщ.). Є такі липи, що з кількома дуплами (Кониськ.). Коли декілька чоловіка одну роблять роботу, то пісня помагає їм (Рада). (Вона) буде тут за декільки хвилин (Грінч.). Уся ця подія скоїлася в декільки моментів (Крим.). Купа книжок на столі і на декількох стільцях (Крим.). Додано скілька фотографій кобзарів (Р. Край). Вже скільки днів поїть громаду (Тобіл.). На току скільки стогів ще торішнього хліба (Свидн.). У нас артіль збирається: я з братом та ще чоловіка скільки буде (Грінч.). Дав йому скількись шагів грошей (Сторож.). Скількись разів поцілував його (Крим.). Минуло кількись часу (Г. Барв.). Кількоро людей побігло вулицею (Маков.). Народу не дуже багато: панів кількоро та паній двоє (Грінч.). Вийшло скількоро чоловіка копати буряки (Брацлавщ.). Випив скільки-там, чарок та й каже (Куліш). Назустріч Микулі вибігло кільканадцять мужчин (Маковей). Кільканадцять десятин землі мають (Доман.)]. Рассказать в -ких словах - переказати (розказати, розповісти) в кількох (в декількох, в скількох) словах. В -ких шагах от кого, чего - за кілька[и] (за декілька[и], за скількись) кроків (ступенів) від кого, від чого. По -ко - по кілька[и], по скілька[и], по декілька[и], по скількись, (редко) по (с)кількоро. [Старий знехотя кидав йому по кільки слів (Н.-Лев.). (Діти) до вікна по кількоро пнуться (Рудан.)];

2) нрч. - трохи, тро[і]шки, дещо, денещо. [Трохи вперта людина (Загірня). Спомігся трішки Трохим (Квітка). Дещо передніше трапилася ще одна пригода (Р. Край)]. -ко обескураженный - трохи (трошки, дещо) збентежений.

* * *

I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.

II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.

* * *

1) оди́н

2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н

3) в знач. сущ. оди́н

4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь

Мід, Джордж Герберт (1863, Сауд-Хадлі, штат Массачусетс - 1931) - амер. філософ. Закінчив коледж в Оберліні (1883); потому навчався в Гарвардському ун-ті (1887 - 1888), де слухав лекції Джемса та Ройса. У 1889 - 1891 рр. вивчав філософію, лінгвістичну антропологію та психологію у Берліні та Ляйпцігу. У 1891 - 1893 рр. викладав у Мічиганському ун-ті, а од 1893 р. очолює кафедру філософії у Чиказькому ун-ті. Під час навчання у Німеччині відбувається знайомство М. із Дьюї і розпочинається їхня подальша співпраця. Під впливом Дьюї М. переходить з позицій гегельянства до прагматизму. Дискусія обох філософів на шпальтах наукової періодики заклала теоретичні підвалини Чиказької школи прагматизму. Курс лекцій, прочитаних М. на філософському ф-ті в Чикаго, було опубліковано під назвою "Соціальна психологія". Основна праця "Дух, самість і суспільство з точки зору соціального біхевіориста" (1934), як і всі інші, побачила світ уже після смерті М. Новизна концепції символічного інтеракціонізму полягає у тому, що класичне співвідношення соціальної структури та людини було переосмислене на основі концептів людської дії, її самоідентифікації, мислення та взаємодії людських груп. М. наголошував, що людина, на відміну від тварин, розумна істота, яка діє у символічному оточенні, проте символізація не зводиться до індивідуальної дії, оскільки включає переживання іншого, що присутнє у процесі саморефлексії, самоідентифікації та самоконтролю. Акт тілесного народження людини становить лише передумову генези самості, яка відбувається у процесі символізації. Самість людини постійно конституюється у безпосередній практиці суспільного життя. Соціальна дія людини координується символами - ідеальними об'єктами, що сигналізують про об'єкт та його властивості. У повсякденному житті найпоширенішими символами є слова буденної мови. Взаємодія людей відбувається на безпосередньому та символічному рівнях. Завдяки символічному мисленню людина набуває інтерактивної здатності, тобто вивільняється від необхідності набуття знань у безпосередньому досвіді. Взаємодіючи, люди створюють символічне середовище, завдяки якому можуть підтримувати існуючі або конструювати нові соціальні структури та інституції. Ідеї М. про людську дію, самість, символізацію, інтеракцію, контроль і організацію утворили концептуальні засади теорії комунікативної дії, рольової теорії, інтеракціонізму, когнітивної соціології.

[br]

Осн. тв.: "Сучасна філософія" (1932); "Дух, самість і суспільство з точки зору біхевіориста" (1934); "Поступ думки у дев'ятнадцятому сторіччі" (1936); "Філософія дії" (1938); "Соціальна психологія" (1956).

1. n

1) обережність, обачність; осторога; передбачливість

2) застереження; юр. попередження

3) юр. порука, поручительство

4) розм. дивак; людина з химерами

2. v

1) застерігати, попереджати

2) юр. робити попередження (затриманому)

* * *

1) обережність, обачність

2) обережність, передбачливість

3) застереження, попередження

4) юp. попередження арештованому при його затримці про те, що його слова можуть бути використані проти нього

5) юp. застава, поручительство; забезпечення; дiaл.,; aмep. поручитель

6) дивак; дивна річ; незвичайне явище

1. n

1) муха

2) ент. двокрила (літаюча) комаха

3) наживка; блешня

4) паразит

5) шпигун

6) розм. політ; переліт

7) розм. стрибок

8) однокінний найманий екіпаж

9) відкидне полотнище (намету)

10) крило (вітряка)

11) довжина (прапора)

12) pl театр. колосники

13) текст. мотовило

14) ширінька (штанів)

15) тех. маятник; балансир

16) мор. картушка (компаса)

2. adj

1) обачний; хитрий

2) спритний; проворний, моторний, меткий

3. v

1) їхати в однокінному екіпажі

2) везти в екіпажі (когось)

4. v (past flew; p.p. flown)

1) летіти, літати; пролетіти

2) користуватися повітряним транспортом, летіти на літаку

3) мчати, нестися; поспішати; летіти

4) майоріти, маяти

5) перелітати; долати відстань повітрям

6) тікати

7) звітрюватися; зникати, розсіюватися

8) злітати, зриватися (про слова тощо)

9) мисл. полювати з соколами

10) друк. знімати з друкарського преса

11) вести, пілотувати (літак)

12) перевозити літаком (пасажирів, вантажі)

13) ганяти (голубів); запускати (паперового змія)

* * *

1) муха

2) eнт. двокрила або літаюча комаха

3) pиб. наживка; штучна мушка

1) політ; переліт

2) стрибок

3) icт. візницька прольотка

4) відкидне полотнище ( намету)

5) крило ( вітряка); крильчатка

6) довжина ( прапора); косиця ( прапора)

7) pl театр. колосники

8) = flyleaf

9) тeкcт. бігун чесальної машини; мотовило

10) гульфик, ширінка ( у штанів)

11) тex. маятник, балансир

12) = flywheel

13) мop. картушка ( компаса)

14) cпopт. передача м'яча гравцеві

1) літати; летіти (нaпp., про птахів, жаринки); aв. летіти, іти; користуватися повітряним транспортом, летіти ( літаком)

2) нестися, мчати, летіти; поспішати

3) розвіватися, майоріти; нести ( прапор)

4) рятуватися втечею

5) щезнути, зникнути

6) злітати, зриватися; (нaпp., про слова)

7) сп'яніти, напитися; очманіти від вина або наркотику; нанюхатися

8) aмep. мати успіх або визнання

9) (to) ударити, кинутися в голову ( про вино)

10) миcл. полювати з соколами

11) пoлiгp. знімати з друкованого преса

12) вести, пілотувати (літак, космічний корабель); управляти ( літаком)

13) запускати ( змія); ганяти ( голубів)

14) aв. перевозити (пасажирів, вантажі) літаком

15) (навстіж, широко) ( open) розкриватися; ( shut) захлопуватися

1) обачний, хитрий

2) рухливий, спритний ( про пальці)

3) який справляє враження, приємний, елегантний

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

1) палкий, палючий, полум'янистий. -кий огонь - палкий, палючий огонь. -кие дрова - полум'янисті дрова;

2) палкий, запальний, ярий, гарячий, завзятий, огненний, огнистий, огняний, вогнюватий, палений. [Кого-ж до серденька горнути, тулити, кого-ж тим коханням палким напоїти (Рудан.). Виступає вона запальним оборонцем жіночої емансипації (Єфр.). Стар, та яр (Номис). Гарячий чоловік (Грінч.). Він до роботи огненний (Лебед.). Серце огнисте (Куліш). Молодиця вогнювата (Зміїв.)]. -кие слова, чувства - палкі, запальні, гарячі, огненні слова, почуття. [До слів палких кохання ти схилялась (Грінч.). Найкращі пориви, гарячі почуття розсікли ми ножем холодним міркування (Самійл.)]. -кое воображение - палка уява. -кий нрав, темперамент - палка, гаряча, запальна вдача. Человек -кого темперамента - людина палка, запальна на вдачу, палкої, запальної, огненної вдачі, темпераменту.

* * *

1) ( страстный) палки́й; ( горячий) гаря́чий; ( с пылом) запальни́й, завзя́тий, завзяту́щий

2) ( быстро воспламеняющийся), диал. полум'яни́стий

що не любить касувати (скасовувати) свої постанови, твердого слова. [Це твердого слова людина (Полт.)].

болото, мокре, грузьке місце, мокрий, багнистий СБ, П, Б, У, СГ-СК; чӧлӱн сазлары степова грязь, болото СК; йатсам, йастых саз / сез олур гӧз йашымдан як ляжу, моя подушка стає мокрою від моїх сліз Б.

муз. саз — чотириструнний щипковий інструмент СБ, ГСГ, СК; труба з рога Б; йай саз смичковий саз СК; сазы саллай, эглений грає на сазі, розважається СК; саз чал- / чек- грати на сазі К / Г; … шең саз йисан весела людина СБЧ.

сӧз-саз слово й таке інше, якісь слова, розмови; не сӧзӱм вар, не сазым вар у мене немає (до неї) ні слова, ні півслова К.

1. adj

1) вільний, незалежний

2) що перебуває на волі, звільнений

3) добровільний, невимушений

4) незайнятий, вільний

5) відкритий, без перешкод

6) доступний

7) необмежений (правилами)

8) безплатний, безкоштовний (тж free of charge); дармовий

9) неоплачуваний; вільний від видатків; ком., тж франко

10) неприкріплений, незакріплений

11) хім. незв'язаний

12) щедрий, багатий, значний

13) легкий, граціозний

14) лінгв. нефіксований

15) нейтральний

16) тех. холостий

17) мор. сприятливий, попутний (про вітер)

18) спорт. вільний, без снарядів

2. adv

1) безплатно, безкоштовно

2) вільно

3) мор. з попутним вітром

3. v

1) визволяти

2) звільняти, випускати на свободу (волю); робити вільним (від — from, of)

* * *

1) вільний, незалежний

2) який знаходиться на волі, вільний

3) добровільний, вільний, без примусу

4) незайнятий, вільний

5) відкритий, без перешкод, вільний; відкритий, доступний; безперешкодний; eк. вільний, безмитний

6) необмежений, не обмежений правилами

7) безплатний, даровий

8) (of, from) позбавлений ( чого-небудь); вільний ( від чого-небудь)

9) неприкріплений, незакріплений, вільний; xiм. незв'язаний

10) щедрий

11) невимушений, легкий, граціозний

12) розпущений; вільний

13) лiнгв. нефіксований

14) cпeц. вільний; нейтральний

15) cпopт. вільний ( про вправи)

16) мop. попутний, сприятливий ( про вітер)

1) безплатно, безкоштовно

2) = freely

3) мop. з попутним вітром, без лавірування

1) звільняти (від утисків, обвинувачення); випускати на волю

2) (from, of) звільняти, робити вільним ( від чого-небудь)

1. n

1) ім'я (тж Christian name; амер. first (given) name); прізвище

2) назва, найменування; позначення

3) репутація, слава; добре ім'я

4) особистість, велика людина

5) рід, родина, фамілія

6) pl лайка, лайливі слова

7) грам. іменник

8) лог. термін; логічне поняття

2. adj амер., розм.

відомий, з ім'ям

3. v

1) називати, давати ім'я

2) указувати, призначати

3) згадувати; наводиті (як приклад)

4) парл. закликати до порядку

* * *

1) ім'я; прізвище

2) назва, найменування; позначення

3) тк.; sing репутація; слава; ( добре) ім'я

4) рід, прізвище

5) pl лайка

6) гpaм. іменник

7) термін; логічне поняття

1) іменний

2) авторський

3) заголовний

4) aмep. відомий; з іменем

1) називати, давати ім'я; давати назву; називати, перераховувати поіменно

2) указувати, призначати ( дату)

3) призначати ( на посаду)

4) згадувати; наводити ( як приклад)

5) закликати до порядку

1. n

1) частина; частка

2) участь (у роботі тощо); обов'язок, справа

3) том, частина книги; серія

4) звич. pl частина тіла, орган, член

5) роль; значення

6) бік, сторона

7) звич. pl край, місцевість

8) юр. сторона (у процесі)

9) pl здібності

10) група, фракція

11) амер. проділ (у волоссі)

12) муз. партія, голос

13) архт. 1/30 частина модуля

14) грам. форма, частина

2. adv

частково, почасти

3. v

1) розділяти, ділити на частини; відокремлювати

2) розділятися, відокремлюватися; роз'єднуватися

3) розлучати (ся), розставатися

4) рознімати, розбороняти

5) розчісувати на проділ (волосся)

6) відрізняти, виділяти

7) платити

8) умирати

9) мор. зриватися з якоря

* * *

1) частина, частка

2) участь ( у роботі); обов'язок, справа; зобов'язання

3) частина ( книги), том; серія

4) pl частина тіла, орган, член

5) роль ( актора); роль, значення

6) сторона ( у суперечці); сторона, аспект; юp. сторона (у процесі, угоді)

7) pl край, місцевість

8) pl; icт. здібності

9) cл. проділ у волоссі

10) гpaм. частина, форма

11) тex. деталь, частина

12) мyз. партія, голос

13) apxiт. 1/30 частина модуля

1) розділяти, відокремлювати, ділити на частини; розділятися, відділятися; роз'єднуватися

2) розлучати, роз'єднувати; ( часто from) розлучатися, розставатися

3) рознімати

4) розчісувати на проділ ( волосся)

5) вирізняти, відрізняти, виділяти ( що-небудь)

6) (часто from, with) розставатися ( з чим-небудь); платити

7) умирати

8) icт. ділити ( між ким-небудь)

9) мop. зриватися з якоря

1. n

1) реальність; щось реальне

2) грам. звичайний ступінь

3) фот. позитив

4) (скор. від positive quantity) додатна величина

2. adj

1) безсумнівний, певний, цілком ясний

2) точний, визначений

3) вірний, достовірний

4) упевнений (переконаний) у правильності

5) самовпевнений

6) розм. абсолютний, закінчений, у повному розумінні слова

7) безумовний

8) позитивний, конструктивний

9) грам. звичайний (про ступінь порівняння)

10) мат. додатний

11) ел. позитивний

12) фот. позитивний

13) тех. примусовий

14) що рухається за годинниковою стрілкою

* * *

1) щось позитивне, позитивність

2) щось реальне, реальність

3) гpaм. звичайний ступінь

4) фoтo позитив

5) cкop. вiд positive quantity [див. positive2 9]

6) eл. позитивна пластина ( елемента)

7) мyз., цepк. позитив (невеликий переносний орган; тж. positive organ)

1) безсумнівний; певний, цілком ясний; точний, певний, визначений; рішучий; категоричний

2) позитивний, стверджувальний

3) вірний, достовірний

4) упевнений ( у чому-небудь), переконаний у правильності ( чого-небудь)

5) самовпевнений

6) справжній, конкретний; абсолютний, сущий; справжній

7) абсолютний, безумовний, безвідносний

8) позитивний; конструктивний

9) гpaм. звичайний ( про ступінь)

10) мaт. позитивний

11) фiз. позитивний ( про заряд)

12) бioxiм. позитивний ( про реакцію)

13) бioл. позитивний ( про тропізм)

14) фoтo позитивний

15) тex. примусовий; нагнітальний; вдувний

16) cпeц. який рухається, обертається за годинниковою стрілкою; правоповоротний; oпт. який обертає площину поляризації праворуч

17) oпт. збираючий ( про лінзи)

1. adj

1) властивий; притаманний

2) правильний, належний; відповідний

3) підхожий, придатний, годящий

4) пристойний, порядний; поважний; доброчесний

5) ужитий у вузькому значенні

6) справжній, сущий

7) відмінний, чудовий

8) власний

9) гарний, красивий

* * *

1) властивий

2) правильний, належний; підходящий, придатний

3) пристойний; доброчесний, порядний, поважний

4) (ужитий, використаний) у власному значенні, у вузькому значенні

5) справжній, цілковитий, сущий

6) гpaм. власний

7) мaт. правильний; точний

8) цepк. який використовується лише в певний день або свято (про службу, молитву)

9) гepaльд. у природному кольорі ( про фігуру)

10) icт.,; дiaл. гарний; відмінний, чудовий

11) icт. власний

1. adv

1) приведення до належного стану; передається дієслівними префіксами при-, за-

2) початок дії — за, до

3) опритомнення

4) певний напрям

2. prep

1) напрям — до, в, у, на

2) рух до зіткнення з чимсь — на, за

3) відстань — до

4) розташування відносно чогось — на, від

5) тимчасове перебування — у, в

6) відвідання чогось — до, в

7) відношення до когось — до, для, з, за

8) призначення, право, підпорядкованість — на, в, у, про

9) межу, ступінь — до

10) мету — на, до, з

11) музичний супровід — під

12) належність, складову частину — від, до

13) час — без

14) ціну — за, на

3. part

* * *

1) доведення до потрібного стану або положення, передається дієслівними приставками при-, за-

2) початок дії за

3) приведення в свідомість або повернення до свідомості

4) певний напрям

1) у просторовому значенні вказує на: напрям до, в, на

2) вказувати на особу, рідше предмет, до якого направлена дія до, перед; часто передається дaв. відмінком

3) вказує на об'єкт висловлювання в, про, на або додаткова пропозиція

4) вказує на межу або ступінь до

5) вказує на перехід до іншої теми в розмові, до іншого заняття до

6) вказує на ціль, мету на, до, для, з ціллю

7) = toady I 2

8) ласк. icт. дитинка, жабеня

••

1. n

1) голос

2) звук

3) думка, голос

4) рупор, виразник думки

5) чутка

6) репутація, слава

7) муз. голос, вокальна партія

8) співак; співачка

9) військ. радіотелефонний зв'язок

10) грам. стан

2. v

1) висловлювати, виражати (словами)

2) бути виразником (думки)

3) вимовляти (слово тощо)

4) фон. вимовляти дзвінко

5) поет. наділяти голосом

6) муз. настроювати

* * *

1) голос; in a gentle voice м’яко, м’яким тоном; in a loud voice гучно, гучним голосом; to raise one‘s voice підвищити голос; he likes to hear his own voice він любить слухати сам себе, він любить ораторствувати; здатність співати; voice trial проба голосів, прослуховування співаків; to teach voice займатися постановкою голосу; he‘s got a good voice у нього гарний голос, він гарно співає; рел. глас; the voice of God /of the Lord/ глас божий /господень/; the voice of one crying in the wilderness глас волаючого в пустелі

2) звук; the voices of the night нічні звуки, голоси ночі; the voice of cuckoo кування; the voice of the stream журчання струмка; the voice of the waves [or the seaˌ of the storm] голос /рев/ хвиль [моря, бурі]; the voice of the hyena виття гієни; the hounds gave voice собаки подали голос; собаки загавкали

3) вираження внутрішнього почуття, переконання ; внутрішній голос voice of duty [of conscience, of reason, of blood] голос боргу [совісті, розуму, крові]

4) думка, голос; to have a voice in smth. мати право виразити свою думку, здійснити вплив I have no voice in the matter це від мене не залежить; to give voice to smth. виразити /висловити/ що-небудь.; they gave voice to their indignation вони виразили своє обурення; to givevoice to the general opinion виразити спільну думку; to follow the voice of the people прислухатися до голосу народу; to give voice for smth. висловитися з приводу чогось.; my voice is for peace я стою за мир; to raise one‘s voice against smth. висловитися проти чого-небудь; I count on your voice я розраховую, що ви говоритимете на мою користь/підтримуєте мене/; without a dissentient voice одноголосно; give few thy voice ( Shakespeare) говори менше, не будь; рупор, той, хто виражає думку; this newspaper is the voice of government ця газета є рупором/виражає думку/ уряду

5) запорука муз. співак; співачка; вокальна партія; голос; the song is arranged for singing by 3 voice s пісня в /на/ три голоси

військ., тех. (радіо-телефонний зв’язок; range of voice дальність радіо-телефонного зв’яку; voice call sign радіо мікрофонний позивний; voice channel лінія /канал/ телефонного зв’язку; voice frequency тональна частотність; the voice of Nature поклик природи; with one voice (всі) в один голос, одностайно, одноголосно, як одна людина ; the voice of the turtledove рел. голос горлиці; поклик любові; a still small voice рел. віяння тихого вітру; голос совісті, внутрішній голос the voice of one man is the voice of no one поет. = один в полі не воїн; the voice of the people is the voice of God поет. глас народу — глас божий

1) виражати ( словами); висловлювати; to voice one‘s protest виразити протест; chosen to voice their grievance обраний, щоб висловити їх скаргу; бути тим хто виражає(ч.иєїсь думки); to voice the opposition бути рупором опозиції

2) вимовляти ( слова)

3) грам. вимовляти дзвінко, озвінчувати

4) поет, наділяти голосом

5) муз. настроювати ( орган)

1. n

1) ствердна відповідь; згода

2) амер. голос «за»

3) особа, що голосувала «за»

2. adv

1) так

2) заст. більше того; навіть (більше)

3) хіба; справді

3. v

відповідати ствердно; погоджуватися

4. int

ура

* * *

1) ствердна відповідь, згода

2) cл. голос "за"; особа, що голосувала "за"

1) так

2) icт. більше того, навіть; дійсно