-
21 -or
suffзустрічається в іменниках фp.; лaт. походження, які часто співвідносяться з дієсловами на-ss, -t, -te. Слова з суфіксом-or мають значення1) людина по роду занять, професії, посадіvisitor — відвідувач, гість
2) машина, пристрій зі спеціальною функцієюprocessor — процесор; функціональна частина, функціональний орган
receptor — рецептор; математичне поняття
-
22 truly
['truːli]adv1) правдиво, вірно, правильно; істинно, щироtell me truly what you think — скажіть мені чесно, що ви думаєте
it has been truly stated that... — правильно наголошувалося /мовилося/, що...; книжк. у функції ввідного слова по правді кажучи, чесно кажучи
truly, I am puzzled — по правді кажучи, я спантеличений
2) вірно, лояльно, відданоto serve smb truly — вірно служити
3) дійсно, достовірно, по справжньому; a truly absorbing book по-справжньому захоплива книга; a truly considerate host по-справжньому уважний господар; a truly difficult situation дійсно важка ситуація; a truly good man поза сумнівом хороша людина; a truly beautiful picture справді прекрасна картинаto be truly happy — бути по-справжньому щасливим; в повному розумінні слова
4) точно, вірно, правильно5) законно є yours truly щиро ваш, вірний вам; з повагою (в кінці лист; ваша покірна слуга)really and truly — є ні, насправдіє
-
23 verbal
I n.1) грам. безососбова форма дієслова (інфінітив, герундій, дієприкметник)2) юр. усна заява, зізнання (арештованого)IIякий (що) стосується слів, словесний; verbal subtletіes /nіcetіes/ відтінки /нюанси/ значень слів; verbal correctіons заміна окремих слів ( у тексті); виправлення формулювань, редакційні виправлення; verbal felіcіtіes вдалий вибір слів; verbal dіspute суперечка про слова; verbal crіtіc педант, буквоїд; людина, що чіпляється до слів; який (що) стосується мови; verbal expressіon мовне вираження2)усний, словесний; verbal contract [order] словесний контракт [замовлення]; verbal agreement юр. усна угода; угода не у формі документа за печаткою; verbal process юр. усне виробництво ( у суді) [див. тж. 3]; verbal order військ. усний наказ; verbal duel словесна перепалка; verbal dіarrhea сл. сл. балакучість, просторікування3)буквальний, дослівний; verbal translatіon буквальний /дослівний/ переклад; verbal accuracy точна передача кожного слова; verbal constructіon юр. буквальне тлумачення; verbal process юр. протокол [див. тж. 2]4)який (що) обмежується словами; показний; verbal opposіtіon показний опір; verbal protest протест на словах; hіs sympathy was purely verbal його співчуття далі слів не пішло5)лінгв. дієслівний; віддієслівний; verbal stem дієслівна основа; verbal auxіlіary допоміжне дієслово6)дип. вербальний; verbal note вербальна нота * verbal announcement механічний голос на автоматичній телефонній станції -
24 несколько
1) мест. неопр. - кілька и кільки, декілька и декільки, скілька и скільки (-кох, -ком, -кома), скількись и кількись, (зап.) кількоро, скількоро (употр. в им. и вин. пад.); (какие-то -ко) (с)кілька[и]-там; (свыше десяти) кільканадцять (-тьох, -тьом, -ть(о)ма). [Кілька пар хлопців та дівчат (Н.-Лев.). Напиши хоть кілька слів (Рудан.). Разів кілька позіхнув (Рудан.). Занесе з собою на чужий край кілька різних пісень (Р. Край). Сорочок справила кільки (М. Вовч.). Днів через кільки (Грінч.). Спершу їх гурт ще трохи побільшав, але потім кільки чоловіка відрізнилося (Загірня). Коли-б спромога кількох збудити, а ті вже инших (Коцюб.). Я кільком казав, - коли не хотять (Звягельщ.). Є такі липи, що з кількома дуплами (Кониськ.). Коли декілька чоловіка одну роблять роботу, то пісня помагає їм (Рада). (Вона) буде тут за декільки хвилин (Грінч.). Уся ця подія скоїлася в декільки моментів (Крим.). Купа книжок на столі і на декількох стільцях (Крим.). Додано скілька фотографій кобзарів (Р. Край). Вже скільки днів поїть громаду (Тобіл.). На току скільки стогів ще торішнього хліба (Свидн.). У нас артіль збирається: я з братом та ще чоловіка скільки буде (Грінч.). Дав йому скількись шагів грошей (Сторож.). Скількись разів поцілував його (Крим.). Минуло кількись часу (Г. Барв.). Кількоро людей побігло вулицею (Маков.). Народу не дуже багато: панів кількоро та паній двоє (Грінч.). Вийшло скількоро чоловіка копати буряки (Брацлавщ.). Випив скільки-там, чарок та й каже (Куліш). Назустріч Микулі вибігло кільканадцять мужчин (Маковей). Кільканадцять десятин землі мають (Доман.)]. Рассказать в -ких словах - переказати (розказати, розповісти) в кількох (в декількох, в скількох) словах. В -ких шагах от кого, чего - за кілька[и] (за декілька[и], за скількись) кроків (ступенів) від кого, від чого. По -ко - по кілька[и], по скілька[и], по декілька[и], по скількись, (редко) по (с)кількоро. [Старий знехотя кидав йому по кільки слів (Н.-Лев.). (Діти) до вікна по кількоро пнуться (Рудан.)];2) нрч. - трохи, тро[і]шки, дещо, денещо. [Трохи вперта людина (Загірня). Спомігся трішки Трохим (Квітка). Дещо передніше трапилася ще одна пригода (Р. Край)]. -ко обескураженный - трохи (трошки, дещо) збентежений.* * *I числ.кі́лька, -ко́х, де́кілька, -кількох и -кілько́х, скі́лькись; скі́лька, кі́лькоро, диал. скі́лькороII нареч.в \несколько их слова́х — кількома́ слова́ми, в кілько́х (в декілько́х, в скілько́х) слова́х
тро́хи, тро́шки, трі́шки, де́що\несколько ко заме́дленный — тро́хи (тро́шки, де́що) спові́льнений (упові́льнений)
-
25 один
I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.* * *числ.1) оди́н\один за други́м — а) ( вереницей) оди́н за о́дним; б) (по порядку, по очереди) оди́н по о́дному
\один к одному́ — оди́н в оди́н, як оди́н
2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н3) в знач. сущ. оди́н4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь -
26 Мід, Джордж Герберт
Мід, Джордж Герберт (1863, Сауд-Хадлі, штат Массачусетс - 1931) - амер. філософ. Закінчив коледж в Оберліні (1883); потому навчався в Гарвардському ун-ті (1887 - 1888), де слухав лекції Джемса та Ройса. У 1889 - 1891 рр. вивчав філософію, лінгвістичну антропологію та психологію у Берліні та Ляйпцігу. У 1891 - 1893 рр. викладав у Мічиганському ун-ті, а од 1893 р. очолює кафедру філософії у Чиказькому ун-ті. Під час навчання у Німеччині відбувається знайомство М. із Дьюї і розпочинається їхня подальша співпраця. Під впливом Дьюї М. переходить з позицій гегельянства до прагматизму. Дискусія обох філософів на шпальтах наукової періодики заклала теоретичні підвалини Чиказької школи прагматизму. Курс лекцій, прочитаних М. на філософському ф-ті в Чикаго, було опубліковано під назвою "Соціальна психологія". Основна праця "Дух, самість і суспільство з точки зору соціального біхевіориста" (1934), як і всі інші, побачила світ уже після смерті М. Новизна концепції символічного інтеракціонізму полягає у тому, що класичне співвідношення соціальної структури та людини було переосмислене на основі концептів людської дії, її самоідентифікації, мислення та взаємодії людських груп. М. наголошував, що людина, на відміну від тварин, розумна істота, яка діє у символічному оточенні, проте символізація не зводиться до індивідуальної дії, оскільки включає переживання іншого, що присутнє у процесі саморефлексії, самоідентифікації та самоконтролю. Акт тілесного народження людини становить лише передумову генези самості, яка відбувається у процесі символізації. Самість людини постійно конституюється у безпосередній практиці суспільного життя. Соціальна дія людини координується символами - ідеальними об'єктами, що сигналізують про об'єкт та його властивості. У повсякденному житті найпоширенішими символами є слова буденної мови. Взаємодія людей відбувається на безпосередньому та символічному рівнях. Завдяки символічному мисленню людина набуває інтерактивної здатності, тобто вивільняється від необхідності набуття знань у безпосередньому досвіді. Взаємодіючи, люди створюють символічне середовище, завдяки якому можуть підтримувати існуючі або конструювати нові соціальні структури та інституції. Ідеї М. про людську дію, самість, символізацію, інтеракцію, контроль і організацію утворили концептуальні засади теорії комунікативної дії, рольової теорії, інтеракціонізму, когнітивної соціології.[br]Осн. тв.: "Сучасна філософія" (1932); "Дух, самість і суспільство з точки зору біхевіориста" (1934); "Поступ думки у дев'ятнадцятому сторіччі" (1936); "Філософія дії" (1938); "Соціальна психологія" (1956). -
27 caution
1. n1) обережність, обачність; осторога; передбачливість2) застереження; юр. попередження3) юр. порука, поручительство4) розм. дивак; людина з химерами2. v1) застерігати, попереджати2) юр. робити попередження (затриманому)* * *I n1) обережність, обачністьproceed with caution — дотримуйтесь обережності! ( попередження водіям); дорожній плакат
2) обережність, передбачливість3) застереження, попередженняcaution! — обережно!, бережися!
4) юp. попередження арештованому при його затримці про те, що його слова можуть бути використані проти нього5) юp. застава, поручительство; забезпечення; дiaл.,; aмep. поручитель6) дивак; дивна річ; незвичайне явищеII vпопереджати, застерігати; робити попередження; юp. робити попередження арештованому при його затримці про те, що його слова можуть бути використані проти нього -
28 fly
1. n1) муха2) ент. двокрила (літаюча) комаха3) наживка; блешня4) паразит5) шпигун6) розм. політ; перелітon a fly — на льоту; на ходу
7) розм. стрибок8) однокінний найманий екіпаж9) відкидне полотнище (намету)12) pl театр. колосники13) текст. мотовило15) тех. маятник; балансирa fly on the wheel — людина, що перебільшує свій вплив (своє значення)
to crush (to break) a fly upon the wheel — стріляти з гармати по горобцях
2. adj1) обачний; хитрий2) спритний; проворний, моторний, меткий3. v1) їхати в однокінному екіпажі2) везти в екіпажі (когось)4. v (past flew; p.p. flown)1) летіти, літати; пролетіти2) користуватися повітряним транспортом, летіти на літаку3) мчати, нестися; поспішати; летіти4) майоріти, маяти5) перелітати; долати відстань повітрям6) тікати7) звітрюватися; зникати, розсіюватися8) злітати, зриватися (про слова тощо)9) мисл. полювати з соколами10) друк. знімати з друкарського преса12) перевозити літаком (пасажирів, вантажі)fly around — метушитися, кидатися
fly at — нападати; накинутися, напуститися (з лайкою на когось)
fly away — відлітати; тікати
fly in — зал. переводити стрілку; доставляти повітрям
fly off — відскакувати, відлітати; ухилятися від; поспішно втекти
to fly high (at high game) — бути честолюбним, надто заноситися
to fly a flag — мор. плавати під прапором
to send smth. flying — шпурнути, кинути щось
to fly the coop — розм. змотати вудки, накивати п'ятами
* * *I = green-bottle II [flai] n1) муха2) eнт. двокрила або літаюча комаха3) pиб. наживка; штучна мушкаIII [flai] n1) політ; переліт2) стрибок3) icт. візницька прольотка4) відкидне полотнище ( намету)7) pl театр. колосники8) = flyleaf9) тeкcт. бігун чесальної машини; мотовило10) гульфик, ширінка ( у штанів)11) тex. маятник, балансир12) = flywheel13) мop. картушка ( компаса)14) cпopт. передача м'яча гравцевіIV [flai] v1) літати; летіти (нaпp., про птахів, жаринки); aв. летіти, іти; користуватися повітряним транспортом, летіти ( літаком)2) нестися, мчати, летіти; поспішати3) розвіватися, майоріти; нести ( прапор)5) щезнути, зникнути6) злітати, зриватися; (нaпp., про слова)7) сп'яніти, напитися; очманіти від вина або наркотику; нанюхатися8) aмep. мати успіх або визнання9) (to) ударити, кинутися в голову ( про вино)10) миcл. полювати з соколами11) пoлiгp. знімати з друкованого преса12) вести, пілотувати (літак, космічний корабель); управляти ( літаком)14) aв. перевозити (пасажирів, вантажі) літакомV [flai] a; сл.1) обачний, хитрий2) рухливий, спритний ( про пальці)3) який справляє враження, приємний, елегантний -
29 место
1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.* * *1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́наде́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта
име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти
к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно
-
30 пылкий
1) палкий, палючий, полум'янистий. -кий огонь - палкий, палючий огонь. -кие дрова - полум'янисті дрова;2) палкий, запальний, ярий, гарячий, завзятий, огненний, огнистий, огняний, вогнюватий, палений. [Кого-ж до серденька горнути, тулити, кого-ж тим коханням палким напоїти (Рудан.). Виступає вона запальним оборонцем жіночої емансипації (Єфр.). Стар, та яр (Номис). Гарячий чоловік (Грінч.). Він до роботи огненний (Лебед.). Серце огнисте (Куліш). Молодиця вогнювата (Зміїв.)]. -кие слова, чувства - палкі, запальні, гарячі, огненні слова, почуття. [До слів палких кохання ти схилялась (Грінч.). Найкращі пориви, гарячі почуття розсікли ми ножем холодним міркування (Самійл.)]. -кое воображение - палка уява. -кий нрав, темперамент - палка, гаряча, запальна вдача. Человек -кого темперамента - людина палка, запальна на вдачу, палкої, запальної, огненної вдачі, темпераменту.* * *2) ( быстро воспламеняющийся), диал. полум'яни́стий -
31 Неотменчивый
що не любить касувати (скасовувати) свої постанови, твердого слова. [Це твердого слова людина (Полт.)]. -
32 саз
Iболото, мокре, грузьке місце, мокрий, багнистий СБ, П, Б, У, СГ-СК; чӧлӱн сазлары степова грязь, болото СК; йатсам, йастых саз / сез олур гӧз йашымдан як ляжу, моя подушка стає мокрою від моїх сліз Б.IIмуз. саз — чотириструнний щипковий інструмент СБ, ГСГ, СК; труба з рога Б; йай саз смичковий саз СК; сазы саллай, эглений грає на сазі, розважається СК; саз чал- / чек- грати на сазі К / Г; … шең саз йисан весела людина СБЧ.сӧз-саз слово й таке інше, якісь слова, розмови; не сӧзӱм вар, не сазым вар у мене немає (до неї) ні слова, ні півслова К. -
33 free
1. adj1) вільний, незалежний2) що перебуває на волі, звільненийto set a bird free — випустити пташку (на волю, з клітки)
3) добровільний, невимушений4) незайнятий, вільний5) відкритий, без перешкод6) доступний7) необмежений (правилами)8) безплатний, безкоштовний (тж free of charge); дармовий9) неоплачуваний; вільний від видатків; ком., тж франко10) неприкріплений, незакріплений11) хім. незв'язаний12) щедрий, багатий, значний13) легкий, граціозний14) лінгв. нефіксований15) нейтральний16) тех. холостий17) мор. сприятливий, попутний (про вітер)18) спорт. вільний, без снарядівfor free — задарма; за чужий рахунок
free balloon — вільний (некерований) аеростат
F. Church — неконформістська церква; церква, відокремлена від держави
free hand — свобода дій; малюнок від руки
free labour — іст. праця вільних людей (не рабів); робітники, що не є членами профспілки
free lance — позаштатний журналіст (фотограф); вільний художник; безпартійний політик; людина незалежного способу мислення
free on board — амер. франко-вагон
free soil — амер., іст. вільний штат (де було заборонено рабовласництво)
free throw line — спорт. лінія штрафного кидка
free trade — безмитна торгівля; контрабанда
free will — свобода волі; філос. абсолютна свобода людської волі
2. adv1) безплатно, безкоштовно2) вільно3) мор. з попутним вітром3. v1) визволяти* * *I [friː] a1) вільний, незалежний2) який знаходиться на волі, вільний3) добровільний, вільний, без примусу4) незайнятий, вільний5) відкритий, без перешкод, вільний; відкритий, доступний; безперешкодний; eк. вільний, безмитний6) необмежений, не обмежений правилами7) безплатний, даровийfree board and lodging — безплатне харчування е житло; неоплачуваний; кoм. франко; вільний від витрат
8) (of, from) позбавлений ( чого-небудь); вільний ( від чого-небудь)9) неприкріплений, незакріплений, вільний; xiм. незв'язаний10) щедрий11) невимушений, легкий, граціозний12) розпущений; вільний13) лiнгв. нефіксованийfree stress — вільний наголос; вільний, позиційно не обумовлений
14) cпeц. вільний; нейтральнийfree position — тex. нейтральне положення; холостий
free pulley — тex. холостий шків
free running — тex. холостий хід ( машини); aвт. рух накатом
15) cпopт. вільний ( про вправи)16) мop. попутний, сприятливий ( про вітер)II [friː] adv1) безплатно, безкоштовно2) = freely3) мop. з попутним вітром, без лавіруванняIII [friː] v1) звільняти (від утисків, обвинувачення); випускати на волю2) (from, of) звільняти, робити вільним ( від чого-небудь) -
34 name
1. n1) ім'я (тж Christian name; амер. first (given) name); прізвищеwhat is your name? — як тебе (вас) звуть?
to put one's name to smth. — підписати щось, поставити підпис під чимсь
in the name of smb. (smth.) — в ім'я когось (чогось)
2) назва, найменування; позначенняtrade name — назва фірми, фірма
a mere name, only a name — одна назва, пустий звук
3) репутація, слава; добре ім'яto make a good name for oneself — заслужити добре ім'я; стати відомим
4) особистість, велика людина5) рід, родина, фамілія6) pl лайка, лайливі слова7) грам. іменникproper name — власна назва, власне ім'я
8) лог. термін; логічне поняттяtheir name is legion — бібл. ім'я їм легіон; їх сила-силенна
to take smb.'s name off the books — виключити когось з організації (клубу, навчального закладу тощо)
to lend one's name to smb. — підтримати когось, дати комусь рекомендацію
2. adj амер., розм.відомий, з ім'ям3. v1) називати, давати ім'яto name a child John — назвати (наріктй) дитину Джоном
to name the States of the Union — називати всі штати, що входять до складу США
2) указувати, призначатиto name one's price — призначати (називати) свою ціну
3) згадувати; наводиті (як приклад)4) парл. закликати до порядку* * *I [neim] n1) ім'я; прізвище2) назва, найменування; позначення3) тк.; sing репутація; слава; ( добре) ім'я4) рід, прізвище5) pl лайка6) гpaм. іменник7) термін; логічне поняттяII [neim] a1) іменний2) авторський3) заголовний4) aмep. відомий; з іменемIII [neim] v1) називати, давати ім'я; давати назву; називати, перераховувати поіменно2) указувати, призначати ( дату)3) призначати ( на посаду)4) згадувати; наводити ( як приклад) -
35 part
1. n1) частина; частка2) участь (у роботі тощо); обов'язок, справаto take (to have) part in smth. — брати участь у чомусь
3) том, частина книги; серія4) звич. pl частина тіла, орган, член(privy) parts — розм. статеві органи
5) роль; значення6) бік, сторонаfor my part — з мого боку, щодо мене
to take smb.'s part — стати на чиюсь сторону
7) звич. pl край, місцевість8) юр. сторона (у процесі)9) pl здібності10) група, фракція11) амер. проділ (у волоссі)12) муз. партія, голос13) архт. 1/30 частина модуля14) грам. форма, частинаpart and parcel — основна (невід'ємна) частина
on the one part..., on the other part... — з одного боку..., з другого боку...
in good part — доброзичливо, без образи
part track — військ. напівгусеничний хід
2. advчастково, почасти3. v1) розділяти, ділити на частини; відокремлювати2) розділятися, відокремлюватися; роз'єднуватися3) розлучати (ся), розставатися4) рознімати, розбороняти5) розчісувати на проділ (волосся)6) відрізняти, виділяти7) платити8) умирати9) мор. зриватися з якоряpart off — тех. відрізати
part with — відмовлятися (від чогось), відокремлювати (щось); звільняти (прислугу)
to part company (with) — посваритися, припинити дружбу, розійтися в думках
to part brass rags with smb. — розм. порвати дружбу з кимсь
* * *I n1) частина, часткаto pay in parts — платити частинами; частина ( одиниці); частка
a seventh part — одна сьома; група, фракція
4) pl частина тіла, орган, член6) сторона ( у суперечці); сторона, аспект; юp. сторона (у процесі, угоді)7) pl край, місцевість8) pl; icт. здібності9) cл. проділ у волоссі10) гpaм. частина, форма11) тex. деталь, частина12) мyз. партія, голос13) apxiт. 1/30 частина модуляII v1) розділяти, відокремлювати, ділити на частини; розділятися, відділятися; роз'єднуватися2) розлучати, роз'єднувати; ( часто from) розлучатися, розставатися3) рознімати4) розчісувати на проділ ( волосся)5) вирізняти, відрізняти, виділяти ( що-небудь)6) (часто from, with) розставатися ( з чим-небудь); платити7) умирати8) icт. ділити ( між ким-небудь)9) мop. зриватися з якоряIII advпочасти; частково -
36 positive
1. n1) реальність; щось реальне2) грам. звичайний ступінь3) фот. позитив4) (скор. від positive quantity) додатна величина2. adj1) безсумнівний, певний, цілком ясний2) точний, визначений3) вірний, достовірний4) упевнений (переконаний) у правильностіhe is positive that this is so — він переконаний, що це так
5) самовпевнений6) розм. абсолютний, закінчений, у повному розумінні слова7) безумовний8) позитивний, конструктивний9) грам. звичайний (про ступінь порівняння)10) мат. додатний11) ел. позитивний12) фот. позитивний13) тех. примусовий14) що рухається за годинниковою стрілкою* * *I ['pozitiv] n1) щось позитивне, позитивність2) щось реальне, реальність3) гpaм. звичайний ступінь4) фoтo позитив5) cкop. вiд positive quantity [див. positive2 9]6) eл. позитивна пластина ( елемента)7) мyз., цepк. позитив (невеликий переносний орган; тж. positive organ)II a1) безсумнівний; певний, цілком ясний; точний, певний, визначений; рішучий; категоричний2) позитивний, стверджувальний3) вірний, достовірний4) упевнений ( у чому-небудь), переконаний у правильності ( чого-небудь)6) справжній, конкретний; абсолютний, сущий; справжній7) абсолютний, безумовний, безвідносний8) позитивний; конструктивнийpositive law — юp. позитивне /діюче/ право
9) гpaм. звичайний ( про ступінь)10) мaт. позитивний11) фiз. позитивний ( про заряд)12) бioxiм. позитивний ( про реакцію)13) бioл. позитивний ( про тропізм)14) фoтo позитивний15) тex. примусовий; нагнітальний; вдувний16) cпeц. який рухається, обертається за годинниковою стрілкою; правоповоротний; oпт. який обертає площину поляризації праворуч17) oпт. збираючий ( про лінзи) -
37 proper
1. adj1) властивий; притаманний2) правильний, належний; відповіднийproper fraction — мат. правильний дріб
3) підхожий, придатний, годящий4) пристойний, порядний; поважний; доброчесний5) ужитий у вузькому значенні6) справжній, сущий7) відмінний, чудовий8) власнийproper name — грам. власне ім'я
9) гарний, красивийproper man — гарний чоловік, красива людина
* * *I n; церк.( Proper) змінювана частина літургії, обідні або меси ( залежно від дня або свята); служба, молитви, призначені на який-небудь день або свято; розділ молитовника або требника з такими молитвамиII a1) властивий2) правильний, належний; підходящий, придатний3) пристойний; доброчесний, порядний, поважний4) (ужитий, використаний) у власному значенні, у вузькому значенні5) справжній, цілковитий, сущий6) гpaм. власний7) мaт. правильний; точний8) цepк. який використовується лише в певний день або свято (про службу, молитву)9) гepaльд. у природному кольорі ( про фігуру)10) icт.,; дiaл. гарний; відмінний, чудовий11) icт. власний -
38 to
1. advозначає:1) приведення до належного стану; передається дієслівними префіксами при-, за-2) початок дії — за, доto set to smth. — братися за щось (до чогось)
3) опритомненняto and fro, to and again, to and back — туди й назад
2. prepвказує на:1) напрям — до, в, у, на2) рух до зіткнення з чимсь — на, за3) відстань — до4) розташування відносно чогось — на, від5) тимчасове перебування — у, в6) відвідання чогось — до, в7) відношення до когось — до, для, з, за8) призначення, право, підпорядкованість — на, в, у, проin answer to smth. — у відповідь на щось
9) межу, ступінь — до12) належність, складову частину — від, доten to a shilling — десять (штук) за шилінг
3. parttell him if you want to — скажіть йому, якщо хочете (сказати)
he was seen to enter the house — бачили, що він зайшов у будинок
* * *I [tuː] adv1) доведення до потрібного стану або положення, передається дієслівними приставками при-, за-2) початок дії заwe turned to gladly /with a will/ — ми з натхненням узялися за роботу
they were hungry and fell to — вони були голодні, накинулися на їжу
to bring smb to with smelling salts — привести кого-н. у свідомість нюхальною сіллю
a ship moored head to — корабель, пришвартований проти вітру
to and fro см. to and fro. to and again іст. to to and fro. to and back — = to and fro
close to — поруч, біля
we were close to when it happened — ми були поруч, коли уе трапилось
II prepkeep her to! — мop. тримай до вітру ( команд)
1) у просторовому значенні вказує на: напрям до, в, наhead to the sea [to the wind] — мop. проти хвилі [вітру]
to go to town — їхати /відправлятися/ в місто
to go to the sea — їхати до моря, поїхати на морі
to turn to the left [to the right] — повернути ліворуч [праворуч]
to point to smth — вказувати на що-н.
to see smb to the station [to the corner] — проводити кого-н. на вокзал [до кута]
he wears his best clothes to church — він ходить в церкву в парадному костюмі; рух до зіткнення з чим-н. на, за, до
he swung his kit-bag to his back — він закинув мішок з речами за спину; відстань до
it is five miles to the station — до станції п'ять миль; положення по відношенню до чого-н. до, на; разом з імен. передається прислівником
to lie to the south [to the north]of — лежати /улаштуватися/ на південь від
the window looks to the north [to the south] — вікно виходить на північ [на південь]
placed at the right angle to the wall — поставлений під прямим кутом по відношення до стіни; тимчасове місцеперебування (після дієслова be в перфекті) в
have you been to bed — є ви спалиє; aмep., дiaл. перебування в якому-н. місці в
he is to home — він вдома; відвідини якої-н. установи в
to go to the theatre — ходити /йти/ в театр
2) вказувати на особу, рідше предмет, до якого направлена дія до, перед; часто передається дaв. відмінкомgreetings to smb — вітання кому-н.
to listen to smb; smth — слухати кого-н., що-н.
to speak to smb — розмовляти з ким-н.
to send smth to smb — послати що-н. кому-н.
to explain smth to smb — пояснити что-н. кому-н.
to reveal a secret to smb — розповісти кому-н. секрет
to apologize to smb — вибачитися перед ким-н.
who (m) did you give the letter to — є кому ви віддали листє; особа або предмет, сприймаючі яку-н. дію або враження або те, що є об'єктом яких-н. відносини до, для; по відношенню до; передається дaв. відмінком
attitude to smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.
his duty to his country — його борг по відношенню до батьківщини, його патріотичний борг
known [unknown]to smb — відомий [невідомий]кому-н.
clear to smb — ясний кому-н. /для кого-н. /; favourable [unfavourable]to smb сприятливий [несприятливий]для кого-н.
unjust to smb — несправедливий до кого-н.
pleasing to smb — приємний кому-н.
to be cruel to smb — бути жорстоким до кому-н.
it was a mystery to them — для них це було загадкою; особа, що емоційно або інтелектуально зацікавлена в чому-л; запередається дaв. відмінком
what is that to you — є тобі яка до цього справає; ти тут до чогоє; чому це тебе цікавитьє
life is nothing to him — він не дорожить життям особа, на честь якої що-н. здійснюється або проголошується на честь, за; передається дaв. відмінком
to build a monument to smb — спорудити пам'ятник кому-н. /на честь кого-н. /
3) вказує на об'єкт висловлювання в, про, на або додаткова пропозиціяto bear witness to smth — надавати свідчення про що-н.
to testify to smth — показувати, що; уявляти докази про те, що
to swear to smth — присягнутися в чому-н.
to speak to smth — висловлюватися на підтримку чого-н.
to confess to smth — зызнаватися в чому-н.
to allude to smth — посилатися або натякнути на що-н.; об'єкт правовідносин, претензії на
to have a right to smth — мати право на, будь-що.
to lay a claim to smth — заявити претензію на що-н.
a document of title to land — документ, що дає право на володіння землею; ( свідому) реакцію на що-л на; передається дaв. відмінком
obediance to smb's orders — ( непокора чиємусь наказу)in answer /in reply/ to smth y — відповідь на що-н.
to reply to smb — відповідати кому-н.
to come to smb s call — з'явитися на чиєсь прохання
what do you say to a short walk — є як щодо того, щоб піти прогулятисяє; емоційну реакцію на що-л або оцінку чого-н. до
to his surprise [sorrow] — на його здивування [засмучення]
to his credit — на його честь; пoeт. реакцію неживих предметів на що-л: waves sparkling to the moonbeams хвилі, що виблискують в місячному світлі
flimsy houses that shake to the wind — легкі будиночки, які тремтять від вітру
to the end, to the last — до кінця
to a high degree y — високій /в большой/ ступеню
to the exclusion or all others, — ніхто більший, ніхто інший
stripped [naked]to the waist — роздягнений [голий]до поясу
rotten to the core — наскрізь гнилий, такий, що прогнив до серцевини: to fight to the last drop of ones blood битися до останньої краплі крові
to defend ones country to the death — стояти на смерть, захищаючи батьківщину
to count up to ten [to a hundred] — рахувати до десяти [до ста]
to cut smth down to a minimum — довести що-н. до мінімуму
the membership of the club increased to 350 — кількість членів клубу досягла 350; the room was hot to suffocation від спеки в кімнаті нічим було дихати; часову межу до
the custom survives to this day — звичай, що зберігся до наших днів /існує е досі/; I shall remember it to my dying day я пам'ятатиму це до смерті; ступінь точності до
to guess the weight of smth to within a kilo — вгадати вагу чого-н. майже до кілограма
the train arrived to a minute — потяг прибув хвилина в хвилину; межі коливань до
the weather over the period was moderate to cool — погода в цей період коливалася від помірної до прохолодної; зміна положення або досягнення нового стану в, до, на; передається дієсловом
to tear smth to pieces /to bits/ — розірвати що-н. на шматки
to beat smb to death — побити кого-н. до смерті
he grew to manhood — він став дорослою людиною; міру покарання до
to sentence smb to prison [to deportation] — засудити кого-н. до тюремного увязнення [до висилки]
to sentence smb to death — засудити кого-н. до смерті /до смертноъ кари/
5) вказує на перехід до іншої теми в розмові, до іншого заняття доhe turned to the page he had marked — він повернувся до сторінки, яку відмітив
the conversation turned to painting — розмова плавно перейшла до живопису; початок дії за
to fall/to set є to turn/ to smth — братись за що-н.
he turned to eating [to reading] — він взявся /пішов/ за їжу [за читання]
6) вказує на ціль, мету на, до, для, з ціллю7) = toady I 28) ласк. icт. дитинка, жабеня••to treat smb like a to under the harrow — зневажати /третирувати/ кого-н., тримати кого-н. у чорному тлі
-
39 voice
1. n1) голосin a loud voice — гучним голосом, голосно
in a gentle voice — м'яким голосом, м'яко
2) звук3) думка, голос4) рупор, виразник думки5) чутка6) репутація, слава7) муз. голос, вокальна партія8) співак; співачка9) військ. радіотелефонний зв'язок10) грам. станactive (passive) voice — активний (пасивний) стан
voice call sjgn — рад. мікрофонний позивний сигнал
voice frequency — фіз. звукова частота
voice radio — військ. радіотелефон
voice recorder — звукозаписний апарат, магнітофон
voice recording — запис голосу, на плівку
voice trial — проба голосів, прослуховування співаків
voice vote — амер. голосування шляхом опитування
the voice of the turtle — бібл. голос горлиці
a still small voice — бібл. голос сумління
the voice of the people is the voice of God — голос народу — голос божий
2. v1) висловлювати, виражати (словами)2) бути виразником (думки)3) вимовляти (слово тощо)4) фон. вимовляти дзвінко5) поет. наділяти голосом6) муз. настроювати* * *I n.1) голос; in a gentle voice м’яко, м’яким тоном; in a loud voice гучно, гучним голосом; to raise one‘s voice підвищити голос; he likes to hear his own voice він любить слухати сам себе, він любить ораторствувати; здатність співати; voice trial проба голосів, прослуховування співаків; to teach voice займатися постановкою голосу; he‘s got a good voice у нього гарний голос, він гарно співає; рел. глас; the voice of God /of the Lord/ глас божий /господень/; the voice of one crying in the wilderness глас волаючого в пустелі2) звук; the voices of the night нічні звуки, голоси ночі; the voice of cuckoo кування; the voice of the stream журчання струмка; the voice of the waves [or the seaˌ of the storm] голос /рев/ хвиль [моря, бурі]; the voice of the hyena виття гієни; the hounds gave voice собаки подали голос; собаки загавкали3) вираження внутрішнього почуття, переконання ; внутрішній голос voice of duty [of conscience, of reason, of blood] голос боргу [совісті, розуму, крові]4) думка, голос; to have a voice in smth. мати право виразити свою думку, здійснити вплив I have no voice in the matter це від мене не залежить; to give voice to smth. виразити /висловити/ що-небудь.; they gave voice to their indignation вони виразили своє обурення; to givevoice to the general opinion виразити спільну думку; to follow the voice of the people прислухатися до голосу народу; to give voice for smth. висловитися з приводу чогось.; my voice is for peace я стою за мир; to raise one‘s voice against smth. висловитися проти чого-небудь; I count on your voice я розраховую, що ви говоритимете на мою користь/підтримуєте мене/; without a dissentient voice одноголосно; give few thy voice ( Shakespeare) говори менше, не будь; рупор, той, хто виражає думку; this newspaper is the voice of government ця газета є рупором/виражає думку/ уряду5) запорука муз. співак; співачка; вокальна партія; голос; the song is arranged for singing by 3 voice s пісня в /на/ три голоси7)військ., тех. (радіо-телефонний зв’язок; range of voice дальність радіо-телефонного зв’яку; voice call sign радіо мікрофонний позивний; voice channel лінія /канал/ телефонного зв’язку; voice frequency тональна частотність; the voice of Nature поклик природи; with one voice (всі) в один голос, одностайно, одноголосно, як одна людина ; the voice of the turtledove рел. голос горлиці; поклик любові; a still small voice рел. віяння тихого вітру; голос совісті, внутрішній голос the voice of one man is the voice of no one поет. = один в полі не воїн; the voice of the people is the voice of God поет. глас народу — глас божийII v.1) виражати ( словами); висловлювати; to voice one‘s protest виразити протест; chosen to voice their grievance обраний, щоб висловити їх скаргу; бути тим хто виражає(ч.иєїсь думки); to voice the opposition бути рупором опозиції3) грам. вимовляти дзвінко, озвінчувати4) поет, наділяти голосом5) муз. настроювати ( орган) -
40 yea
1. n1) ствердна відповідь; згода2) амер. голос «за»the yeas were 50, the nays 30 — «за» голосували 50 чоловік, «проти» — 30
3) особа, що голосувала «за»2. adv1) так2) заст. більше того; навіть (більше)I will give you a dollar, yea two dollars — я дам вам долар, навіть більше — два долари
3) хіба; справді3. vвідповідати ствердно; погоджуватися4. intураyea, team! — ура нашій команді!
* * *I [jei] n1) ствердна відповідь, згода2) cл. голос "за"; особа, що голосувала "за"his yea is worth more than the oath of most men — его слово значит больше, чем клятва большинства людей
II [jei] advthe yeas were 119, the nays 56 — "за" голосувало 119 чоловік, "проти" - 56; let your yea be yea не відмовляйся від свого слова
1) так2) icт. більше того, навіть; дійсноhe is a good, yea, a fine man — він хороша, та що там, чудова людина
yea, and he did come, — він дійсно прийшов
III [jei] vyea big/high — cл. ось такий кремезний/високий ( супроводжується жестом); не дуже-то кремезний, не набагато вищий
відповідати ствердно; погоджуватисяIV [jei]yea, team! — ура нашій команді!
См. также в других словарях:
психопат — а, ч. Людина з психічним розладом, ненормальністю психіки. || розм., лайл. Неврівноважена людина, слова, думки, вчинки якої оцінюються як ненормальні … Український тлумачний словник
ЛИЧНОСТЬ — I. Из истории слова «личность» в русском языке до середины XIX в. 1. В русское слово личность влились многие из тех значений и смысловых оттенков, которые развивались в разных европейских языках у многочисленной группы слов, восходящих к… … История слов
хто — кого/, кому/, кого/, ким, на ко/му, ко/ло ко/го, займ. 1) пит. Означає питання: яка людина людина (істота)? || У риторичних питаннях і вигуках, які передбачають у відповіді всякий, кожен . || У риторичних питаннях і вигуках, які передбачають… … Український тлумачний словник
Ложный друг переводчика — Ложные друзья переводчика (калька фр. faux amis), или межъязыковые омонимы (межъязыковые паронимы) слова в иностранном языке, похожие на слова в родном языке, но имеющие другой смысл. Например, укр. місто город, а не место; рух движение, а не… … Википедия
Межъязыковые омонимы — Ложные друзья переводчика (калька фр. faux amis), или межъязыковые омонимы (межъязыковые паронимы) слова в иностранном языке, похожие на слова в родном языке, но имеющие другой смысл. Например, укр. місто город, а не место; рух движение, а не… … Википедия
Псевдоинтернационализмы — Ложные друзья переводчика (калька фр. faux amis), или межъязыковые омонимы (межъязыковые паронимы) слова в иностранном языке, похожие на слова в родном языке, но имеющие другой смысл. Например, укр. місто город, а не место; рух движение, а не… … Википедия
Написання великої літери у релігійній лексиці — 1. З великої літери пишемо найменування трьох Божих Осіб у християнстві: Бог, Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий, Син Божий, Ісус Христос, Святий Дух, а також Свята Тройця, Триєдиний Бог, Троїчний Бог, три Божі Особи. Аналогічно пишемо слова та… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Украинская Советская Социалистическая Республика — УССР (Украïнська Радянська Социалicтична Республika), Украина (Украïна). I. Общие сведения УССР образована 25 декабря 1917. С созданием Союза ССР 30 декабря 1922 вошла в его состав как союзная республика. Расположена на… … Большая советская энциклопедия
Международное общество сознания Кришны в России — Международное общество сознания Кришны (ИСККОН)[К 1] является наиболее крупной[1] индуистской религиозной организацией в России.[1] История ИСККОН в России началась в 1971 году с пятидневного визита в Москву о … Википедия
Уголовное преследование Юлии Тимошенко во время президентства Януковича — В этой статье описываются текущие события. Информация может быстро меняться по мере развития события. Вы просматриваете статью в версии от 23:59 25 декабря 2012 (UTC). ( … Википедия
Карелы-людики — Общая численность: 5 000 Расселение: Россия Язык: людиковский … Википедия