Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

любознательность

  • 1 любознательность

    знаттєлюбивість, (пытливость) допитливість, довідливість, охота (сильнее жадоба) до науки, до знання (до знаття).
    * * *
    допи́тливість, -вості, ціка́вість, любо́в (жадо́ба) до знання́, жадо́ба знань, знаттєлю́бність, -ності

    Русско-украинский словарь > любознательность

  • 2 интерес

    1) (любознательность) цікавість, інтерес, зацікавлення. [Почала з цікавістю читати газету (Ол. Пчілка)]. Возбудить -рес к чему - викликати (збудити) цікавість (інтерес) до чого. Вызывать -рес у кого - зацікавлювати кого. Проявлять -рес к чему - виявляти цікавість до чого, бути цікавим до чого; см. Интересоваться. -рес к чему прошел - інтерес (цікавість) до чого минув(ся). Утратить, потерять -рес к чему - утратити інтерес, збайдужніти до чого, (к себе у кого) збайдужіти кому. [Нова легенда ще не збайдужіла, не спрофанована (Л. Укр.)]. Чувствовать -рес к чему - см. Интересоваться чем. Это не представляет для меня -реса - це мене не цікавить, мене це не обходить (не касается). С -сом - цікаво. [Цікаво слухав його (Київ). Цікаво розглядали портрет (Грінч.)];
    2) (выгода, польза) інтерес, користь, зиск (-ку). [Класові інтереси]. В общих -сах - в спільних інтересах. Наблюдать свой -рес - пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати про свій інтерес (користь, зиск). В царстве -са - в царстві інтересу. При пиковом -се - ні з чим;
    3) (участие) зацікавлення, увага, інтерес до кого, до чого; см. Участие;
    4) (процент, заработок) інтерес (-су). [Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення (Хотинщ.)].
    * * *
    1) інтере́с, -у; (возбуждаемое чем-л. внимание, увлекательность) ціка́вість, -вості, заціка́влення

    кла́ссовые \интерес сы — кла́сові інтере́си

    с \интерес сом — з ціка́вістю, з інтере́сом, з заціка́вленням, заціка́влено

    теря́ть, потеря́ть \интерес с к чему́ — втрача́ти, втра́тити (губи́ти, згуби́ти) інтере́с до чо́го, сов. збайду́жіти (збайду́жніти) до чо́го

    2) (выгода, польза) інтере́с; ко́ристь, -ті и кори́сть; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́, ( прибыль) зиск, -у

    Русско-украинский словарь > интерес

  • 3 насыщать

    насытить
    1) (накармливать досыта) нагодовувати, нагодувати (досита, досхочу, до-не(с)хочу), (обычнее в возвыш. речи) насищати и насищувати, ситити, наситити, (о мног.) понагодовувати, понасищати и понасищувати кого чим; срв. Накармливать. [Жаднючого не нагодуєш (Київщ.). Старшого сина ситить, жалує, поважає (Ант.-Драг.). Трупи-б тліли та ситили і без того ситу землю (Мирний)];
    2) (перен.) насищати и насищувати, наситити кого чим; (удовлетворять) задовольняти и задовол(ьн)ювати, задовол(ьн)ити, вдовольняти и вдовол(ьн)ювати, вдовол(ьн)ити кого чим. [Сріблом-злотом панів насищати (ЗОЮР II). Думки насищай минулим щастям (Куліш). Читаючи, душу свою насищає словом (Грінч.). Є чим серце наситити (Федьк.). Не наситив своєї помсти (Сторож.)]. -тить любознательность чью - вдовольнити допитливість (жадобу до знання) чию, наситити ззнаттєлюбивість (знаттєлюбність) чию;
    3) хим. и перен. - насич[щ]увати, наситити що чим. Насыщенный -
    1) нагодований, насищений, понагодовуваний, понасищуваний;
    2) насищений; задовол(ьн)ений, вдовол(ьн)ений;
    3) насич[щ]ений. [Любо їй дихати теплим повітрям, насиченим пахощами (Франко)]. -ться -
    1) (стр. з.) нагодовуватвся, бути нагодовуваним, нагодованим, понагодовуваним; насич[щ]уватися и насищатися, бути насич[щ]уваним, насич[щ]еним, понасич[щ]уваним и т. п. [Околишня тиша насичена була тривогою (Коцюб.)];
    2) (наедаться) наїдатися, наїстися (досита, досхочу, до-не(с)хочу) чим, чого и з чого, заїдатися (редко), заїстися, доїдати (редко), доїсти, заживлятися, заживитися, (слегка) оживлятися, оживитися, (обычнее в возвыш. речи) насищатися и насищуватися, насититися чим, (о мног.) понаїдатися, позаїдатися (редко), позаживлятися, понасищатися и понасищуватася; (удовлетворяться) вдовольнятися, вдовол(ьн)итися; срв. Наедаться 2. [Я вже наївся, - не хочу більше (Гайсинщ.). Сідай обідай, - грушками (з грушок) не наїсися (Брацл.). Наш люд тої землі ніколи не наїдається: хоч-би й скільки мав, хочеться ще більше (Звин.). Не доїси стравою, то намагай хлібом (Чуб. III). Що сама поїм-же (груші), то не оживлюся, а милому однесу, слави наберуся (Гнідич). «Їж», - каже, - «насищайся!» (Свидн.). Їли хліб і наситилися (Морач.). Купити хліба досить, щоб насититись (Франко). І їли і вдовольнились усі (Морач.)];
    3) (перен.) насищатися и насищуватвся, насититися чим, (удовлетворяться) задовольнятися, задовол(ьн)итися, вдовольнятися, вдовол(ьн)итися чим; (наслаждаться) тішитися, втішатися, натішитися чим и з чого, (преимущ. лицезрением) напасатися, напастися чим. [Не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи (Куліш). Ті, що жадають правди, задовольняться (Біблія). Як напасеться його тілом, побачить тоді, що помилилась вибором (Куліш)];
    4) хим. и перен. - насич[щ]уватися, насититися.
    * * *
    несов.; сов. - нас`ытить
    1) ( кормить досыта) нагодо́вувати, -довую, -довуєш, нагодува́ти, -дую, -дуєш и мног. понагодо́вувати, насища́ти, наси́тити, -сичу, -ситиш
    2) хим., перен. наси́чувати, наси́тити, -сичу, -ситиш, несов. ситити

    Русско-украинский словарь > насыщать

См. также в других словарях:

  • любознательность — любознательность …   Орфографический словарь-справочник

  • любознательность — дотошность, любопытность, пытливость Словарь русских синонимов. любознательность см. пытливость Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …   Словарь синонимов

  • любознательность —     ЛЮБОЗНАТЕЛЬНОСТЬ, любопытство, пытливость     ЛЮБОЗНАТЕЛЬНЫЙ, любопытный, пытливый     ЛЮБОЗНАТЕЛЬНО, пытливо …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ЛЮБОЗНАТЕЛЬНОСТЬ — ЛЮБОЗНАТЕЛЬНОСТЬ, любознательности, мн. нет, жен. (книжн.). Стремление к приобретению всё новых знаний. Он с детства отличался любознательностью. || Живой интерес по всему тому, что может обогатить жизненный опыт, дать новые впечатления. С… …   Толковый словарь Ушакова

  • любознательность — ЛЮБОЗНАТЕЛЬНЫЙ, ая, ое; лен, льна. Склонный к приобретению новых знаний, пытливый. Л. ученик. Л. ум. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЛЮБОЗНАТЕЛЬНОСТЬ — англ. curiosity; нем. Neuierde. 1. Внутренняя заинтересованность в получении новой информации с целью удовлетворения познавательной потребности. 2. По У. Мак Дугаллу инстинкт, направленный на изучение нового объекта. 3. В теории когнитивного… …   Энциклопедия социологии

  • любознательность — • безграничная любознательность • неистощимая любознательность • ненасытная любознательность • необыкновенная любознательность • неукротимая любознательность • огромная любознательность • поразительная любознательность …   Словарь русской идиоматики

  • Любознательность — интеллектуально нравственное качество личности, выражающееся как общая недифференцированная направленность на познание, приобретение новых знаний, на поиск ответов на возникающие вопросы. Любознательность основана на врожденном исследовательском… …   Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)

  • Любознательность — ж. отвлеч. сущ. по прил. любознательный Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • любознательность — любознательность, любознательности, любознательности, любознательностей, любознательности, любознательностям, любознательность, любознательности, любознательностью, любознательностями, любознательности, любознательностях (Источник: «Полная… …   Формы слов

  • любознательность — любозн ательность, и …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»