-
1 льна
льна, льнуи т. д. род., дат. ед. и т. д. от лен. -
2 льна
etcse лён -
3 льна
• lnu (2.p.) -
4 грабільна
грабільна, -а н.Черенок грабель.Да зямлі асабліва не цягнуўся, бо на грудзі быў слабы, як казаў ён, і рукі на грабільне дрыжэлі. Лынькоў. Дзед паказаў мне маю дзялянку, высек для пачатку некалькі - таўшчынёй з грабільна - прутоў, паказаў, дзе і як складаць мае дровы. Васілевіч. Жыгар перасіліў сябе, устаў з каменя і павольна пайшоў, спачатку абапіраючыся на грабільна. Жук.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > грабільна
-
5 суспільне буття і суспільна свідомість
СУСПІЛЬНЕ БУТТЯ і СУСПІЛЬНА СВІДОМІСТЬ - поняття, що набули широкого вжитку в методології історичного пізнання, до марксизму практично не вживалися. Суспільне буття є матеріальним природно-історичним процесом, де природні умови перетворюються в суспільні, історичні умови виробництва, що існують незалежно від суспільної свідомості і визначають все людське життя С. успільна свідомість є духовною стороною історичного процесу, не просто сукупністю індивідуальних свідомостей, а цілісним духовним явищем, що'має певну внутрішню структуру і включає різноманітні рівні (теоретичну і повсякденну свідомість, ідеологію і суспільну психологію) і форми свідомості (політичну і правову свідомість, мораль, релігію, мистецтво, філософію, науку). Специфічність С. Б. і С. С. полягає в їх соціально-історичній взаємозалежності і взаємовизначеності, яка включає суспільну практику, предметну діяльність, різноманітні історичні зв'язки і особливі форми духовної діяльності, цілепокладання, освоєння і розвиток культури минулого, проектування майбутнього та ін. Різноманітні типи детермінації людської життєдіяльності (природні, соціальні, історичні, психічні) утворюють особливу ієрархію, в якій складніші надбудовуються над простішими і, в свою чергу, впливають на них. Протиставлення буття і свідомості взагалі має сенс тільки в межах теорії пізнання. За межами пізнавальної діяльності С. Б. і С. С. як окремі феномени втрачають сенс і розглядаються через людське буття. Онтологічне осмислення виявляє людське буття не тільки як зовнішню реальність, а й як предметно-перетворюючу людську діяльність, завдяки якій ця реальність переходить, з одного боку, в предметні форми олюдненої дійсності, а з другого - в практично-духовні і теоретичні способи її освоєння. Власне онтологічне потрактування суспільної свідомості передбачає постановку питання про необхідність і можливість усвідомленості в процесі буття, дистанціювання суб'єкта й об'єкта пізнання. Так, буття, за Гайдеггером, було і залишається головним предметом думки, оскільки саме питання про буття найбільш важливе для людської істоти. Це буття окреслюється ним як "ось-буття", чиста присутність для предметних визначень. Осмислюється воно завдяки конкретно-феноменологічному (майже за Гуссерлем, але без посилання на терміни "свідомість", "ідея", "особистість") аналізу людської присутності в модусах її екзистенції (виявлення її вчинку, здійснення можливостей). Для екзистенціалізму людське буття (даний у людському досвіді світ) виступає як феномен буття дорефлексивного, як "буття-для-себе". Феномен приходить до буття завдяки свідомості, вільного (недетермінованого) проектування себе до своїх можливостей. Свідомість тут означає несубстанціональний абсолют, що продукує вільні акти та організовує світ у ситуацію. У працях Маркса був означений новий ступінь розвитку С. Б. і С. С. - суспільство, яке розглядалося не тільки як суб'єкт, протиставлений природі, а й як матеріальний об'єкт, що визначає життя людини. Розвиток суспільства прослідковувався через зміну суспільно-економічних формацій.Філософський енциклопедичний словник > суспільне буття і суспільна свідомість
-
6 материя из смеси льна и шерсти (запрещённая законом иудаизма)
материя из смеси льна и шерсти (запрещённая законом иудаизма)שַעַטנֵז ז'Русско-ивритский словарь > материя из смеси льна и шерсти (запрещённая законом иудаизма)
-
7 очёсы (отходы от обработки льна)
очёсы (отходы от обработки льна)}נְעוֹרֶת נ' -
8 очистка волокон льна
очистка волокон льнаנִיפּוּט ז' -
9 очистка волокон льна, хлопка, шерсти
очистка волокон льна, хлопка, шерстиנִיפּוּט ז'Русско-ивритский словарь > очистка волокон льна, хлопка, шерсти
-
10 повільна зміна
( параметрів) wanderповільна зміна властивостей хім. — creep
-
11 няпрыхільна
няпрыхільнанерасположенно, неприязненно -
12 прыхільна
-
13 неадхільна
неадхільнанеотвратимо, неизбежно -
14 цапільна
-
15 вудзільна
-
16 пільна
lat. pilenoпристально, зорко; настоятельно, тщательно; внимательно, бдительно* * *пільна —1) очень, настоятельно;2) усердно, старательно -
17 няўхільна
-
18 правільна
-
19 цапільна
цапільна, -а н.Рукоятка цепа.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > цапільна
-
20 пільна
зорко———————— пільнапристально, зоркоБеларуска-расейскі слоўнік: міжмоўныя амонімы, паронімы і полісемія > пільна
См. также в других словарях:
ЛЬНА — ЛЬНА, льно нареч., тамб. инно, ажно, ильно, инда, аино; так что, что даже. Жарко, льна весь взопрел. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
льна — ЛЬНА, льну и т.д. см. лен. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
льна — сущ., кол во синонимов: 1 • лен (20) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Льна институт — Всероссийский научно исследовательский (ВНИИЛ), организован в 1931 в Торжке (Тверская область). Селекция, разработка технологии возделывания и первичной переработки льна. * * * ЛЬНА ИНСТИТУТ ЛЬНА ИНСТИТУТ Всероссийский научно исследовательский… … Энциклопедический словарь
ЛЬНА ИНСТИТУТ Всероссийский — научно исследовательский (ВНИИЛ) организован в 1931 в Торжке (Тверская обл.). Селекция, разработка технологии возделывания и первичной переработки льна … Большой Энциклопедический словарь
Льна семена — Действующее вещество ›› Льна посевного семена (Lini usinatissimi semen) … Словарь медицинских препаратов
льна-долгунца — льна долгунца: Болезнь льна долгунца, вызываемая возбудителем грибом Colletotrichum lini Manns et Bolley; проявляется в виде оранжево бурых перетяжек и язв на прикорневой части стебля и желто бурых пятен на семядолях всходов, мраморной… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Льна институт — Всесоюзный научно исследовательский (ВНИИЛ), организован в 1930 в Москве на базе Льняной опытной станции Московской сельскохозяйственной академии имени К. А. Тимирязева. В 1931 переведён в Торжок. Центр научной работы со льном долгунцом в … Большая советская энциклопедия
Хозяйственное значение льна — Основная статья: Лён С. М. Прокудин Горский. Крестьянка мнёт лён. Пермская губерния. 1910 г. Хозяйственное значение льна … Википедия
Институт льна Национальной академии наук Беларуси — РУП «Институт льна» () Расположение … Википедия
Архиепархия Кёльна — Archidioecesis Coloniensis … Википедия