-
1 вільга
вла́га, сы́рость -
2 можно
льга; можна* * *как можно больше, лучше
— як мага больш, лепш -
3 возможно
льга; магчыма* * *1) нареч. магчыма, мажліва(как можно) як мага, як можнавозможно лучше, скорее
— як мага (можна) лепш, хутчэй2) в знач. вводн. сл. магчыма, мажліва(может быть) можа, можа быць3) безл. в знач. сказ. магчыма, мажліва -
4 позволительно
-
5 льгота
1) (свобода) воля, пільга. [Політична пільга в Росії є пільга й українознавству (Грінч.)];2) (вольность, преимущество) привилей (-лею), воля, вигода. [Дворянам надано було усяких привилеїв (Дом.). Один одного дворяни переважували волями, що давали народу по слободах (Куліш). Ззивали до себе людей на нові вигоди (Куліш)];3) (облегчение) пільга, полегшення (рус., вульг.) вільгота. [Різні пільги, які давалися звичайно новим поселенцям (Ор. Лев.). Деякі полегшення для робітниць (Єфр.)]. -ты налоговые - податкові пільги. Давать -ту - давати пільгу, вільготу, пільгувати кому. Получить -ту - дістати пільгу. -ты по отбыванию воинской повинности - військові пільги. -та по семейному положению, по образованию, по роду занятий - пільга через родинний стан, через освіту, через професію. Лица, пользующиеся -той - особи, що мають пільгу, користуються з пільги, пільговані особи. Иметь -ту - мати пільгу, вільготу. Имеющий -ту - пільгований, пільговий, вільний, привилейований, сущ. пільговик, пільгованець (-нця).* * *пі́льга; привіле́й, -ле́ю; вільго́та; ( в торговле) заохо́чення, сприя́ння -
6 иволга
зоол., пт. Oriolus galbula іво[і]лга и їво[і]лга, ивіла, вивільга, вільга (ум. вільженька), гива, ліскотуха, (гал.) ігола, ігла. [Солов'ї сотнями щебетали, зозулі, іволги, ракші, горлиці… (Мирн.). Кричить жовта вивільга (Основа 1862)].* * *орн.і́волга; ви́вільга, ві́льга; диал. ліскоту́ха; диал. і́гола, ігла́ -
7 моль
I. 1) зоол. Tinea - міль (р. моля, м. р.), мільга (-ги), соб. міль и моля (р. молі, ж. р.). [Міль моля гризе, коли нема що (Приказка). Мільга мільгу їсть, а мільги і чорт не з'їсть (Приказка). Одежею, що міль попроїдала (Куліш). Давно мабуть моля поїла (М. Вовч.)]. Моль шубная (T. pellionella) - вовняна міль. [Ця біленька або жовтенька хатня міль взивається вовняною, бо шкодить більше хутру та вовні (Степ.)]. Моль овощная, вощинная - мотилиця, метел[н]иця. [Та й сього року мотилиці багато; котрий не відкриєш вулій, в кожнім найдеш (Гуманщ.). Метениця - сіренький метелик, залітає крізь вічко у вулика (Степ.)]. В улье завелась моль - вулик замотиличився;2) см. Мольга 1.II. Моль, муз. - моль (-ля), мінорний тон (-ну).* * *I энтом.міль, род. п. мо́ліII1) ихт. мілька́, мільга́, моля́вка2) ( о сплавляемом лесе) спец. де́рево, деревина́III физ., хим.мо́лью гнать — ро́зсипом гна́ти
моль, -ля -
8 нельзя
I. До -зя см. Донельзя.II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].* * *предик.1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льнокак \нельзя зя́ бо́лее пра́вильный — якнайправильні́ший, щонайправильні́ший; якнайвірні́ший, щонайвірні́ший
\нельзя зя́ ли... — чи не мо́жна
\нельзя зя́ не... — не мо́жна не
\нельзя зя́ сказа́ть, что́бы... — не мо́жна сказа́ти, щоб
2) ( запрещено) не мо́жна -
9 облегчение
полегч[кш]ення, полегчіння, улекшення, полегкість (-ости), (на кого) полекша, пільга, ульга. -ние совести - полегкість сумлінню. Почувствовать -ние от болезни - стати легше, полегшати, попустити кому. [Йому полегшало, попустило]. -ние обстоятельств - вольгота, пільга. -ние мороза - одлига. -ние налогов - зменшення податків. Давать, дать -ние - давати, дати полегкість, пільгу кому. Получать, -чить -ние - дізнавати, дізнати полегкости, пільги.* * *1) ( действие) поле́гшення, обле́гшення, поле́гшування, обле́гшування2) ( чувство успокоения) поле́гшення, поле́гкість, -кості; диал. пі́льга3) (льгота, послабление в чём-л.) поле́гкість, поле́гша, поле́гшення; по́пуст, -у -
10 пустельга
1) (птица Falco tinnunculus) постільга, боривітер, кібець (-бця), ум. кібчик. [Чого кібець-постільга у лози ховається? (Морд.)];2) пусте, дурниця, бридня; срв. Пустяк;3) (о человеке: пустой, ничтожный) шелихвіст, пустоб'яка и пустоб'яха.* * *1) орн. бори́вітер, -тра, постільга́2) (перен. о человеке) шели́хвіст, -хвоста (м.), шели́хвістка (ж.)3) ( пустяк) дрібни́ця, дурни́ця -
11 послабление
1) (действ.) попускання, потурання;2) попуск, попуст, потур (-ру), пільга, полегкість (-кости). [Господь бо всякий попуст попускає (К. Пс.). Потуру дітям не даю, навчаю (Г. Барв.). Кожна політична пільга в Росії є пільгою й українству (Грінч.)].* * *1) ( действие) посла́блення; попуска́ння, потура́ння2) ( поблажка) по́пуск, -у, по́пуст, -у -
12 имя
1) der Náme -ns, -n; слово der Name означает не только имя, но и фамилию, если уточняется, что именно имя тж. der Vórname ↑краси́вое, ча́сто встреча́ющееся, ре́дкое и́мя — ein schöner, häufiger, séltener Náme
и́мя и фами́лия — der Vor- und Famílienname [Zúname, Náchname]
Хе́льга - э́то неме́цкое же́нское и́мя. — Hélga ist ein déutscher wéiblicher Náme [Vórname].
и́мя́ э́той де́вочки Хе́льга. — Das Mädchen heißt Hélga. / Der (Vor)Náme díeses Mädchens ist Hélga.
Они́ да́ли ребёнку и́мя Курт. — Sie gáben íhrem Kind den Námen Kurt.
Он зовёт меня́ по и́мени и о́тчеству. — Er rédet mich mit dem Vór und Vátersnamen án.
Он называ́л меня́ по и́мени. — Er nánnte mich beim Vórnamen.
учёный с мировы́м и́менем — ein Geléhrter von Wéltruf
учёный с и́менем — ein Geléhrter mit gróßem Námen
3) грам.и́мя существи́тельное — das Súbstantiv
и́мя прилага́тельное — das Ádjektiv
и́мени: теа́тр и́мени Пу́шкина — das Púschkin Theáter
на и́мя кого л. — auf jmds. Námen, auf den Námen...:
Пошли́те э́то на моё и́мя. — Schícken Sie das auf méinen Námen.
Э́та сберкни́жка на и́мя Петро́ва. — Das Spárbuch läuft auf den Námen Petrów
от и́мени кого л. — im Námen
Разреши́те мне приве́тствовать вас от и́мени на́шей делега́ции. — Gestátten Sie mir, Sie im Námen únserer Delegatión zu begrüßen.
-
13 влага
воло́га, ві́льга -
14 сырость
метеор.во́гкість, -кості, си́рість, -рості, ві́льга -
15 фольга
техн.фолі́я, фо́льга- золотая фольга
- кашированная фольга
- латунная фольга
- медная фольга
- металлическая фольга
- нейзильберовая фольга
- оловянная фольга
- оловянно-свинцовая фольга
- рулонная фольга
- свинцовая фольга -
16 влага
воло́га, ві́льга -
17 сырость
метеор.во́гкість, -кості, си́рість, -рості, ві́льга -
18 фольга
техн.фолі́я, фо́льга- золотая фольга
- кашированная фольга
- латунная фольга
- медная фольга
- металлическая фольга
- нейзильберовая фольга
- оловянная фольга
- оловянно-свинцовая фольга
- рулонная фольга
- свинцовая фольга -
19 влага
волога, вільга, (влажность) вогкість (р. -кости), вільготь (ж. р.) (р. -оти). [В повітрі багато вологи, вогкости].* * *воло́га, вільго́та; ( сырость) воло́гість, -гості, во́гкість, -кості -
20 малёк
ихт.мальо́к, -лька́мальки́ — мн. мальки́, -кі́в, собир. мілька́, мільга́
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ЛЬГА — жен. легкота, легкость и льгота, вольгота. Не во льгу мне терпеть, невмочь, не в силу. | Говорят также в виде нареч. льзя, можно, легко исполнить; нельга сев. нельзя. Легастый человек вологод. легостай, ка, ветреный, опрометчивый, легкомысленый,… … Толковый словарь Даля
ЛЬГА — жен. легкота, легкость и льгота, вольгота. Не во льгу мне терпеть, невмочь, не в силу. | Говорят также в виде нареч. льзя, можно, легко исполнить; нельга сев. нельзя. Легастый человек вологод. легостай, ка, ветреный, опрометчивый, легкомысленый,… … Толковый словарь Даля
льга — облегчение, возможность , диал.; блр. льга – то же, сюда же льзя, нельзя, др. русск., ст. слав. льзѣ (Клоц., Супр.), чеш. lzе можно , nelze нельзя , польск. ulgа облегчение, послабление . От лёгкий; см. Бернекер 1, 753; Мейе, Et. 254; Зубатый,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
бе́льга — бельга … Русское словесное ударение
пільга — и, ж. 1) Повне або часткове звільнення від дотримання встановлених законом загальних правил, виконання яких небудь обов язків. •• Податко/ва пі/льга часткове або повне звільнення фізичних і юридичних осіб від податків. 2) перев. у сполуч. зі сл.… … Український тлумачний словник
пільга — Пільга: тут: полегшення [51] … Толковый украинский словарь
вивільга — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вільга — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови
пільга — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
постільга — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
фо́льга — и и (разг.) фольга, и, ж. Очень тонкий металлический лист (листы), употребляемый для украшения изделий, для упаковки пищевых продуктов и в ряде производств. Алюминиевая фольга. Оловянная фольга. Медная фольга. □ [Ольга Порфирьевна] умела вышивать … Малый академический словарь