луска

См. также в других словарях:

• луска — шелуха, кожица , лускать, луща шелуха , лущить; укр., блр. луска, русск. цслав. луска, сербохорв. љу̏ска чешуйка, шелуха , словен. lȗsk стручок , чеш. luska, польск. ɫuska, ɫuskac, ɫuszczyc, в. луж. ɫušcic, н. луж. ɫušcis. Родственно лтш.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

• луска — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• луска — кы, ж. Пр. Луска; шкірні утворення у риб …   Словник лемківскої говірки

• луска — и/, ж. 1) Шкірні утвори (тверді, щільно припасовані одна до одної пластинки) у багатьох хребетних тварин, що виконують захисну функцію. 2) Те саме, що лузга 1). || Складові частини рослинних цибулин, шишок і т. ін. 3) чого, яка, перен. Складові… …   Український тлумачний словник

• луска — Загострена ясенова дощечка для покрівлі …   Архітектура і монументальне мистецтво

• лускат — лоскут , курск. (Даль). Напоминает лоскут (см.), но фонетически не может быть с ним сближено. Ср. лит. lùskatai тряпки, лоскутья , которое сближают с предыдущим; см. Буга, РФВ 71, 470; Траутман, ВSW 152. Заимств. из балт.? …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

• лускавка — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• лускатий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• лускатість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• лускач — іменник чоловічого роду щипці …   Орфографічний словник української мови

• луспа — кожура, полова, мякина , стар.; русск. цслав. луспа, укр. луспа чешуйка (рыбы) , болг. луспа, люспа (Младенов 280), польск. ɫuspina чешуйка, шелуха . Родственно луска, лузга; см. Бернекер 1, 747 и сл.; Шпехт 216. По мнению Зубатого (AfslPh 16,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера