-
61 костылять
-
62 лощить
1) (наводить лоск) лощити, налощувати, вилощувати, ґлянсувати, ґлянцювати; (у сапожников) клесувати що;2) (ткань, бумагу) налощувати, (галом) галити що;3) судостр. - дранкувати (корабельні фуги);4) (бельё: бить вальком) прачити, прачувати; (катать вальком) качати (білизну), (на станке) маґлювати;5) (орехи) лузати, лущити (горіхи);6) кого - чистити, дуба[о]сити, дубцювати, лупцювати кого; см. Дубасить;7) (о птице, ср. зал.) буяти, ширяти, пливти, плисти в повітрі. Лощён(н)ый, нрч. -1) лощений, налощенний, вилощений, ґлянсований, виґлянсуваний; клесований, виклесуваний;2) налощений, галений, вигалений. -ться -1) (быть лощимым) лощитися, налощуватися, вилощуватися, ґлянсуватися, ґлянцюватися; бути налощуваним, ґлянсованим и т. п.;2) (лощить себя) при[ви]гладжуватися, за[при]чісуватися.* * *лощи́ти -
63 нагревать
нагреть1) нагрівати, гріти, нагріти, вигрівати, вигріти, у[о]грівати, у[о]гріти, пригрівати, пригріти, (о мног.) понагрівати, повигрівати, повгрівати, попригрівати. [Ну, то й справді нагрівай окропу (Рудч.). Грубка добре нагріває хату (Київщ.). Окропи гріти (Рудч.). Лежить собі проти сонця, живіт вигріває (Рудан.). Ледачого і кожух не вгріє (Грінч. I)]. Эту комнату одною печью не -греешь - цієї кімнати одною грубою не нагрієш, (не вгрієш, не огрієш). -грей железо путём - нагрій залізо як слід (добре);2) нагрівати, нагріти. -ть место - нагрівати, нагріти місце. Он нигде себе места не -греет - він ніде собі місця не нагріє. -ть руки у чего (перен.) - гріти, нагріти (погріти) руки (кишеню) коло чого, чим, напхати кишеню коло чого, поживитися коло чого; срв. Поживляться. [Буде чим руки погріти (Номис)]. -реть себе плечи - нагріти собі плечі, (перен.) намахатися;3) (колотить) лупцювати, налупцювати, м'яти, наминати, нам'яти, дуба[о]сити, надуба[о]сити, гамселити, нагамселити, гріти, нагріти кому що. -реть бока, шею кому - надавати стусанів під боки, напарити (полатати) боки, нам'яти в'язи, надавати по потилиці кому. Нагретый - нагрітий, вигрітий, у[о]грітий, пригрітий, понагріваний и т. п. -ться -1) нагріватися, грітися, нагрітися, понагріватися; бути нагріваним, нагрітим, понагріваним и т. п. [Як їсть - так нагріється, а як робить - так ізмерзне (Номис). Горн палав, залізо грілось (Грінч.). Груби добре понагрівалися (Васильківщ.). Уже попригрівалися окропи (Сл. Гр.)]. Комната уже -грелась - у хаті вже нагрілося, хата вже огрілася. Вода в комнате -грелась - вода в хаті нагрілася. В печи -грелось - у печі (в грубі) напалилося (нагрілося). Печь -грелась - піч (груба) напалилася (нагрілася). [Напалилася груба добре (Сл. Гр.)];2) (вдоволь, сов.) нагрітися (грея) попогріти (досхочу), (греясь) попогрітися (досхочу), (о мног.) понагріватися.* * *несов.; сов. - нагретьнагріва́ти, нагрі́ти; ( согревать) вигріва́ти, ви́гріти\нагревать ре́ть ру́ки — нагрі́ти ру́ки
-
64 нещадно
нрч. нещадно, безщадно, без пощадку, безпощадно, нещадимо, немилосердно, без жалю, люто. [Мати взяла її лупцювати нещадно (Крим.). Чабани нещадимо ріжуть овець (Мова)]. Бить -но кнутом (стар.) - без пощадку бити батогами.* * *нареч.неща́дно -
65 отлупливать
-пать, -плять, -пить1) что - відлуплювати, відлупляти, відлупити що, улупити чого, відколупувати, відколупати що, уколупити и уколупнути чого, віддирати, віддерти що; (снимать кожицу, шелуху) - см. Лущить, Шелушить;2) кого (отодрать) - лупцювати, відлупцювати кого, латати, відлатати кого, давати, дати духу кому, (высечь) парити, відпарити кого чим. Отлупленный - відлуплений, відколупаний, віддертий, відлупцьований.* * *см. отлуплять -
66 отутюживать
отутюжить1) (разгладить утюгом) відпрасовувати, відпрасувати, випрасувати, (о мног.) попрасувати;2) (побить кого) чухрати, відчухрати, лупцювати, відлупцювати, вилупцювати. Срв. Бить. Отутюженный -1) випрасуваний;2) відчухраний, відлупцьований.* * *несов.; сов. - отут`южить1) відпрасо́вувати, відпрасува́ти; ( отглаживать) відгла́джувати, відгла́дити2) (несов.: кончить утюжить) відпрасува́ти, попрасува́ти3) (несов.: избить) відчухра́ти, відлупцюва́ти, налупи́ти -
67 приниматься
приняться1) (стр. з.): а) прийматися, бути прийнятим; (о лекарстве) заживатися, бути зажитим; (о мероприятиях) уживатися, бути ужитим; (о законопроекте и т. п.) ухвалюватися, бути ухваленим; (на службу, в школу, в общество) прийматися, бути прийнятим (на службу, до школи, у товариство). -ться во внимание - братися, взятися до уваги, на увагу, у[з]важатися, у[з]важитися (на що). [Лиха доля тільки на той час уважилася (М. Вовч.)]. -мается подписка на все газеты - приймають передплату (и приймається передплата) на всі часописи; б) прийматися, бути прийнятим звідки, з чого. [Біля глухої залізної брами перекинуто залізний місток, та й той часто ще приймавсь (Мирн.)];2) за что - братися, взятися до чого (реже за що и без предлога - чого), щось робити и взяти щось робити, заходжуватися, заходитися коло чого, щось робити, ставати, стати до чого, (зап.) при[за]биратися, при[за]братися до чого; срв. Браться 2. [Брався він наново голосити. От, до иншої беруться справи (Грінч.). Не візьмемся за роботу, робота сама не зробиться (Приказка). А ми заходилися коло мазання в робочу пору (Кониськ.). Нервово заходивсь писати (Крим.). Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в хаті (Коцюб.). Як до чого став, уся душа його в роботі (М. Вовч.). Андрій забрався до їжі (Франко)]. -ться горячо, рьяно, поспешно за что - прихоплюватися, прихопитися, прихвачуватися, прихватитися до чого, (горячо) припильнувати чого, завзято, падковито братися, взятися до чого, прикипіти до чого и т. д. [Зараз того-ж дня прихопилися обоє (до роботи), як до гарячого борщу (Франко)]. -няться петь, кричать и т. п. - узятися, узяти, заходитися, стати, піти співати, кричати і т. д. [Узялись вони лагодити панський будинок (Кониськ.). Взяла лупцювати її нещадно (Крим.). Заходивсь кричати на все горло (Крим.). От і пішла вона роздумувати (Свидн.)]. -няться за дело - взятися, стати до діла, до справи. -няться за работу - взятися, стати до праці, до роботи. [Вони зараз взялись до роботи (Коцюб.)]. За что мне -няться? - до чого мені взятися, що мені почати (предпринять)? Снова -ться за своё, старое - знов(у) братися (взятися) до свого, до старого. -ться за кого - братися, взятися до кого (и за кого), заходжуватися, заходитися коло кого. [Доводилось заходитися коло його (Грінч.). Що-дня вже за мене береться (Г. Барв.)]. Хорошенько -няться за кого, за что - добре заходитися коло кого, коло чого, (з короткими гужами) взятися до кого, до чого. [Заходились з короткимм гужами коло фінансової (справи) (Єфр.)];3) (о растениях и переносно) прийматися, прийнятися, (о мног.) поприйматися. [Да вже-ж я садила, вже-ж я поливала, - не приймається (Пісня). Дівчина, як верба: де посади, там і прийметься (Приказка). Щепи поприймалися всі. Тут колись горожанность (гражданственность) прийнялась була між людом твердо (Куліш)].* * *несов.; сов. - прин`яться1) ( за кого-что - браться) бра́тися, взя́тися (за кого-що, до чого); ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (коло кого-чого); ( начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що)2) (о посаженном растении, прививке) прийма́тися, прийня́тися и поприйма́тися3) страд. (несов.) прийма́тися; бра́тися; зустріча́тися; ухва́люватися, прийма́тися; набира́тися; набува́тися; перейма́тися, прийма́тися; вважа́тися, прийма́тися; визнава́тися; сприйма́тися; припуска́тися; забира́тися; вбира́тися -
68 Ерепенить
бить) лупити, лупцювати - см. Бить (сечь, пороть) - сікти, періщити, чухрати, (кнутом) батожити. Ерепенит его на всяк день - лупить (періщить) його щодня; (возбуждать свою плоть) дрочити. -
69 Жвакаться
(хлопать себя) ляскати (сов. ляснути) себе. [Ляснув себе по щоці (Квітка)]; (бить друг друга взаимно) лупцювати, (гріти) один одного, лупцюватися. [Лупцюють один одного, аж чуби мокрі]. Жвакнуться (шлёпнуться) - жвакнути. -
70 Кокошить
(бить) бити, товкмачити, лупити, лупцювати; (убивать) убивати, рішати кого. -
71 Отшелушивать
отшелушить1) вилущувати, вилущити;2) скінчити лущення;3) -шить кого (на обе корки) - від[ви]лупцювати кого (на всі боки). -
72 ахшам
вечір; ахшам болуй настає вечір, вечоріє СМ; ахшам олду настав вечір СГ; ахшам сайы щовечора ВН, БТ, О, К; ахшам стӱ надвечір СМ, У, К; ахшама надвечір НКД; сабадан ахшамаҗе з ранку до вечора К; ахшамаҗаз кӧтэклеме лазым слід лупцювати до самого вечора СК; ахшамаҗе до вечора Г; ахшамда увечері СЛ; ахшамд' ерек СМ, ахшамерек СБ, ахшамйерек П до самого вечора; ахшам хайыр П, Б, ахшам хайыр болсун СБ, О, ахшам хайырлар осун СЛ, ахшам (лар) ыңыз хайыр олсун Б, Г, ахшам (ы) ныз хайыр осун Б, Г, СЛ, СГ добрий вам вечір. -
73 думпузла-
гамселити, бити кулаками, лупцювати О, К. -
74 кӧтэкле-
бити, лупцювати, карати. -
75 сер-
стелити, розстеляти, розтягати, напинати, збивати з ніг, бити щосили, лупцювати Б, У, Г, СК; серин тӧшеги постеліть постіль Г; йолуна гӱльлер сея застелю їй дорогу квітами СК. -
76 сопала-
дубасити, лупцювати, колошматити СБ, П, Г, К, СГ. -
77 тохмахла-
дубасити, лупцювати О, Г, К.
См. также в других словарях:
лупцювати — ю/ю, ю/єш, недок., перех., розм. Те саме, що бити 2) … Український тлумачний словник
лупцювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
гилити — лю/, ли/ш, недок., перех., розм. 1) Бити м яч під час гри в гилки. 2) перен. Бити, лупцювати. 3) перен. Багато правити (про ціну). 4) перен. Багато набирати, накладати чого небудь … Український тлумачний словник
лупати — I луп ати а/ю, а/єш, недок., перех. Відбивати частини від цілого; колупати (у 1 знач.). || Віддирати, відокремлювати верхній шар чого небудь. || Розбиваючи, ламати що небудь. || Бити, лупцювати. II л упати аю, аєш, недок., фам. 1) Те саме, що… … Український тлумачний словник
лупцювання — я, с., розм. Дія за знач. лупцювати … Український тлумачний словник
лупцьований — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до лупцювати … Український тлумачний словник
сипати — плю, плеш; мн. си/плють; недок. 1) перех. і без додатка. Змушувати падати куди небудь, поступово випускаючи щось сипке або дрібне. || Висипаючи в одне місце, збирати докупи що небудь сипке або дрібне. || Покривати що небудь шаром чогось; посипати … Український тлумачний словник
тіпати — I т іпати аю, аєш, недок. 1) перех. і неперех., ким, чим. Короткими ривками, поштовхами хитати з боку на бік або зверху вниз; трясти, стрясати. || Хитати, махати, часто рухати чим небудь. || Ухопивши кого небудь за плечі, руки і т. ін., з силою… … Український тлумачний словник
тлумити — млю/, миш; мн. тлумля/ть; недок., перех. 1) Знищувати, нівечити. 2) Те саме, що заглушати. || перен. Тамувати, угамовувати почуття. 3) розм. Те саме, що бити 2); лупцювати … Український тлумачний словник
троскати — аю, аєш, недок., діал. 1) Шмагати, хльостати батогом. 2) Бити, лупцювати … Український тлумачний словник
шпарити — рю, риш, док., розм. 1) перех. Обливати окропом; обпарювати. 2) перех. і неперех., перен. Виконувати які небудь дії з особливою силою, енергією, азартом і т. ін. || Бити, лупцювати кого , що небудь. || Швидко йти, бігти і т. ін. || Читати,… … Український тлумачний словник
